"Мафія" в бібліотеці: гра об'єднує

У тихій атмосфері бібліотеки ім.П.Й.Панча лунає шепіт і вибухають смішки - загадкові люди у масках грають в "Мафію". Кожен учасник гри повністю занурений у власну роль, намагаючись розгадати хитросплетіння інтриг і зберегти свій секрет.
Пограти в "Мафію" до нас завітала спільнота ВПО. Для багатьох переселенців, які опинилися в новій для них реальності, ця гра стала справжнім порятунком, вона допомогла людям, які пережили стрес і зміни, знайти нових друзів, відволіктися від проблем і відчути себе частиною спільноти.
Завдяки таким іграм люди мають можливість розвинути свої комунікативні навички та відчути себе частиною чогось більшого.
Ми плануємо і надалі проводити подібні заходи, адже вони довели свою ефективність у створенні сприятливого середовища для всіх, хто шукає підтримки та розуміння.

Василь Осьмак та його архітектурна спадщина у Києві

У рамках діяльності бібліотеки ім. Петра Панча по інформуванню про напівзабуті постаті української історії і культури пропонуємо історично-бібліографічну довідку про видатного зодчого Василя Осьмака, який відіграв важливу роль у забудові Києва першої третини ХХ сторіччя. Василь Осьмак народився 20 квітня 1870 року у містечку Гоголів на Чернігівщині. Він троюрідний брат Григорія Чупринки, якому була присвячена наша попередня книжкова виставка. За проєктами Василя Осьмака у нашому місті були свого часу зведені школи та інші навчальні заклади, бібліотеки, лікарні, житлові будинки, будівля ТЮГ на Липках, стадіон «Динамо». Цей видатний зодчий є творцем знаменитої великої фізичної аудиторії КПІ, що має форму амфітеатру та здатна вмістити 350-400 студентів. Це одна із найбільших аудиторій в Україні.
Велика фізична аудиторія є окрасою КПІ
Довгий час його ім’я, як і більшості зодчих царського періоду, було невідоме широкому загалу людей. До того ще потрібно додати, що він був репресований. Василь Осьмак походив із старовинного козацького роду. Після закінчення Другої Київської гімназії поступив на навчання до Університету Святого Володимира, але вже на 2 курсі змінив професію та поїхав на навчання до Петербурзького інституту цивільних інженерів, який успішно закінчив у 1895 році. У 1900 році Василь Осьмак повертається до Києва та починає викладати креслення та архітектурне проєктування на запрошення Директора КПІ. На цій посаді архітектор працював багато років, а з 1917 року здобув почесне звання професора. У співавторстві з Г.М.Антокольським відома всім киянам споруда Троїцького народного будинку, яка була споруджена 1901-1902 на кошти, зібрані «Київською старою громадою». Тепер у цьому приміщенні знаходиться театр оперети.
Київський національний академічний
театр оперети