Українська хустка - традиція та світовий тренд

На ній і гроно, і пелюстка,

І небо, й райдуги на ній.

Мов берегиня вроди хустка

З давен у нашій стороні.

Люди споконвіку шанували та цінували хустку, наділяли її магічними властивостями, використовували в обрядах, у побуті, для радісних та сумних подій.

Українська хустка пов’язана з безліччю звичаїв та обрядів. Хустка вважалась оберегом – захищала волосся жінки від навороту та злого ока. Власноруч вишитою хусткою дівчина перев’язувала хлопця, що йшов до війська, щоб легким був його шлях і швидшою дорога додому. Якщо козак гинув, то саме цією вишитою хусткою під час поховання йому прикривали очі «щоб орел очей не виймав».
Хустку використовували під час заручин. Дівчина затикала її за пояс на знак згоди вийти заміж. Також нею перев’язували нареченого та сватів. Молодих вводили до хати та заводили за святковий стіл, використовуючи білу хустку – тоді сімейне життя буде світлим.

Хустку носили жінки в усіх регіонах нинішньої України, але кожен мав свої «місцеві» способи пов’язування.
Хустка є символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи, є оберегом і важливим ритуальним предметом. Це – невід’ємна частина української культурної спадщини.

В наш час хустки носять не лише на голові, а й замість браслету, топу чи пов’язану на шиї чи сумці. Вкотре українська традиція стала світовим трендом.
Проходять роки, десятиліття, виростають нові покоління, з’являється нова мода, та ніколи не зникнуть з пам’яті людської добрі традиції прадідів, а їх обереги не дають нам забути, що ми є діти українського народу.

До Дня української хустки бібліотека ім. Петра Панча презентує книжкову виставку "Хустка - українська традиція та світовий тренд".

Олена Теліга «Партачі життя» (До 130-річчя від дня народження Миколи Хвильового)

Менше ніж за тиждень ми будемо відзначати 130-річчя від дня народження українського письменника Миколи Хвильового (справжнє ім’я Микола Фітільов; 1893–1933) – одного з основоположників пореволюційної української прози, майстра психологічної новели з елементами романтизму та імпресіонізму. За своє недовге життя він став однією з ключових фігур національної літератури й одним з найважливіших представників Розстріляного відродження. Хвильовий всіляко підтримував та впроваджував політику «українізації», творив ідеологію національно-культурного відродження України й виступав за інтеграцію українського в європейську та світову культуру.

До Національного тижня читання, який проходитиме з 4 по 10 грудня 2023 року та присвячений Миколі Хвильовому, ми хочемо провести віртуальний тиждень ознайомлення читачів і відвідувачів нашої бібліотеки та її блогу з тим, як найкращі українські літератори, літературознавці (від Олени Теліги, Євгена Маланюка, Дмитра Донцова до Юрія Шереха (Шевельова), Леоніда Плюща, Володимира Панченка, Івана Дзюби) характеризували в своїх творах цю непересічну особистість.

Перегляд документального фільму "Дім з химерами" (До Міжнародного дня прав людини)

Щорічно 10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини, заснований Генеральною асамблеєю ООН, бо саме в цей день в 1948 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини.
Сьогодні у Кіноклубі Docudays UA при бібліотеці ім. П.Й.Панча відбувся показ документального фільму Жанни Довгич "Дім з химерами", приурочений до цього дня.Стрічка розповідає про боротьбу Олександра Глухова, кандидата фізико-математичних наук, доцента Національного авіаційного університету за будівлі, що становлять архітектурну, історичну й культурну цінність. Дім родини Олександра, що знаходиться у самому центрі Києва, на вулиці Малій Житомирській, також опинився на межі зникнення разом із Садибою Мурашка, всесвітньовідомого українського художника. 

Показ відбувся у співпраці із Мережею DOCU/CLUB (ГО «Докудейз»).