День Державного Герба України: Символ єднання та незламності


19 лютого в Україні відзначають День Державного Герба – урочисте свято, що символізує неперервність української державності, єднання та незламності нашого народу.
Історія Державного Герба України
Тризуб – давній символ українців, який використовується ще з часів Київської Русі.
За часів Української Народної Республіки (1917-1921) тризуб став Державним Гербом УНР.
У 1992 році, після здобуття Україною Незалежності, тризуб на синьому щиті був затверджений як Малий герб України.
Значення Державного Герба України
Тризуб символізує:
Волю
Єднання
Незалежність

Золотий колір символізує багатство, знання та велич.
Синій колір символізує небо, вірність та чесність.
Державний Герб України – це символ нашого суверенітету.
Втілення багатовікової історії та самобутньої культури українського народу.
Джерело гордості та єднання для всіх українців.
У День Державного Герба України ми вшановуємо велич та силу нашого символу.
Згадуємо про славні сторінки української історії.
Замислюємося над майбутнім нашої держави.
Вітаємо всіх українців з Днем Державного Герба!
Нехай цей символ завжди надихає нас на добрі справи, єднає та веде до нових звершень!
Слава Україні! Героям слава!

"Не серед нас, та разом із нами. У серцях, пам'яті, думках" (до Дня вшанування учасників революції Гідності та увічнення пам'яті героїв Небесної Сотні)

Щороку 20 лютого в Україні вшановують пам'ять героїв Небесної Сотні. 10 років тому в Києві відбулася подія, яка назавжди змінила перебіг нашої історії, - революція Гідності. 
21 листопада 1,5 тисячі людей вийшли на столичний майдан Незалежности, протестуючи проти рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Люди вийшли сказати рішуче "Ні!" поверненню країни фактично під протекторат Росії. Наступного дня на Майдані було вже близько 5 тисяч осіб, згуртованих гаслом "Україна - це Європа!" Подібні акції відбулися також в інших містах нашої країни - у Львові, Донецьку, Одесі, Вінниці, Харкові та інших. 24 листопада в Києві зібрався найбільший мітинг за період правління Януковича - від 60 до 150 тисяч осіб. Євромайдан вимагав відставки Азарова та підписання Угоди про асоціацію. На саміті Східного партнерства у Вільнюсі Угоду так і не було підписано. Тоді 29 листопада на Майдані громадські активісти ухвалили резолюцію з вимогою відставки Януковича "за зраду українського народу". Цього ж дня студенти організували живий "євроланцюг" між Києвом і Перемишлем довжиною 625 км.
У ніч з 29 на 30 листопада спецпідрозділ "Беркут" жорстоко розігнав мітингувальників. Перед цим, близько 4-ї години ранку, на Майдан вантажівками почали завозити елементи новорічної ялинки. Тоді ж загони міліції оточили мирних активістів і почали їх відтісняти. В результаті десятки людей були по-звірячому побиті, серед них було багато студентів. Беззахисні люди тікали від озброєних "беркутівців" до Михайлівського собору. Цей день став переламним моментом. 1 грудня на Майдані було вже пів мільйона обурених свавіллям влади людей. Лунало: "Ката на нари" і "Януковича на йолку". З того дня людей на Майдані ставало дедалі більше. Першу безуспішну спробу розігнати активістів влада зробила в ніч з 10 на 11 грудня. 16 січня Верховна Рада України ухвалила "диктаторські закони", які обмежували свободу громадян. А вже 19 січня мирна фаза протестів переросла в силову. 22 січня на Майдані загинули перші активісти - вірменин Сергій Нігоян і білорус Михайло Жизневський. Роман Сеник зі Львівщини отримав тяжкі поранення й помер в лікарні 25 січня. Спротив тривав. Найбільше людей загинуло з 18 - 20 лютого - понад 100 осіб. Всіх їх згодом назвуть Небесною Сотнею. У ніч з 21 на 22 лютого Янукович втік із країни. Революція Гідності завершилася перемогою українців. Московити не змогли, звісно, змиритися зі зміною вектора України, і почалася війна - спочатку анексія Криму, потім війна на Донбасі, а тепер і велике вторгнення, якому Україна чинить героїчний спротив ось уже 2 роки поспіль. Ми пам'ятаємо і низько схиляємо голову перед кожним, хто загинув за свободу тоді, і хто віддав своє життя вже під час цієї, десятирічної війни із жорстоким ворогом. Перемогли майже беззахисні тоді, переможемо і зараз. 
До 10-річчя Майдану в столиці 18 - 20 лютого відбудеться низка заходів.
Бібліотека ім. П. Й. Панча підготувала фотодокументальну виставку "Не серед нас, та разом із нами. У серцях, пам'яті, думках". 

Перегляд документальної стрічки "Крим SOS"

У середу, 21 лютого о 14:00 запрошуємо на перегляд документальної стрічки "Крим SOS". Показ присвячений річниці спротиву окупації Криму. Вхід вільний.
Стрічка розповідає, як у перший день російської окупації півострова активісти Таміла Ташева, Севгіль Мусаєва та Алім Алієв створили сторінку Крим SOS у Facebook, щоб надавати оперативну та перевірену інформацію про ситуацію в Криму. Згодом вони почали допомагати переселенцям не тільки з Криму, але і з Донбасу, де йдуть військові дії.Організація почала стрімко розвиватися, стала партнером ООН в Україні у справах біженців, створила три офіси в Києві, Херсоні та Львові. Нині Крим SOS надає екстрену гуманітарну, правову, психологічну допомогу внутрішньо переміщеним особам, бореться за повернення Криму в Україну. За два роки діяльності Крим SOS надала підтримку понад 200 тисячам осіб.
Показ організовано за підтримки ГО "Докудейз" Кіноклуби Docudays UA.