Книжкова виставка "На калиновім мості: життя і слово Петра Панча" та художня виставка картин з приватної колекції письменника (До 135-річчя від дня народження)

4 липня виповнюється 135 років від дня народження українського письменника Петра Панча (Петра Йосиповича Панченка) — прозаїка, новеліста, автора історичних романів, повістей, оповідань і творів для дітей. Його ім’я вже багато років носить наша бібліотека, продовжуючи справу популяризації української книги та читання.
Петро Панч народився 4 липня 1891 року в містечку Валки на Харківщині. Його життєвий шлях був непростим і насиченим подіями, а багатий життєвий досвід став основою для численних художніх творів. Особливе місце у творчій спадщині письменника посідають романи «Гомоніла Україна», «Голубі ешелони», автобіографічна книга «На калиновім мості», а також численні оповідання й книги для юних читачів. За повість «На калиновім мості» Петро Панч був удостоєний Державної премії України імені Тараса Шевченка.
Для нашої бібліотеки ім’я Петра Панча це символ поваги до українського слова, культури та історичної пам’яті. Ми запрошуємо всіх читачів знову відкрити для себе творчість письменника, перегорнути сторінки його творів або познайомитися з ними вперше.
Справжня література не втрачає своєї сили й цінності з плином часу, тож 135-річчя від дня народження Петра Панча стане чудовою нагодою згадати видатного українського митця. 

Запрошуємо вас відвідати нашу книжкову виставку "На калиновім мості: життя і слово Петра Панча" та художню виставку картин з приватної колекції Петра Панча, які нам люб'язно надала праправнучка письменника, Анастасія Шинкаренко, за що ми їй безмежно вдячні.

 

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички. Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00.

Акт відновлення Української Держави 30 червня 1941 р.

30 червня 1941 року, у приміщенні товариства «Просвіта» у Львові Організація українських націоналістів (ОУН-Б) на чолі зі Степаном Бандерою прийняла Акт про відновлення Української Держави. У документі зазначалося, що Україна буде «тісно співдіяти» з Німеччиною, очікуючи допомоги у визволенні з-під радянської окупації.
Акт відновлення Української Держави було проголошено з балкону будинку товариства Просвіта у Львові (Площа Ринок, 20). На башті Князівської гори було піднято національний прапор. Львівська радіостанція повідомила про Акт населення України і передала благословення митрополита Андрея Шептицького з цієї нагоди.
Акт 30 червня 1941 року, хоч і був несподіваний, засвідчив усьому світові і, зокрема, Німеччині, що український народ є законним господарем на своїй землі і буде її боронити власними грудьми перед кожним, хто намагатиметься потоптати волю України.
Спроба створити власні державні інституції викликала вкрай негативну реакцію нацистського керівництва. Німеччина не планувала існування незалежної України, розглядаючи її виключно як колонію. Від ОУН вимагали скасувати Акт, але Степан Бандера, Ярослав Стецько та інші члени уряду відмовилися це зробити. Після цього німці розпочали масові арешти українських націоналістів. Степан Бандера та Ярослав Стецько були ув'язнені, більшу частину війни вони провели у нацистському концтаборі Заксенхаузен у блоці для дуже відомих в'язнів.
Незважаючи на те, що самостійна держава проіснувала лічені дні, Акт став доказом прагнення українців до свободи. Ця подія продемонструвала всьому світу та обом тоталітарним режимам (радянському і нацистському), що українці є нацією, яка бореться за власну незалежну державу.

Година безбар'єрності "Мова поваги у бібліотеці"

Сьогодні бібліотекарі відділу обслуговування та читальної зали взяли участь в інтерактивній бесіді з елементами практикуму «Година безбар’єрності: "Мова поваги у бібліотеці"».
Метою заходу було практичне застосування принципів безбар’єрного спілкування. Учасники розглянули реальні бібліотечні ситуації, обговорили алгоритми взаємодії з користувачами з різними потребами та подолали поширений страх «зробити щось не так» під час спілкування.
Під час практикуму бібліотекарі дізналися, як коректно ставити запитання під час запису до бібліотеки незрячої людини, як ефективно комунікувати з користувачами, які мають порушення слуху, а також ознайомилися з особливостями обслуговування військових і ветеранів, які мають видимі травми чи ампутації. Окрім цього, було розглянуто багато інших важливих аспектів безбар’єрного та поважного спілкування.
Головний принцип безбар'єрності, який став лейтмотивом зустрічі — «Людина — на першому місці». Саме цей підхід є основою якісного бібліотечного обслуговування, створення відкритого, комфортного й доступного простору для кожного користувача.

Долучаємося до Міської цільової програми «Сприяння розвитку громадянського суспільства у місті Києві на 2025–2027 роки»

У рамках інформаційно-просвітницької години бібліотека ім. Петра Панча ознайомила своїх відвідувачів з цікавою книжковою виставкою, присвяченою ювілейній річниці прийняття Конституції України. Але головним у нашій інформаційній годині було намагання долучити киян і гостей нашого міста до більш якісної і активної роботи у діяльності існуючих і новостворених громадських організацій.  Адже саме на це спрямована Міська цільова програма «Сприяння розвитку громадянського суспільства у місті Києві на 2025–2027 роки», затверджена рішенням Київської міської ради від 13 червня 2024 року № 922/8888. 

Учасники заходу дали позитивну оцінку цій програмі. Вони узнали, що головним розробником та відповідальним виконавцем програми виступає Департамент суспільних комунікацій виконавчого органу Київради (КМДА). А сам документ розроблено згідно з Національною стратегією сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні. Учасники нашого заходу обмінялися враженнями про свою участь у подібних акціях по прийняттю управлінських рішень через діяльність громадських організацій. Їх підсумкова точка зору. Демократії ніколи багато не буває. Працюємо разом на її розвиток.

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички. Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00.

Інтриги, маски, логіка! Граємо в класичну "Мафію"

27 червня у бібліотеці відбулася чергова зустріч шанувальників гри «Мафія». Атмосфера захопливих стратегій, несподіваних поворотів, інтриг і психологічних дуелей знову об'єднала учасників за ігровим столом. Запрошуємо всіх охочих — як новачків, так і досвідчених гравців — долучитися до безкоштовних ігор інтелектуального клубу «Київські мафіозі».  

Випробуйте свою логіку, уважність і вміння переконувати, знайдіть нових друзів та проведіть час у чудовій компанії. Навіть якщо ви гратимете вперше — не хвилюйтесь, у вас все вийде! Приходьте, щоб розвиватися, долати бар'єри, знайомитись і просто класно проводити час у чудовій компанії.
Наступні ігри: 11 та 25 липня, з 12:00 до 16:00. При собі мати гарний настрій.

Книжкова виставка "Конституція України: Від витоків до Незалежності" (До Дня Конституції України)

Конституцію прийнято називати Основним Законом держави. Держава забезпечує підвищений юридичний захист Конституції. У цьому полягає особливість її статусу.
Термін "Конституція" вживали ще в період рабовласництва і феодалізму. В епоху буржуазних революцій XVIII ст. Конституція відіграє роль основного правового акта держави, що визначає основи його політичного та економічного ладу.
І тут маємо привід для гордості. Наша перша Конституція, відома як Конституція Пилипа Орлика, прийнята 5 квітня 1710 року, була однією з перших не лише в Європі, а й у світі. Вона була затверджена як "Правовий Уклад та Конституція відносно Прав і Вольностей Війська Запорозького".
Конституція Пилипа Орлика засвідчила, що українці — свідома нація, яка боролася й буде боротися за свої права, свою ідею. Конституція Пилипа Орлика чинності не набула, оскільки була написана в умовах вигнання, але принципи, закладені в ній, свідчили про зародження поглядів на демократичний устрій організації війська та про його національну ідентифікацію в межах суверенної держави вже на початку XVIII століття.
Конституція УНР від 29 квітня 1918 року — також помітне явище в розвитку конституційного законодавства України. Після проголошення УНР постало питання про необхідність прийняття Основного Закону. Його принципові засади від імені конституційної комісії сформулював Михайло Грушевський. В основу Конституції було покладено ідею поділу влади з метою гарантувати демократичний розвиток української держави.
Після проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року постало питання про конституційні засади нової держзави. Згідно з Законом України "Про правонаступництво країни" "до ухвалення нової Конституції України діє Конституція Української РСР".
Наступні роки в конституційному процесі були складними. До старої Конституції внесено сотні доповнень і поправок. На порядку денному постало питання про розробку й прийняття нової Конституції нашої держави.
11 березня 1996 року конституційна комісія схвалила проект Конституції та передала його на розгляд Верховній Раді. 24 квітня Верховна Рада прийняла проект за основу. 5 травня 1996 року було створено Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з доопрацювання проекту Конституції, до якої увійшли представники всіх депутатських фракцій і груп. У червні комісія закінчила свою надзвичайно складну роботу, адже до проекту було подано понад 5000 змін і доповнень.
Тридцять років тому, 28 червня 1996 року було прийнято нову Конституцію України. Україна — єдина держава на пострадянському просторі, яка парламентським шляхом отримала свою нову демократичну Конституцію.
Перша стаття Конституції наголошує: "Україна є суверенна й незалежна, демократична, соціальна, правова держава". Згідно зі статтею другою "Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною".
Під час війни, яку веде проти нас Росія, ми захищаємо свої кордони, закріплені, зокрема, й Основним Законом. А по закінченні війни прагнемо мирного життя в справжній, не декларативній, правовій українській державі.

До Дня Конституції України пропонуємо вашій увазі книжкову виставку "Конституція України: Від витоків до Незалежності".

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички. Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00.

Книга у подарунок

Підбиваючи підсумки першого півріччя, ми з радістю відзначаємо, що завдяки вам, дорогі наші читачі, бібліотечний фонд поповнився 370 примірниками книг на загальну суму 83 072 грн.
Щиро дякуємо кожному нашому меценату! Ваша підтримка — це безцінний внесок у розвиток культури та знань, добро від якого ще довго відлунюватиме в майбутньому.
Сьогодні ми знову отримали чудовий подарунок — прекрасне видання, яке поповнить нашу книгозбірню.
Щиро дякуємо колезі з Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, пані Оксані, за цю чудову книгу. 

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички. Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00.

«Щоденник» Аркадія Любченка

«Це, мабуть, єдиний у нас художник, що його можна назвати новелістом. Це вибагливий, вишуканий мініатюрист, що, очевидно, буде продовжувати Коцюбинського в його європейських імпресіоністичних новелах».

Микола Хвильовий

До Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни бібліотека ім. Петра Панча презентує історично-бібліографічну довідку про «Щоденник» колишнього «ворога народу» Аркадія Любченка. Аркадій Любченко (1899–1945) - один із найвизначніших представників славної когорти «м’ятежних геніїв» 20-х років на чолі з Миколою Хвильовим, творчість якого після довгого й незаслуженого забуття нарешті повернуто до української літератури. Письменник невичерпної оптимістичної віри у краще майбутнє свого народу, він став чи не найпослідовнішим представником революційної романтики, або романтики вітаїзму, підхопивши й розвинувши всі найвагоміші ідеї Миколи Хвильового.

Вiд початку 1990-х рокiв, коли в харкiвському «Українському Засiвi» – вперше пiсля п’ятдесятлiтньої перерви – почали друкуватися твори Аркадiя Любченка окупацiйного перiоду (зокрема, його «Щоденник») i Юрiй Шевельов нарештi вiдвiдав рiдний Харкiв, минув не час, а цiла епоха. Проте погляд на мiсце Любченка в українській лiтературі не зазнав жодних змiн навiть у часи незалежницької ейфорiї. І можна сказати, переiнакшивши також іншого вихідця з Харкова Олексу Веретенченка: «усiм прощається на свiтi, i тiльки Любченковi – нi!». 

«Берестецька битва — одна з найбільших трагедій української історії » (До 375-річчя Берестецької битви)

Ой чого ти почорніло, зеленеє поле?
Почорніло я од крові за вольную волю.

Круг містечка Берестечка на чотири милі
Мене славні запорожці своїм трупом вкрили.

Тарас Шевченко

До 375-річчя Берестецької битви бібліотека ім. Петра Панча пропонує ознайомитися з книжковою виставкою «Берестецька битва - одна з найбільших трагедій української історії».

Берестецька битва відбулася 28 (18) червня – 10 липня (30 червня) 1651 року неподалік від м. Берестечко між українським військом на чолі з Богданом Хмельницьким і польським військом на чолі з королем Яном ІІ Казимиром.
15 червня 1651 р. поляки виступило у напрямку Берестечка. Вночі 28 червня українсько-татарське військо переправилось через річку Пляшівку напроти поляків. Наступного дня на світанку передові татарські підрозділи вступили у сутичку з поляками, що і розпочало Берестецьку битву. Після перших сутичок українсько-татарське військо спробувало атакувати правий фланг польської оборони, а згодом – лівий. Коронний гетьман  Конєцпольський підвечір перейшов у контрнаступ, відкинувши кримсько-українську кінноту. В цьому бою загинуло близько 100 татар. 

Ударні сили кримсько-української кінноти вночі здійснили переправу в районі Козина та почали захоплювати пасовища. Ян ІІ Казимир на військовій раді ухвалив рішення кинути в бій кінноту і дати відсіч війську ворога, але цього дня плани польської сторони зазнали невдачі. В бою загинуло 300 поляків, декілька муз і Тугай-Бей з боку татар.
30 червня король приймає рішення вишикувати армію до бою. Знищивши мости через річку Стир, він почав виводити своє військо в поле. Він застосував зміни у своїй тактиці.  У центрі була вишикувана артилерія, трохи позаду розташувалася піхота, а за ними – корогви кінноти, драгунів, рейтарів. Командував центром особисто король. Бойова лінія фронту розтяглась на 8-9 км.
По ставці Іслам-Гірея III було зроблено постріл з гармати, загинув родич хана і хан разом зі своїм військом почав стрімкий відступ у напрямку містечка Лешнів. Одразу Ян II Казимир кинув усі сили проти українців. Богдан Хмельницький організував відступ свого війська на схід до річки. Після цього гетьман кинувся навздогін за ханом, сподіваючись повернути його назад. Проте Іслам-Гірей III продовжив відхід на південь України. Фактично він насильно затримав при собі і Богдана Хмельницького. 

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички. Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00. 

Інформаційно-просвітницька година «Битва під Берестечком» Ігоря Кириловича Свєшнікова»

Ігор Свєшніков — вчений археолог зі світовим ім'ям, наукова діяльність якого розпочалася і закінчилася в Дубні.

За своє життя він дослідив сотні пам’яток доби міді, бронзи, давньоруських і козацьких часів. Досліджував пам’ятки доби бронзи в селах Городок, Здовбиця, Озліїв, Костянець Рівненської області, курган тшинецько-комарівської культури та гробницю культури кулястих амфор в селі Івання, могильник липицької культури Болотня та вельбарської культури в селі Дитиничі Дубенського району. Понад 20 років проводив розкопки на місці Берестецької битви, результати яких узагальнив у монографії «Битва під Берестечком» у 1993 році, яка є основою нашої виставки. Внаслідок археологічних досліджень на місці битви стало можливим до деталей визначити хід битви та одержати більш 5000 унікальних і достовірних пам’яток українського козацтва, у тому числі і органічних, які не зберігаються у звичайних умовах. 

Було знайдено багато козацьких шабель та мушкетів. Відтворено картину відступу козацьких військ з обложеного шляхтою табору, з’ясовано обставини загибелі окремих людей. «Люди лежать так, як їх захопила смерть – один на спині, інший на боці, ще інший долілиць. На черепах загиблих – сліди ударів шаблями. Інколи між кістками трапляються свинцеві кулі від мушкетів.»

Аналізуючи знахідки, можна зробити висновок, що «…козацька армія періоду Визвольної війни не була організованим збіговиськом випадкових людей, як про це стверджують польські дослідники та письменники…, а регулярним, забезпеченим найновішою для свого часу зброєю, достатньо для тодішньої епохи дисциплінованим і впорядкованим військом… Козацька армія стояла на одному рівні з тодішніми європейськими арміями, перевищуючи їх своїми бойовими якостями і не раз насправді одчайдушною хоробрістю».

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички. Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00.

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички. Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00.

Василь Шкляр – співець українського спротиву тоталітарним режимам усіх часів (До 75-річчя від дня народження)

Пропонуємо книжкову виставку «Василь Шкляр – співець українського спротиву тоталітарним режимам усіх часів», присвячену 75-річчю від дня народження Василя Миколайовича Шкляра, українського письменника, політично-громадського діяча. 

Василь Шкляр був гостем нашої бібліотеки у 2016 році. Пропонуємо вашій увазі трохи біографічно-бібліографічних данних про цю визначну особистість. 

Василь Шкляр народився 10 червня 1951 року у селі Ганжалівка Лиснянського району на Черкащині. По закінченні середньої школи зі срібною медаллю вступив на філологічний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, згодом перевівся до Єреванського університету, де 1972 року і отримав диплом про вищу освіту. У період з 1988 по 1998 роки Шкляр займався політичною журналістикою, бував у «гарячих точках». Цей досвід, зокрема, подробиці операції з врятування дружини Алли та родини генерала Дудаєва після його загибелі, Шкляр згодом відтворив у невеличкому романі «Елементал». У 2000-2004 роках – головний редактор видавництва «Дніпро». З 1991 по 1998 рік був членом Проводу Української республіканської партії та прес-секретарем УРП. 2011 року став лауреатом Шевченківської премії, але відмовився її отримати на знак протесту проти перебування на посаді Міністра освіти України одіозного українофоба Дмитра Табачника. Тому указ президента Януковича вийшов без прізвища Шкляра. Проте 17 квітня 2011 року в Холодному Яру Василю Шкляру вперше в історії України було вручено Народну Шевченківську премію. Вручення відбулося біля пам’ятника на місці останнього бою отамана Василя Чучупаки. Кошти на неї зібрали меценати та звичайні громадяни. Автор численних романів, серед яких найвідоміші – «Ключ», «Елементал», «Тінь сови», «Чорний ворон», «Маруся», «Чорне сонце» (збірка), «Троща», «Характерник», «Заячий костел», «Рік Шершня».

День відкритих дверей "Цифровий компас: навігація у сучасному віртуальному світі"

У сучасному світі цифрові технології стали невід'ємною частиною нашого повсякденного життя. Інтернет відкриває безмежні можливості для навчання, роботи, спілкування та творчості, але водночас ставить перед користувачами нові виклики. Саме тому в нашій бібліотеці відбувся День відкритих дверей під назвою «Цифровий компас: навігація у сучасному віртуальному світі».

Сьогодні бібліотека допомагає своїм користувачам знаходити інформацію, ефективно працювати з нею, розвивати цифрові навички та впевнено почуватися у віртуальному середовищі.
Дякуємо всім учасникам за активність, зацікавленість та прагнення до нових знань. Сподіваємося, що отриманий досвід стане надійним цифровим компасом для кожного на шляху до безпечного та успішного користування сучасними технологіями.

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

 Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk   Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички. Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00.

Книжкова виставка «Земля просить захисту — час діяти заради нашого спільного майбутнього» (До Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища)

Щороку 5 червня ми відзначаємо Всесвітній день охорони навколишнього середовища — нагадування про те, що майбутнє планети залежить від щоденних рішень кожного з нас. Забруднення повітря і водойм, зміна клімату, вирубування лісів, зникнення видів тварин і рослин стають викликами не лише для науковців та екологів, а й для всього людства. Зараз наша країна проходить жорстоке випробування війною: росіяни знищують на своєму шляху все живе - людей, тварин, природу, залишаючи після себе випалену землю, всіяну мінами, тим самим роблячи її непридатною для життя на сотні років.  Сучасна література допомагає краще зрозуміти екологічні проблеми та усвідомити відповідальність людини перед природою. 

Пропонуємо вашій увазі добірку книг, які розкривають різні аспекти взаємодії людини і довкілля. Турбота про природу не обмежується глобальними рішеннями: економне використання води та електроенергії, сортування відходів, відмова від одноразового пластику, участь у природоохоронних акціях — це прості і зрозумілі кроки, які допомагають зберегти навколишнє середовище для майбутніх поколінь. Ці книги навчають бачити красу природи, розуміти її закони та усвідомлювати власну відповідальність за стан планети. 

Ознайомитись з книжковою виставкою можна у залі абонементу бібліотеки.

Подаровані книжки

Дякуємо нашим любим читачам за подаровані книжки!

Українські діти під прицілом: злочини, які не мають термінів давності (До Всесвітнього дня безневинних дітей — жертв агресії)

Щороку 4 червня світ відзначає Всесвітній день безневинних дітей — жертв агресії. Ця дата була встановлена Організацією Об'єднаних Націй як нагадування про трагедії, які переживають діти під час воєн, збройних конфліктів і насильства. Для України цей день набув особливого значення після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Війна не знає жалю: вона руйнує міста, забирає життя, розлучає родини. Але найстрашніше те, що її жертвами стають діти — ті, хто лише починає пізнавати світ, мріяти та будувати плани на майбутнє. 
Українські діти щодня стикаються з реальністю, яка не повинна існувати в їхньому житті. Сирени повітряної тривоги, вибухи, укриття замість шкільних класів, вимушене переселення, втрата близьких людей — усе це стало частиною їхнього повсякдення.
Тисячі дітей отримали поранення або загинули внаслідок обстрілів житлових кварталів, шкіл, лікарень та інших цивільних об'єктів. Ще більше дітей пережили психологічні травми, наслідки яких можуть супроводжувати їх усе життя. 
Одним із найтяжчих злочинів, скоєних проти українських дітей, стали незаконні депортації та примусове переміщення на територію Росії та тимчасово окупованих територій. Дітей розлучали з родинами, змінювали їхні особисті дані, громадянство, намагалися позбавити національної ідентичності. Станом на квітень 2026 року Україні вдалося повернути додому понад 2100 дітей, яких незаконно вивезла Росія. Зокрема, 150 дітей повернули з початку 2026 року.

Поверненням юних українців додому переймається не тільки наше суспільство. Перша леді США Меланія Трамп вчетверте пришвидшила повернення українських дітей – за її сприяння у квітні 2026 року семеро неповнолітніх українців повернулися до своїх сімей в Україні.
Війна також завдала нищівного удару по освітній інфраструктурі України. Сотні навчальних закладів були зруйновані або пошкоджені. Багато дітей змушені навчатися дистанційно або в умовах постійної небезпеки. В ніч з першого на друге червня росія вчергове завдала нищівного удару  по українським містам і селам, вся країна була у вогні і спостерігала всю ніч за переміщенням шахедів і ракет. А зранку діти здавали надважливий для свого подальшого дорослого життя Національний мультипредметний тест... Попри всі труднощі, українські педагоги, бібліотекарі та батьки продовжують боротися за право дітей на знання, адже освіта — це надія на майбутнє, яке неможливо знищити ракетами.

Злочини проти дітей належать до найтяжчих порушень міжнародного гуманітарного права, які не мають термінів давності. Світова спільнота документує кожен випадок загибелі, поранення, депортації чи порушення прав дитини, щоб винні були притягнуті до відповідальності.
У Всесвітній день безневинних дітей — жертв агресії ми згадуємо кожну дитину, чиє життя змінила війна. Ми вшановуємо пам'ять тих, кого вже немає серед нас, і висловлюємо підтримку тим, хто продовжує жити, мріяти та вірити у перемогу добра над злом. Українські діти заслуговують не на звуки сирен, а на сміх у шкільних коридорах; не на укриття, а на дитячі майданчики; не на страх, а на щасливе майбутнє. Наш обов'язок — пам'ятати про це щодня та робити все можливе, щоб захистити їхнє право на дитинство.

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички. Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00.

Книга «Актори трагічної долі. Довге повернення додому»

Дякуємо Зарицькій Олені Сергіївні за чудовий подарунок — книгу «Актори трагічної долі. Довге повернення додому» Василя Галатенка, Ніни Кудько та Андрія Куліковського. Унікальна книги, яка розрахована на широке коло читачів, небайдужих до історії рідного краю. Історія життя та загибелі двох братів-акторів Лазаря та Йони Шевченків, єдина провина цих «двох соняхів із гнідинського поля» полягала в тому, що вони були українцями, любили Україну і прагнули служити їй усім своїм талантом. На вересень-жовтень ми запланували презентацію цієї книги у нашій бібліотеці, тож чекайте на анонс!

Психологічний тренінг “Сімейне дерево”

2 червня у нашій бібліотеці відбулося друге заняття психологічного тренінгу “Сімейне дерево”, яке провела практична психологиня Тетяна Павлін.

Літній графік роботи

Шановні користувачі!

Повідомляємо, що з 15.06.2026 р. по 31.08.2026 р. бібліотека працює за літнім графіком:

Понеділок – четвер: 11:00 – 19:00

П’ятниця: 11:00 – 17:45

Субота, неділя: вихідні дні.

Останній четвер місяця – санітарний день.

Разом до Перемоги!

Колектив бібліотеки ім.П.Й.Панча долучився до підтримки наших захисників та передав військовослужбовцям 82-ї ОДШБр морозильну камеру, якої вони дуже потребували. Ми щиро вдячні нашим воїнам за мужність, стійкість і самовідданий захист України. Нехай ця допомога стане ще одним внеском у спільну справу підтримки українського війська. Дякуємо захисникам і захисницям 82-ї бригади за службу і бажаємо міцного здоров’я, сил, надійного тилу та якнайшвидшого повернення додому з Перемогою.

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички. Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00.

Історично-бібліографічна довідка «Хто Ви, пане генерале-хорунжий Василю Тютюннику»

«Василь Тютюнник – повний, нескалічений Українець в нашій революції». 

Євген Маланюк

До Дня Києва бібліотека ім. Петра Панча пропонує ознайомитися з історично-бібліографічною довідкою про генерала-хорунжого армії УНР Василя Тютюнника, чиє ім'я відповідно до рішення Київської міської ради № 322/4386 від 22 лютого 2018 року носить колишня вулиця Анрі Барбюса неподалік від нашої бібліотеки. На превеликий жаль, на питання, хто це такий, не можуть відповісти не тільки новоприбулі кияни, але і значна частина старожилів цієї перейменованої вулиці.
17 липня 1890 року на хуторі Куторжу (за іншими відомостями — в селі Єльках) Хорольського повіту на Полтавщині народився Василь Тютюнник, військовий діяч, начальник Штабу Дійової Армії, пізніше її Командувач.Закінчив Хорольське чотирикласне міське училище, після чого обрав кар’єру військового – вступив до Тифліського військового училища. В роки Першої світової війни командував кінною розвідкою 25-го Сибірського стрілецького полку. В одному з боїв був контужений, дослужився до звання капітана.

Інформаційно-просвітницька година до Дня Києва «Київ, якого немає» (Олесь Ільченко про Київ і киян)

«Тексти Олеся Ільченка – це не фотоальбом, а гербарій: колекція, крізь сухуваті контури якої просвічує живе лице любого, напівзабутого Києва – з усіма його снами і мріями». 

Кость Москалець

До Дня Києва, який ми відзначаємо наприкінці цього тижня, бібліотека ім. Петра Панча запропонувала своїм відвідувачам і всім охочим поринути у світ втраченого раю доброго старого Києва, його заповітних старих дворів, непомітних сторонньому оку архітектурних прикрас нашого рідного міста, який відкривається у текстах поета і прозаїка Олеся Ільченка. 

Насамперед, це поетична збірка «Деякі сни, або Київ, якого немає» (Київ, «Грані-Т», 2007). Олесь Ільченко описує абсолютно втрачену реальність — втрачену, на жаль, не для одного автора, а й для всіх нас, кому доводиться бути носіями, жертвами чи свідками (руйнації) київського життя, від якого залишилися крихти. Вірші Олеся Ільченка довірливо розповідають читачеві про друзів, які не витримали змагання з нелюдським, неінтелігентським часом - і назавжди розчинилися у будинках без номерів, і про будинки, які не витримали змагання з торжествуючим хамом, що приходить до Києва на початку кожного нового століття. Кость Москалець в післямові до збірки поезій констатує: « Київ дійсно набуває монструального вигляду. Що красивіший він стає — то огидніший, бо це моторошна краса оболонки, позбавленої автентичного змісту. Його новобудови нагадують метастази, його новітні мешканці не мають ані київської постави, ані київського гумору».
Олесь Ільченко – один із небагатьох авторів-киян, чия родинна історія останнього століття тісно переплетена з історією міста. Відтворюючи її в книзі «Збирачі туманів. Суб'єктивні нотатки з київського життя» (Київ, «Комора», 2017) з мозаїки спогадів та переказів – про іриси на кахлях у старому дідовому будинку, пригоди на знімальних майданчиках кіностудії ім. Довженка, де директором фільмів працював його батько, про напівконспіративні зустрічі на квартирах із часів власного студентства, – автор промальовує риси іншого, свого Києва під маскою сучасного мегаполісу. Це веселі, а іноді сумні родинні історії, власні спогади дитячих і юнацьких років про життя столиці України та її мешканців у 1950-1970-х роках, із численними подробицями та деталями побуту, географії та топоніміки Києва. Все це не обмежується виключно спогадами радянських часів, а й дає можливість відчути та прослідкувати неперервність національних традицій і зв'язок подій, що відбувалися в різні часи та епохи, але були завжди пов’язані з Києвом та з Україною.
Сподіваємось, що, прочитавши цю книгу та інші книги автора, в яких фігурує наше місто, хтось із читачів захоче побачити не лише знані всіма історичні місця міста, а й вулички, згадані в книзі.

І, насамкінець, кілька вражаючих цитат з розділу «Як стати емігрантом» з цієї книжки.
«Системне нищення визначних споруд Києва в 1920-1930 роках «вдало» для влади доповнилось трагедією Другої світової війни, коли центр Києва, кількасот прекрасних будівель, висадили в повітря радянські «підпільники», а по війні навіть ті споруди, що вціліли в центрі й надавалися до регенерації, було знесено задля нового «соціалістичного образу» Києва... Минув час, але лишилися радянські люди. Нова генерація стала реальністю. Саме вони і їхні нащадки з апетитом «доїдають» рештки автентичного міста». «У місті 1970-х років відбувалося не тільки знесення старих будинків цілими кварталами, але й закриття українських шкіл «на прохання трудящих». Репресували людей, зникала забудова... Проте то була лише прелюдія до інвазії. У ті роки масово з'являлися нові мешканці центру Києва , котрі говорили з таким московським акцентом, який шокував навіть російськомовних киян і викликав у всіх «автохтонів» підсвідоме відторгнення... Укорінені київські родини стали справжнісіньким раритетом - як інтер'єри старих київських будинків. Новітня цивілізація скоробагатьків вибухнула новобудовами на живому тлі центральних районів Києва наприкінці ХХ-го століття. Старі кияни перестали впізнавати вулиці. Серед лісу модерних і нахабних багатоповерхівок у центрі зникло затишне, українське за суттю місто. Нова хвиля номад заполонила його. І серед новопосталих будинків, нових вулиць і людей, нікуди не виїждаючи, перетворюєшся на емігранта в рідному місті, на чужинця, який має вчитися жити в новому, часто ворожому до всіх і всього середовищі».
Відзначаючи День Києва, згадуємо разом, що це надзвичайно миле і вродливе європейське місто було створене нашими батьками й дідами для нас, а не для завтрашніх грошовитих мішків без роду, без племені. Спілкуємось з нашим зниклим або наявним Києвом, який існує вічно, кожного дня, поки ми є.

Інформаційно-просвітницьку годину «Київ, якого немає» (Олесь Ільченко про Київ і киян) підготував та провів бібліотекар Анатолій Редько.