Ще донедавна вважалося, що «Апостол» – перша книга, яка вийшла друком на українських теренах, а Іван Федоров відповідно – перший друкар на українській землі. Але це не так. Віддаючи належне великій справі, якій присвятив своє життя Іван Федоров (Хведоров, Хведорович), і самій його особистості, зазначимо, що друкарство в Україні було задовго, а точніше, за 112 років до нього. Про це свідчить і сам Іван Федоров: «Я прийшов до богоспасаємого міста Львова і тут я ніби йшов стопами боговибраного мужа». Те саме підтверджує і напис на його могильній плиті: «Іван Федорович друкар Москвитин которий своїм тщанієм друкованіє занедбалоє обновив».
Відомо, що у Львові в XV столітті працювала друкарня Степана Дропана, заможного львів’янина, який подарував її у 1460 році Онуфріївському монастиреві. А ще у фондах Музею мистецтва давньої української книги зберігається Вузькошрифтне Євангелія - друк приблизно першої половини XVI століття. Прямих доказів, що книгу було надруковано саме в Дропанівській друкарні, немає, але те, що надруковано її було у Львові або поблизу міста, - це беззаперечний факт, який після ретельного дослідження першодруку довела свого часу видатна мовознавиця, лінгвогеограф, палеограф, доктор філологічних наук Лідія Михайлівна Коць-Григорчук. Факти існування дофедорівських друків багато років замовчувалися, бо вони не вписувалися в канву суцільно брехливої російської історії. Але оскільки сьогодні ми святкуємо 450 років українського «Апостола», згадаймо коротко й біографію того, завдяки кому ця книга побачила світ.
Припускають, що Іван Федоров походив із дрібної білоруської шляхти. На користь цього свідчить його навчання в Яґеллонському університеті в Кракові, куди простий люд потрапити не міг, хоча сам Федоров називав себе Москвитин, що могло вказувати як на національність, так і на місце, звідки він до нас прийшов. Де він навчився друкарській справі, достеменно невідомо. Але в 1563 році Федоров разом із Петром Мстиславцем розпочав у Москві друкувати «Апостол», який вийшов у березні 1564 року. Надрукувавши в жовтні 1565 року Часовника, Іван Федоров вимушений був покинути Москву. Про причини ми можемо дізнатися з післямови до «Апостола» 1574 року: «Презелнаго ради озлобленія, часто случающагося нам, многіє начальники, и священноначальники, и учители на нас, зависти ради, многіє єреси умышляли, хотячи благоє в зло превратити, и божіє дело вконець погубити». Вочевидь, надруковані книжки становили неабияку конкуренцію рукописним творам. Після Москви Федорович опинився в Заблудові, де його приязно зустрів і допоміг з облаштуванням друкарні каштелян і гетьман Великого Князівства Литовського Григорій Олександрович Ходкевич. Там Федоров у 1569 році надрукував «Євангеліє Учительноє», а в 1570 – Псалтир із Часословцем. Але в 1572 році помирає Ходкевич, і Федорович мандрує до Львова. У Львові він оселяється на Підзамчі. Там і відкриває друкарню. У 1573 починає друкувати «Апостол», завершує в лютому (15) 1574-го. У цьому ж році через великі борги, які він не зміг сплатити, Федорович вимушений був передати в заставу все своє рухоме майно, зокрема й друкарню. Потім він перебував на службі у князя Острозького, був управителем Дерманського монастиря, згодом повернувся знову до Львова – там він судився за майно і навіть неодноразово вступав у бійки з селянами з навколишніх сіл. Ще однією цікавою справою, якою наприкінці життя зайнявся Федорович, було ливарство. На замовлення короля Стефана Баторія він вилив малу військову пушку. Помер Федорович у Львові в 1583 році. Його сина Івана Друкаревича за борги батька згноїли в борговій ямі. Але на цьому їхні митарства не закінчилися. У 1975 році в Онуфріївському монастирі було облаштовано музей мистецтва давньої української книги. Тоді ж, під час археологічних досліджень, знайшли замуровану нішу з останками двох чоловіків – 70 та 25 років. Знайдені кістки протягом подальших років зберігалися в дерев’яних ящиках в музеї, який «переселили» з Онуфріївського монастиря на територію палацу Потоцького. Для їхньої ідентифікації потрібна була ДНК-експертиза, на яку грошей у держави не знайшлося. Проте її все ж таки зробили – безкоштовно поляки. З'ясувалося (згідно з експертизою), що це рештки саме Івана Федоровича і його сина Івана Друкаревича. Остаточне упокоєння вони знайшли в 2014 році. Тоді в грудні у Львові відбулося перепоховання решток. Раки з мощами заклали в стіну храму святого Онуфрія.
Львівський «Апостол» являє собою велику історичну цінність. Відомо про близько 90 примірників цього видання (наклад був 1200 екз.), один, наприклад, знайшли в Межигір’ї у колишнього президента-втікача Януковича.
Бібліотека ім. П. Й. Панча пропонує Вашій увазі для ознайомлення чудову книгу Івана Огієнка «Історія українського друкарства».
Бібліотека ім. П. Й. Панча пропонує Вашій увазі для ознайомлення чудову книгу Івана Огієнка «Історія українського друкарства».
Немає коментарів:
Дописати коментар