Огляд книги Андре Моруа «Мистецтво жити»

«Є три речі, які повинна сповідувати небайдужа людина: говорити правду, прагнути до прекрасного, захищати свободу». 

Андре Моруа

Продовжуємо знайомити наших читачів з книжковими новинками нашої бібліотеки, і сьогодні розповімо вам про книжку Андре Моруа «Мистецтво жити». Слід зауважити, що за кілька днів буде 140-річчя від дня народження цього французького письменника. Новели Моруа французькою мовою, видані в СРСР у 1960-і роки, завдяки своїй чудовій класичній французькій мові широко використовувалися для навчання студентів вищих навчальних закладів Києва як гуманітарного, так і технічного спрямування. 
Трошки інформації із Вікіпедії. Моруа, Андре (Maurois, Andre; автонім: Герцог, Еміль - 26.07.1885, Ель-беф - 09.10. 1967, Париж) народився поблизу Руана в сім'ї промисловця. Закінчив Руанський ліцей ім. Корнеля. Великий вплив на нього справив викладач філософії Е. Шартьє (Ален). Після закінчення ліцею майбутній письменник став одним із керівників фабрики батька. Брав участь у Першій світовій війні, був перекладачем при Британському експедиційному корпусі, що дало матеріал для першого роману «Мовчання полковника Брембла» (1918). У 20-30-х pp. він створив трилогію з життя англійських романтиків: «Аріель, або Життя Шеллі» (1923), «Життя Дізраелі» (1927) та «Байрон» (1930), котра згодом була видана під спільною назвою «Романтична Англія»; випустив кілька романів: «Бернар Кене» (1926), «Мінливість кохання» (1928), «Родинне коло» (1932) та ін. Був добровольцем на початку Другої світової війни. Після поразки Франції він втік до США, де написав низку історичних та публіцистичних матеріалів. Після повернення на батьківщину видав збірки новел, книгу «У пошуках Марселя Пруста» (1949), присвятив три книги французьким романтикам — «Лелія, або Життя Жорж Санд» (1952), «Олімпіо, або Життя Віктора Гюго» (1955), «Три Дюма» (1957). У рік 80-ліття Моруа написав останню біографічну працю «Прометей, або Життя Бальзака» (1965).