Подаровані книжки

Щиро дякуємо нашій постійній читачці Марії Любвіній за подаровані книжки!❤️

Гра в "Мафію" в бібліотеці

У суботу в нашій бібліотеці знову панувала атмосфера інтриги, азарту та дружнього спілкування — відбулася чергова гра в «Мафію». Учасники із захопленням перевтілювалися в мирних жителів, мафіозі та інших персонажів, випробовуючи свою уважність, логіку й уміння переконувати.Такі зустрічі вже стали доброю традицією нашої бібліотеки, адже вони об'єднують людей, дарують нові знайомства та цікаве дозвілля.Дякуємо всім, хто долучився до гри!

Воркшоп «Мої сенси»: малюємо те, що важливо

20 вересня о 13:00 запрошуємо до нашої бібліотеки на творчий воркшоп «Мої сенси», які проведуть для вас волонтерки та мисткині Liubov E-va та Anna Derevyanko.
Цього разу будемо не просто малювати — ми створюватимемо власний дизайн на одязі, перетворюючи звичайну річ на особисту та унікальну. Обирайте символи, слова, образи й кольори, які розповідають саме вашу історію, передають ваш настрій, мрії та життєві сенси. Приходьте за натхненням і гарним настроєм! 
Малюємо, творимо, говоримо про важливе через мистецтво.

Жертва сталінського терору (До 135-річчя від дня народження Павла Филиповича)

«З усіх дослідників цієї доби він був найавторитетнішим і найглибшим... Це була ходяча енциклопедія». 

Григорій Костюк

Павло Петрович Филипович (псевдонім — Павел Зорев; 02.09 (20.08).1891 — 03.11.1937) — поет, літературознавець, перекладач, педагог, народився в селі Кайтанівка на Черкащині.
Він успішно закінчив чотири класи гімназії, далі здобув середню освіту в престижній Київській колегії Павла Ґалаґана (приватній чоловічій гімназії, сьогодні в цій будівлі — Національний музей літератури України), яку закінчив із золотою медаллю. Далі був в університеті, який тепер називається Київський національний університет імені Тараса Шевченка, а тоді — Київський університет святого Володимира. Нагороджений золотою медаллю за дипломну роботу, залишився працювати в університеті (разом із Миколою Зеровим вів семінари з історії української літератури), став професором. Як викладач не мав улюбленців або відторгнутих з-поміж студентів: за спогадами Тодося Осьмачки, «з усіма був рівний». У юності почав писати свої перші твори під псевдонімом Павло Зорев. Твори юного поета друкувалися в російських журналах «Вестник Европы», «Жатва», «Заветы». Із 1917 — пише тільки українською; свої поезії друкував у «Музагеті», в альманасі «Гроно» (1920). Дослідник проблем російсько-українських літературних зв’язків, творчості українських класиків, теоретичних проблем літературознавства. Автор поетичних збірок «Земля і вітер» (1922) та «Простір» (1925), позначених глибиною думки й досконалістю форми.

Входив до літературного угруповання неокласиків, позиції яких відважно захищав у літературній дискусії 1925 — 1928. Перекладач французьких поетів Шарля Бодлера, П’єра-Жана Беранже, Поля Верлена. Був співробітником Постійної комісії для видання пам’яток новітнього українського письменства при ВУАН і київській філії Інституту ім. Т.Шевченка Наркомосу УСРР, членом Бібліологічного товариства при ВУАН. Павла Филиповича ще за життя визнавали світочем української науки: «одна з провідних постатей нашого національно-культурного процесу» (М. Орест), «висока наукова об’єктивність та ерудиція» (В. Державин), «скрупульозна аналіза текстів та їх порівняння» (Г. Костюк), «високий професіоналізм, блискуча ерудиція, добра обізнаність із літературним контекстом, інтелектуальний динамізм і насиченість його праць» (В. Поліщук). Про себе і свою діяльність Павло Филипович писав так: «Я робітник в майстерні власних слів, / Та всі слова я віддаю усім. / Будую душі, викликаю гнів, / Любов і волю вводжу в кожний дім».

Книжкова виставка "Перший дзвоник — перший крок до нових горизонтів" (до Дня знань 1 вересня)

Сьогодні, 1 вересня, ми традиційно відзначаємо день знань. На жаль, це свято вже 13-й рік відбувається в умовах російсько-української війни, п'ятий — повномасштабної. Для 707 українських дітей перший дзвоник не пролунає вже ніколи, бо їх вбила росія, більш ніж 20 тисяч країна-агресор незаконно депортувала, ще понад 2 тисячі маленьких українців вважаються зниклими безвісти. Вбиваючи дітей, Росія намагається позбавити нас майбутнього. Знищуючи нашу культурну спадщину, руйнуючи заклади освіти, спалюючи українські книжки — стерти нашу ідентичність. Але попри все Україна міцно тримає оборону й дає жорстку відсіч ворогу. Ми уклінно дякуємо українським воїнам за захист, пам'ятаємо всіх, хто віддав найдорожче за нашу можливість жити, вчити й навчатися. У цей день ми хочемо привітати учнів, їхніх батьків, вчителів зі святом і побажати їм безпечного навчання, здоров'я, витримки, неймовірних відкриттів і нових звершень! 

До Дня знань бібліотека імені П. Й. Панча підготувала книжкову виставку, де можна побачити чудові зразки літератури для дітей від українських класиків у надзвичайно красивому оформленні, пригадати імена відомих українських мислителів, педагогів, які зробили значний внесок у розвій національної культури.

Дякуємо за подаровані книжки

Дякуємо нашим читачам Василю Близнюку та Григорію Шведу за подаровані книжки ❤️

Digital-розвідка: відкриваємо світ Інтернету

Сьогодні наша бібліотека стала простором для знайомства з можливостями сучасних цифрових технологій та безпечного користування Інтернетом — не дивлячись на постійні повітряні тривоги, у бібліотеці все-таки відбувся День відкритих дверей «Digital-розвідка: відкриваємо світ Інтернету».

Відвідувачі дізналися більше про корисні онлайн-ресурси, цифрові сервіси, пошук інформації та правила безпечної поведінки в мережі.
Особливу увагу приділили тому, як не загубитися у величезному потоці інформації, розпізнавати сумнівний контент і користуватися цифровими можливостями з користю для навчання, роботи та повсякденного життя.
Вкотре переконуємо, що сучасна бібліотека — це не лише про книги, а й про сучасний простір знань, відкриттів та нових можливостей.