"Художник слова українського" (до 175-річчя від дня народження Панаса Мирного, українського прозаїка та драматурга)

Панас Мирний (Панас Якович Рудченко, 1849 - 1920 рр.) народився 13 травня 1849 року в Миргороді, у родині бухгалтера. У дев'ять років його віддали на навчання до Миргородського парафіяльного училища, а через рік, після переїзду родини до Гадяча, хлопець продовжив освіту в Гадяцькому повітовому училищі. Цим і обмежилася освіта майбутнього класика української літератури. З 1863 року юнак починає служити канцеляристом повітового суду. Наприкінці 1865 року обіймає посаду письмоводителя Прилуцького скарбництва. За два роки повертається до рідного Миргорода, де працює бухгалтером скарбництва, там він отримує перше чиновницьке звання - колезького реєстратора. У 1871 році його переводять до Полтави на посаду бухгалтера скарбництва. Із часів переїзду до Полтави Рудченко постає перед нами в двох іпостасях. Перша - службовець. Панас Мирний став чиновником високого рангу, 41 рік служив у казенній палаті (з них 34 - начальником відділу), дослужився до званння цивільного генерала і був нагороджений сімома орденами. Серед його нагород була й золота табакерка, отримана в травні 1910 року. За сумлінну службу на посаді начальника відділу казенної палати П. Рудченку надали звання надвірного, а згодом - колезького й статського радника, а як кавалера ордена Володимира в 1901 році ввели у дворянство, що надавало найважливіший для нього привілей - можливість навчати своїх дітей у гімназії. Друга іпостась - популярний український письменник, який підписував свої твори псевдонімом "Панас Мирний", тому навіть для полтавців лишався безвісною особою. Хоча одного разу він таки себе викрив. У 1892 році в Полтавському театрі йшла вистава за його п'єсою "Лимерівна", головну роль у якій грала неперевершена Марія Заньковецька. Після закінчення вистави захоплена публіка почала вимагати автора. Розчулений грою Заньковецької Мирний вийшов на сцену, де акторка нагородила його вінком із квітів.

Дебютував письменник Панас Мирний одразу і як поет, і як прозаїк: у 1872 р. у львівському журналі "Правда" було надруковано його вірш "Україні" й оповідання "Лихий попутав". У листопаді 1872 року він завершив повість "Чіпка", яку згодом розбудував з допомогою брата - відомого на той час літературознавця й літературного критика Івана Білика, створивши на її основі роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні". Спільна робота над романом тривала кілька років, і лише в 1880 р. його було видано в Женеві під двома псевдонімами - Панаса Мирного та Івана Білика. Тема роману - життєпис злочинця Чіпки від його народження до відправлення на каторгу, поданий на тлі суспільної епохи, з аналізом психологічних і соціальних чинників його поведінки та ідеологічних виправдань злочинів. У 1883 році в журналі "Рада" виходить роман "Повія", який став "художнім синтезом доби" (О. Гончар).

Твори Панаса Мирного викликали захоплення в багатьох його сучасників - акторів, митців, громадських діячів. Ось що говорив про нього видатний літературознавець Сергій Єфремов: "З Мирного - більше психолог. Проблеми внутрішнього життя, переживання душі людської переважно цікавлять цього письменника і не етнографія, не зовнішні обставини, не природа в її показних формах, а люди з усіма людськими рисами стоять у нього на першому плані". А так відгукувався про творчість Мирного Коцюбинський: "Ваші твори мали великий вплив на мене: опріч величезного літературного хисту, який зразу зачарував мене, я бачив в них широкий та вільний розмах думки - власне те, чого не стає мало не всім нашим белетристам. Я бачив і перечитував Ваші романи, упивався їми, і живий жаль обгортає мене, коли подумаю, що "Повія" не має кінця. Який би я був щасливий, коли б почув од Вас, що третя частина "Повії" таки побачить світ, а за нею появиться ще хоч два, хоч один роман, підписаний Панасом Мирним". У другій половині ХХ століття роман "Повія" став популярним не тільки в Україні, а й за кордоном. Його було видано в перекладах болгарською, латвійською, литовською, молдовською, російською, словацькою, чеською та іншими мовами. У 1961 році видатний український кінорежисер І. Кавалерідзе екранізував твір на кіностудії імені Довженка. Сам про себе Іван Рудченко писав: "Чого й зачим я турбуюся? Хочеться мені слави запобігти в письменстві? Ні, не хочу тії слави, їй-богу, не хочу. Вся моя слава - Україна, якби я їй добра хоч на мачину зробив, то мені і була слава, я більшої не хочу. Якби я міг показати безталанную долю життя людського, високую його душу, тепле серце, як вони є у мирі, - то б моя слава була і моя надія справдилася..."
Бібліотека ім. П. Й. Панча підготувала книжкову виставку, де ви можете побачити як твори самого автора, так і літературно-критичні статті, присвячені його творчості.

Книжкова виставка «Сяйво материнської душі» (До Дня матері)

З нагоди Дня матері, який відзначається в Україні у другу неділю травня, пропонуємо вам відвідати книжкову виставку "Сяйво материнської душі".

На виставці представлені твори українських авторів, які присвячені темі материнства.
Це зворушливі історії про материнську любов, самовідданість, силу та красу.
Ми запрошуємо вас відвідати книжкову виставку "Сяйво материнської душі" та подарувати своїй мамі найцінніший подарунок - вашу увагу, любов та турботу.

Як ми святкуватимемо своє 55-річчя

Дорогі колеги та шановні читачі!

З радістю повідомляємо, що у травні бібліотека ім. П. Й. Панча святкуватиме своє 55-річчя!
Це знаменна подія для всіх нас, адже бібліотека, яка знаходиться у самому серці міста, протягом багатьох років є невід'ємною частиною життя киян, скарбницею знань та осередком культурного життя.
З цієї нагоди запрошуємо вас на ряд святкових заходів:
🎶20 травня о 14:30 відбудеться концерт "Музичні дарунки для бібліотеки", який підготувала Дитяча музична школа №10.
На вас чекає чудова програма, наповнена щирими мелодіями та теплою атмосферою.
📚23 травня о 14:00 запрошуємо вас на зустріч із читачами "З любов'ю до книги: Історія бібліотеки ім. П. Й. Панча у спогадах читачів".
Це буде чудова можливість дізнатися більше про історію бібліотеки, поділитися своїми спогадами та враженнями, а також познайомитися з іншими шанувальниками книги.
Протягом травня у бібліотеці також буде організовано ряд тематичних виставок та заходів, присвячених ювілею.
Ми щиро запрошуємо всіх взяти участь у святкуванні 55-річчя бібліотеки ім. П. Й. Панча!
Нехай це свято стане для нас чудовою можливістю ще раз підкреслити важливість книги та читання, а також висловити свою вдячність бібліотеці за її неоціненну роботу.
Святкуємо разом!

Продовжуємо вивчати англійська мову у бібліотеці

Сьогодні наші сумлінні та наполегливі студенти продовжували вивчати англійську мову у бібліотеці.
Щиро радимо всім, хто прагне до саморозвитку та планує покращити свої знання англійської мови, приєднатися до нашої групи!
Заняття проводяться щоп'ятниці о 12:30 за адресою: вул.Велика Васильківська, 90.
На вас чекатимуть:

• Цікаві та динамічні заняття з досвідченим викладачем.
• Спілкування з іншими студентами та практика розмовної англійської.
• Можливість поглибити свої знання граматики та лексики.
• Покращення своїх навичок сприйняття на слух та письма.
• Чудова атмосфера для навчання та спілкування.

Приєднуйтесь до нас і проведіть час з користю та задоволенням!

Щиро дякуємо нашим читачам за подаровані книжки!

Від щирого серця дякуємо нашим шановним читачам за подаровані бібліотеці книжки!
Ваша щедрість та щира зацікавленість у розвитку нашої бібліотеки роблять її по-справжньому багатшим та затишнішим місцем.
Кожна подарована вами книга – це новий світ, який відкривається перед нашими читачами, це нові знання та емоції, які вони можуть отримати.
Завдяки вашій підтримці ми можемо робити нашу бібліотеку кращою, адже вона стає не просто місцем, де можна взяти книгу, а й справжнім центром культурного життя.
Ще раз щиро дякуємо всім, хто подарував бібліотеці частинку своєї душі!❤️❤️❤️

«День Європи - свято миру і єдності» (До Дня Європи в Україні)

В умовах реалій російсько-української війни бібліотека ім. Петра Панча до Дня Європи в Україні пропонує книжкову виставку «День Європи – свято миру і єдності». День Європи - свято, що відзначається 9 травня в Європейському Союзі та інших країнах на відзначення миру та єдності на континенті. Дату 9 травня було затверджено у 1985 році на саміті Європейської Ради в Мілані, оскільки саме в цей день 1950 року міністр закордонних справ Франції Робер Шуман запропонував створити нову форму організації держав у Європі у вигляді «наднаціональної спільноти». За словами французького урядовця, метою було створення механізму попередження воєн, щоб їх «не лише не можна було уявити, а й вони були неможливими». До того День Європи відзначали 5 травня, бо в цей день у 1945 році було створено Раду Європи.

Указом Президента України «Про День Європи» від 19 квітня 2003 р., «враховуючи стратегічний курс України на європейську інтеграцію», встановлено щорічно відзначати цей день у третю суботу травня.
Бажання стати країною-членом Європейського Союзу українці продемонстрували всьому світу в кінці 2013 р. – вони організували Євромайдан і скинули проросійського президента Віктора Януковича, який не підписав угоду про асоціацію з Європейським Союзом.
24 лютого 2022 р. президент Росії оголосив війну Україні й розпочав масштабне вторгнення. За кілька днів 28 лютого 2022 р. Президент України Володимир Зеленський підписав заяву на вступ України до ЄС, а вже 1 березня Європарламент проголосував за статус кандидата на членство у ЄС для України. Це вирішальний для нас момент. Війна, яку розв'язала Росія, об’єднала нашу країну, наш народ з Європейським Союзом. Про це Президент України Володимир Зеленський сказав 8 квітня 2022 р. під час спільного брифінгу з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн та Високим представником Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозепом Боррелем.
З травня 2023 року згідно з Указом Президента України Володимира Зеленського з метою зміцнення єдності народів Європи Україна відзначатиме День Європи 9 травня.
«Будемо вшановувати нашу історичну єдність - єдність усіх європейців, які знищили нацизм і переможуть рашизм» , - заявив Глава держави у зверненні 8 травня після підписання Указу.
11 квітня 2024 року під час пресконференції за підсумками саміту Ініціативи трьох морів у Вільнюсі Володимир Зеленський закликав ЄС почати переговори про членство України в Європейському союзі, а НАТО – запросити її до вступу. «Критично важливо для європейської єдності підтвердити, що Євросоюз не боїться самого себе і що НАТО не боїться власних правил: кожна демократична нація в Європі, яка поділяє та захищає спільні цінності Європи й євроатлантичного простору, заслуговує бути членом ЄС і Північноатлантичного альянсу», – сказав він. Зеленський закликав підтвердити цей принцип реальними діями: «Червень – це час, коли правильно буде почати фактичні перемови про вступ України в Євросоюз. Європі потрібен цей сигнал її власної сили, щоб у Путіна не було спокуси подумати, нібито Європа виявляє слабкість». Президент також згадав про важливість запрошення України до вступу в Північноатлантичний альянс. «Я сказав сьогодні партнерам, що Путін не зважає на наші дії, готуючи свої агресивні кроки. Він сам будує свій графік ескалації, наскільки може й наскільки нібито він на щось реагує. Путін хоче знищити Україну, а згодом підкорити всіх інших сусідів Росії. І у нашого життя та безпеки просто немає альтернативи, саме тому немає альтернатив і запрошенню України до Альянсу. Потрібне це запрошення в Альянс», – наполягає Зеленський.

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Сьогодні, незважаючи на мінливу травневу погоду, в бібліотеці ім. П. Й. Панча знову зібрався Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time».
Це чергове свідчення того, що для цілеспрямованих людей немає перешкод, коли йдеться про саморозвиток та прагнення до нових знань. 

Ось кілька порад, як отримати максимальну віддачу від розмовного клубу:

• Будьте готові говорити, не бійтеся помилятися. Усі роблять помилки, коли вивчають нову мову.
• Слухайте уважно інших людей - це сприятиме покращенню навичок сприйняття на слух.
• Не бійтеся ставити запитання, щоб краще зрозуміти те, що говорять інші люди.
• Будьте дружніми та відкритими, це допоможе вам познайомитися з новими людьми та відчути себе більш комфортно.
• Весело проведіть час! Розмовні клуби - чудовий спосіб покращити свою англійську мову та отримати заряд чудового настрою!

Сподіваємось, що ви спробуєте відвідати розмовний клуб англійською мовою у нашій бібліотеці!