"Вони були першими: хроніки українського добровольчого руху" (до Дня українського добровольця)

14 березня ми відзначаємо День українського добровольця, затверджений Постановою Верховної Ради України від 17 січня 2017 року з метою вшанування мужности й героїзму захисників Незалежности, суверенітету та територіальної цілісности нашої держави.
Дата обрана не випадково. Саме 14 березня 2014 року з Майдану Незалежности 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану вирушили на тренувальну базу в Нових Петрівцях для формування першого добровольчого батальйону. Згодом на основі цього підрозділу було створено 1-й резервний батальйон оперативного призначення НГУ імені Кульчицького.
Добровольчий рух став фундаментом, який допоміг Україні вистояти у найкритичніші моменти 2014 та 2022 років. У 2014 - 2015 роках в російсько-українській війні брали участь близько 40 добровольчих формувань. Наступний сплеск масового героїзму, патріотизму й самосвідомости відбувся одразу з початком великої війни у 2022 році, коли люди просто штурмували військкомати. Добровольцями є люди різних професій, які за покликом серця змінили цивільний одяг на військовий однострій. Ми пам'ятаємо і шануємо тих, хто віддав своє життя за Незалежність України, уклінно дякуємо тим, хто продовжує боронити державу в лавах ЗСУ, Нацгвардії та інших підрозділів, а також нашим волонтерам, які за лічені дні, а то й години, закривають критичні потреби фронту й тилу і без яких неможливо уявити зараз наше суспільство. Український волонтерський рух визнано світовим феноменом самоорганізації, що виконує функції, з якими державна машина не завжди може впоратися оперативно.
Бібліотека ім. П. Й. Панча запрошує вас відвідати книжкову виставку, присвячену нашим героям-добровольцям. Тут ви зможете ознайомитися з документальними свідченнями тих, хто брав безпосередню участь у бойових діях, а також із рефлексіями на війну, відтвореними в поезіїї та прозі, пригадати славні й трагічні сторінки нашої новітньої історії.

Апокаліпсис по-київськи: до 65-річчя від дня Куренівської трагедії 13 березня 1961 року

«...Мільйони тонн багнюки крізь розчавлену плотину ринулися зверху вниз, змітаючи все на своєму шляху, бо швидкість грязепаду була шалена, як у артилерійського снаряда».
Олесь Гончар
«Чорний яр»

Так Олесь Гончар описав найстрашніший момент того трагічного ранку містичного понеділка 13 березня 1961 року, яким його побачили жителі вулиць столичного району Куренівка, безпосередньо прилеглих до Бабиного Яру. Ця соціальна новела Олеся Гончара була написана за кілька місяців до катастрофи на Чорнобильській АЕС і часто розглядається дослідниками як пророчий твір. ЇЇ вперше було опубліковано 23 грудня 1985 року в газеті «Правда». Звичайно, він, як тисячі ще живих киян поважного віку не були безпосередньоми свідками цієї трагедії, але всі вони не полінувались за декілька днів побачити все це власними очима... 

Запрошуємо до знайомства з новими книгами

Цього місяця наша книжкова колекція поповнилася низкою цікавих і різножанрових видань, які вже доступні для читачів. Поціновувачі художньої прози знайдуть у нових надходженнях сучасні романи, психологічні драми, історичні твори та детективи. Також для тих, хто прагне розширити світогляд, у фонді з’явилися нові книги з історії, психології, суспільних наук та саморозвитку. Особливу увагу приділено літературі для юних читачів: до бібліотеки надійшли нові казки, пригодницькі історії, пізнавальні енциклопедії та книги для підлітків. Запрошуємо познайомитися з новими книгами та відкрити для себе нові історії, ідеї та знання. 

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички.Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00.

Зустріч з києвознавцем Аркадієм Третьяковим, презентація книги «Бессарабський критий ринок»

19 березня о 17:00 запрошуємо всіх поціновувачів історії Києва на зустріч з відомим києвознавцем Аркадієм Третьяковим.
Під час заходу відбудеться презентація нової книги «Бессарабський критий ринок», присвяченої одному з найвідоміших архітектурних і культурних символів столиці. 
У своїй книзі автор розповідає про історію створення ринку, архітектурні особливості будівлі, цікаві факти з життя киян, пов’язані з цим місцем, а також про роль Бессарабського ринку в розвитку міського простору. Видання відкриває маловідомі сторінки історії та дозволяє по-новому поглянути на одну з найвідоміших київських локацій.
Запрошуємо всіх, хто цікавиться історією Києва, архітектурою та культурною спадщиною міста.

"Майстер національної візуалізації Георгій Нарбут — творець українських грошей та гербів" (до 140-річчя від дня народження Георгія Нарбута, українського графіка, автора перших українських банкнот)

Сьогодні, в день народження Тараса Григоровича Шевченка, ми згадуємо ще одну видатну постать — Георгія Нарбута, визначного нашого графіка та художника-ілюстратора, засновника української шрифтової школи, розробника проєкта герба та печатки Української держави, автора дизайну грошей для урядів Української Центральної Ради й Гетьманату, професора-засновника та першого ректора Української Академії мистецтв.
До 140-річчя від дня народження видатного художника бібліотека ім. П. Й. Панча підготувала бібліографічну довідку.
Георгій Нарбут народився 9 березня 1886 року на хуторі Нарбутівка Глухівського повіту Чернігівської губернії (зараз Сумська область). Сім'я походила зі старовинного, але збіднілого козацького роду і була досить великою — дев'ятеро дітей. Батько Іван Якович — дворянин, випускник фізико-математичного факультету Київського університету. Тут Георгій прожив до дев'яти років, а потім його віддали до підготовчого класу Глухівської гімназії, яку він закінчив у 1906 році. Ще на початку навчання у Нарбута виявився хист до малювання. Маючи рідкісну память і здібність виокремлювати головне, Георгій відтворював у малюнку краєвиди, творчо компонуючи їх з уяви, любив переписувати тексти старовинними шрифтами, копіювати давні німецькі біблійні гравюри, робив витинанки. Геральдикою Нарбут зацікавився тоді ж, у Глухові, намагався дізнатися щось про рід "Нарбут", про герб цього роду, який він зрештою намалює, але станеться це вже у 1912 році в Санкт-Петербурзі, куди він з братом Володимиром потрапив, вступивши до Петербурзького університету на "східний факультет", з якого згодом перевівся на філологічний. Від сліпого наслідування російського ілюстратора Івана Білібіна, який був його покровителем у Санкт-Петербурзькому університеті, Нарбута врятували три місяці стажування у Мюнхені.
Відтоді він дедалі впевненіше творить власний неповторний стиль. У 1917 році Георгій переїздить до Києва, де потрапляє у вир розбудови української державности. Він став її витонченим стилістом. 13 листопада 1917 року Генеральний Секретаріат УЦР на чолі з Михайлом Грушевським розсилає науковцям, фахівцям із геральдики листи-запрошення взяти участь у роботі підготовчої комісії з опрацювання герба України. Василь Кричевський, видатний архітектор, графік і художник, так добре впорався із завданням, що малий герб у його накресленні ми використовуємо й нині. 
А першим публічним виходом тризуба стала його поява на 100-гривневій банкноті, проєкт якої розробив Георгій Нарбут. Працюючи над малюнком першого українського грошового знака, графік не копіював наявних банкнот, а створив оригінальну купюру в стилі українського бароко. Лише на одній стороні банкноти Нарбут використав дев'ять варіантів оригінального шрифту, а напис "100 карбованців" дублювався російською та польською мовами, а також на ідиш. Нарбут розробив і перші поштові марки номіналом 30-40-50 шагів. Якийсь час марки функціонували як монети. У липні 1918 року Нарбут розробив малу Державну Печатку. Своєрідною особливістю нарбутівського стилю була звичка писати замість кириличної "Н" латинську "N". Графік розробляє проєкти державних паперів із зображенням тризуба - бланки, акцизні марки, грамоти, листівки. Нарбут розробив ескізи 2, 10, 100 і 500 гривень. Наймайстернішою з банкнот було
визнано 100-гривневу — її називали "горпинкою" через зображення на ній селянки, що несе врожай у снопі, та чоловіка у фартуху, який спирається на молот — в обрамленні вінка з квітів, плодів, овочів, пшениці. На зворотному боці — тризуб у лавровому вінку. Разом у 1917 — 1920 рр. в обіг було випущено 24 види грошових знаків-карбованців, гривень і шагів. Тринадцять з них друкували за проєктами Георгія Нарбута. Проте не лише державні символи, а щось універсальніше залишив нам Нарбут: його українським шрифтом ми користуємося й донині. 
Вишукана "Українська абетка" — це зразок і шрифтового, й ілюстраторського мистецтва. 
Дивлячись на неї, можна тільки здогадуватися, якими були б ті 20 ілюстрацій Нарбута до "Енеїди" Котляревського, із яких він встиг зробити лише одну.
Георгій Нарбут прожив дуже мало - всього 34 роки. Помер від тифу 23 травня 1920 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.
У нашій бібліотеці ви зможете прочитати більш докладно про життя і творчість відомого графіка в книзі Олени Нагорної "Георгій Нарбут", а також побачити його чудові роботи у виданні Дмитра Горбачова "Стилі українського мистецтва ХХ століття".

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички.Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00.