Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички. Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00.

Інформаційно-просвітницька година «Сергій Пилипенко і його жінки» (До 135-річчя від дня народження Сергія Пилипенка)

Тетяна Кардиналовська

та Сергій Пилипенко

До 135-річчя від дня народження українського письменника доби Розстріляного відродження Сергія Пилипенка, яке відзначається 10 липня, бібліотека ім. Петра Панча в межах інформаційно-просвітницької години «Сергій Пилипенко і його жінки» ознайомила своїх відвідувачів із життям і творчістю надзвичайно колоритної постаті в українській культурі 1920-1930 років. Водночас всі ми повинні пам'ятати, що трагедія Розстріляного відродження — це не лише списки загиблих чоловіків. Це ще й титанічна боротьба їхніх дружин, які рятували дітей і не давали правді згаснути. Дружина Сергія Пилипенка Тетяна Кардиналовська прожила 93 роки, дожила до часів вільної України і довела, що любов здатна пронести пам’ять крізь ешелони, океани та десятиліття забуття. 

Отже, герої нашої інформації — Сергій Пилипенко, його дружина Тетяна Кардиналовська, дочки Міртала Сергіївна Пилипенко-Кардиналовська  і Ася Гумецька (англ. Assya Humesky, при народженні — Еста Сергіївна Пилипенко).

"Будинок з ірисами”, де мешкала родина

Кардиналовських. 1910-ті роки.

Тетяна Кардиналовська (1899-1993) — педагог, перекладачка, мемуаристика — дочка генерала артилерії Михайла Григоровича Кардиналовського (1868-1917), який загинув на фронті в дні Першої світової війни, сестра Єлизавети Кардиналовської (1900-1971), теж перекладачки, письменниці, художника-графіка. Навчалася на інженерному факультеті Київського політехнічного інституту. Працювала в українській періодичній пресі, зокрема у редакції газет «Червоний шлях», «Селянська правда», «Вісті». Переклала українською мовою понад 30 книг. У співавторстві із сестрою написала науково-фантастичне оповідання «Сонця!» (опубліковане 1926 року), яке стало першим в українській художній літературі твором про космічні польоти. Була одружена з першим головою Ради міністрів УНР Всеволодом Голубовичем (1885-1939), з 1924 року — з письменником і літературним діячем Сергієм Пилипенком (1891-1934). Обидва її чоловіка були репресовані. 

Книжкова виставка "На калиновім мості: життя і слово Петра Панча" та художня виставка картин з приватної колекції письменника (До 135-річчя від дня народження)

4 липня виповнюється 135 років від дня народження українського письменника Петра Панча (Петра Йосиповича Панченка) — прозаїка, новеліста, автора історичних романів, повістей, оповідань і творів для дітей. Його ім’я вже багато років носить наша бібліотека, продовжуючи справу популяризації української книги та читання.
Петро Панч народився 4 липня 1891 року в містечку Валки на Харківщині. Його життєвий шлях був непростим і насиченим подіями, а багатий життєвий досвід став основою для численних художніх творів. Особливе місце у творчій спадщині письменника посідають романи «Гомоніла Україна», «Голубі ешелони», автобіографічна книга «На калиновім мості», а також численні оповідання й книги для юних читачів. За повість «На калиновім мості» Петро Панч був удостоєний Державної премії України імені Тараса Шевченка.
Для нашої бібліотеки ім’я Петра Панча це символ поваги до українського слова, культури та історичної пам’яті. Ми запрошуємо всіх читачів знову відкрити для себе творчість письменника, перегорнути сторінки його творів або познайомитися з ними вперше.
Справжня література не втрачає своєї сили й цінності з плином часу, тож 135-річчя від дня народження Петра Панча стане чудовою нагодою згадати видатного українського митця. 

Запрошуємо вас відвідати нашу книжкову виставку "На калиновім мості: життя і слово Петра Панча" та художню виставку картин з приватної колекції Петра Панча, які нам люб'язно надала праправнучка письменника, Анастасія Шинкаренко, за що ми їй безмежно вдячні.

 

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички. Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00.

Акт відновлення Української Держави 30 червня 1941 р.

30 червня 1941 року, у приміщенні товариства «Просвіта» у Львові Організація українських націоналістів (ОУН-Б) на чолі зі Степаном Бандерою прийняла Акт про відновлення Української Держави. У документі зазначалося, що Україна буде «тісно співдіяти» з Німеччиною, очікуючи допомоги у визволенні з-під радянської окупації.
Акт відновлення Української Держави було проголошено з балкону будинку товариства Просвіта у Львові (Площа Ринок, 20). На башті Князівської гори було піднято національний прапор. Львівська радіостанція повідомила про Акт населення України і передала благословення митрополита Андрея Шептицького з цієї нагоди.
Акт 30 червня 1941 року, хоч і був несподіваний, засвідчив усьому світові і, зокрема, Німеччині, що український народ є законним господарем на своїй землі і буде її боронити власними грудьми перед кожним, хто намагатиметься потоптати волю України.
Спроба створити власні державні інституції викликала вкрай негативну реакцію нацистського керівництва. Німеччина не планувала існування незалежної України, розглядаючи її виключно як колонію. Від ОУН вимагали скасувати Акт, але Степан Бандера, Ярослав Стецько та інші члени уряду відмовилися це зробити. Після цього німці розпочали масові арешти українських націоналістів. Степан Бандера та Ярослав Стецько були ув'язнені, більшу частину війни вони провели у нацистському концтаборі Заксенхаузен у блоці для дуже відомих в'язнів.
Незважаючи на те, що самостійна держава проіснувала лічені дні, Акт став доказом прагнення українців до свободи. Ця подія продемонструвала всьому світу та обом тоталітарним режимам (радянському і нацистському), що українці є нацією, яка бореться за власну незалежну державу.

Година безбар'єрності "Мова поваги у бібліотеці"

Сьогодні бібліотекарі відділу обслуговування та читальної зали взяли участь в інтерактивній бесіді з елементами практикуму «Година безбар’єрності: "Мова поваги у бібліотеці"».
Метою заходу було практичне застосування принципів безбар’єрного спілкування. Учасники розглянули реальні бібліотечні ситуації, обговорили алгоритми взаємодії з користувачами з різними потребами та подолали поширений страх «зробити щось не так» під час спілкування.
Під час практикуму бібліотекарі дізналися, як коректно ставити запитання під час запису до бібліотеки незрячої людини, як ефективно комунікувати з користувачами, які мають порушення слуху, а також ознайомилися з особливостями обслуговування військових і ветеранів, які мають видимі травми чи ампутації. Окрім цього, було розглянуто багато інших важливих аспектів безбар’єрного та поважного спілкування.
Головний принцип безбар'єрності, який став лейтмотивом зустрічі — «Людина — на першому місці». Саме цей підхід є основою якісного бібліотечного обслуговування, створення відкритого, комфортного й доступного простору для кожного користувача.

Долучаємося до Міської цільової програми «Сприяння розвитку громадянського суспільства у місті Києві на 2025–2027 роки»

У рамках інформаційно-просвітницької години бібліотека ім. Петра Панча ознайомила своїх відвідувачів з цікавою книжковою виставкою, присвяченою ювілейній річниці прийняття Конституції України. Але головним у нашій інформаційній годині було намагання долучити киян і гостей нашого міста до більш якісної і активної роботи у діяльності існуючих і новостворених громадських організацій.  Адже саме на це спрямована Міська цільова програма «Сприяння розвитку громадянського суспільства у місті Києві на 2025–2027 роки», затверджена рішенням Київської міської ради від 13 червня 2024 року № 922/8888. 

Учасники заходу дали позитивну оцінку цій програмі. Вони узнали, що головним розробником та відповідальним виконавцем програми виступає Департамент суспільних комунікацій виконавчого органу Київради (КМДА). А сам документ розроблено згідно з Національною стратегією сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні. Учасники нашого заходу обмінялися враженнями про свою участь у подібних акціях по прийняттю управлінських рішень через діяльність громадських організацій. Їх підсумкова точка зору. Демократії ніколи багато не буває. Працюємо разом на її розвиток.