Дякуємо за нові книжки!

Вдячні нашому доброму другу та меценату Владиславу Солодовнику за постійну підтримку! 💖

Зустріч ГО «Джерело натхнення»: творчість без меж

Люди з особливими потребами, як ніхто інший, потребують нашої уваги, спілкування та підтримки. Але водночас — вони надзвичайно обдаровані, відкриті до світу і здатні дивувати своїми талантами. Бібліотека імені Петра Панча завжди прагне створити простір для самовираження і цієї неділі ми провели ще одну зустріч для митців з ГО "Джерело натхнення": Софія Альперт грала на піаніно, а Олександр Шаєв і Світлана Одинець читали свої вірші. Лунала музика, звучали поетичні рядки — і кожен відчував, що тут його чують і розуміють. Такі зустрічі доводять, що творчість не має меж.  

Щиро дякуємо всім, хто був з нами! Разом ми будуємо простір рівності, поваги та підтримки 💛

Концерт "Осінні барви"

31 жовтня о 15:00 запрошуємо вас на концерт «Осінні барви», який відбудеться за участю учасників студії естрадної пісні Будинку культури "Печерськ", талановитих учнів студії Тетяни Оленевої, чарівних виконавців поважного віку, для яких музика стала джерелом натхнення та життєвої енергії.

Цей концерт — про красу зрілості, силу творчості та невичерпну любов до музики. Приходьте, аби надихнутися, відчути осінню гармонію та підтримати тих, хто щодня доводить: ніколи не пізно творити.

✨ Вхід вільний
💛 Чекаємо на вас!

Презентація нової книги Ярослава Карпеця "Брате! Маєш крила..."

У четвер, 23 жовтня о 13:00 запрошуємо на презентацію книги українського письменника, журналіста, буктюбера, літературного критика, директора Видавничої майстерні YAR Ярослава Карпеця «Брате! Маєш крила…».
Книга «Брате! Маєш крила…» — це меморіально-експериментальна збірка, присвячена волонтеру Олексію Антонову, який загинув 30 березня 2022 року під час евакуаційної місії до міста Чернігів.
Цією книгою Ярослав Карпець вшановує памʼять загиблих волонтерів — тих, хто віддав життя заради України.
Вхід вільний.

Розмовний клуб з англійської мови «Talk time»

Два дні поспіль у бібліотеці імені Петра Панча успішно працював розмовний клуб з англійської мови «Talk Time». Через повітряну тривогу заняття довелося проводити у бібліотечному укритті, але ніщо не завадить людям, які прагнуть знань, отримати їх. Якщо ви хочете вдосконалити свої навички спілкування англійською та познайомитися з цікавими людьми — приєднуйтесь до нашого клубу, який збирається кожного понеділка та вівторка об 11:00.

"Психологічні етюди нашого життя": Творча зустріч з поетесою та професоркою Оленою Ткаченко

Незвичайна палітра талантів: докторка медичних наук, професорка неврології, невтомний педагог, практикуючий лікар і водночас — тонка лірична поетеса. Як ці, здавалося б, несумісні світи поєднуються в одній людині? Відповіді на цю таємницю людської душі ми шукали на творчому вечорі поетеси Олени Ткаченко з шанувальниками її таланту.

Пані Олена присвятила медицині все життя. Однак, з початком повномасштабного вторгнення саме поезія стала тією внутрішньою опорою, що дозволила зберегти емоційну стабільність на тлі хаосу й невизначеності. З того часу світло побачили три її поетичні збірки — літопис стійкості, по одній за кожен рік великої війни. Вони розповідають про душу звичайної людини в епіцентрі карколомних подій: її крихкі відчуття, глибинні страхи та проміні надії.
«Нас темінь випробовує на міцність» — так, із дещицею сарказму, авторка описує часи постійних блекаутів, які, на жаль, можуть повторитися й цієї зими. Проте, на переконання пані Олени, все, що відбувається, веде до неминучого розвитку — як особистого, так і суспільного.
Особливим захопленням поетеси останнього часу стали переклади сонетів Шекспіра, які у її інтерпретації набули сучасності та актуального звучання.
Наприкінці зустрічі, коли з аудиторії пролунало одвічне запитання: «А що ж буде далі?», ми отримали відповідь в одному з віршів поетеси: «І наша неодмінна Перемога поверне цілісність у світосприйняття». Це пророче бачення, з яким ми абсолютно та беззаперечно згодні!
Від щирого серця дякуємо пані Олені за щедро приділений час, за глибоке пізнання світу та теплоту людського спілкування! Це була зустріч, що подарувала надію.

Книжкова виставка "Світ у кольорах мистецтва" (До Дня художника України)

Щорічно від 1998 року в другу неділю жовтня ми відзначаємо День художника України.
У передмові до видання "Скарби України. Культурна спадщина нації" письменник Андрій Курков наводить статтю російського політтехнолога Тімофєя Серґєйцева під назвою "Що Росії робити з Україною", у якій пропагандист, окрім обіцянки, що держава під назвою Україна не існуватиме як така, було пояснення, що чекає на український народ:"денацифікація неминуче потягне за собою й деукраїнізацію, тобто відмову від широкомасштабного штучного нав'язування етнічної складової в самоідентифікації населення, що мешкає на теренах історичних Малоросії та Новоросії". Власне кажучи, від початку великого вторгнення вже всім притомним українцям стало зрозуміло, що війну Росія веде, щоб остаточно винищити українську ідентичність і культуру.
Нашою виставкою "Світ у кольорах мистецтва" ми, по-перше, виражаємо захоплення та гордість надзвичайно талановитими українськими митцями, а по-друге, нагадуємо про те, що Росія (у будь-якому своєму вигляді: царська, радянська, імперська путінська) завжди діяла однаково - привласнювала чуже (Казимир Малевич, Давид Бурлюк, Олександра Екстер, Марія Башкірцева, Ілля Рєпін, Архип Куїнджі, Іван Айвазовський, Зінаїда Серебрякова та ін.), а те, що не змогла привласнити - знищувала. Завітавши до бібліотеки ім П. Й. Панча, ви зможете побачити шикарні репродукції картин найвидатнішого поета й художника в українській історії Тараса Шевченка, ознайомитися з основними стилями й жанрами в образотворчому мистецтві, більше дізнатися про трагічні долі закатованих росією художників: наприклад, "тихого імпресіоніста", художника світла киянина Олександра Мурашка, вбитого більшовиками в 1919 році; репресованих за просування національної ідентичности "бойчукістів", зокрема найяскравішого представника цієї групи Василя Седляра, чию спадщину вирвали з корінням: твори зафарбували, виламали зі стін, спалили, пошматували, а "Кобзар" з його ілюстраціями вилучили з усіх бібліотек і книгарень і знищили. Так само вчинили і з роботами шістдесятниці Алли Горської - її вітраж "Шевченко. Мати" в Київському національному університеті розтрощили, а унікальні мозаїки в Маріуполі, зокрема "Боривітер", постраждали від російських бомбувань під час останньої великої війни. Можливо, заново відкриєте для себе засновника супрематизму Казимира Малевича, який насправді був дуже заглиблений в українську дійсність, він єдиний з художників на той час, хто насмілився показати Голодомор (малюнок "Де серп і молот, там смерть і голод"). А ще в нас представлена книжечка з поезіями талановитої, назавжди 18-річної, художниці Ніки Кожушко, яку Росія вбила в Харкові 30 серпня 2024 року.
Також на нашій виставці ви зможете зануритися в дивовижні, чарівні світи, сповнені любови до рідної землі, Катерини Білокур і Марії Примаченко, насолодитися чудовими, добрими ілюстраціями Костя Лавра, відомого оформленням книг видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га. Зараз в Музеї історії Києва триває (до 9 листопада) виставка геніального, знаного на весь світ українського художника Івана Марчука, який є автором унікальної техніки пльонтанізм. А ми, своєю чергою, можемо запропонувати нашим улюбленим читачам книгу Олександра Климчука "Я єсмь...", присвячену життєвому шляху цього чудового художника.
Незважаючи на різні стилі, жанри, що б це не було - академічне мистецтво чи аванґард, ар-нуво чи ар-деко, імпресіонізм чи наївне малярство - українські митці в усі часи черпали натхнення на національному ґрунті. Так було і так буде.
Щиро вітаємо художників, які своїм талантом розповідають про війну в Україні, про звитягу нашого війська, про красу рідної країни, просувають нашу культурну ідентичність у світі, із професійним святом! Пишаймося своїм!