« Берестецька битва - одна з найбільших трагедій української історії » ( До 375-річчя Берестецької битви )

Ой чого ти почорніло, зеленеє поле?
Почорніло я од крові за вольную волю.

Круг містечка Берестечка на чотири милі
Мене славні запорожці своїм трупом вкрили.

                   Тарас Шевченко

До 375-річчя Берестецької битви бібліотека ім. Петра Панча пропонує ознайомитися з книжковою виставкою « Берестецька битва - одна з найбільших трагедій української історії ».

Берестецька битва відбулася 28 (18) червня – 10 липня (30 червня) 1651 року неподалік від м. Берестечко між українським військом на чолі з Богданом Хмельницьким і польським військом на чолі з королем Яном ІІ Казимиром.
15 червня 1651 р. поляки виступило у напрямку Берестечка. Вночі 28 червня українсько-татарське військо переправилось через річку Пляшівку напроти поляків. Наступного дня на світанку передові татарські підрозділи вступили у сутичку з поляками, що і розпочало Берестецьку битву. Після перших сутичок українсько-татарське військо спробувало атакувати правий фланг польської оборони, а згодом – лівий. Коронний гетьман  Конєцпольський підвечір перейшов у контрнаступ, відкинувши кримсько-українську кінноту. В цьому бою загинуло близько 100 татар. 

Ударні сили кримсько-української кінноти вночі здійснили переправу в районі Козина та почали захоплювати пасовища. Ян ІІ Казимир на військовій раді ухвалив рішення кинути в бій кінноту і дати відсіч війську ворога, але цього дня плани польської сторони зазнали невдачі. В бою загинуло 300 поляків, декілька муз і Тугай-Бей з боку татар.
30 червня король приймає рішення вишикувати армію до бою. Знищивши мости через річку Стир, він почав виводити своє військо в поле. Він застосував зміни у своїй тактиці.  У центрі була вишикувана артилерія, трохи позаду розташувалася піхота, а за ними – корогви кінноти, драгунів, рейтарів. Командував центром особисто король. Бойова лінія фронту розтяглась на 8-9 км.
По ставці Іслам-Гірея III було зроблено постріл з гармати, загинув родич хана і хан разом зі своїм військом почав стрімкий відступ у напрямку містечка Лешнів. Одразу Ян II Казимир кинув усі сили проти українців. Богдан Хмельницький організував відступ свого війська на схід до річки. Після цього гетьман кинувся навздогін за ханом, сподіваючись повернути його назад. Проте Іслам-Гірей III продовжив відхід на південь України. Фактично він насильно затримав при собі і Богдана Хмельницького. 

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

 

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички. Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00. 

Інформаційно-просвітницька година «Битва під Берестечком» Ігоря Кириловича Свєшнікова»

                                                    

                                               ВЧЕНИЙ БОЖОЮ МИЛІСТЮ

Ігор Свєшніков - вчений археолог зі світовим ім'ям, наукова діяльність якого розпочалася і закінчилася в Дубні.
За своє життя він дослідив сотні пам’яток доби міді, бронзи, давньоруських і козацьких часів. Досліджував пам’ятки доби бронзи в селах Городок, Здовбиця, Озліїв, Костянець Рівненської області, курган тшинецько-комарівської культури та гробницю культури кулястих амфор в селі Івання, могильник липицької культури Болотня та вельбарської культури в селі Дитиничі Дубенського району. Понад 20 років проводив розкопки на місці Берестецької битви, результати яких узагальнив у монографії «Битва під Берестечком» у 1993 році, яка є основою нашої виставки. Внаслідок археологічних досліджень на місці битви стало можливим до деталей визначити хід битви та одержати більш 5000 унікальних і достовірних пам’яток українського козацтва, у тому числі і органічних, які не зберігаються у звичайних умовах. 

Було знайдено багато козацьких шабель та мушкетів. Відтворено картину відступу козацьких військ з обложеного шляхтою табору, з’ясовано обставини загибелі окремих людей. «Люди лежать так, як їх захопила смерть – один на спині, інший на боці, ще інший долілиць. На черепах загиблих – сліди ударів шаблями. Інколи між кістками трапляються свинцеві кулі від мушкетів.»

Аналізуючи знахідки, можна зробити висновок, що «…козацька армія періоду Визвольної війни не була організованим збіговиськом випадкових людей, як про це стверджують польські дослідники та письменники…, а регулярним, забезпеченим найновішою для свого часу зброєю, достатньо для тодішньої епохи дисциплінованим і впорядкованим військом… Козацька армія стояла на одному рівні з тодішніми європейськими арміями, перевищуючи їх своїми бойовими якостями і не раз насправді одчайдушною хоробрістю».

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

 

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички. Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00.

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

 

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички. Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00.

Василь Шкляр – співець українського спротиву тоталітарним режимам усіх часів (До 75-річчя від дня народження)

Пропонуємо книжкову виставку «Василь Шкляр – співець українського спротиву тоталітарним режимам усіх часів», присвячену 75-річчю від дня народження Василя Миколайовича Шкляра, українського письменника, політично-громадського діяча. 

Василь Шкляр був гостем нашої бібліотеки у 2016 році. Пропонуємо вашій увазі трохи біографічно-бібліографічних данних про цю визначну особистість. 

Василь Шкляр народився 10 червня 1951 року у селі Ганжалівка Лиснянського району на Черкащині. По закінченні середньої школи зі срібною медаллю вступив на філологічний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, згодом перевівся до Єреванського університету, де 1972 року і отримав диплом про вищу освіту. У період з 1988 по 1998 роки Шкляр займався політичною журналістикою, бував у «гарячих точках». Цей досвід, зокрема, подробиці операції з врятування дружини Алли та родини генерала Дудаєва після його загибелі, Шкляр згодом відтворив у невеличкому романі «Елементал». У 2000-2004 роках – головний редактор видавництва «Дніпро». З 1991 по 1998 рік був членом Проводу Української республіканської партії та прес-секретарем УРП. 2011 року став лауреатом Шевченківської премії, але відмовився її отримати на знак протесту проти перебування на посаді Міністра освіти України одіозного українофоба Дмитра Табачника. Тому указ президента Януковича вийшов без прізвища Шкляра. Проте 17 квітня 2011 року в Холодному Яру Василю Шкляру вперше в історії України було вручено Народну Шевченківську премію. Вручення відбулося біля пам’ятника на місці останнього бою отамана Василя Чучупаки. Кошти на неї зібрали меценати та звичайні громадяни. Автор численних романів, серед яких найвідоміші – «Ключ», «Елементал», «Тінь сови», «Чорний ворон», «Маруся», «Чорне сонце» (збірка), «Троща», «Характерник», «Заячий костел», «Рік Шершня».

День відкритих дверей "Цифровий компас: навігація у сучасному віртуальному світі"

У сучасному світі цифрові технології стали невід'ємною частиною нашого повсякденного життя. Інтернет відкриває безмежні можливості для навчання, роботи, спілкування та творчості, але водночас ставить перед користувачами нові виклики. Саме тому в нашій бібліотеці відбувся День відкритих дверей під назвою «Цифровий компас: навігація у сучасному віртуальному світі».

Сьогодні бібліотека допомагає своїм користувачам знаходити інформацію, ефективно працювати з нею, розвивати цифрові навички та впевнено почуватися у віртуальному середовищі.
Дякуємо всім учасникам за активність, зацікавленість та прагнення до нових знань. Сподіваємося, що отриманий досвід стане надійним цифровим компасом для кожного на шляху до безпечного та успішного користування сучасними технологіями.