"Майстер національної візуалізації Георгій Нарбут — творець українських грошей та гербів" (до 140-річчя від дня народження Георгія Нарбута, українського графіка, автора перших українських банкнот)

Сьогодні, в день народження Тараса Григоровича Шевченка, ми згадуємо ще одну видатну постать — Георгія Нарбута, визначного нашого графіка та художника-ілюстратора, засновника української шрифтової школи, розробника проєкта герба та печатки Української держави, автора дизайну грошей для урядів Української Центральної Ради й Гетьманату, професора-засновника та першого ректора Української Академії мистецтв.
До 140-річчя від дня народження видатного художника бібліотека ім. П. Й. Панча підготувала бібліографічну довідку.
Георгій Нарбут народився 9 березня 1886 року на хуторі Нарбутівка Глухівського повіту Чернігівської губернії (зараз Сумська область). Сім'я походила зі старовинного, але збіднілого козацького роду і була досить великою — дев'ятеро дітей. Батько Іван Якович — дворянин, випускник фізико-математичного факультету Київського університету. Тут Георгій прожив до дев'яти років, а потім його віддали до підготовчого класу Глухівської гімназії, яку він закінчив у 1906 році. Ще на початку навчання у Нарбута виявився хист до малювання. Маючи рідкісну память і здібність виокремлювати головне, Георгій відтворював у малюнку краєвиди, творчо компонуючи їх з уяви, любив переписувати тексти старовинними шрифтами, копіювати давні німецькі біблійні гравюри, робив витинанки. Геральдикою Нарбут зацікавився тоді ж, у Глухові, намагався дізнатися щось про рід "Нарбут", про герб цього роду, який він зрештою намалює, але станеться це вже у 1912 році в Санкт-Петербурзі, куди він з братом Володимиром потрапив, вступивши до Петербурзького університету на "східний факультет", з якого згодом перевівся на філологічний. Від сліпого наслідування російського ілюстратора Івана Білібіна, який був його покровителем у Санкт-Петербурзькому університеті, Нарбута врятували три місяці стажування у Мюнхені.
Відтоді він дедалі впевненіше творить власний неповторний стиль. У 1917 році Георгій переїздить до Києва, де потрапляє у вир творення української державности. Він став її витонченим стилістом. 13 листопада 1917 року Генеральний Секретаріат УЦР на чолі з Михайлом Грушевським розсилає науковцям, фахівцям із геральдики листи-запрошення взяти участь у роботі підготовчої комісії з опрацювання герба України. Василь Кричевський, видатний архітектор, графік і художник, так добре впорався із завданням, що малий герб у його накресленні ми використовуємо й нині. 
А першим публічним виходом тризуба стала його поява на 100-гривневій банкноті, проєкт якої розробив Георгій Нарбут. Працюючи над малюнком першого українського грошового знака, графік не копіював наявних банкнот, а створив оригінальну купюру в стилі українського бароко. Лише на одній стороні банкноти Нарбут використав дев'ять варіантів оригінального шрифту, а напис "100 карбованців" дублювався російською та польською мовами, а також на ідиш. Нарбут розробив і перші поштові марки номіналом 30-40-50 шагів. Якийсь час марки функціонували як монети. У липні 1918 року Нарбут розробив малу Державну Печатку. Своєрідною особливістю нарбутівського стилю була звичка писати замість кириличної "Н" латинську "N". Графік розробляє проєкти державних паперів із зображенням тризуба - бланки, акцизні марки, грамоти, листівки. Нарбут розробив ескізи 2, 10, 100 і 500 гривень. Наймайстернішою з банкнот було
визнано 100-гривневу — її називали "горпинкою" через зображення на ній селянки, що несе врожай у снопі, та чоловіка у фартуху, який спирається на молот — в обрамленні вінка з квітів, плодів, овочів, пшениці. На зворотному боці — тризуб у лавровому вінку. Разом у 1917 — 1920 рр. в обіг було випущено 24 види грошових знаків-карбованців, гривень і шагів. Тринадцять з них друкували за проєктами Георгія Нарбута. Проте не лише державні символи, а щось універсальніше залишив нам Нарбут: його українським шрифтом ми користуємося й донині. 
Вишукана "Українська абетка" — це зразок і шрифтового, й ілюстраторського мистецтва. 
Дивлячись на неї, можна тільки здогадуватися, якими були б ті 20 ілюстрацій Нарбута до "Енеїди" Котляревського, із яких він встиг зробити лише одну.
Георгій Нарбут прожив дуже мало - всього 34 роки. Помер від тифу 23 травня 1920 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.
У нашій бібліотеці ви зможете прочитати більш докладно про життя і творчість відомого графіка в книзі Олени Нагорної "Георгій Нарбут", а також побачити його чудові роботи у виданні Дмитра Горбачова "Стилі українського мистецтва ХХ століття".

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички.Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00.

Запрошуємо на практичну зустріч «Як підтримати і зберегти здоров'я в сучасних реаліях?»

У ритмі сьогодення турбота про здоров’я стає особливо важливою. Як підтримувати організм, зберігати енергію та знаходити баланс у непростих умовах нашого життя? 
Про це поговоримо на зустрічі з нутриціологом та експертом зі здоров’я у сфері WELLNESS-індустрії Тамарою Гаяриною.
На події ви дізнаєтесь:
✨ як зміцнити імунітет та підтримати організм у стресових умовах
✨ які звички допомагають зберегти енергію та гарне самопочуття
✨ як харчування та спосіб життя впливають на наше здоров’я
Це буде корисна зустріч для всіх, хто прагне жити більш усвідомлено, дбати про себе та своїх близьких.

📅 17 березня 2026 року о 15:00
📍 Бібліотека ім.П.Й.Панча (вул.Велика Васильківська, 90)

Приєднуйтесь, щоб отримати практичні поради та нові інсайти для здорового життя! 💚

Інформаційно-просвітницька година «Шевченківська премія: 65 років служіння українській культурі»

Сьогодні, 9 березня 2026 року у день вшанування Великого Кобзаря у читальній залі бібліотеки відбувся захід «Шевченківська премія: 65 років служіння українській культурі», який пройшов у межах відзначення 65-річчя заснування Національної премії імені Тараса Шевченка - найвищої державної нагороди України в галузі культури, літератури та мистецтва. 
Бібліотекар Анатолій Редько розповів учасникам заходу про історію становлення премії, її трансформацію в різні історичні періоди та роль у формуванні культурного простору України. 
Національна премія України імені Тараса Шевченка є державною нагородою, що присуджується за найвидатніші твори літератури, мистецтва, публіцистики та журналістики, які становлять вершину духовного надбання українського народу. Її історія розпочалася у 1961 році, під час радянської «відлиги». Саме цього року відзначали сторіччя від дня смерті великого українського поета, що стало знаковою подією для заснування нагороди.
20 травня 1961 року була прийнята постанова Ради Міністрів УРСР «Про встановлення щорічних Республіканських премій імені Тараса Шевченка». Головою урядового комітету із присудження премії став відомий драматург Олександр Корнійчук. 9 березня 1962 року першими лауреатами премії були названі Олесь Гончар і Павло Тичина (література) та Платон Майборода (музика). 
23 квітня 1969 року премія отримала статус Державної премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка. 27 вересня 1999 року Указом Президента України її перейменовано в Національну премію України імені Тараса Шевченка. Спочатку премія присуджувалась у 3-х номінаціях, але з роками їх кількість зростала. Починаючи з 2026 року, Національна премія присуджується у 13 номінаціях.
Особи, удостоєні Національної премії, отримують звання лауреата, Диплом, Почесний знак та грошову винагороду. Як правило, щорічно Президент України вручає Національну премію 9 березня під час урочистого святкування дня народження Тараса Григоровича Шевченка.
У ході зустрічі йшлося про значення та суспільну вагу цієї найвищої державної відзнаки в галузі культури й мистецтва. Особливу увагу приділено було творчості письменників, удостоєних Національної премії імені Тараса Шевченка.Окремо зосередилися на особистостях, що формують духовний код нації: від класиків— Василя Симоненка, Олеся Гончара та Павла Тичини, Миколи Вінграновського — до сучасних яскравих постатей, серед яких Марія Матіос, Юрій Іздрик.
В кінці заходу ведучий запросив учасників до висловлення зауважень про почуте, у ході якого присутні поділилися своїми враженнями та висловили своє бачення щодо розвитку української літератури. 

Книжкова виставка "Тарасове вічне слово, що єднає націю" (До дня народження Тараса Шевченка)

Щороку на початку березня українці вшановують пам’ять великого українського поета, художника та мислителя — Тараса Шевченка. Його творчість стала символом національної гідності, свободи та духовної сили українського народу. Бібліотека ім.П.Й.Панча долучається до вшанування пам’яті великого Кобзаря, і пропонує книжкову виставку «Тарасове вічне слово, що єднає націю».
Метою виставки є популяризація творчої спадщини Тараса Шевченка, знайомство читачів з його літературною та мистецькою діяльністю, а також поглиблення знань про життєвий шлях поета. 
Книжкова виставка «Тарасове вічне слово, що єднає націю» покликана нагадати читачам про значення творчості Шевченка для формування національної свідомості. Його поезія й сьогодні надихає, об’єднує та спонукає до роздумів про свободу, гідність і любов до Батьківщини.
Відвідувачі виставки мають чудову можливість не лише ознайомитися з книгами, але й по-новому відкрити для себе творчість Кобзаря, відчути силу його слова та усвідомити, чому Тарас Шевченко залишається однією з найвизначніших постатей української культури.
Тарасове слово — духовний міст між поколіннями, що об’єднує українців у спільному прагненні до свободи, правди та національної єдності.

Святковий концерт "Під знаком любові"

Коли після довгої та темної зими приходить теплий і сонячний березень, який розцвічує світ навколо яскравими барвами, особливо тонко відчувається відродження природи і душі. Здається, що разом із першими променями весняного сонця життя наповнюється новими сенсами та надіями.
Саме в один із таких чарівних березневих днів ми з радістю приймали у себе гостей — учасників студії естрадної пісні Будинку культури «Печерськ», які представили глядачам свою святкову концертну програму «Під знаком любові».
Наші улюблені артисти — люди поважного віку, але сповнені такої енергії, творчого натхнення та любові до життя та музики, які не зустрінеш навіть у молоді. У їхньому виконанні звучали відомі та улюблені пісні про любов, життя, доброту і ніжні почуття. Наша поважна авдиторія одразу відчула душевність і теплоту, яку артисти вкладали у кожен виступ, і супроводжувала їх щирими оплесками. Концерт подарував усім присутнім гарний настрій, приємні емоції та святкову атмосферу.
Бібліотека щиро дякує учасникам студії естрадної пісні Будинку культури «Печерськ» за чудову програму, талант і душевність!
А ми вчергове переконалися, що творчість не має віку, а любов до пісні здатна об’єднувати людей і дарувати радість.











 




Триває набір на тренінг «Сімейне дерево»

Триває набір у групу психологічної підтримки з елементами рольового тренінгу «Сімейне дерево», яка буде складатися з щотижневих зустрічей протягом 9 тижнів. Старт занять відбудеться після набору групи, орієнтовно 25 березня 2026 року в приміщенні бібліотеки ім. П.Панча за адресою вул. Велика Васильківська, 90.Участь у тренінгу безкоштовна.
Для реєстрації прохання заповнити онлайн-форму
Або зареєструватись за тел.(044) 287-40-46
Ведуча тренінгу Тетяна Павлін — психологиня в методах психодрама, КПТ і EMDR.
Що буде відбуватись на групі? Ми познайомимося, домовимось про правила групи, дослідимо потреби і запити учасників, поговоримо про стрес і важливі навички справляння з ним, ви отримаєте відповіді на питання про підтримання ментального здоров’я, стабілізаційні вправи, психодраматичні віньєтки і ігри, кожна група буде присвячена окремій темі за програмою.
Мета групи — стабілізація та підтримка членів українських сімей з метою укріплення та розвитку зв’язків. Це не терапевтична група, але може нести терапевтичний ефект.