Всі інші відкидаючи права:
Належати до тих, кого вбивають,
А не до тих, хто холодно вбива.
Леонід Первомайський
17 січня 1901 року у великій сім’ї хлібороба Данила Епіка народився чорнявий хлопчик. За сімейною легендою Епіків, Григорію приснився сон: Шевченко благословляє його на літературну творчість. Судилося йому стати одним із засновників Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ), автором поетичних збірок, повісті «Восени», романів «Перша весна» та «Без ґрунту». Батьки, попри безгрошів’я, намагалися дати освіту всім дітям. Навчатися Григорій пішов до місцевої школи, яку закінчив на відмінно. Спочатку працював різноробом, згодом – писарем на залізничній станції. Був активним учасником просвітянських заходів села. Cтав учасником антигетьманського повстання проти влади Павла Скоропадського та за це був звільнений із роботи у залізничних майстернях. Є історичні відомості, що у 1919-му Григорій записався добровольцем до Першого повстанського полку (м. Новомосковськ) Революційної повстанської армії України під проводом анархіста Нестора Махна. У 1921 р. він приїздить до Катеринослава, щоби покаятися та підписати цинічний документ «Обязательство. Апреля 30 дня 1921 года», а потім протягом свого короткого життя доводити «лояльність» до нової влади.