Це єдине державне свято, відображене в самому Основному Законі України («Стаття 161. День прийняття Конституції України є державним святом — Днем Конституції України»).
Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Основний Закон закладає не лише юридичний, а й насамперед ціннісний фундамент для українського народу.
Український конституціоналізм заснований на ідеях прав і свобод людини, верховенства права та демократії. Ці засади формувалися протягом століть відповідно до національного характеру українців, способу життя, цінностей і суспільних відносин.
Історичне коріння української Конституції сягає часів київського князя Ярослава Мудрого (XI ст.) Створена ним «Руська правда» наслідувала законодавчі акти германських та англосаксонських держав Європи. Попри привілеї для вищого стану, всі вільні люди перебували під опікою цього правового документа, головним завданням якого було давати можливість сторонам захищати свої права на життя, здоров'я і майно, а судові – підставу до справедливого вироку.
У часи Козацької держави свій вищий прояв конституційна традиція віднайшла в Конституції Пилипа Орлика (1710 р.). Вона вважається однією з перших Конституцій та відіграє велике значення в історії українського народу. В Конституції гетьмана Пилипа Орлика владу було поділено на три гілки – законодавчу, виконавчу та судову. Крім цього, права гетьмана обмежувалися, окреслювалися його обов’язки та визначався майбутній лад держави.
У 1918 р. Центральна Рада УНР також ухвалила Конституцію. Цей документ створювався під керівництвом М. Грушевського і містив доволі прогресивне для того часу поняття про державність. У ньому проголошувалися державна незалежність і територіальна цілісність УНР, рівність прав громадян, демократичні свободи. Попри те, що ця Конституція була ухвалена, вона так і не набула чинності через німецьке вторгнення та зміни у загальному політичному становищі тогочасної України.
Створення чинного Основного Закону України розпочалося відразу після визначення суверенітету нашої держави 16 липня 1990 року. У жовтні було створено Конституційну комісію. Протягом 1991–1996 років наступні комісії, що були спеціально створені Верховною Радою та Президентом України, розробили декілька варіантів Конституції, які пізніше довго і ретельно обговорювалися й доповнювалися.
Зрештою, 28 червня 1996 р. о 9 год. 18 хв., після 24 годин безперервної праці, Верховна Рада України ухвалила фінальний варіант Конституції України («за» проголосували 315 народних депутатів). У документі зазначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, була затверджена державна символіка, українську мову визнано єдиною державною, а Крим набув статусу автономної республіки у складі України.
На виставці, підготовленій бібліотекою до цього свята, представлено як примірники видань самого Основного Закону, так і книжки, в яких ідеться про розвиток і становлення конституційних традицій в Україні, про роль Конституції в житті держави і суспільства, про історію її ухвалення у 1996 році.