Дякуємо за подаровані нашій бібліотеці книжки

Щиро дякуємо за подаровані нашій бібліотеці книжки !

Дякуємо нашим чудовим читачам за те, що ділитесь своїми світами, знаннями та добром❤️
Ми дуже цінуємо вашу небайдужість і любов до читання. 

Разом переможемо! 💙💛

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички. Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00.

Інформаційно-просвітницька година «Юрій Тютюнник — кінематографіст» (До 135-річчя від дня народження)

Сто тридцять п'ять років тому, 20 квітня 1891 року народився генерал-хорунжий армії УНР Юрій Тютюнник — військовий діяч часів Української революції 1917-1921 років, організатор Першого та Другого зимових походів. Крім того, він залишив значний слід в українському кіно 1920-х років як сценарист та актор під час своєї вимушеної співпраці з радянською владою. Інформаційно-просвітницьку годину  «Юрій Тютюнник — кінематографіст» провів бібліотекар Анатолій Редько.

Щоб вивести генерал-хорунжого на радянську територію, чекісти створили фіктивну підпільну організацію, яка буцім мала підняти в Україні потужне антибільшовицьке повстання.
Юрія Тютюнника заарештували під час переходу радянського кордону. Він написав покаянний лист до уряду Радянської України, відозву до вояків УНР із закликом припинити боротьбу, яку надрукували в газетах, а згодом видав низку памфлетів про діячів УНР за кордоном і пропогандистську книжку «З поляками проти Вкраїни» (репринтне видання цієї книжки представлене у нашій книжковій виставці «Юрій Тютюнник у боротьбі за УНР»).
Дослідники вважають, що до співпраці генерал-хорунжого змусили погрози розправитися із його родиною. Авторитетну фігуру Юрія Тютюнника використали, щоб дискредитувати Симона Петлюру й українську еміграцію. Це був певний успіх комуністичної пропаганди, мовляв, навіть такий запеклий ворог визнав безперспективність спротиву. Широким масам повідомили, що генерал-хорунжий здався добровільно. Тютюнника помилували, навіть дозволили працювати у Всеукраїнському фотокіноуправлінні (ВУФКУ).
Йому також запропонували стати консультантом фільму, у якому йшлося про Другий зимовий похід 1921 року, героїчну діяльність чекістів із ліквідації антирадянського підпілля та поразку походу невеличкої частини армії УНР, якою керував Тютюнник. Це була пропозиція, від якої було неможливо відмовитися, як і від написання низки пропагандистських памфлетів.

Юзеф Пілсудський та Симон Петлюра

у вагоні поїзда «П.К.П.»

Отже, далі він зіграв самого себе у пропагандистському фільмі «П.К.П.» («Пілсудський купив Петлюру») 1926 року. Радянська влада використала його постать для дискредитації українського визвольного руху, змусивши генерала втілити на екрані образ «розкаяного» ворога. На відміну від низки легендарних німих стрічок ВУФКУ тих років, «П.К.П.» не має значної художньої цінності. Кінематографісти від ГПУ не могли визначитися, що саме знімати: історичну драму чи сатиру на українських націоналістів. Тому фільм сприймається як відверта й не надто талановита пропаганда. Усі персонажі мають украй спрощений і схематичний вигляд, що межує з карикатурою. Проте видно, що на виробництво картини були витрачені значні кошти: декорації, костюми, участь військових підрозділів і артилерії. Ця стрічка для нас важлива тим, що уперше в кіно знялася Наталія Ужвій (польська шпигунка Галина Домбровська) і тим, що у фільмі з’явився Юрій Тютюнник, який зіграв самого себе.
На жаль, про роботу над «П.К.П.» залишилося не так уже й багато офіційних документів, проте у 2009 році Галузевий архів служби внутрішньої розвідки України розсекретив архіви, присвячені Юрію Тютюннику, де містилися його нотатки про фільмування «П.К.П.». Із цих записів дізнаємося, що він не лише грав одну з головних ролей, консультував щодо історичної правдивості, а й впливав на вибір акторів. Саме за його порадою на роль Петлюри затвердили актора Миколу Кульчицького, який був значно вищий і кремезніший за свого персонажа. Так само не надто схожим був і актор, який зіграв Пілсудського. Здається, Юрій Тютюнник сподівався, що так хоча б частина майбутніх глядачів розпізнає відверту підробку, адже на той момент було ще багато свідків справжньої історії.

Творимо добро разом: майстер-клас до Дня вдячності волонтерам

20 квітня в Україні відзначається День вдячності волонтерам — день, коли ми особливо щиро дякуємо людям, які щодня допомагають, підтримують і надихають. Волонтерство стало невід’ємною частиною життя українського суспільства, об’єднавши людей різного віку та професій навколо спільної мети — допомоги ближньому та зміцнення нашої країни. Минулої п’ятниці бібліотека імені П. Й. Панча долучилася до благодійної події, присвяченої цьому дню. Захід був організований Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація та Рада Волонтерів при Голосіівській РДА в м.Києві та об’єднав небайдужих, активних і творчих людей.Особливою частиною нашої участі став майстер-клас із плетіння ловців снів під назвою «Ловці мрій для сміливих сердець». Він зібрав чимало охочих — як дітей, так і дорослих. Учасники не лише опановували нові творчі навички, а й вкладали у свої вироби тепло, добрі побажання та віру в Перемогу і мир. Створені власноруч ловці снів стали символами підтримки, надії та вдячності — саме тих почуттів, які сьогодні об’єднують українців.
Ми пишаємося можливістю бути частиною волонтерського руху та щиро дякуємо всім, хто щодня робить добрі справи. Разом ми творимо сильне, небайдуже суспільство.
Зі святом вас, дорогі волонтери! 💙💛

 

Книжкова виставка «Юрій Тютюнник у боротьбі за УНР » (До 135-річчя від дня народження)

Книжковою виставкою «Юрій Тютюнник у боротьбі за УНР» ми віддаємо шану цьому українському воїну, фактично навмисне викинутому з української історії комуністичними ідеологами.
Народився Юрій (Юрко) Йосипович Тютюнник 20 квітня 1891 року в селі Будище, Звенигородського повіту, Київської губернії (нині – Черкаська область) у сім’ї простих селян. Дитинство його було важким, у родині було 14 дітей (хоч до дорослого віку дожили лише п’ятеро). Цікаво, що за сімейними переказами, по материнській лінії він був онуком сестри Тараса Шевченка Ярини (але цей факт не підтверджений документально).
Навчався Тютюник у сільській школі, потім закінчив агрошколу в Умані. Коли почалася Перша світова війна, Юрій Тютюнник служив у армії Російської імперії.
За рік до цього, у 1913 році він склав іспити у Київській приватній гімназії, але був мобілізований, тому навчання не зміг продовжити. Спершу служив у 6-му Сибірському стрілецькому полку під Владивостоком, а за рік уже воював у Польщі. Наприкінці 1914-го він отримав поранення, потім ще одне – у складних боях з австро-німецькими військами.

Екологічний компас. Шлях до чистого довкілля (До Дня довкілля)

До Дня довкілля, який цьогоріч відзначається 18 квітня, ми підготували  "Екологічний компас. Шлях до чистого довкілля".
Сьогодні наш екологічний компас вказує не просто на «чистоту», а на виживання та відновлення. У світі, де війна залишає шрами на землі, кожен свідомий крок киянина стає частиною великої регенерації довкілля. Війна внесла корективи в екологічний порядок денний України:
викиди від пожеж та обстрілів потребують посиленого моніторингу, збільшене техногенне навантаження, таке як збільшення кількості будівельного сміття та залишків техніки, а також тимчасова втрата лісів, що призводить до обмеження доступу до зон відпочинку через замінування.

Пропонуємо вашій увазі чотири напрямки нашого "Еко-компасу".
⬆️ ПІВНІЧ: Екологічна безпека
Моніторинг — користуйтеся застосунком «Київ Цифровий» для контролю рівня радіації та якості повітря.
Відповідальність — повідомляйте про виявлені факти екологічних злочинів (скиди в Дніпро, незаконні звалища) через державний сервіс «ЕкоЗагроза».
➡️ СХІД: Свідоме споживання та ресурси
Енергонезалежність — кожен встановлений на балконі сонячний модуль — це крок до зменшення спалювання вугілля на ТЕЦ.
Вода — це стратегічний ресурс: Встановіть лічильники та аератори. Пам’ятайте, що київські артезіанські свердловини — наше багатство в умовах кризи.
⬇️ ПІВДЕНЬ: Відновлення та озеленення

Міські городи: 2026 рік — час «садів перемоги». Вирощування зелені на підвіконнях та прибудинкових ділянках покращує мікроклімат.
Замість газонів — різнотрав’я: Підтримайте ініціативу відмови від частого покосу трави, що зберігає вологу в ґрунті та рятує комах-запилювачів.
⬅️ ЗАХІД: Циркулярна економіка (Відходи перетворюємо у доходи)

Даємо друге життя речам — у Києві працює мережа ресайклінг-центрів. 

Сортуйте пластик, скло та метал — це сировина для відбудови зруйнованих міст.
Блекаут-відходи — здавайте павербанки та акумулятори лише у спеціалізовані пункти утилізації.

Практичний чек-лист до Дня довкілля:

✅ Проведіть цифрове прибирання: Видаліть зайві листи та фото з хмарних сховищ (це зменшує енергоспоживання серверів).
✅ Відвідайте відкриту лекцію: Дізнайтеся про мінну безпеку в парках і лісах перед відкриттям сезону.
✅ Замініть пластик, купіть стильну багаторазову пляшку для води (бювети завжди поруч!).
✅ Підтримайте еко-збір, задонатьте фондам, що займаються розмінуванням природних заповідників та лікуванням постраждалих тварин.

Чисте довкілля — це наша тиха перемога. Кожна правильно утилізована батарейка рятує 20 квадратних метрів української землі, за яку сьогодні борються наші захисники!

Марина Чайка: "Наше життя — це і є містика"

Сьогодні у нашій бібліотеці відбулася творча зустріч із сучасною українською письменницею Мариною Чайкою.Пані Марина — двічі дипломантка престижного літературного конкурсу «Коронація слова» та дипломантка «Dnipro-Book-Fest», авторка, яка впевнено заявляє про себе в українському літературному просторі. Її творчість поєднує елементи фантастики й містики, захоплюючи читачів життєвістю, глибиною сюжетів і атмосферністю.
Під час заходу гості мали змогу познайомитися з книгами письменниці — фантастичною повістю «Nameless. Безіменний» та містичним романом «Шепіт померлих зірок». Авторка поділилася історіями створення своїх творів, розповіла про джерела натхнення та творчий процес.
Дякуємо пані Марині за цікаву розмову, а всім учасникам — за щиру зацікавленість!