«І сім зрадливих куль на вулиці Расіна…» (До Дня пам’яті Симона Петлюри)

У ці дні травня 2026 року Голова Директорії і Головний Отаман військ Української Народної Республіки Симон Петлюра повертається до нас як символ боротьби за незалежність України. В час, коли українці знову, як і сто років тому, захищають свою свободу та волю зі зброєю в руках. Знову, як і сто років тому, від того ж ворога — росії. Симон Петлюра повертається до українців із забуття і безмежного інформаційного моря брехні про нього. І якщо забуття з 1991-го фактично відійшло у минуле, то брехні про Симона Петлюру не стало менше.
Представлені книжки в нашій виставці до Дня пам’яті Симона Петлюри «І сім зрадливих куль на вулиці Расіна…» дозволять відвідувачам бібліотеки зробити для себе висновок, чому саме ім’я Симона Петлюри (як до того Івана Мазепи, а значно пізніше Степана Бандери) стало символом боротьби нашого народу за свою незалежність, за самостійну Українську державу.
Перша (ліва) частина нашої виставки включає енциклопедичні та довідкові видання, в яких йдеться про життя С.В.Петлюри, його діяльність та загибель від куль більшовицького агента Ш.Шварцбарта, серед яких потрібно виділити том 8 «Енциклопедії історії України» (Київ, «Наукова думка», 2011), репринтне видання книжки Василя Іваниса «Симон Петлюра — президент України», яка вперше вийшла у1952 р. накладом 5-ї станиці союзу бувших українських вояків у м. Торонто (Канада).

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Повітряна тривога — не привід відміняти щотижневі зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» у бібліотеці ім. П. Й. Панча, заняття можна провести у бібліотечному укритті. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички. Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00.

Лекція Володимира та Світлани Петровських "Дивосвіт дитинства"

У культурному житті Києва окреме місце посідають люди, які не просто вивчають історію, а й уміють захопливо передавати її іншим. Саме такими є києвознавці Світлана та Володимир Петровські — дослідниками, популяризаторами історії столиці та цікавими оповідачами.

Вчора, після дуже важкої ночі, здавалося, що вдень киянам буде не до лекцій. Проте реальність приємно здивувала: попри втому, тривоги й складні обставини, у бібліотеці ім.  П. Й. Панча зібралися люди, які прагнуть світла і знань.
Захід був присвячений саме історії ляльки як культурного явища. Лектори розповіли про те, як змінювалося значення ляльки в різні часи: від сакральних і обрядових функцій до іграшки та мистецького об’єкта. Присутні дізналися про історію іграшки від першої єгипетської ляльки до сучасної Барбі, про те, як у світ прийшли мякі іграшки, характерні дяльки з трьома обличчями, театральні ляльки Буратіні, лялькові будиночки, які коштують мільйони фунтів стерлінгів, як Теодор Рузвельт сприяв появі ведмедика Тедді, а також про розвиток порцелянової авторської ляльки в сучасному світі.

Дякуємо лекторам Володимиру та Світлані Петровським за цікаву розповідь, а нашим чудовим відвідувачам за незламну жагу до знань!

Історії незламності: видатні автори з інвалідністю, які змінили світ (До Національного тижня безбар'єрності в Україні)

З 25 по 31 травня в Україні проходитиме Національний тиждень безбар'єрності. У сучасному суспільстві тема інклюзії набуває все більшого значення, а література стає одним із найважливіших інструментів формування емпатії та розуміння. Особливе місце у цьому процесі посідають твори авторів з інвалідністю — людей, які не лише подолали особисті труднощі, а й зробили вагомий внесок у світову культуру, науку та громадське життя.
Пропонуємо ознайомитися з кількома визначними книгами, що стали знаковими для різних поколінь читачів.

Гелен Келлер — «The Story of My Life» («Історія мого життя»)
Авторка втратила зір і слух у ранньому дитинстві, однак змогла здобути освіту та стати відомою письменницею і громадською діячкою. Її автобіографія описує шлях подолання бар’єрів комунікації та соціальної ізоляції. Книга стала символом сили людського духу та важливості інклюзивної освіти.

Стівен Гокінг «A Brief History of Time» («Коротка історія часу»)
Відомий фізик, який жив із бічним аміотрофічним склерозом (БАС), у цій книзі популярно пояснює складні космологічні концепції. Праця стала світовим бестселером і значно вплинула на популяризацію науки, демонструючи, що фізичні обмеження не є перешкодою для інтелектуальних досягнень.

Нік Вуйчич «Life Without Limits» («Життя без обмежень»)
Народжений без кінцівок, Нік Вуйчич ділиться власною історією прийняття себе та досягнення життєвих цілей. Книга надихає читачів долати труднощі й знаходити сенс у житті незалежно від обставин.

Фріда Кало «The Diary of Frida Kahlo» («Щоденник Фріди Кало»)
Мексиканська художниця, відома своїми емоційними автопортретами та поєднанням елементів народного мистецтва, символізму й сюрреалізму. Після важкої травми вона жила з хронічним болем, Її щоденник став важливим літературним документом, а записи відображають її внутрішній світ, творчість і боротьбу.

Жан-Домінік Бобі «The Diving Bell and the Butterfly» («Скафандр і метелик»)
Французький журналіст, письменник і головний редактор журналу ELLE France після інсульту опинився в стані «замкненого тіла» і написав книгу, моргаючи одним оком. Це розповідь про свідомість, свободу і людську гідність.

Однією з найвизначніших постатей в українській літературі є Леся Українка, яка через тяжку хворобу (туберкульоз кісток) більшу частину життя боролася з болем, однак це не завадило їй створити, зокрема, всесвітьньо відому «Лісову пісню». Її твори пронизані мотивами сили духу, боротьби та віри.

Серед сучасних авторів важливе місце займає українська письменниця Оксана Радушинська. Вона є поетесою, журналісткою та громадською діячкою, пересувається на кріслі колісному. У своїй книзі "Псалом Давида" вона розповідає про військового на псевдо «Давид», який підривається на ворожій розтяжці на Луганщині восени 2015 року. Після тривалого балансування на межі життя і смерті та ампутації ноги він стикається з невідомою дотепер реальністю і починає шлях до себе нового. Проте настає лютий 2022 року — і Давид знову одягає піксельний однострій. У нього за спиною не лише роки до­свіду та складних випробувань, а й кохання, яке потрібно зберегти. Бо ж лише любов, вірність, милосердя, віра й надія мають силу, що допомагає триматися і виживати за найскладніших обставин.