Президент Володимир Зеленський встановив 29 серпня Днем пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність країни. Відповідний указ №621/2019 він підписав 24 серпня 2019 року. Символікою цього дня є квітка соняшника, адже у серпні 2014 року на полях саме із цією рослиною полягло багато українських воїнів.
29 серпня, коли був розстріляний так званий «зелений» коридор пекельного Іловайська, згадайте тих, хто, не жаліючи свого життя, пішов захищати наше майбутнє...
Саме на ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам, українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення.
29 серпня, коли був розстріляний так званий «зелений» коридор пекельного Іловайська, згадайте тих, хто, не жаліючи свого життя, пішов захищати наше майбутнє...
Саме на ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам, українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення.
Як відомо, бої за важливий стратегічний об’єкт Донбасу — місто Іловайськ, тривали з середини серпня. Українським військовим майже вдалося оволодіти містом, але тут втрутилася російська армія. У плани Москви не входило здавати важливий стратегічний пункт, тому вона кинула проти українців свої регулярні війська. Унаслідок вторгнення регулярних підрозділів Збройних Сил РФ та їх маршу в напрямку міста Іловайськ батальйони МВС України «Дніпро-1», «Миротворець», «Світязь», «Херсон», «Івано-Франківськ», Нацгвардії «Донбас» і сили сектору «Б» потрапили в оточення. 28 серпня становище наших військових стало критичним. Згідно зі звітом Міністерства оборони України, вторгнення російських військ на територію України відбувалося протягом 24-29 серпня 2014 року, а загальна кількість контингенту складала: 3,5 тис. осіб особового складу, 60 танків, 320 БМД (БМП), 60 гармат, 45 мінометів, 5 ПТРК. Тим часом, президент Росії Володимир Путін, граючи роль миротворця, 29 серпня запропонував проросійським бойовикам відкрити для українських військових гуманітарний коридор, яким би вони могли вийти з оточення. Насправді путінський «зелений коридор» став для наших військових справжньою дорогою смерті, адже тоді загинуло чимало українських військових. Цитуємо Вікіпедію: «Станом на кінець серпня 2017 року практично завершено процес встановлення, ідентифікації та перепоховання загиблих Українських військових. Відповідно до даних Національного військово-історичного музею, у тих боях 7—31 серпня 2014 року полягло 1360 українських бійців, 28 вважають зниклими безвісти». Вцілілі учасники тих пекельно-серпневих подій називають ще більшу кількість загиблих. Але, як написав у своїй книжці «Блокпост» поет і воїн Борис Гуменюк, «Хто плаче за цифрами?...» Подаємо уривки з його інтерв'ю Укрінформу 19 вересня 2014 року з приводу виходу його книжки поезій «Вірші з війни», про яку Іван Андрусяк написав так: «Це найпотужніше з усього, на що спромоглася наша література за останні кілька років. Принаймні за останні кілька років... це найсправжніша сучасна укр. література. Можливо й за всю незалежність».
