Бібліотека ім. П.Й. Панча ЦБС Голосіївського району м.Києва: 05/23/24

55-річчя бібліотеки ім.П.Й.Панча: Школа життя у бібліотечній сімʼї

Чарівний травень подарував нам не лише пишну зелень та квітучі дерева, а й щирі емоції, теплі спогади та душевні розмови.
Цього тижня бібліотека потонула у квітах, подарунках та ніжній любові своїх читачів - ми святкували своє 55-річчя.
Особливо важливою стала зустріч з тими, хто робив і робить бібліотеку не просто столичною книгозбірнею, а справжнім культурним осередком, місцем, що єднає долі та серця, навчає та надихає.
Читачі ділилися зворушливими спогадами про те, як вперше переступили поріг бібліотеки, як приходять сюди вже зі своїми онуками.
Присутні згадали з теплотою видатних бібліотекарів, які вже не з нами, але назавжди залишаться в серцях.
Колишні співробітники бібліотеки щиро дякували місцю, де вони розпочали своє бібліотечне життя, та колективу, який називали своєю "бібліотечною сім'єю", за затишок та душевне тепло.
Поетеса Ірина Плюсніна подарувала бібліотеці вірш та поділилася дивами, які траплялися з нею у цих стінах протягом багатьох років.
Ювілей бібліотеки ім. П. Й. Панча став не лише днем народження книгозбірні, а й днем єднання, днем щирих емоцій та подяки за те, що книга та бібліотека збагачують наше життя, роблять його кращим, яскравішим та змістовнішим.
Нехай бібліотека процвітає, а її читачі завжди знаходять тут те, що шукають: знання, натхнення та душевний спокій!
Многая літа!

Запрошуємо на святкування 55-річчя бібліотеки ім. П. Й. Панча!

Дякуємо вам, наші улюблені читачі, що ви з нами впродовж довгих років, що любите, пам'ятаєте, даруєте книжки та квіти!
Сьогодні о 14:00 чекаємо на вас, щоб поринути у спогади, порадіти тому, що маємо та помріяти про майбутнє бібліотеки.
Приходьте, будемо дуже раді всім!

«Великий син нової України» (Симон Петлюра у спогадах Василя Короліва-Старого)

«…поміж новітніх українців є ще чимало таких, які не досить добре уявляють собі недавнє минуле з історії визвольної боротьби свого народу»
В. Королів-Старий

Сім літер, що палають в слові «Україна»,
Сім літер, що вогнем лягли на Монпарнас,
І сім зрадливих куль на вулиці Расіна
Призначення, мементо і святий наказ.
Горять палким трьохкутником криваві сімки
Над простором і над часом, в хаосі й тьмі,
І серце вгору йде, все вище, стрімко, стрімко
Шляхом Твоїх голгот і слав, Народе мій!
Наталя Лівицька-Холодна

До 145-річчя від дня народження Симона Петлюри бібліотека ім. Петра Панча пропонує ознайомитися з історично-бібліографічною довідкою «ВЕЛИКИЙ СИН НОВОЇ УКРАЇНИ» (Симон Петлюра у спогадах Василя Короліва-Старого).

Перший поверх житлового будинку по вул. Червоноармійській (Великій Васильківській), 90 під різними назвами завжди займала бібліотека. Спочатку це була бібліотека № 126, далі бібліотека ім. Миколи Гоголя, з 1969 року – філія бібліотеки ім. Миколи Гоголя, а після смерті українського радянського письменника Петра Панча бібліотеці у 1981 році присвоєно його ім'я. Вона є складовою частиною єдиної централізованої бібліотечної системи Голосіївського району міста Києва.

У доковідне десятиріччя гостями нашої бібліотеки було багато літераторів. Найбільшу аудиторію прихильників мав Юрій Іздрик. Ірен Роздобудько була в бібліотеці безліч разів, її «Ґудзик» зібрав поціновувачів з усього міста. Найбільш емоційно виступав Василь Шкляр, а Григорій Фалькович запам’ятався надзвичайно уважним ставленням до дитячої частини нашої аудиторії.

Лікар-терапевт і письменник Євген Черняховський проводив поетичні зустрічі майже щоквартально, неодноразово виступав з медичними порадами.

На його поетичні вечори приходили письменники і поети не тільки нашого міста, але й також представники емігрантського середовища, зокрема США Юхим Лещинський, Гаррі Лайт. Після кривавого Водохреща 2014 року зі своїми новими поезіями, спрямованими проти влади Януковича, до нас не побоявся завітати Павло Косман. Андрій Кокотюха розповів про таємниці технології письменницької праці, а Андрій Любка вбивав аудиторію своїм гумором. Марина Гримич розповіла про своїх батьків, які жили майже поруч з РОЛІТом, про їх стосунки з прототипами роману «Клавка». Про свої подорожі в країни Близького Сходу розповідав Любко Дереш. Тарас Прохасько – про світ Івано-Франківська. Дуже стриманою була Софія Андрухович ( це ще до появи її чудового роману «Амадока»). Не можна не згадати про Лесю Вороніну, Мілу Іванцову, Петра Осадчука, Світлану Поваляєву – мати Героя України Романа Ратушного, Сергія Черепанова і ще багатьох інших майстрів красного письма.

Євген Черняховський

Ще одна сторона діяльності нашої бібліотеки, яку мали змогу оцінити її відвідувачі, - це зустрічі з діячами культури, музикантами, композиторами, артистами. Адже подібні зустрічі розширюють коло користувачів бібліотеки, надають можливість спілкування з цікавими людьми. І все це сприяє поширенню інтересу до культурних подій та історії нашої столиці, підсилює і розвиває чуття патріотизму. Слід згадати доктора мистецтвознавства, професора, член-кореспондента Академії мистецтв України Марину Романівну Черкашину-Губаренко, композиторів Богдану Фільц і Володимира Губу, Народного артиста України, Героя України, лауреата премії ім.Т. Шевченка Анатолія Паламаренка, Народну артистка України Раїсу Недашківську, Народну артистку України, піаністку, органістку, клавесиністку Ірину Калиновську, заслужену артистку України Людмилу Лимар, піаніста-віртуоза Миколу Чикаренка, барда Ігоря Жука, гурт AndrosLand еко-активіста Олега Андроса.

Сергій Черепанов,
редактор журналу "Райдуга"

Особливе місце в наших заходах посідає єдина в Україні карильйоністка, музикознавець, завідувач кафедри мистецтв КДАМ Ірина Рябчун.
Двічі у переповненій бібліотеці виступав актор Олександр Федоренко, виконавець програм на вірші та романси Олександра Вертинського, а знайомство з ним і наша подальша співпраця почалася з книжки спогадів дочки Вертинського, єдиний примірник на все місто є в нашій бібліотеці.
Зі спогадами про Петра Панча виступав Олег Микитенко, син Івана Микитенка, багаторічний головний редактор журнала «Всесвіт». Не можна не згадати родину Петра Панча і Олеся Гончара, онука Івана Франка, сина Максима Рильського.
Також не можемо не згадати багатогодинний марафон поезій Ліни Костенко в нашій бібліотеці («Грядущий Хам давно вже не гряде – він сам тепер в грядуще нас веде»). В бібліотеці знаходилося місце як авторам і читачам журналу «Радуга», поціновувачам Міхаіла Булгакова і Олександра Гріна, так і прихильникам пам’яті закатованої зв'язкової полковника Євгена Коновальця Ольги Левицької (Басараб), гостям з «Правого сектору» - захисникам Будинку профспілок, учасникам неоголошеної війни на сході України.
Реакцією на «мовний майдан» біля Українського Дому липня 2012 року проти скандального закону про мови стало запрошення активістки цих протестів Оксани Жованик проводити курси української мови в нашій бібліотеці у 2013-2014 рр. Потім були курси англійської, французької, іспанської, польської мов, майстер-класи з малювання, каліграфії, користувачів смартфонів.

Наталя Іванівна Недбайло

Деякі відвідувачі курсів стали нашими постійними читачами та друзями, деякі, на превеликий жаль, відійшли в інші світи.
Не можна не згадати десятки інтерв’ю з членами родин загиблих на Майдані, заснятих на відео бібліотекарем Наталією Іванівною Недбайло, яка своїм прикладом довела - за бажанням можна з маленької бібліотеки зробити культурний центр загальноміського масштабу. До речі, це відзначив Анатолій Паламаренко на міському рівні ( у бібліотеці імені Лесі Українки).
Наші бібліотекарі брали участь у зустрічі з Левком Григоровичем Лук’яненком за рік до його смерті. У рамках відзначення 100-річчя Української революції 1917-1921 років в бібліотеці було проведено десятки книжкових виставок.
Перед повномасштабним вторгненням Московії у лютому 2022 року наша бібліотека відзначила 125-річчя від народження Євгена Маланюка, найбільш забороненого в СРСР письменника української діаспори.
Як внесок до нашого культурного спротиву агресивній навалі фашистської росії наша бібліотека підготувала безліч історично-літературних довідок про українських інтелектуалів ХХ століття, українських письменників-модерністів нашої еміграції і Розстріляного Відродження, заборонених до читання у СРСР.