«І для Ю. Клена йде нова доба – «в грозі, у блиску, в громі»... Не для покірних є його наука, він знає інший світ: тих, що «шаленства прапор» розгорнули; що вабить їх «далекий поклик зваби і жаги»; що їх богами є «грізні серафими». Спалити крила й згинути в вогні – коротко, але жити».
Дмитро Донцов
«Край твій вимер.Вітер гасає по жертвах.Тільки святий ВолодимирВисоко понад ДніпромБлагословляє мертвихПогаслим хрестом».
Ці рядки з поеми «Мандрівка до сонця» належать великому українському поетові ХХ століття і етнічному німцю, який при народженні дістав ім’я Освальд Екарт Бурґгардт. Один з київських неокласиків, якому судилось вирватися з окупованої більшовиками України на Захід і під псевдонімом Юрій Клен розбудовувати державу українського слова на нечужій чужині. Його поезія — це не інтимні зітхання і сльози, а висока інтелектуальна лірика, філософічність, строгі класичні форми (сонети, терцини) та повага до світової культури.
Майбутній поет народився 4 жовтня 1891 року в селі Сербинівці Подільської губернії Російської імперії (нині — на Вінниччині) в родині купця Фрідріха Адама Бурґгардта, чий батько переселився на українські землі з Пруссії, та балтійської німкені Сідонії Амалії Бурґгардт, до шлюбу Тіль. Мав двох старших сестер — Вікторію і Жозефіну, яка через багато років напише німецькою мовою книгу про його життя і творчість.
Зростав Клен у чотиримовному середовищі: вдома розмовляли німецькою, місцева польська шляхта спілкувалась польською, селяни говорили українською, а в школі та державних установах панувала російська. Його шкільні товариші-євреї говорили здебільшого своєю мовою, не дивно, що він навчився і їхньої мови. Закінчивши початкову школу, навчався у гімназії в Немирові, потім у Першій київській гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. А далі вступив на історико-філологічний факультет Університету Святого Володимира (романо-германський відділ).
Зростав Клен у чотиримовному середовищі: вдома розмовляли німецькою, місцева польська шляхта спілкувалась польською, селяни говорили українською, а в школі та державних установах панувала російська. Його шкільні товариші-євреї говорили здебільшого своєю мовою, не дивно, що він навчився і їхньої мови. Закінчивши початкову школу, навчався у гімназії в Немирові, потім у Першій київській гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. А далі вступив на історико-філологічний факультет Університету Святого Володимира (романо-германський відділ).