18 травня, в річницю депортації киримли з території Кримського півострова в 1944 році, ми згадуємо жертв геноциду кримськотатарського народу. Це був один із багатьох жахливих злочинів радянського режиму.
"Враховуючи зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу та виходячи із небажаності подальшого проживання кримських татар у прикордонній окраїні Радянського Союзу, НКВС СРСР вносить на ваш розгляд проект рішення про виселення усіх татар з території Криму. Вважаємо доцільним розселити кримських татар як спецпоселенців у районах Узбецької РСР для використання на роботах як в сільському господарстві - колгоспах, радгоспах, так і в промисловості та на будівництві. Підготовчу роботу до операції вважаємо можливою закінчити 18 - 20 травня, а всю операцію до 25 травня", - так доповідали Сталіну про плани операції із депортації кримських татар.
Звинувачення у зраді цілого народу було повною маячнею. Близько 10000 кримських татар перебували у складі Червоної армії, серед них 6 Героїв Радянського Союзу. Один з них відомий льотчик Амет-Хан Султан, якого зіграв Ахтем Сейтаблаєв у фільмі "Хайтарма".
На світанку 18 травня 1944 року кримським татарам було оголошено, що їх покарано виселенням за зраду батьківщини. Упродовж трьох днів з півострова каральні органи відправили понад 70 залізничних ешелонів, у кожному з яких було по 50 вагонів, ущент заповнених людьми. Переселення відбувалося у важких санітарно-побутових умовах, що спричинило високу смертність. Людські втрати під час перевезення на схід становили майже 8 тисяч осіб. Проте масштаб депортації видався сталінському керівництву недостатнім. Тому 21 травня 1944 р. ДКО СРСР прийняв постанову про додаткове переселення з Криму киримли. Кількість вилучених із Криму осіб кримськотатарської національності сягнула 191 тис. осіб.
Насильницьке переміщення кримськотатарського народу зі споконвічної Батьківщини до Середньої Азії та інших регіонів СРСР супроводжувалося його тотальним пограбуванням. Фактично майно переселенців було конфісковане. Кожній родині дозволили взяти із собою лише "особисті речі, одяг, побутовий інвентар, посуд та харчі в кількості до 500 кг". Внаслідок депортації у кримських татар вилучили: понад 80 тисяч будинків, понад 34 тисячі присадибних будинків, близько 500 тис. голів худоби, всі запаси продовольства, насіння, саджанців, корму для домашніх тварин, будівельних матеріалів, десятки тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Було ліквідовано 112 особистих книгозбірень, 646 бібліотек у початкових і 221 у середніх школах. У селах закрили 360 хат-читалень, у містах і райцентрах - понад 9 тисяч шкіл і 263 клуби. Були закриті мечеті в Євпаторії, Бахчисараї, Севастополі, Феодосії, Чорноморському та в багатьох селах. До того ж було перейменовано 333 адміністративно-територіальні одиниці. На кінець літа 1945 року серед назв 409 сільрад не залишилося жодної татарської.
У 2014 році спадкоємиця СРСР Росія, зневаживши всі норми міжнародного права, вчинила черговий злочин - окупувала Крим, чим знову прирекла на страждання кримських татар, які вимушені були покинути півострів, пам'ятаючи про те, що з ними робила Росія протягом століть. Ті киримли, що лишилися, але не визнали загарбання їхньої землі, піддаються вбивствам і тортурам.
Пам'ятаймо про злочини росіян і про те, що Крим - це Україна.
Публічна бібліотека ім. П.Й. Панча запрошує читачів долучитись до нашого бібліотечного життя. З нами Вам буде цікаво!
Онлайн-урок з безпеки дорожнього руху (До Глобального тижня безпеки дорожнього руху)
12 — 18 травня у світі проходить Глобальний тиждень безпеки дорожнього руху.
Україна традиційно долучилася до світової ініціативи, у рамках якої провела низку заходів. Глобальний тиждень безпеки дорожнього руху проходить під гаслом «Вулиця для життя».
Бібліотека ім.П.Й.Панча долучилася до ініціативи проведенням онлайн-уроку з безпеки дорожнього руху.
Україна традиційно долучилася до світової ініціативи, у рамках якої провела низку заходів. Глобальний тиждень безпеки дорожнього руху проходить під гаслом «Вулиця для життя».
Бібліотека ім.П.Й.Панча долучилася до ініціативи проведенням онлайн-уроку з безпеки дорожнього руху.
Тодось Осьмачка – найпохмуріший поет ХХ ст.
«Після Ісуса Христа немає в світі дорожчої людини для людства, як Шевченко,
дарма він не такий серцевід і людознавець, як Шекспір, і не такий глибокий
індивідуаліст, як Гете».
З 1920 року він інструктор з підготовки робітників освіти в Кременчуку.
Навчається в Київському Інституті народної освіти (так тоді звався
університет). 1922-1925 рр. належав до літературного об'єднання «Ланка», до якої, крім нього, входили: Григорій Косинка (його, можливо, єдиний
справжній друг), Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Борис
Антонечко-Давидович, а пізніше (з 1926) - до «Майстерні Революційного Слова» (МАРС), сформованої на базі «Ланки».
Тодось Осьмачка
Народився Тодось Осьмачка 4 (16) травня 1895 року в селі Куцівка на
Черкащині в багатодітній родині сільського робітника Степана, який
самотужки здобув фах і славу хорошого ветеринара. Ще підлітком Тодось
вражав хлопчаків своїм поетичним хистом.
Замолоду Осьмачка вчителював у народних школах. За перший свій твір — поему «Думи солдата» (1916), спрямований проти російського царату й світової війни, автор потрапив під військово-польовий суд, і від неминучого розстрілу його врятувала революція 1917 року. Вийшовши на волю, бере активну участь в національно-державному відродженні України.
Замолоду Осьмачка вчителював у народних школах. За перший свій твір — поему «Думи солдата» (1916), спрямований проти російського царату й світової війни, автор потрапив під військово-польовий суд, і від неминучого розстрілу його врятувала революція 1917 року. Вийшовши на волю, бере активну участь в національно-державному відродженні України.
|
Літературне об'єднання "ЛАНКА" |
Підписатися на:
Дописи (Atom)