Мій дім, моя хатина, моя хата,
Стежина в двір – під ноги, як рушник.Там сни дитинства ходять по кімнатах,
Мій дім їх, як святі скарби, зберіг.
Мамо, розкажіть мені казку.
"Мамина казка" О. Кононенко
З казкою ми знайомимося ще в ранньому дитинстві, коли їх розповідають або читають нам мама, тато, бабуся, дідусь чи старші сестричка або братик. Цей особливий жанр фольклору відомий із найдавніших часів у всіх народів світу. Казки споріднені з іншими фольклорно-епічними жанрами – сказаннями, сагами, легендами, переказами, епічними піснями. Як зазначав український етнограф, фольклорист, мовознавець і літературознавець Володимир Гнатюк, «казки належать до найдавніших витворів людського духу й сягають у глибину таких далеких від нас часів, якої не досягає жодна людська історія».
Казка – своєрідний заповіт одного покоління іншому, адже це енциклопедія матеріального й духовного життя людини, в якій інформація закодована в образах-символах.
Водночас казка має лікувальні властивості. Найкращим видом такої терапії є мамина казка. Правильною казкою можна вилікувати дитину від сором’язливості або, наприклад, зрозуміти причини її поганої поведінки. Кожна мама знає: найдієвіший спосіб зацікавити, заспокоїти, вкласти спати дитину – це прочитати їй казку. При цьому далеко не всі батьки в курсі, що чарівні історії можуть виконувати роль не тільки снодійного і антидепресанту, а й психолога. Казкотерапія є навіть окремим напрямом психології. Дитина може не просто послухати або прочитати, а й переробити, дописати на свій лад, розіграти за ролями, пояснити причини поведінки того чи іншого персонажа. Малюк наділятиме казкових героїв своїми переживаннями, і тоді стануть зрозумілими його страхи і комплекси, які до цього моменту ховалися в потаємних куточках його душі. Дізнавшись, що конкретно, хвилює і турбує дитину, буде набагато легше знайти з нею спільну мову, допомогти їй вирішити проблеми.
До Дня матері бібліотека ім. П. Й. Панча підготувала для вас книжкову виставку «Мамина казка – найкраща у світі».