Добрий геній молодої української літератури (До 135-річчя від дня народження Сергія Пилипенка)

«Обличчя Сергія Володимировича нагадувало мені старовинні українські фрески. Я дуже любив його і дивився на нього, як на батька.... І Пилипенко, й Еллан дуже любили молодь, і молодь любила їх. Пилипенка ми всі любовно називали «папаша» і безсоромно зловживали його добротою, спустошуючи його портсигар. Він, блідий і прекрасний, стояв перед нами, і ми були готові піти за ним в огонь і воду».

Володимир Сосюра

До 135-річчя від дня народження Сергія Пилипенка, надзвичайно людяного письменника, байкаря, голову найчисленнішого літературного об'єднання — спілки селянських письменників «Плуг», бібліотека ім. Петра Панча презентує невеличку книжкову виставку «Добрий геній молодої української літератури».
Пилипенко Сергій Володимирович (літературні псевдоніми — Сергій Сліпий, Плугатар, Книгочій та ін.) народився 10 липня 1891 р. у Києві в сім'ї народного вчителя. З дитинства Сергію довелося працювати. Навчався «казенним коштом за маломіцність і добре вчення» у Першій київській гімназії, його однокашниками були Костянтин Паустовський, Михайло Булгаков, Юрій Клен, Микола Зеров. Вже в 1908 році, будучи ще гімназистом, Сергій бере участь у гуртках Української партії соціалістів-революціонерів. А далі його, вже студента третього курсу відділу славістики історико-філологічного факультету Київського університету за революційну діяльність відрахували з університету та вислали з Києва без права в’їжджати в будь-яке університетське місто.
Цитуємо життєпис 1921 року: «Крім античних мов, вчив французьку], нім[ецьку], італ[ійську], чеш[ську], пол[ьську], серб[ську], болг[арську] (тепер на всіх читаю, але розмовляти не можу — дев'ять років не доводилося)».
Він працює викладачем історії, словесності та логіки спочатку в Борисполі — у вищій початковій школі, а потім — у вчительських семінаріях та жіночих прогімназіях у Броварах.