«Повстанське танго». Історія життя та спротиву» (До 105-років від дня народження Ольги Ільків)

Ольга Ільків, кінець 1930-х рр.

Сьогодні, 21 червня 2025 року, історично-бібліографічною довідкою «Повстанське танго». Історія життя та спротиву» бібліотека ім. Петра Панча відзначає 105-у річницю від дня народження великої українки Ольги Ільків.
«Повстанське танго», яке Ольга Ільків написала у 1944 році, а на музику поклала ще одна підпільниця Марта Пашківська, співали воїни УПА. Сьогодні цю пісню співають ті, хто відстоює нашу незалежність. А 21 червня 2020 р. ця легендарна зв’язкова Головного командира УПА Романа Шухевича, багаторічний в’язень радянських таборів, на своєму 100-літньому ювілеї сказала, що її гасло залишається те саме - Воля або смерть. «Мене зробили героїнею і нема на те ради. Але я кажу, що всі ви є герої, всі ви можете робити те саме, що і я. Робіть! Бо це наша спільна справа».
Народилася Ольга Ільків (у підпіллі «Роксоляна», «О. Звіробій») 21 червня 1920 року в місті Стрий. Навчалася у Стрийській, а згодом у Перемишльській гімназії, там вступила до Пласту. 1941 року Ольга стає членом Організації українських націоналістів. Працюючи у Головній дирекції Львівської залізниці, Ольга Ільків на свої документи діставала квитки на поїзди для оунівців, виконувала різну підпільну роботу. З 1942 року — провідниця жіночої мережі ОУН у Львові. У 1943 році взяла шлюб з Володимиром Ликом, який був крайовим очільником Стрийської ОУН. Із 1945 року Ольга Ільків знаходилася у підпіллі, працювала в жіночій мережі ОУН. 11 липня 1946 року в селі Конюхів Стрийського району народила доньку Звениславу.

Ольга та Володимир
у день вінчання 
27 квітня 1943 року

Невдовзі Ользі запропонували роботу — поїхати в Княгиничі Рогатинського району і утримувати мешкання для одного чоловіка. Ним виявився Роман Шухевич – головнокомандувач УПА. Шухевич керував підпіллям, багато читав, допомагав жінкам по господарству, викладав англійську, робив зарядку і колихав маленьку Дзвінку на руках. Командира там переховували цілий рік. За легендою, там жили лише жінки-кравчині і, на перший погляд, вели звичайне життя з маленькою дитиною.

У домі був таємний бункер під підлогою, ще один сховок для Шухевича був за стіною. Вночі до них приходили охоронці і зв'язкові. Ольга їздила до сусідніх сіл по продукти і виконувала завдання Шухевича – отримувала гроші, передавала записки й організовували інші конспіративні квартири.
Потім через схоплення іншої звʼязкової з цього помешкання – заради безпеки – сховок довелось змінити і так Ольга з новою біографією опинилася в іншому селі, де знову вдавала з себе кравчиню і там же народилася її друга дитина – син Влодзьо. У 1950 році командування ОУН вирішило відправити Ольгу на схід для створення ОУН на Донеччині. Жінка погодилась, але коли прийшла попрощатись з коліжанками, то потрапила у пастку, організовану НКВД. Після затримання Ольгу повезли до в'язниці на Лонцького, де почалися тортури, бо Ольга відмовилась співпрацювати зі слідством.

Ольга Ільків
(Росія, Алєксандровскій централ
1953 рік)

Настрашнішою для неї була звістка про те, що дітей забирають до дитячого будинку, змінюють імена і прізвища.  Як згадує Ольга Ільків, вона змогла добитись від слідчого, під яким прізвищем перебувають діти у інтернаті. Після двох років слідства її було засуджено до 25 років тюрми.  Після смерті Сталіна у Ольги Ільків була можливість покаятись і вийти з тюрми, але вона цього не зробила, тому відсиділа аж до 1964 року. Де б вона не була при відбуванні терміну – всюди на стінках писала: «Хто зі Львова знайте - діти Ольги Ільків перебувають у дитбудинку під імʼям Бойко». Її син дізнався про життя матері по іноземному радіо – там казали, що лише чотири жінки в СРСР відмовились покаятись і залишились за гратами. Серед них було імʼя Ольги Ільків. Її мама була увʼязнена, як і сестра. Її родинне майно забрали і заселили туди окупантів. Її чоловіка вбили, бо він захищав свою державу. Від неї забрали дітей, які зростали без неї і яких тільки дивом вдалось знайти. Вийшовши на волю, працювала різноробочою, двірником, якимось чином отримала 11 квадратів для життя з дітьми. Зі здобуттям Україною незалежності займалась активною громадською діяльністю. Була учасницею багатьох наукових та виховних заходів, присвячених Визвольним змаганням українців. У 1995-2000 роках була заступницею голови Всеукраїнської ліги українських жінок. 

2015 рік. Юрій Шухевич вітає Ольгу Ільків.
Поруч син Ольги - Володимир

Життя невтомної та правдивої Ольги Ільків показує, як можна пройти через страшні випробування, але залишитись собою, залишитись українкою та однією з найбільш гідних представниць своєї епохи. 

Серце легендарної львів'янки зупини­лося на 102-му році життя (Ольга Ільків відійшла 5 грудня 2022 року). 

Вічна памʼять та шана!