До дня кримськотатарського опору російській окупації бібліотека ім. Петра Панча пропонує історично-бібліографічну довідку «Голос свободи: історія кримськотатарського опору». 26 лютого в Україні відзначають День опору Криму російській окупації, відзначення якого започатковано у 2016 році. Саме тоді Верховна Рада України вшанувала мужність і патріотизм кримських татар.Цього дня 2014 року у Сімферополі біля будівлі кримського парламенту відбувся мітинг кримських татар і проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України.
Рік тому Президент України у День спротиву окупації Криму закликав боротися «за повне відновлення сили міжнародного права».
 |
15 тисяч людей вийшли, щоб сказати «ні» російській
окупації Криму |
«Я вдячний усім, хто не забуває про Крим, хто допомагає нашим зусиллям щодо Криму. Хто допомагає нашим воїнам. Хто бореться у Криму проти окупантів. Хто не віддає власної душі російському злу. Хто допомагає звільняти людей, які були репресовані російським режимом, хто підтримує цих людей і зберігає їхню віру – віру у справедливість, у її силу, в Україну», – сказав Президент. Лідер кримськотатарського опору Мустафа Джемілєв вважає, що майбутнє Криму - це широка автономія в складі України. «Я думаю, що 99% кримськотатарського народу підтримує це», - сказав він. Джемілєв пригадав, що ще до окупації Криму існувало багато стереотипів щодо кримських татар, зокрема те, що вони є головною небезпекою для територіальної цілісності України. «Крим і Україна доповнюють один одного, Вони економічно, історично дуже пов'язані. Якщо не Україна, то з якою країною? Іншої альтернативи у нас немає. Туреччина далеко, через Чорне море, а ми безпосередньо тут, з Україною».
Небайдужим читачам пропонуємо різноманітні книжки і періодичні видання з нашої експозиції, присвяченої цій даті.
І, насамкінець, пропонуємо дві поезії кримського поета і перекладача з Великої Алушти Доменіка Арфіста, який вивчав філологію у Київському університеті імені Тараса Шевченка.
|
Татарська колискова
із жагучого тандиру
хлібний дух… о мій Аллах…
чорний дим чужого виру
у татарочки в очах…
ковзають скорботні пальці
скарбом зайвої арби
о стражденники татарські
о совєцкії раби…
сонце променем-зайчатком
кличе ранок з-за ріки
сонцелике татарчатко
зирить в небо з-під руки…
в ньому біль і страх омани
в ньому цвинтарні штирі
десь в копальнях Казахстану
десь в болотищах Марі… …
просинайся, пташенятку,
попрощайся із теплом
мій чорнявий воронятку,
ти під маминим крилом
Крим кромішній і крамольний
одягається в броню
не лякайся, сердобольний, я тебе обороню…
збережу для тебе в горі
радість пісні як шербет…
чорне море… сині гори…
наш небесний мінарет…
…і на морі і на суші
ти віднині – пілігрим…
скоро-скоро наші душі
назавжди́ вернуться в Крим…
|
я - Україна
сад у цвітінні і біла хатина
пісня і мова моя солов’їна
славний козак і красуня-дівчѝна
море і степ і квітуча долина –
я – Україна…
ворог нікчемний – підступна вражина
і на прицілі невинна дитина
злої орди кровожерна лавина…
лиш перед Богом стаю на коліна –
я – Україна…
предків моїх нездоланна дружина
сила душі вояка й селянина
сила моя у народі єдина
друзям – серця… ворогам – домовина…
я – Україна!!!
|
