Нові книги — нові можливості для наших читачів

Щиро дякуємо Anna Kurchenko та Марії Любвіній, які поповнили фонд нашої бібліотеки новими книжками! 📖 Ми вдячні всім, хто підтримує бібліотеку та допомагає їй розвиватися. 💙💛 Впевнені, що кожна подарована книга обов’язково знайде свого читача!

«Мій любий краю, всі пісні мені лише тобою дані» (До 105-річчя від дня народження Леоніда Полтави)

«Полтава... не виношував своїх поезій, вони хвилею заливали його, і він їх швиденько кидав на папір, з удатними й невдатними і образами й фразами».

«Він писав легко, багато й розхристано. Усе це пішло в забуття. Але якби знайшовся терплячий літературознавець і перечитав усе Полтавою написане, думаю, можна було б укласти вибір речей, що могли б претендувати на скромне, але власне місце в історії літератури». 

Юрій Шерех-Шевельов

Ім’я цього талановитого поета, письменника, драматурга, перекладача, публіциста, учасника націоналістичного підпілля революційної ОУН на Сумщині Леоніда Полтави більше відоме за межами України, ніж на Батьківщині. Його справжнє прізвище — Пархомович, а прізвище-оберег — Єнсен. Він народився на Сумщині 24 серпня 1921 року в освіченій родині інтелігентів: батько Едуард Адамович — лікар-хірург, мати Любов Іванівна — учителька. Умовна історія роду Єнсенів бере початок з часів відомої Полтавської битви 1709 року, коли його далекий предок у спілці з українськими вояками гетьмана Мазепи воював за волю України, а після поразки українців уже не повернувся до Швеції, а залишився на українській землі. Початкову й середню освіту юнак набув у Вовківецькій школі.

Гра в "Мафію" в бібліотеці

У суботу в нашій бібліотеці знову панувала атмосфера інтриги, азарту та дружнього спілкування — відбулася чергова гра в «Мафію». Учасники із захопленням перевтілювалися в мирних жителів, мафіозі та інших персонажів, випробовуючи свою уважність, логіку й уміння переконувати.Такі зустрічі вже стали доброю традицією нашої бібліотеки, адже вони об'єднують людей, дарують нові знайомства та цікаве дозвілля.
Дякуємо всім, хто долучився до гри!

Подаровані книжки

Не втомлюємося дякувати друзям нашої бібліотеки за нові книжки, які поповнюють наш фонд!
Кожне подароване видання — це ще одна можливість познайомити наших читачів із цікавими історіями, авторами та новими знаннями.
Щиро дякуємо за вашу підтримку, увагу до бібліотеки та любов до книги!

Нове знайомство: до бібліотеки надійшли примірники газети «Публіка»

До нашої бібліотеки надійшло кілька примірників нового українського видання — газети «Публіка». Редакція люб'язно надіслала їх для ознайомлення, щоб читачі бібліотеки могли відкрити для себе нове джерело якісної інформації.
Газета висвітлює актуальні події, суспільно-політичні процеси, культурне життя та важливі теми сучасності. Це чудова можливість познайомитися з новим українським медіа, оцінити його формат, стиль подачі матеріалів та коло порушених питань.
Запрошуємо наших читачів завітати до бібліотеки, переглянути свіжі випуски газети «Публіка» та поділитися своїми враженнями. Ми завжди раді знайомити відвідувачів із новими виданнями, що збагачують інформаційний простір та відкривають нові можливості для читання.

"Незламні у тиші полону" (До Дня вшанування пам'яті Захисників України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні)

Сьогодні ми вшановуємо пам'ять Захисників України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні. Цей день було встановлено Верховною Радою України в липні 2025 року.
Дату обрано на знак пам'яті про жертв жахливого теракту в Оленівській колонії, який російські окупанти вчинили в ніч з 28 на 29 липня 2022 року. Тоді через вибух загинули 53 українських захисники, понад 130 були поранені. Те, що російські військові не дотримуються жодних норм, затверджених Женевською конвенцією 1929 про поводження з військовополоненими, давно вже не новина. Знущання, катування, приниження, ґвалтування — ось основні методи, які застосовують росіяни по відношенню до полонених і цивільного населення окупованих ними територій. Валерія "Нава" Суботіна, яка пройшла жахи ув'язнення, зокрема й в Оленівці, у своїй книзі "Полон" писала про цей теракт: "Полон більше не гарантував життя. Це ми зрозуміли раніше, але цей день означав, що полон гарантував жах і тортури кожному з нас. Хто загинув і хто продовжує бути тут".

«Це насолода для душі і розуму — читати Слабошпицького» (До 80-річчя від дня народження Михайла Слабошпицького)

«Українські письменники в особливій ситуації, що ти маєш більше відповідальності, ніж твої колеги з Франції, Англії… Український письменник — дерево, яке виросло не там і не так. Український письменник мусить бути революціонером, будителем, просвітителем, навчитилем, моральним авторитетом і поряд зі священником в тому суспільстві стояти, а потім бути, може, письменником. Коли така квола держава і ми всі відчуваємо, що вона не дуже українська держава наша, знову українському письменнику доводиться бути останньою чергою письменником, бо він повинен очолювати демонстрації, протести… Мріється, що нарешті український письменник нарешті стане просто письменником».

Михайло Слабошпицький

Михайло Федотович Слабошпицький (28 липня 1946, Мар'янівка — 30 травня 2021, Київ) – український прозаїк, критик, літературознавець, публіцист, громадський діяч, дитячий письменник. Він закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Працював в редакціях газет та журналів, був виконавчим директором Ліги українських меценатів, директором видавництва «Ярославів Вал», співголовою координаційної ради Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика.Михайло Слабошпицький – автор понад двох десятків книжок для дітей та юнацтва, прози, публіцистики й літературної критики. Він став лауреатом багатьох літературних премій, зокрема, Національної премії України ім. Тараса Шевченка, літературно-мистецької премії ім. Олександра Білецького, літературної премії ім. Лесі Українки за художні твори для дітей та юнацтва та інших.