Дату обрано на знак пам'яти про жертв жахливого теракту в Оленівській колонії, який російські окупанти вчинили в ніч з 28 на 29 липня 2022 року. Тоді через вибух загинули 53 українських захисники, понад 130 були поранені. Те, що російські військові не дотримуються жодних норм, затверджених Женевською конвенцією 1929 про поводження з військовополоненими, давно вже не новина. Знущання, катування, приниження, ґвалтування — ось основні методи, які застосовують росіяни по відношенню до полонених і цивільного населення окупованих ними територій. Валерія "Нава" Суботіна, яка пройшла жахи ув'язнення, зокрема й в Оленівці, у своїй книзі "Полон" писала про цей теракт: "Полон більше не гарантував життя. Це ми зрозуміли раніше, але цей день означав, що полон гарантував жах і тортури кожному з нас. Хто загинув і хто продовжує бути тут".
Виставка, яку ми презентуємо Вашій увазі, має назву "Незламні в тиші полону" — цей глибокий та емоційний вираз символізує мужність, стійкість та надлюдську силу духу українських військовополонених і цивільних заручників. 6 березня 2023 року в Мережі з'явилося відео з рострілом полоненого, яке сколихнуло Україну й світ: серед лісу у виритій ямі стояв беззбройний чоловік у військовій формі й курив. Голос за кадром сказав: "Снимай его". На це воїн відповів: "Слава Україні!", а за мить його розстріляли. Пізніше стало відомо ім'я Героя — Олександр Мацієвський, військовий 163-го батальйону ТРО. Полонені в російських катівнях перебувають у повному інформаційному вакуумі, їхні родини також часто страждають від тиші невідомости. На нашій тематичній експозиції ви зможете побачити книжки, які є живим свідченням злочинів, що вчиняють росіяни: "Світлий шлях: історія одного концтабору" журналіста Станіслава Асєєва — про одну з найстрашніших донецьких катівень "Ізоляція", "Полон" і "Азовсталь. Сталева пресслужба" "Нави" Суботіної, "Вільні полонянки" Валентини Розуменко, "Маріуполь. Надія" маріупольської журналістки Надії Сухорукової, "Її війна" (25 історій про сміливість, силу і любов). Пам'ятаємо ми також сміливість і незламність бранців окупованого росіянами Криму. Наприклад, Олега Сенцова, українського кінорежисера, сценариста та письменника, громадського активіста, лавреата Премії Сахарова «За свободу думки» та Національної премії України ім. Т. Шевченка. Він був затриманий у Криму в травні 2014 року і засуджений до 20 років ув’язнення в російській в'язниці за звинуваченням у тероризмі. Сенцов не визнав себе винним і в травні 2018 року оголосив безстрокове голодування. 7 вересня 2019 року він був звільнений в межах обміну. Про свій досвід перебування в полоні Сенцов розповів у книзі "Жизня", яка теж представлена на виставці. Хотілося б ще звернути особливу увагу на дві невеличкі книжечки: "Я зрозумів сенс життя" — збірку творів 16-річного хлопчини з Краматорська Степана Чубенка, Героя України, якого за проукраїнську позицію закатували й розстріляли наприкінці липня 2014 року поблизу Донецька, а також "Я перетворююсь. Щоденник окупації" Володимира Вакуленка, письменника, волонтера, відомого громадського діяча. Ці записи він вів від початку великої війни й під час окупації його рідного села Капитолівки на Харківщині. Передчуваючи, що вижити йому навряд чи вдасться, він закопав щоденник у себе на подвір'ї під вишнею. Володю викрали в березні 2022 року. Після звільнення Ізюмщини в лісі в могилі № 319 було знайдено тіло. 28 листопада 2022 року ДНК-експертиза підтвердила, що воно належало Володимиру. Він був убитий двома поcтрілами, точна дата та обставини вбивства достеменно невідомі. Щоденник Володі знайшли його батько та письменниця Вікторія Амеліна. Оригінали записів зберігаються у Харківському літературному музеї. Володимир Вакуленко — автор 13 книжок, лавреат літературних премій "Срібний тризуб" (2011), "Золотий тризуб" (2011), Міжнародної літературної премії імені Олеся Ульяненка (2012), Всеукраїнського конкурсу імені Леся Мартовича (2014), Міжнародного конкурсу "Коронація слова" (2014). Посмертно отримав нагороду Prix Voltaire Special Award 2023 від Міжнародної асоціації видавців. Вікторія Амеліна, кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2024, посмертно), лавреатка багатьох літературних премій, була тяжко поранена під час ракетного обстрілу Краматорська. Померла письменниця в лікарні в Дніпрі 1 липня 2023 року, в день народження Володимира Вакуленка.
Вічна пам'ять всім, хто загинув у російських катівнях, честь, слава і підтримка тим, хто повернувся. Борімося за кожного і кожну, хто залишається там.
Памятаймо, що полон — вбиває.
Слава Україні! Смерть ворогам!
Немає коментарів:
Дописати коментар