Книга у подарунок

Підбиваючи підсумки першого півріччя, ми з радістю відзначаємо, що завдяки вам, дорогі наші читачі, бібліотечний фонд поповнився 370 примірниками книг на загальну суму 83 072 грн.
Щиро дякуємо кожному нашому меценату! Ваша підтримка — це безцінний внесок у розвиток культури та знань, добро від якого ще довго відлунюватиме в майбутньому.
Сьогодні ми знову отримали чудовий подарунок — прекрасне видання, яке поповнить нашу книгозбірню.
Щиро дякуємо колезі з Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, пані Оксані, за цю дарункову книгу. 

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички. Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00.

«Щоденник» Аркадія Любченка


«Це, мабуть, єдиний у нас художник, що його можна назвати новелістом. Це вибагливий, вишуканий мініатюрист, що, очевидно, буде продовжувати Коцюбинського в його європейських імпресіоністичних новелах».
Микола Хвильовий

До Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни бібліотека ім. Петра Панча презентує історично-бібліографічну довідку про «Щоденник» колишнього «ворога народу» Аркадія Любченка. Аркадій Любченко (1899–1945) - один із найвизначніших представників славної когорти «м’ятежних геніїв» 20-х років на чолі з Миколою Хвильовим, творчість якого після довгого й незаслуженого забуття нарешті повернуто до української літератури. Письменник невичерпної оптимістичної віри у краще майбутнє свого народу, він став чи не найпослідовнішим представником революційної романтики, або романтики вітаїзму, підхопивши й розвинувши всі найвагоміші ідеї Миколи Хвильового.
Вiд початку 1990-х рокiв, коли в харкiвському «Українському Засiвi» – вперше пiсля п’ятдесятлiтньої перерви – почали друкуватися твори Аркадiя Любченка окупацiйного перiоду (зокрема, його «Щоденник») i Юрiй Шевельов нарештi вiдвiдав рiдний Харкiв, минув не час, а цiла епоха. Проте погляд на мiсце Любченка в українській лiтературі не зазнав жодних змiн навiть у часи незалежницької ейфорiї. І можна сказати, переiнакшивши також іншого вихідця з Харкова Олексу Веретенченка: «усiм прощається на свiтi, i тiльки Любченковi – нi!». 

«Берестецька битва — одна з найбільших трагедій української історії » (До 375-річчя Берестецької битви)

Ой чого ти почорніло, зеленеє поле?
Почорніло я од крові за вольную волю.
Круг містечка Берестечка на чотири милі
Мене славні запорожці своїм трупом вкрили.

Тарас Шевченко


До 375-річчя Берестецької битви бібліотека ім. Петра Панча пропонує ознайомитися з книжковою виставкою «Берестецька битва - одна з найбільших трагедій української історії».
Берестецька битва відбулася 28 (18) червня – 10 липня (30 червня) 1651 року неподалік від м. Берестечко між українським військом на чолі з Богданом Хмельницьким і польським військом на чолі з королем Яном ІІ Казимиром.
15 червня 1651 р. поляки виступило у напрямку Берестечка. Вночі 28 червня українсько-татарське військо переправилось через річку Пляшівку напроти поляків. Наступного дня на світанку передові татарські підрозділи вступили у сутичку з поляками, що і розпочало Берестецьку битву. Після перших сутичок українсько-татарське військо спробувало атакувати правий фланг польської оборони, а згодом – лівий. Коронний гетьман  Конєцпольський підвечір перейшов у контрнаступ, відкинувши кримсько-українську кінноту. В цьому бою загинуло близько 100 татар. 
Ударні сили кримсько-української кінноти вночі здійснили переправу в районі Козина та почали захоплювати пасовища. Ян ІІ Казимир на військовій раді ухвалив рішення кинути в бій кінноту і дати відсіч війську ворога, але цього дня плани польської сторони зазнали невдачі. В бою загинуло 300 поляків, декілька муз і Тугай-Бей з боку татар.
30 червня король приймає рішення вишикувати армію до бою. Знищивши мости через річку Стир, він почав виводити своє військо в поле. Він застосував зміни у своїй тактиці.  У центрі була вишикувана артилерія, трохи позаду розташувалася піхота, а за ними – корогви кінноти, драгунів, рейтарів. Командував центром особисто король. Бойова лінія фронту розтяглась на 8-9 км.
По ставці Іслам-Гірея III було зроблено постріл з гармати, загинув родич хана і хан разом зі своїм військом почав стрімкий відступ у напрямку містечка Лешнів. Одразу Ян II Казимир кинув усі сили проти українців. Богдан Хмельницький організував відступ свого війська на схід до річки. Після цього гетьман кинувся навздогін за ханом, сподіваючись повернути його назад. Проте Іслам-Гірей III продовжив відхід на південь України. Фактично він насильно затримав при собі і Богдана Хмельницького. 

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички. Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00. 

Інформаційно-просвітницька година «Битва під Берестечком» Ігоря Кириловича Свєшнікова»

Ігор Свєшніков — вчений археолог зі світовим ім'ям, наукова діяльність якого розпочалася і закінчилася в Дубні.
За своє життя він дослідив сотні пам’яток доби міді, бронзи, давньоруських і козацьких часів. Досліджував пам’ятки доби бронзи в селах Городок, Здовбиця, Озліїв, Костянець Рівненської області, курган тшинецько-комарівської культури та гробницю культури кулястих амфор в селі Івання, могильник липицької культури Болотня та вельбарської культури в селі Дитиничі Дубенського району. Понад 20 років проводив розкопки на місці Берестецької битви, результати яких узагальнив у монографії «Битва під Берестечком» у 1993 році, яка є основою нашої виставки. Внаслідок археологічних досліджень на місці битви стало можливим до деталей визначити хід битви та одержати більш 5000 унікальних і достовірних пам’яток українського козацтва, у тому числі і органічних, які не зберігаються у звичайних умовах. 
Було знайдено багато козацьких шабель та мушкетів. Відтворено картину відступу козацьких військ з обложеного шляхтою табору, з’ясовано обставини загибелі окремих людей. «Люди лежать так, як їх захопила смерть – один на спині, інший на боці, ще інший долілиць. На черепах загиблих – сліди ударів шаблями. Інколи між кістками трапляються свинцеві кулі від мушкетів.»
Аналізуючи знахідки, можна зробити висновок, що «…козацька армія періоду Визвольної війни не була організованим збіговиськом випадкових людей, як про це стверджують польські дослідники та письменники…, а регулярним, забезпеченим найновішою для свого часу зброєю, достатньо для тодішньої епохи дисциплінованим і впорядкованим військом… Козацька армія стояла на одному рівні з тодішніми європейськими арміями, перевищуючи їх своїми бойовими якостями і не раз насправді одчайдушною хоробрістю».

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички. Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00.