Наметове містечко на нинішньому Майдані Незалежності |
Про ці події розповідає безпосередній свідок подій, бібліотекар 1 категорії бібліотеки ім. П. Й. Панча Анатолій РЕДЬКО.
— Ці дні для багатьох киян (але далеко не для всіх!) залишилися романтичними. Мешканці центральної частини Києва щовечора приходили до молоді, в установах збирали кошти на підтримку студентів (у моєму НДІ пожертви дала тільки чверть науковців – як це співпадає з результатами весняного референдуму 1991 року!).
— Ці дні для багатьох киян (але далеко не для всіх!) залишилися романтичними. Мешканці центральної частини Києва щовечора приходили до молоді, в установах збирали кошти на підтримку студентів (у моєму НДІ пожертви дала тільки чверть науковців – як це співпадає з результатами весняного референдуму 1991 року!).
Національні легенди, які тоді брали участь у подіях |
А яке сильне враження від розповідей батьків старшокласниць однієї з київських шкіл, яких не випускали на демонстрацію, а вони вилізали через вікна в туалеті на першому поверсі! У багатьох залишилися спільні фотографії з учасниками цих подій. А кілька годин спостережень за НЛО над Хрещатиком напроти центрального гастроному в останній день – це мені запам’яталося на все життя.
Пам’ятаю також, як в Києві депутат від Криму Віталій Рева закликав «очистити площу від студентів», «ввести надзвичайний стан в Києві», а депутат з Миколаєва Михайло Башкіров заспокоював: «Не волнуйтесь — все это скоро кончится, но сколько трупов будет, сколько трупов!». У Москві депутат Микола Касьян рекомендував: «И пускай голодуют, нам будет больше что кушать!..»
Верховна Рада УРСР фактично відкупилася від вимог студентів відставкою Масола (про Кравчука забули — студенти вимагали «Геть Масола, Кравчука!»).
Пам’ятаю також, як в Києві депутат від Криму Віталій Рева закликав «очистити площу від студентів», «ввести надзвичайний стан в Києві», а депутат з Миколаєва Михайло Башкіров заспокоював: «Не волнуйтесь — все это скоро кончится, но сколько трупов будет, сколько трупов!». У Москві депутат Микола Касьян рекомендував: «И пускай голодуют, нам будет больше что кушать!..»
Верховна Рада УРСР фактично відкупилася від вимог студентів відставкою Масола (про Кравчука забули — студенти вимагали «Геть Масола, Кравчука!»).
На жаль, про ці події дуже мало публікжцій в наявній літературі. Книжка «Історія України: Джерельний літопис» (Київ, Видавництво «Україна», 2016) подає витяг із постанови Верховної Ради УРСР «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року» № 402-XII, прийнятою 314 голосами «ЗА» 314, «ПРОТИ» 38 (є в нашій бібліотеці). Це було перше успішне завершення протестів останніх років в УРСР. Ще фактично з’явилася узаконена в подальшому можливість проходження строкової військової служби громадянами України поза межами республіки тільки за добровільною згодою громадянина.
Маючи майже всенародну хвилю підтримки і політичну деморалізацію партноменклатури, націонал-демократи в час голодування студентів повинні були добитися дочасних виборів до Верховної Ради у березні 1991 року. Ця виборча хвиля привела б у парламент не 126 націонал-демократів і лібералів-антикомуністів, а цілу демократичну більшість з усієї України. На жаль, маємо те, що маємо.
Маючи майже всенародну хвилю підтримки і політичну деморалізацію партноменклатури, націонал-демократи в час голодування студентів повинні були добитися дочасних виборів до Верховної Ради у березні 1991 року. Ця виборча хвиля привела б у парламент не 126 націонал-демократів і лібералів-антикомуністів, а цілу демократичну більшість з усієї України. На жаль, маємо те, що маємо.
«Дійсно, студентська Революція на граніті стала каталізатором відновлення української незалежності, але, на жаль, якщо говорити про результати, то вона з точки зору можливості зміни влади, є втраченим шансом для України. Тоді суспільство й контреліти не усвідомлювали необхідності цих змін, — вважає один із лідерів цієї акції Олесь Доній. — Самостійність було досягнуто компромісом між рухом опору й переважною більшістю комуністів, які перейшли на бік ідеї незалежності. А далі партноменклатура призначила вихідців із Компартії, комсомолу (криміналітет долучився пізніше) майбутніми капіталістами. Певними моментами вони були розумнішими, нахабнішими, але незалежницького мислення в них не вистачало. І навпаки, хто мав таке мислення, був слабшим в економіці та стратегічному баченні. Ця катастрофа призвела до того, що на якомусь етапі всі партії (проукраїнські, проросійські) було скуплено людьми, яких ми тепер називаємо олігархами. Причому робили вони це не через ідеологічні симпатії, а заради необхідності впливати на політику».
Багато людей і досі дійсно вважають, що Незалежність нам впала з неба. Для нас же, свідків тих подій, Революція на граніті — переломний момент в утвердженні незалежності України, коли молоде покоління ще тоді, на початку 90-х років, відстояло своє право жити у вільній демократичній державі.
Багато людей і досі дійсно вважають, що Незалежність нам впала з неба. Для нас же, свідків тих подій, Революція на граніті — переломний момент в утвердженні незалежності України, коли молоде покоління ще тоді, на початку 90-х років, відстояло своє право жити у вільній демократичній державі.
Фото з сайту https://www.radiosvoboda.org/
П'ятий день. Живий щит з киян |
Студент Львівського медичного інституту Тарас Семущак (на фото з пов'язкою на руці) стежить за станом здоров'я голодуючих протестувальників. Він був керівником медичної служби Революції на граніті |
Народна артистка України, лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка Ніла Крюкова долучилася до студентського голодування |
Українська письменниця, шістдесятниця Ліна Костенко спілкується зі студентами |
Друга сесія Верховної Ради УРСР ХІІ скликання. Група народних депутатів приєдналася до голодуючих студентів. Київ, 15 жовтня 1990 року |
Співголова студентського протесту Олесь Доній оголошує вимоги протестувальників у Верховній Раді (у президії ліворуч Іван Плющ, праворуч – Леонід Кравчук), 15 жовтня 1990 року |