Мова – це історія народу, його культура, світогляд, вона визначає нашу свідомість, творить людину. Мова – це кордон нашої ідентичності. У світовій історії жодна мова не зазнавала такого страшного нищення та гонінь, як українська. Її забороняли різними указами, циркулярами, законами, анатемами, покараннями, а також просто фізично знищували найбільш яскравих носіїв. Всі ці утиски, які були скеровані на повне усунення української мови із суспільного життя, мало не призвели до втрати самоідентичності нашого народу. А за збереження своєї державності зараз, під час новітньої війни з нашим одвічним ворогом, дикою ордою, ми платимо життям наших найкращих синів і доньок. Тому мова – це важливо. Її треба берегти, охороняти, підтримувати й всіляко сприяти розвиткові. Тож говорімо, плекаймо, читаймо українською. Це круто! 💙💛
В цей день українці по всьому світу долучаються до написання диктанту Національної єдності.
Бібліотека імені Петра Йосиповича Панча до Дня писемності й мови підготувала книжкову виставку "Найдзвінкіше слово рідне, найрідніша мова", яку пропонуємо Вам для ознайомлення.