Книжкова виставка «Бодлер — король поетів, справжній Бог» (До 205-річчя від дня народження)

«Мені нудно у Франції, зокрема тому, що тут всі схожі на Вольтера».

Шарль Бодлер

«Бодлер… Цей король поетів, справжній бог». 

Артюр Рембо

«Квіти зла» Шарля Бодлера — це квіти, що виросли в нашій суперечливій душі на ґрунті жорстокого ХХ століття.»  

Олександр Олесь

Пропонуємо книжкову виставку «Бодлер — король поетів, справжній Бог», присвячену 205-річчю від дня народження видатного французького поета – модерніста Шарля Бодлера. 

Бодлер започаткував нові шляхи у зображенні людини, висуваючи при цьому принципово нове розуміння сутності й призначення мистецтва. Він не сприймав ані пустопорожнє існування ситих буржуа, ані конформізм, ані брехливу поміркованість, загальноприйняте нахабство «хазяїв життя» і жорстокість світу. Шарль Бодлер – активний учасник барикадних боїв революції 1848 року, член організованого Огюстом Бланкі «Центрального республіканського товариства». Його захоплення революцією швидко пройшло, проте на все життя Бодлер залишився вічним бунтівником, котрий ніколи не зміг змиритися з мертвотною дійсністю, бездуховним існуванням тогочасного французького суспільства. Бодлера небезпідставно назвали «Данте ХІХ століття», бо він показав не тільки пекло, в якому опинилося суспільство з усіма його пороками та вадами, а й окреслив ті болючі питання, що хвилювали особистість, її страждання і метання між Богом і Сатаною. На жаль, саме сьогодні у цьому світі нахабного і агресивного зла Бодлер актуальний, як ніколи. 

Посмертна доля Бодлера-поета склалася драматич­но. Жорстокий судовий вирок, винесений його знаме­нитій поетичній збірці «Квіти Зла» у 1857 році, було скасовано французьким парламентом лише у 1946 році, тобто у рідній Франції поет отримав офіційне визнання вже після другої сві­тової війни. У консервативних і поміркованих колах за ним міцно закріпилася специфічна репутація «співця зла», анар­хіста, з якого почався розпад моральних і релігійних підвалин суспільства. Поезія Бодлера спершу знахо­дила визнання серед строкатого прошарку маргіналів бур­жуазного суспільства, які не приймали його моралі й куль­тури, його естетики й системи цінностей. Це були представ­ники артистичної богеми, «прокляті поети» 70-80-х рр., де­каденти — «блудні діти буржуазії», анархісти, пізніше — різнорідні течії поетичного й художнього авангарду. Проте поезію Бодлера високо оцінювали й ви­датні французькі митці того часу, зокрема Віктор Гюго й Гюстав Фло­бер.