Літній графік роботи

Шановні користувачі!

З 01.07.2025 р. по 31.08.2025р. бібліотека працює за літнім графіком:

Понеділок – четвер: 11:00 – 19:00

П’ятниця: 11:00 – 17:45

Субота, неділя: вихідні дні.

Останній четвер місяця – санітарний день.

День кримськотатарського прапора: символ надії та нескореності

Сьогодні, 26 червня, кримські татари по всьому світу відзначають День кримськотатарського прапора – важливу дату, що символізує єдність, боротьбу за свої права та незламний дух народу, який за свою історію пережив депортації й репресії, а зараз перебуває під гнітом російської окупації. Цей день є нагадуванням про існування кримських татар, їхню унікальну культуру, історію та невпинне прагнення до свободи й самовизначення.
Кримськотатарський прапор – це блакитне полотнище із зображенням тамги – родового знаку Ґерайів, що правили Кримським ханством протягом багатьох століть. Блакитний колір символізує мир, чистоту та небо, а також є традиційним кольором для тюркських народів. Золота тамга, або тарак-тамга, є символом влади, наступності та єдності.
Історично тамга використовувалася як герб Кримського ханства. У сучасному вигляді прапор був офіційно прийнятий 26 червня 1991 року Курултаєм (Національним з'їздом) кримськотатарського народу після їхнього повернення з депортації. Ця подія стала знаковою для національного відродження.
Після окупації Криму росією у 2014 році День кримськотатарського прапора набув ще більшого значення. Він став символом спротиву окупації, солідарності з тими, хто залишається в Криму, та нагадуванням світу про незаконність анексії півострова. Під цим прапором тисячі кримських татар продовжують боротися за свої права, за збереження своєї культури, мови та ідентичності.
Прапор майорить на акціях протесту, міжнародних конференціях та єднає кримських татар у діаспорі. Він є свідченням того, що попри всі випробування, кримськотатарський народ залишається вірним своїм ідеалам та не втрачає надії на повернення додому та мирне життя на своїй історичній батьківщині.
Ми відзначаємо День кримськотатарського прапора, щоб вшанувати стійкість та відвагу кримськотатарського народу, який, попри століття утисків та переслідувань, зумів зберегти свою самобутність.
У цей день ми приєднуємося до кримських татар у їхньому прагненні до справедливості та віримо, що одного дня кримськотатарський прапор гордо замайорить над вільним Кримом, як символ миру, єдності та перемоги!

Книжкова виставка «Конституція України: фундамент державності» (До Дня Конституції України)

За кілька днів, а саме 28 червня, ми відзначатимемо 29-ту річницю прийняття Основного Закону – головного нормативно-правового акта нашої держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, права та обов'язки громадян.
Це єдине державне свято, відображене в самому Основному Законі України («Стаття 161. День прийняття Конституції України є державним святом — Днем Конституції України»).
Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Основний Закон закладає не лише юридичний, а й насамперед ціннісний фундамент для українського народу.

Книжкова виставка «Купальська магія: ніч чаклунства та кохання» (До свята Івана Купала)

Запрошуємо вас поринути у світ давніх слов'янських вірувань та містики на нашій книжковій виставці «Купальська магія: Ніч чаклунства та кохання», присвяченій найчарівнішому святу літа — Івана Купала!
Це свято, що за новим календарем відзначається  в ніч з 23 на 24 червня, сповнене глибокого символізму. Це час розквіту природи, буяння трав та квітів, а також пора містичних обрядів, пов'язаних з очищенням водою та вогнем, ворожінням на кохання та пошуком легендарного цвіту папороті.

Це одне з найбільших народних свят українців. В народі говорили: “погода на Івана — на весь липень вказує”. У цей день дівчата плели вінки і пускали їх по воді, ворожачи на майбутній шлюб. На нашій виставці ви знайдете багато етнографічних досліджень, що допоможуть вам краще зрозуміти це унікальне свято.
Відкрийте для себе світ, де реальність переплітається з міфом, де природа розкриває свої найпотаємніші таємниці, а серця сповнюються надією на справжнє кохання! Запрошуємо вас завітати на нашу книжкову виставку та відчути справжній дух язичницького свята.

«Повстанське танго». Історія життя та спротиву» (До 105-років від дня народження Ольги Ільків)

Ольга Ільків, кінець 1930-х рр.

Сьогодні, 21 червня 2025 року, історично-бібліографічною довідкою «Повстанське танго». Історія життя та спротиву» бібліотека ім. Петра Панча відзначає 105-у річницю від дня народження великої українки Ольги Ільків.
«Повстанське танго», яке Ольга Ільків написала у 1944 році, а на музику поклала ще одна підпільниця Марта Пашківська, співали воїни УПА. Сьогодні цю пісню співають ті, хто відстоює нашу незалежність. А 21 червня 2020 р. ця легендарна зв’язкова Головного командира УПА Романа Шухевича, багаторічний в’язень радянських таборів, на своєму 100-літньому ювілеї сказала, що її гасло залишається те саме - Воля або смерть. «Мене зробили героїнею і нема на те ради. Але я кажу, що всі ви є герої, всі ви можете робити те саме, що і я. Робіть! Бо це наша спільна справа».
Народилася Ольга Ільків (у підпіллі «Роксоляна», «О. Звіробій») 21 червня 1920 року в місті Стрий. Навчалася у Стрийській, а згодом у Перемишльській гімназії, там вступила до Пласту. 1941 року Ольга стає членом Організації українських націоналістів. Працюючи у Головній дирекції Львівської залізниці, Ольга Ільків на свої документи діставала квитки на поїзди для оунівців, виконувала різну підпільну роботу. З 1942 року — провідниця жіночої мережі ОУН у Львові. У 1943 році взяла шлюб з Володимиром Ликом, який був крайовим очільником Стрийської ОУН. Із 1945 року Ольга Ільків знаходилася у підпіллі, працювала в жіночій мережі ОУН. 11 липня 1946 року в селі Конюхів Стрийського району народила доньку Звениславу.

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Два дні поспіль у бібліотеці імені Петра Панча успішно працював розмовний клуб з англійської мови «Talk Time». Якщо ви прагнете вдосконалити свої навички спілкування англійською та познайомитися з цікавими людьми, тоді приєднуйтесь до нашого клубу. 

«Останній президент нескореної УНР» ( До 100-річчя від дня народження Миколи Плав'юка )

Нині приходимо до переконання, що вибір на базі харизми окремих осіб уже не є відповіддю на виклики сьогодення: це завеликий тягар для однієї людини. Коли очікуємо багато — настає розчарування. Справжня перемога є тоді, коли суспільство обирає програму розвитку держави».

Микола Плав'юк

До 100-річчя від дня народження Миколи Плав'юка бібліотека ім. Петра Панча пропонує історично-бібліографічну довідку «Останній президент нескореної УНР». 

Микола Плав'юк увійшов в історію як Президент Світового Конгресу Вільних Українців (1978–1981), багаторічний голова ОУН (1979–2012), останній президент Української Народної Республіки в екзилі (1989–1992), борець за незалежність України у ХХ столітті. Саме він у серпні 1992 року, на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України, передав від Державного центру УНР у екзилі Грамоту про припинення його діяльності, президентську печатку, клейноди гетьмана Івана Мазепи і прапор першому всенародно обраному Президентові України Леоніду Кравчуку.

З трибуни ювілейного засідання Верховної Ради України він оголосив «всьому народові в Україні і в розсіянні сущому», що сімдесятидворічну діяльність Уряду УНР в екзилі, початок якої датується кінцем 1920 року, коли Голова Директорії УНР Симон Петлюра й Уряд були змушені залишити землі України, щоб за її кордонами продовжувати боротьбу за державну незалежність, закінчено. Він складає свої повноваження і припиняє діяльність, позаяк постала на земній кулі Самостійна Українська держава, визнана світом і громадськістю.
Найвищою символікою його виступу стали наведені ним пророчі слова Симона Петлюри, який непохитно вірив у майбутнє України: «Після ганебної віковічної неволі, після страшного божевільного лихоліття Ти переможеш, Народе-Лицарю, і в державі своїй незалежній установиш волю святу для всіх народів, що живуть на розкішних землях Твоїх. Вірний високим засадам волі і рівности, що кохав Ти за часів стародавніх, Ти явиш усім народам світлий образ правової держави демократичної із забезпеченням вольностей громадянських».
Це було сказано майже 70 років тому, страшних для України років - але вона повстала з руїни, - наголосив тоді Микола Плав'юк, - ось вона - тут!

«Аргонавт української інтелігенції» (До 130-річчя від дня народження Михайла Ялового)

До 130-річчя від дня народження українського поета, прозаїка, драматурга Михайла Ялового бібліотека ім. Петра Панча пропонує своїм відвідувачам і шанувальникам красного слова книжкову виставку  «Аргонавт української інтелігенції».
Михайло Яловий (псевдоніми Юліян Шпол, Михайло Красний), український поет, прозаїк, драматург, належить до «розстріляного Відродження», чиї представники стали жертвами більшовицького терору проти української інтелігенції в 1930-і роки.

«Арешт Ялового — це розстріл цілої генерації. За що?» — так починалася передсмертна записка Миколи Хвильового. Ці слова добре відомі майже всім в Україні, хто читав біографію Миколи Хвильового. На жаль, про Михайла Омеляновича Ялового, який творив під псевдонімом Юліан Шпол, ми знаємо значно менше.
Іван Сенченко, мешканець сумновідомого будинку «Слово», так писав про нього: «Михайло Яловий — загадкова людина. Широколиций, привітний, з постійними перескоками в громадському житті. Ось що я про нього писав у 1927 році в «Подорожі до Червонограда»: «Михайло Яловий — екс-голова Конградської Ради робітничих, солдатських та селянських депутатів, екс-редактор «Бідноти», екс-редактор «Червоного шляху», екс-президент ВАПЛІТЕ, поет, драматург і романіст, симпатична людина й товариш. В 1917 році він був молоденький студент-медик, кучерявий і гарний, як дівчина. І ми, малеча, школярі, з повагою і тремтінням дивились на нього, перешіптуючись між собою: «Он пішов Миша Яловий»…

"Діти, закатовані війною" (До Дня вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії РФ проти України)

Сьогодні відповідно до постанови Верховної Ради України від 1 червня 2021 року ми вшановуємо пам'ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії РФ проти України. Дату було обрано не випадково, бо саме 4 червня відзначають Міжнародний день дітей - безневинних жертв агресії, заснований Генеральною асамблеєю ООН.

За даними ювенальних прокурорів, станом на 26 травня 2025 року Росія за час повномасштабного вторгнення вбила 630 дітей, понад 1960 отримали поранення різного ступеня тяжкості, ще 339 тисяч маленьких українців країна-агресор викрала. 

Зазначимо, що цифри подано без повного врахування з місць активних воєнних дій. І з кожним днем новітнього геноциду, вчиненого Росією проти українського народу, що триває вже більш ніж 11 років, ця страшна статистика зростає.

Люляй-люляй, нічечко,

Запалімо свічечку.

Аби всі на світі знали -

Діти янголами стали.

Ти прийшов нас убивати.

Не пробачим тобі, кате.

Знищив нас, наші родини.

У скорботі Україна...

Ми дівчатка і хлоп'ятка -

Легкокрилі янголятка.

Нас на небі тут багато.

З деким навіть мами й тата.

Так хотілося всім жити,

Попід сонцем сіять квіти.

А тепер із нами нічка.

Плаче-плаче воском свічка

Люляй-люляй, нічечко,

Запалімо свічечку.

Аби всі на світі знали -

Діти янголами стали.

Тетяна Череп-Пероганич

Вічна пам'ять безневинним дітям, 

загиблим внаслідок збройної агресії 

Росії проти України.