Інтриги, маски, логіка! Граємо в класичну "Мафію" по суботах з 12:00 до 16:00

Запрошуємо новачків і досвідчених гравців поринути у світ стратегій, інтриг та гострого розуму на безкоштовній грі в інтелектуальному клубі "Київські мафіозі".

Сьогодні у бібліотеці ім.П.Й.Панча відбулась перша гра. Але навіть якщо ви гратимете вперше - не хвилюйтесь, у вас все вийде! Приходьте, щоб розвиватися, долати бар'єри, знайомитись і просто класно проводити час у чудовій компанії. 

Бажаючі просто ставте + в коментах або доєднуйтесь до нас у суботу з 12:00 до 16:00 у бібліотеці ім.П.Й.Панча (вул.Велика Васильківська, 90).

При собі мати гарний настрій.

Книжкова виставка «День Героїв - борців за волю України» (До Дня Героїв в Україні )

«... Це правда, що не кожна нація уміє себе захищати. І не кожна, власне, захищається як воїн, а не як паяц. А ще кожна нація зобов’язана фіксувати свій захист, свої перемоги, поразки і своїх героїв і негідників бодай у слові. Художньому зокрема. Бо інакше наступні покоління не матимуть мотивації для прогресу і для зміцнення своєї держави». 

Марія Матіос

Ідея свята Дня Героїв виникла у середовищі українських націоналістів у часи ІІ світової війни. Уперше офіційно воно було запроваджене постановою ІІ Великого Збору ОУН, який відбувся у квітні 1941 року в Кракові: «Обов’язуючі організаційні свята є: свято соборності 22 січня, свято Героїв революції дня 23-го травня і День боротьби 31 серпня».

Микола Міхновський

Дата 23 травня була обрана не випадково. Бо ця дата – суміш трагедій: тут переплітаються смерті лідерів визвольного руху, що стали іскрою для нового покоління.У травні за дуже дивних обставин загинув ідеолог українського самостійництва Микола Міхновський. 23-го та 25 травня були вбиті лідери українського визвольного руху Євген Коновалець та Симон Петлюра. Це свято мало мобілізувати націю, нагадуючи про «кров героїв як основу революції». Свято Героїв під час Другої світової війни та після її завершення відзначали учасники визвольного руху. У перші роки святкували таємно: хвилина мовчання, наказ крайового Провідника, присяга новачків у кімнатах, прикрашених портретами Міхновського, Коновальця, Петлюри та прапорами.

Симон Петлюра

Символіка ОУН включала чотири смолоскипи біля могил – по одному за кожного лідера (Міхновський, Петлюра, Коновалець, інші).
Масові заходи біля могил полеглих супроводжувалися гімнами «Ще не вмерла Україна» та «Зродились ми великої години». Дзвони церков о 20:30, смолоскипи, почесна варта з юнаків і дівчат – все це створювало атмосферу непереможності. Цей день був особливим у середовищі української діаспори, яка популяризувала тяглість української військової традиції та героїзм воїнів від часів Давньої Русі, козаччини до двадцятого століття, наводячи приклад Української галицької армії, Січових стрільців, армії УНР, ОУН та УПА. Пам’ять про полеглих героїв, знакові битви вони вважали потужним мобілізаційним та патріотично-виховним чинником, який мотивував до боротьби за незалежність наступні покоління.

Євген Коновалець

Після 1991 року свято стало набувати популярності, особливо на заході України. Наразі свято не є офіційним, але традиція вшанування героїв 23 травня міцнішає. Особливо з огляду на те, що з 2014 року українці відстоюють територіальну цілісність та право на вільний вибір розвитку своєї держави у війні з російським агресором.
В нашій книжковій експозиції головна увага ключовим поста- тям: Євгену Коновальцю, Миколі Міхновському і Симону Петлюрі як символам втрат.
23 травня 1938 року в Роттердамі загинув полковник Євген Коновалець – засновник Січових Стрільців, УВО та ОУН. Агент НКВС Павло Судоплатов підірвав бомбу в коробці шоколадних цукерок з України. Коновалець уособлює тяглість: від боїв у січні 1918 року у Києві до мрії про соборну державу. У роковини його смерті вшановуємо пам’ять усіх Героїв Української Національної Революції.

Твоє ім’я воскресне в громі бур
На тій землі, що знає ким ти був,
Що прийняла твоєї крови жертву, -
Воно злетить, мов пісня, у боях
І на знаменах золотом заграє.

3 травня 1923 року загинув Микола Міхновський, автор «Самостійної України» – ідеолог, що кинув виклик імперіям. А 25 травня 1926-го в Парижі московський агент Шварцбард застрелив Симона Петлюру. Ці смерті «кращих синів», як писала ОУН, у травні стали основою дати: вони нагадують, що ворог завжди полював на лідерів, але дух не вбити. В нашій виставці подані також матеріали про Степана Бандеру, який символізує боротьбу українців за свободу і волю у 1940-1950 роках.

Ці постаті – не ікони, а живі приклади. Євген Коновалець навчав січових стрільців у Білій Церкві, Микола Міхновський палко агітував за незалежність, Симон Петлюра фактично очолював Директорію. В умовах повномасштабної війни з Росією цей день набув ще глибшого і гіркішого значення – ми згадуємо полеглих героїв усіх часів, починаючи від Київської Русі – лицарів, козаків, Січових стрільців, повстанців, учасників УНР та УПА, ветеранів АТО і, звісно, захисників, які сьогодні б’ються на фронті за мирне майбутнє України. Але в липні 1992 року тодішня київська влада у вже начебто незалежній і самостійній Україні заборонила багатотисячному зібранню ветеранів УПА пройти по Хрещатику...
Схилимо голови перед мужністю та відвагою героїв, які боронили і нині захищають нашу країну. Пам’ять про них житиме вічно в наших серцях, а живим – наша безмірна вдячність і повага. Завдяки саме їм Україна жива!

«Самотня гітара через плече, хриплий голос серед облуд» (До 85-річчя від дня народження Боба Ділана)

24 травня 2026 року американському музиканту і лауреату Нобелівської премії з літератури Бобу Ділану (справжнє його ім'я — Роберт Аллен Циммерман) виповнюється 85 років, з них 65 років він провів на сцені. Це надзвичайно цікавий американський співак, композитор, гітарист і поет, тексти якого напрочуд пов'язані з християнськими і іудейськими священими книгами, а музика вплинула на творчість багатьох рок-композиторів. Одна з найвпливовіших фігур у поп-музиці за останні п'ятдесят п'ять років.
Його бабуся і дідусь по батьківській лінії, Зігман і Ганна Ціммермани — вихідці з України. Вони емігрували з Одеси до Сполучених Штатів через єврейські погроми 1905 року.

Перша платівка Боба Ділана — це його однойменний дебютний альбом «Bob Dylan», який вийшов 19 лютого 1962 року на лейблі Columbia Records. На відміну від своєї подруги Джоан Баез, яка намагалася бути вільною у своїй творчості від компаній звукозапису, Боба Ділана завжди надихав запах грошей.

До платівки, яка не стала комерційним хітом, увійшли переважно кавер-версії класичних фолк- та блюзових композицій, а також дві власні пісні Ділана — «Song to Woody» та «Talkin' New York». В серпні того ж року співак офіційно поміняв своє ім'я на Боб Ділан.
Матеріал для своєї наступної платівки «The Freewheelin 'Bob Dylan» — пісні, повні протесту і підтекстів з політичним ухилом — Ділан підготував всього за рік. Величезний вплив на всіх мислячих людей справила пісня «Blowin 'in the Wind». Переклад російською популяризували в Радянському Союзі. Боба Ділана навіть проголосили «голосом покоління» і одним з головних авторів пісень протесту. Ділан виступав навіть у Москві на початку 1980-х. Справнім борцям за громадянські права в'їзд до Радянського Союзу був заборонений.
1965 року він змінив своє акустичне звучання на електричне, цим відколовшись від американського фолк-руху і своїх ранніх прихильників, записавши культовий шестихвилинний сингл «Like a Rolling Stone». Сам Боб Ділан ніколи не вважав себе політичним активістом. Ще навесні 1962 року перед виконанням своїх найвідоміших композицій він публічно заявляв, що це не пісні протесту, і він їх не пише. В щирості цього визнання йому не можна відмовити. Він абсолютно не є типовим комерційним автором пісень протесту. Його творчість вийшла далеко за межі виключно політичної чи соціальної тематики. На жаль, владі на Заході після знаменитого фестиваля у Вудстоці 1969 р. вдалося майже повністю нейтралізувати рух хіппі з його чітко антивоєнним гаслом «make love, not war», різноманітні соціальні протести у США і трансформувати Їх у зовсім безпечну для себе сексуальну революцію.
Ну а далі упродовж своєї дуже успішної кар'єри Боб Ділан спробував себе в багатьох напрямах музики, від фолку, блюзу та кантрі до госпелу і рок-н-ролу, від рокабілі до англійської, шотландської та ірландської народної музики, охопивши навіть джаз. Його пісні дуже мелодійні, це чудовий музичний фон для занять домашніми справами. 

У 2016 році Ділан отримав Нобелівську премію з літератури за «створення нових поетичних виразів у межах великої американської пісенної традиції». 

У 2020 році пісня «Murder Most Foul» стала першим треком Ділана, що посів перше місце в чарті Billboard, демонструючи, що його вплив не слабшає з часом. У сучасному світі лицемірства і політкоректності пісні Ділана – це як старовинна мудра книга, що відкриває нові сенси з кожним перечитуванням. Вони вчать нас слухати, думати й відчувати. Боб Ділан – філософ із гітарою, чиї пісні залишаються актуальними через десятиліття. Слухайте і переслуховувайте Боба Ділана, його скрипучий голос, відчуйте ритм і отримайте насолоду від спілкування з генієм.

Зустріч із Головою Спілки жінок Києва Лідією Москаленко: "Труднощі відкривають мені друге дихання, а якщо їх не вистачає, то створюю собі сама"

Сьогодні, 21 травня, українці відзначають День вишиванки. Нам дуже пощастило, шо зустріч із Головою Спілки жінок Києва Лідією Василівною Москаленко випала саме на цей день — традиційний український одяг, у який вбрались майже всі присутні, одразу додав заходу яскравості, краси і урочистості.
Пані Лідія — жінка, чия діяльність вже багато років спрямована на підтримку, розвиток і згуртування жіночої спільноти столиці. Вона взірець справжнього лідерства, що поєднує в собі мудрість, людяність і щиру турботу про людей. У її словах відчувається досвід, а в діях — щире прагнення змінювати світ на краще. Лідія Василівна вміє надихати, підтримувати й об’єднувати, створюючи навколо себе атмосферу довіри та взаємоповаги. Такі люди не просто працюють для громади — вони стають її серцем і опорою.
Під час зустрічі Лідія Василівна поділилася власним життєвим і професійним досвідом, про досвід підприємницької діяльності у видавничій сфері, розповіла про виклики, з якими стикаються сучасні жінки, та про важливість взаємопідтримки, освіти і громадянської активності. Особливу увагу вона приділила ролі жінки в умовах сьогодення, підкресливши її силу, стійкість і здатність до змін.
Дякуємо Лідії Василівні Москаленко за щирість, мудрість і мотивацію, а всім учасникам — за активність і небайдужість.
Сподіваємося на нові цікаві зустрічі в стінах нашої бібліотеки!

 

Вишита стрічка памʼяті – вшануймо полеглих захисників і захисниць

Сьогодні, 21 травня, у День Вишиванки, бібліотека ім.П.Й.Панча приєднується до вшанування полеглих захисників і захисниць. Символом вдячності та пам’яті є вишита стрічка, прикріплена біля портретів героїв. Пов’язування вишитої стрічки – це також символ зв’язку, бережності, відповідальності і любові, з якими ми прагнемо пам’ятати наших людей.
Акцію у 2026 році ініціюють ГО "Всесвітній День Вишиванки", "Платформа пам’яті «Меморіал» та департамент соціальної політики Чернівецької міської ради. Мета акції – започаткувати традицію вшанування та вдячності полеглим захисникам України в межах Дня Вишиванки.
Пам’ятаймо людей, завдяки яким сьогодні можемо вільно носити вишиванки!

Книжкова виставка "Код нації, вишитий нитками" (До Дня вишиванки)

Щороку у третій четвер травня українці відзначають День вишиванки. Це неофіційне свято є символом національної єдності, культурної спадщини та духовної сили нашого народу. З цієї нагоди в бібліотеці організовано книжкову виставку «Код нації, вишитий нитками», що відкриває відвідувачам багатогранність української вишиваної традиції.
У її орнаментах закладені знаки-обереги, побажання здоров’я, щастя, достатку. Кожен регіон України має свої унікальні мотиви, кольори та техніки вишивки, які передавалися з покоління в покоління.
Виставка має на меті збереження національної пам’яті, формування поваги до традицій та культурної спадщини України. Вона спонукає замислитися над тим, що вишиванка — це своєрідний «генетичний код» нації, зашифрований у візерунках і кольорах.
Це мова без слів, яку розуміє кожен українець.

Запрошуємо вас відвідати нашу виставку.

Книжкова виставка " Міст порозуміння: культура як мова світу" (До всесвітнього Дня культурного різноманіття)

Культура — це універсальна мова, яка об’єднує людей незалежно від кордонів, традицій і переконань. 

До Всесвітнього дня культурного різноманіття, який відзначається 21 травня, у нашій бібліотеці представлено книжкову виставку «Міст порозуміння: культура як мова світу».
На виставці зібрано видання, що знайомлять читачів із багатством світових культур. Кожна книга являє собою своєрідний міст, який веде до глибшого розуміння інших і допомагає побачити спільне у різноманітті.
Запрошуємо всіх охочих відвідати виставку, відкрити для себе нові культурні горизонти та переконатися: взаєморозуміння починається з пізнання.