Літературна зустріч у бібліотеці ім. П. Й. Панча: Київський всесвіт з вікон будинку Роліт

5 червня бібліотека ім. П. Й. Панча стала свідком зворушливого та захоплюючого дійства – літературної зустрічі учнів 7-8 класів Спеціалізованої школи № 135 "Київський всесвіт з вікон будинку Роліт".
Талановиті юні дослідники презентували свої краєзнавчі роботи, присвячені будинку Роліт, який розташований поруч зі школою.
З захопленням та щирою емоцією вони ділилися зі своїми однолітками та гостями заходу цікавими фактами з історії цього знакового місця, яке колись було осередком творчого життя багатьох видатних українських письменників та поетів.
Літературна зустріч стала не лише платформою для презентації дослідницьких робіт, але й справжнім святом поезії та музики.
Учні декламували вірші авторів, які жили у будинку Роліт, та співали їхні пісні, наповнюючи бібліотеку щирими емоціями та атмосферою творчого натхнення.
Співробітники бібліотеки не залишились осторонь - бібліотекар І категорії Редько А. Г. презентував юним дослідникам книги по темі Роліт з фондів бібліотеки.
Учні з ентузіазмом скористалися можливістю не лише поглибити свої знання про історію будинку Роліт, але й ближче познайомитися з творчістю письменників, які жили та творили в його стінах.
Літературна зустріч у бібліотеці ім. П. Й. Панча стала чудовим прикладом того, як можна запалити серця дітей літературою, виховати у них любов до рідного слова та повагу до історичного минулого.
Щиро вдячні педагогам та учнім Спеціалізованої школи № 135, та сподіваємося, що такі зустрічі у новому учбовому році стануть регулярними.

Подорож у минуле: лекція про річку Почайна "До витоків легендарної річки. Український Йордан"

5 червня у бібліотеці ім. П. Й. Панча відбулася захоплююча лекція про історію річки Почайна, яку провів історик та краєзнавець Вадим Перегуда.
Вадим Перегуда багато років присвятив дослідженню цієї річки, яка колись відігравала важливу роль у житті Києва.
Під час лекції він поділився своїми знахідками та теоріями про витоки Почайни.
Згідно з його версією, пошук витоків слід вести в районі Вишгорода, на північ від хутора Редьки.
Вона живилася численними маленькими річками та джерелами, а також весняними розливами Дніпра.
На лекції були продемонстровані унікальні мапи з реконструкцією витоків Почайни, розроблені на основі деталізованої військової карти 1932 року.

Ці мапи дають нове уявлення про географію та гідрологію стародавнього Києва.
Вадим Перегуда також розповів про свої цікаві знахідки, на які він натрапив під час досліджень.
Лекція Вадима Перегуди стала справжньою подорожжю у минуле.
Вона допомогла слухачам по-новому поглянути на історію Києва та його річкових систем.
Ми щиро дякуємо Вадиму Перегуді за цікаву та змістовну лекцію!

Людина, яка підкорила небо. Київські адреси Ігоря Сікорського ( До 135-річчя від дня народження)

Ігор Сікорський

«… зупинятися лише на оплакуванні втрат – згубно. Треба багато працювати, щоб з наявного болота вийти на широку дорогу та просуватися вперед…».

Ігор Сікорський

«Історія будинків буває інколи цікавішою за людське життя».

Костянтин Паустовський

У 1993 р. в газеті «Правда України» під короткою гранично адресною назвою «Моя Тарасівська» відомий публіцист і письменник Григорій Кіпніс (літературний псевдонім К.Григор’єв) розповів про те, хто в різні роки мешкав на Тарасівській: «Це була вулиця поетів, художників, архітекторів, професорів, адвокатів, лікарів... Одне слово, вулиця інтелігентів. Але передусім і найбільше — вулиця поетів. Чи не тому, що сама Тарасівська — як поезія. Така питомо київська, вся в каштановому цвіту, вся в пахощах бузку, з камінною бруківкою, що круто збігає у бік річки нашого дитинства Либеді, з вузькими тротуарами з жовтої цегли, зворушливо описаної свого часу Паустовським, гарна, затишна, тиха. Знали поети, де жити і складати вірші...». І в іншому місці: «Так складалося, що медики або селилися тут, або просто народжувалися на Тарасівській, а потім уже ставали першокласними лікарями». Завдяки таким вулицям, як Тарасівська, багато в чому створювалася духовна аура Києва. «...У характері тодішнього київського життя, — писав Костянтин Паустовський, — ...у самій його південній мальовничості і — хтозна, — може, навіть у блиску та свіжості київських весен і в пишному цвітінні київських каштанів містилися, як тоді казали, якісь «флюїди», що породжували підвищений потяг до мистецтва». 

Тут народився Максим Рильський, що провів свої дитячі роки поза Києвом — у Романівці на Житомирщині. Жив на Тарасівській й інший поет — Лев Озеров, який згодом переїхав до Росії й перекладав там твори українських авторів, у різний час мешкали на Тарасівській Анна Ахматова (уроджена Горенко) (в будинку № 25) і Максиміліан Волошин (у будинку №4). У будинку, розміщеному поруч із «садибою Чайки», жив відомий український поет Василь Еллан-Блакитний. А на фасаді будинку №14 можна бачити меморіальну дошку, яка сповіщає, що тут у березні 1889 року жила і працювала Леся Українка.
Родина відомого київського військового лікаря Микити Маньківського жила тут у двоповерховому будинку під номером 20. Позаду основної споруди їхнього будинку стояв у дворі двоповерховий флігель, що його орендував професор історії, член Української Академії наук Микола Василенко, майбутній міністр освіти за гетьманського правління. 

У будинку під номером 18 мешкав ще один завідувач кафедри університету — професор-психіатр Іван Сікорський, батько знаменитого авіаконструктора Ігоря Сікорського, 135-річчю від дня народження якого присвячна наша книжкова полиця.