Розмовний клуб англійської мови «Talk Time»

Сьогодні в нашій бібліотеці відбулося чергове зібрання розмовного клубу з англійської мови "Talk Time". Зустріч у клубі "Talk Time" - це не лише можливість попрактикуватися в англійській мові, але й чудовий спосіб розширити коло своїх знайомств та отримати нові знання.
Якщо ви хочете покращити свою розмовну англійську мову та знайти нових друзів, тоді завітайте до нашого розмовного клубу "Talk Time" щовівторка об 11:00.

Михайло Олександрович Максимович: вчений, просвітитель і патріот

Михайло Олександрович Максимович (1804-1873) — видатний український науковець, який своєю діяльністю охоплював численні галузі знання, зокрема історію, філологію, етнографію, ботаніку, фольклористику та поезію. Його внесок у розвиток української науки та культури є безперечним, а його багатогранна діяльність і сьогодні викликає захоплення і повагу.

Майбутній науковець народився 3 (15) вересня 1804 року на хуторі Тимківщина, нині Богуславець, Полтавська губернія, у сім'ї старшинського аристократичного роду Переяславщини. Його раннє дитинство було проведене в атмосфері традицій українського селянства. Вже з ранніх років Максимович проявив неабиякі здібності до навчання. Після закінчення Полтавської гімназії, він вступив до Московського університету, де закінчив словесний і природничий відділи філософського факультету, згодом ще й медичний. Це стало основою для його подальшої наукової кар'єри.
Максимович здобув популярність як один з найзначніших українських вчених свого часу. Він був ординарним професором російської словесності Імператорського університету Святого Володимира (нині Київський національний університет ім.Тараса Шевченка) та був першим його ректором. Його лекції відзначалися глибиною аналізу і новаторськими підходами. Максимович також був відомий як енциклопедист, чиї праці охоплювали широкий спектр наукових дисциплін.
Одне з його основних наукових досягнень — це дослідження в області фольклору та етнографії. Максимович активно записував і досліджував народні пісні, казки та обряди, що стало важливим внеском у збереження і вивчення української культурної спадщини. Його праці залишаються важливими джерелами для дослідників української історії та культури.

Крім наукових досліджень, Максимович також був активним полемістом і редактором. Він писав статті та рецензії, в яких відстоював ідеї розвитку української науки і культури. Як видавець-редактор він працював над публікацією важливих наукових і культурних текстів, що сприяло поширенню знань та культурних цінностей серед широкої авдиторії.
Максимович був першим істориком стародавнього Києва, присвятивши йому двадцять п'ять статей. Він уперше показав роль Петра Могили в будівництві української культури, розповів про історію створення багатьох київських пам'яток, зокрема Трьохсвятительської, Воздвиженської, Іоаннівської церков, Хрещатика, Золотих воріт, міських валів, узвозів. Обороняючи рідну культуру від нападок імперських науковців, він рішуче виступає проти панславізму з російським обличчям, а фактично проти русифікації української культури, ігнорування української мови як мови великого окремого народу. Він стверджував, що українська мова виникла ще в часи Київської Русі, раніше за російську. Максимович своїм прикладом запалив багатьох на збирання й дослідження української старовини.
Михайло Максимович не обмежувався лише фольклором і історією. Його інтереси включали ботаніку, природознавство і архівознавство. Він досліджував флору України і брав участь у ботанічних експедиціях, результати яких стали основою для подальших ботанічних досліджень. У сфері архівознавства він займався систематизацією і дослідженням архівних матеріалів, що допомогло зберегти важливі документи та джерела для істориків і науковців.
Михайло Олександрович Максимович помер 10 (22) листопада 1873 року на хуторі Михайлова Гора біля Прохорівки, нині Канівський район. Його смерть залишила глибоку прірву в українській науці і культурі, але його спадщина продовжує жити. Максимович залишив по собі багатий науковий і культурний спадок, який вплинув на розвиток української науки і культури. Його праці, погляди і ідеї залишаються актуальними і сьогодні, забезпечуючи основу для подальших досліджень і розвитку.
Михайло Максимович — це яскравий приклад інтелектуала, який у своїй діяльності об'єднав науку, культуру і патріотизм. Його життєвий шлях і наукові досягнення є важливою частиною української історії і спадщини.

До 220-річниці з дня народження Михайла Максимовича бібліотека ім.П.Й.Панча представляє книжкову виставку "Патріарх української науки".