Моя книжкова полиця, або #книги_то_любов
Попри війну, українська книга продовжує жити й розвиватися. З'являються нові видавництва, виходять сотні нових видань, народжуються сміливі автори, а поліграфісти, не дивлячись ні на що, вкотре доводять: українська книга сьогодні це справжнє мистецтво.
В умовах війни кожна нова книжка, яка побачила світ — це ще один доказ того, що нашу культуру неможливо знищити. Поки ми читаємо, пишемо, видаємо й даруємо книги одне одному, живе наша пам'ять, мова, ідентичність і віра в майбутнє.
Запрошуємо завітати до нашої бібліотеки, знайти свою книгу, відкрити нового автора або просто провести кілька хвилин серед книжкових полиць. Можливо, саме сьогодні на вас чекає історія, яка надихне, подарує надію чи стане справжнім другом.
Захоплива гра в "Мафію" в бібліотеці
За ігровим столом кожен отримав свою роль, а разом із нею – можливість випробувати логіку, уважність, інтуїцію та вміння переконувати. Мирні жителі намагалися викрити мафію, а мафіозі майстерно приховували свої наміри. Кожен раунд був сповнений емоцій, несподіваних поворотів і жвавих дискусій.
Такі зустрічі допомагають не лише цікаво провести час, а й розвивають комунікативні навички, критичне мислення, вміння працювати в команді та приймати рішення в складних умовах, що зараз для нас особливо актуально.
Дякуємо всім учасникам за активність, щирі емоції та чудову атмосферу.
Книжкова виставка «Народження Держави: Християнська спадщина Київської Русі» (До Дня Української Державності, затвердження Декларації про суверенітет України та Дня Хрещення Київської Русі-України)
Українська державницька традиція має понад тисячолітню історію, і відзначення Дня Української Державності символізує спадкоємність усіх етапів українського державотворення — від Київської Русі через козацьку добу, Українську Народну Республіку до сучасної незалежної України. Воно покликане зміцнювати національну єдність, повагу до історії та усвідомлення відповідальності за майбутнє держави. Запровадження християнства князем Володимиром Великим у 988 році стало визначальним етапом розвитку Київської Русі: воно сприяло зміцненню державності, розвитку освіти, писемності, літописання, архітектури, мистецтва та міжнародних зв'язків. Християнська традиція стала важливою складовою духовної культури українського народу, а Київ утвердився як один із провідних духовних центрів Європи. Важливою віхою на шляху до незалежності стало затвердження 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Цей документ проголосив верховенство українських законів, право народу самостійно визначати свою долю, економічну самостійність, власне громадянство та право на створення власних Збройних Сил. Саме Декларація стала одним із фундаментальних кроків до проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року та заклала правові засади розбудови сучасної української держави.
Запрошуємо всіх охочих відвідати книжкову виставку та відкрити для себе сторінки історії, які допомагають краще зрозуміти витоки української державності, духовної спадщини й національної ідентичності. Знання минулого є важливою основою для усвідомлення цінності свободи, незалежності та відповідальності за майбутнє України.
Добрий геній молодої української літератури (До 135-річчя від дня народження Сергія Пилипенка)
Володимир Сосюра
Пилипенко Сергій Володимирович (літературні псевдоніми — Сергій Сліпий, Плугатар, Книгочій та ін.) народився 10 липня 1891 р. у Києві в сім'ї народного вчителя. З дитинства Сергію довелося працювати. Навчався «казенним коштом за маломіцність і добре вчення» у Першій київській гімназії, його однокашниками були Костянтин Паустовський, Михайло Булгаков, Юрій Клен, Микола Зеров. Вже в 1908 році, будучи ще гімназистом, Сергій бере участь у гуртках Української партії соціалістів-революціонерів. А далі його, вже студента третього курсу відділу славістики історико-філологічного факультету Київського університету за революційну діяльність відрахували з університету та вислали з Києва без права в’їжджати в будь-яке університетське місто.
Цитуємо життєпис 1921 року: «Крім античних мов, вчив французьку], нім[ецьку], італ[ійську], чеш[ську], пол[ьську], серб[ську], болг[арську] (тепер на всіх читаю, але розмовляти не можу — дев'ять років не доводилося)».
Він працює викладачем історії, словесності та логіки спочатку в Борисполі — у вищій початковій школі, а потім — у вчительських семінаріях та жіночих прогімназіях у Броварах.
Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»
Підписатися на:
Дописи (Atom)