Книжкова виставка «Голос свободи: історія кримськотатарського опору»

До дня кримськотатарського опору російській окупації бібліотека ім. Петра Панча пропонує історично-бібліографічну довідку «Голос свободи: історія кримськотатарського опору». 26 лютого в Україні відзначають День опору Криму російській окупації, відзначення якого започатковано у 2016 році. Саме тоді Верховна Рада України вшанувала мужність і патріотизм кримських татар.

Цього дня 2014 року у Сімферополі біля будівлі кримського парламенту відбувся мітинг кримських татар і проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України.

Рік тому Президент України у День спротиву окупації Криму закликав боротися «за повне відновлення сили міжнародного права».

15 тисяч людей вийшли,

щоб сказати «ні» російській
окупації Криму

«Я вдячний усім, хто не забуває про Крим, хто допомагає нашим зусиллям щодо Криму. Хто допомагає нашим воїнам. Хто бореться у Криму проти окупантів. Хто не віддає власної душі російському злу. Хто допомагає звільняти людей, які були репресовані російським режимом, хто підтримує цих людей і зберігає їхню віру – віру у справедливість, у її силу, в Україну», – сказав Президент. Лідер кримськотатарського опору Мустафа Джемілєв вважає, що майбутнє Криму - це широка автономія в складі України. «Я думаю, що 99% кримськотатарського народу підтримує це», - сказав він. Джемілєв пригадав, що ще до окупації Криму існувало багато стереотипів щодо кримських татар, зокрема те, що вони є головною небезпекою для територіальної цілісності України. 

«Крим і Україна доповнюють один одного, Вони економічно, історично дуже пов'язані. Якщо не Україна, то з якою країною? Іншої альтернативи у нас немає. Туреччина далеко, через Чорне море, а ми безпосередньо тут, з Україною».
Небайдужим читачам пропонуємо різноманітні книжки і періодичні видання з нашої експозиції, присвяченої цій даті.

І, насамкінець, пропонуємо дві поезії кримського поета і перекладача з Великої Алушти Доменіка Арфіста, який вивчав філологію у Київському університеті імені Тараса Шевченка.

Татарська колискова   із жагучого тандиру  хлібний дух… о мій Аллах…  чорний дим чужого виру  у татарочки в очах… ковзають скорботні пальці  скарбом зайвої арби  о стражденники татарські о совєцкії раби…  сонце променем-зайчатком кличе ранок з-за ріки  сонцелике татарчатко  зирить в небо з-під руки…  в ньому біль і страх омани  в ньому цвинтарні штирі  десь в копальнях Казахстану  десь в болотищах Марі… …  просинайся, пташенятку,  попрощайся із теплом  мій чорнявий воронятку,  ти під маминим крилом  Крим кромішній і крамольний  одягається в броню  не лякайся, сердобольний,  я тебе обороню…  збережу для тебе в горі  радість пісні як шербет…  чорне море… сині гори…  наш небесний мінарет…  …і на морі і на суші  ти віднині – пілігрим…  скоро-скоро наші душі  назавжди́ вернуться в Крим…

я - Україна сад у цвітінні і біла хатина пісня і мова моя солов’їна славний козак і красуня-дівчѝна море і степ і квітуча долина – я – Україна… ворог нікчемний – підступна вражина і на прицілі невинна дитина злої орди кровожерна лавина… лиш перед Богом стаю на коліна – я – Україна… предків моїх нездоланна дружина сила душі вояка й селянина сила моя у народі єдина друзям – серця… ворогам – домовина… я – Україна!!!