Пропонуємо Вашій увазі книжкову виставку "Конституція України - основа всіх основ".
Конституція України – Основний Закон країни, відповідно до ст. 1 якого Україна є суверенною, незалежною, демократичною, соціальною та правовою державою, демократичну суть якої конкретизує ст. 5, проголошуючи Україну республікою за формою правління, а також закріплюючи в українській державі принцип народовладдя.
Термін "Конституція" вживали ще в період рабовласництва та феодалізму. В епоху буржуазних революцій XVIII ст. Конституція відіграє роль основного правового акта держави, який визначає основи її політичного та економічного ладу.
Зазначимо, що наша Конституція, відома як Конституція Пилипа Орлика, прийнята 5 квітня 1710 року, була однією з перших не лише в Європі, а й у світі. Затверджено її як "Правовий Уклад та Конституція відносно Прав і Вольностей Війська Запорозького".
Конституція Пилипа Орлика засвідчила, що українці - свідома нація, яка боролася й буде боротися за свої права та ідею. І хоча цей «Правовий уклад» чинності не набув, оскільки був написаний в умовах вигнання, але принципи, закладені в Конституції, свідчили про зародження поглядів на демократичний устрій організації війська та про його національну ідентифікацію в межах суверенної держави вже на початку XVIII століття.
Конституція УНР від 29 квітня 1918 року - також помітне явище в розвитку конституційного законодавства України. Після проголошення УНР постало питання про необхідність прийняття Основного Закону. Його принципові засади від імені конституційної комісії сформулював Михайло Грушевський. В основу Конституції було покладено ідею поділу влади з метою гарантування демократичного розвитку української держави.
Після проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року постало питання про конституційні засади нової держави. Згідно з Законом України "Про правонаступництво країни" до ухвалення нової Конституції України мала діяти Конституція Української РСР.
Наступні роки в конституційному процесі були складними. 11 березня 1996 року конституційна комісія схвалила проєкт Основного Закону та передала його на розгляд Верховній Раді, яка 24 квітня прийняла його за основу. 5 травня 1996 року було створено Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з доопрацювання проєкту Конституції, до якої увійшли представники всіх депутатських фракцій і груп. У червні комісія закінчила свою надскладну роботу, адже до проєкту було подано понад 5000 змін і доповнень.
28 червня 1996 року було прийнято нову Конституцію України. Україна - єдина держава на пострадянському просторі, яка парламентським шляхом отримала свою нову демократичну Конституцію.
Згідно зі статтею другою "Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною".
Під час війни, яку веде проти нас Росія, ми захищаємо свої кордони, закріплені, зокрема, й Основним Законом. А по закінченні війни прагнемо мирного життя в справжній, не декларативній, правовій українській державі.
Конституція України – Основний Закон країни, відповідно до ст. 1 якого Україна є суверенною, незалежною, демократичною, соціальною та правовою державою, демократичну суть якої конкретизує ст. 5, проголошуючи Україну республікою за формою правління, а також закріплюючи в українській державі принцип народовладдя.
Термін "Конституція" вживали ще в період рабовласництва та феодалізму. В епоху буржуазних революцій XVIII ст. Конституція відіграє роль основного правового акта держави, який визначає основи її політичного та економічного ладу.
Зазначимо, що наша Конституція, відома як Конституція Пилипа Орлика, прийнята 5 квітня 1710 року, була однією з перших не лише в Європі, а й у світі. Затверджено її як "Правовий Уклад та Конституція відносно Прав і Вольностей Війська Запорозького".
Конституція Пилипа Орлика засвідчила, що українці - свідома нація, яка боролася й буде боротися за свої права та ідею. І хоча цей «Правовий уклад» чинності не набув, оскільки був написаний в умовах вигнання, але принципи, закладені в Конституції, свідчили про зародження поглядів на демократичний устрій організації війська та про його національну ідентифікацію в межах суверенної держави вже на початку XVIII століття.
Конституція УНР від 29 квітня 1918 року - також помітне явище в розвитку конституційного законодавства України. Після проголошення УНР постало питання про необхідність прийняття Основного Закону. Його принципові засади від імені конституційної комісії сформулював Михайло Грушевський. В основу Конституції було покладено ідею поділу влади з метою гарантування демократичного розвитку української держави.
Після проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року постало питання про конституційні засади нової держави. Згідно з Законом України "Про правонаступництво країни" до ухвалення нової Конституції України мала діяти Конституція Української РСР.
Наступні роки в конституційному процесі були складними. 11 березня 1996 року конституційна комісія схвалила проєкт Основного Закону та передала його на розгляд Верховній Раді, яка 24 квітня прийняла його за основу. 5 травня 1996 року було створено Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з доопрацювання проєкту Конституції, до якої увійшли представники всіх депутатських фракцій і груп. У червні комісія закінчила свою надскладну роботу, адже до проєкту було подано понад 5000 змін і доповнень.
28 червня 1996 року було прийнято нову Конституцію України. Україна - єдина держава на пострадянському просторі, яка парламентським шляхом отримала свою нову демократичну Конституцію.
Згідно зі статтею другою "Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною".
Під час війни, яку веде проти нас Росія, ми захищаємо свої кордони, закріплені, зокрема, й Основним Законом. А по закінченні війни прагнемо мирного життя в справжній, не декларативній, правовій українській державі.
