Публічна бібліотека ім. П.Й. Панча запрошує читачів долучитись до нашого бібліотечного життя. З нами Вам буде цікаво!
Розмовний клуб англійської мови «Talk Time»
Сьогодні в нашій бібліотеці відбулося чергове зібрання розмовного клубу з англійської мови «Talk Time». Щовівторка Ви маєте можливість у клубі "Talk Time" не тільки попрактикуватися в розмовній англійській мові, але й розширити коло своїх знайомств та отримати нові знання.Отже, якщо ви захочете покращити свою розмовну англійську мову та знайти нових друзів, тоді завітайте в бібліотеку ім. Петра Панча до нашого розмовного клубу «Talk Time» щовівторка об 11:00.
Святковий концерт "Різдвяну свічку запали..."
Запрошуємо вас 23 грудня о 12:00 на святковий концерт учнів Дитячої музичної школи №10 "Різдвяну свічку запали...".
Вхід вільний.
Вхід вільний.
Інформаційно-просвітницька година «Григорій Чупринка — метеор, що летів попереду часу ...»
В ці важкі дні війни з московитами бібліотека ім. Петра Панча у рамках інформаційно-просвітницької години розповіла відвідувачам нашої бібліотеки про трагічну долю Григорія Чупринки, про його римований маніфест «Слава Вкраїні» (дехто вважає, що гасло «Слава Україні!» походить саме з цієї поезії Григорія Чупринки).
Дослідник «Розстріляного відродження», літературознавець Юрій Лавріненко (1905-1987) у статті «Поет, що не хотів жити рабом» (1972) зауважив: «Чупринці випала доля бути співцем, трубадуром Української Національної Революції. Ряд його поезій широко увійшов в ужиток розбурханих мас, граючи ролю національних гімнів».
Григорій Чупринка з ентузіазмом привітав революцію 1917 року і всенародню радість з приводу здійснення мрій народу:
У період Визвольних Змагань одним із найпопулярніших віршів став римований маніфест «Гимн» Григорія Чупринки. Першою твір надрукувала 11 (24) травня 1917 р. масова українська газета «Нова Рада». А далі наш видатний композитор Кирило Стеценко (1882-1922) поклав ті рядки на музику. Так виник гімн «Слава Вкраїні». За кілька місяців партитуру за редакцією Олександра Кошиця (1875-1944) оприлюднив у Києві альманах «Музична бібліотека» (№3). Саме цей вокальний твір став улюбленою піснею, яку в роки Визвольної Революції всюди співали в селах і містах України.
Дослідник «Розстріляного відродження», літературознавець Юрій Лавріненко (1905-1987) у статті «Поет, що не хотів жити рабом» (1972) зауважив: «Чупринці випала доля бути співцем, трубадуром Української Національної Революції. Ряд його поезій широко увійшов в ужиток розбурханих мас, граючи ролю національних гімнів».
Григорій Чупринка з ентузіазмом привітав революцію 1917 року і всенародню радість з приводу здійснення мрій народу:
Моя відновлена країна
Вітає всіх, вітає всіх,
Вітає кожну доньку й сина,
Моя відновлена країна
Вітає пасинків своїх.
У період Визвольних Змагань одним із найпопулярніших віршів став римований маніфест «Гимн» Григорія Чупринки. Першою твір надрукувала 11 (24) травня 1917 р. масова українська газета «Нова Рада». А далі наш видатний композитор Кирило Стеценко (1882-1922) поклав ті рядки на музику. Так виник гімн «Слава Вкраїні». За кілька місяців партитуру за редакцією Олександра Кошиця (1875-1944) оприлюднив у Києві альманах «Музична бібліотека» (№3). Саме цей вокальний твір став улюбленою піснею, яку в роки Визвольної Революції всюди співали в селах і містах України.
Про популярність гімну «Слава Вкраїні» на слова Григорія Чупринки свідчить також видання його спрощеного варіанта в Подєбрадах 1923 року. Це чеське місто стало після поразки Перших визвольних змагань одним із провідних центрів української еміграції, й тамтешні українці прагнули співати й чути твори, до яких вони звикли на Батьківщині.
А сам Григорій Чупринка у липні 1919 р. на доручення Повстанського Комітету у Києві організовує повстання на Чернигівщині. Але повстання зазнало поразки. Григорій Чупринка спрямував до Києва, щоб врятувати матір і сестру, котрих большевики арештували, як «заложниць». При в'їзді у Київ поета арештували чекісти, але він таки добився того, що матір і сестру випустили. Вдалося врятувати від розстрілу й самого Чупринку.
Працюючи бібліотекарем у бібліотечному відділі Губнаросу, Григорій Чупринка увійшов до складу ВУЦПК. Він мав завдання представляти у липні 1921 р. цей Комітет на Окружному військовому з’їзді отаманів Холодного Яру та домовитися про координацію дій усіх патріотичних парамілітарних об’єднань.
Працюючи бібліотекарем у бібліотечному відділі Губнаросу, Григорій Чупринка увійшов до складу ВУЦПК. Він мав завдання представляти у липні 1921 р. цей Комітет на Окружному військовому з’їзді отаманів Холодного Яру та домовитися про координацію дій усіх патріотичних парамілітарних об’єднань.
Як випливає із 17-томної справи №225596, Григорія Чупринку (№25 у списку ВУЧК) та ще 132 патріотів заарештували й ув’язнили. На допитах поет-отаман проходив як контрреволюціонер, член підпільної організації, що мала на меті «повалення радянської влади». Для смертного вироку було достатньо.
З огляду на популярність Григорія Чупринки у середовищі патріотичних кіл, його прізвище взяв собі за підпільний псевдонім генерал-хорунжий УПА Роман Шухевич та не один рік називався «Тарас Чупринка». Неначе з попелу, він відроджував це ім’я, тоді як чекісти знову прагнули знищити знавіснілого Чупринку.
Рекомендуємо також ознайомитися з інтернет-ресурсами про Григорія Чупринку: «Григорій Чупринка: поет, прізвище якого взяв собі за псевдо Шухевич» з авторського циклу «Велич особистости» відомого мовознавця, доктора філологічних наук Ірини Фаріон,
З огляду на популярність Григорія Чупринки у середовищі патріотичних кіл, його прізвище взяв собі за підпільний псевдонім генерал-хорунжий УПА Роман Шухевич та не один рік називався «Тарас Чупринка». Неначе з попелу, він відроджував це ім’я, тоді як чекісти знову прагнули знищити знавіснілого Чупринку.
Рекомендуємо також ознайомитися з інтернет-ресурсами про Григорія Чупринку: «Григорій Чупринка: поет, прізвище якого взяв собі за псевдо Шухевич» з авторського циклу «Велич особистости» відомого мовознавця, доктора філологічних наук Ірини Фаріон,
Також радимо послухати пісню Артема Пивоварова і Quest Pistols на слова Григорія Чупринки:
Підписатися на:
Дописи (Atom)