«Ти приходиш до мене щоночі...» (До 135-річчя від дня народження Дмитра Загула)

Цьогоріч бібліотека ім. Петра Панча відзначає 135-ту річниця від дня народження поета-страдника Дмитра Юрійовича (Юровича) Загула. Дмитро Загул (28 серпня 1890 р. - літо 1944) — український поет-символіст, філософ, перекладач і критик, публіцист і педагог. Хоч його творчість не є суцільно-символістичною, але вона дає змогу зрозуміти український модернізм початку XX століття.
Він народився в буковинському селі Мілієво, в родині бідного селянина. Рано залишився сиротою, але його талант і жага до знань були помічені місцевим учителем, котрий і допоміг юнакові вступити до Чернівецької гімназії. Згодом Дмитро став студентом філософського факультету Чернівецького університету, де глибоко занурився в європейську філософію, естетику, логіку та поетику. У лютому 1915 року, під час відступу російських військ з Буковини, Загула разом з іншими буковинськими інтелігентами вивезли до Росії як «громадських заручників». Йому вдалося втекти і через деякий час він уже був в Україні.  З 1918 року він в Києві і на Київщині, редагує «Музагет», вчителює по школах.
Ще в гімназійні роки він почав писати вірші. Його поетичний дар підтримували й направляли Осип Маковей та Богдан Лепкий. Перша книжка «Мережка» вийшла 1913 року, проте своїм справжнім дебютом Загул вважав поетичну збірку «З зелених гір» (1918). Письменник підготував українською мовою переклад «Слово о полку Ігоревім». Але в зв’язку з війною рукопис був переданий в приватні руки та загублений. Уривки перекладу, які залишилися, Загул все ж таки додав в свою надзвичайно цікаву працю «Поетика» (назва як у Аристотеля, є в інтернет-ресурсах) в 1923 році. Загул намагався з точністю відтворити оригінал «Слова» за допомогою інструментів української мови. Він повністю відмовився від рими в рядках. Дмитро Загул брав участь у написанні кіносценарію за сюжетом «Слова». У 1926–1927 pp. було навіть розпочато роботу над фільмом.

Історична довідка «Крила України» (До Дня авіації України)

Підполковник В’ячеслав Єрко

У перші дні війни в українських соцмережах почали поширювати повідомлення про «Привида Києва» - пілота, який кілька разів вступав у бій із переважаючими силами авіації московії. Образ «Привида Києва» придумала пресслужба Сухопутних сил ЗСУ, щоб протистояти російській пропаганді в ті дні. У мережі було дуже багато яскравих відео, на яких Повітряні сили збивали ворожі літаки в повітряних боях. За цим збірним образом стоїть 40 бригада тактичної авіації, яка за перші 30 годин російського вторгнення в Україну здобула шість повітряних перемог у небі над Києвом. У повітряному бою у небі над Київщиною 24 лютого 2022 року загинув підполковник цієї бригади В’ячеслав Єрко. Він був одним із перших, хто вступив у запеклий бій з ворожою авіацією. На жаль, таких «Привидів Києва» - справжніх героїв, які без вагань ризикували життям за свободу України, залишилось вже не так і багато.
Сьогодні, в останню суботу серпня 2025 року, Україна відзначатиме День авіації. Це свято було встановлено указом президента України у 1993 році на честь внеску українських авіаторів у розвиток держави та на підтримку ініціативи авіаторів Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Національної гвардії України та працівників авіаційної промисловості і транспорту. День авіації об'єднує як цивільних, так і військових авіаторів, а також всіх, хто працює в авіаційній промисловості. Це свято є вираженням вдячності та поваги до тих, хто забезпечує безпеку повітряного простору України та розвиває авіаційну галузь.

Шлях воїна: Максим «Доцент» Петренко (до Всеукраїнської акції "Стіл пам'яті")

Сьогодні в Україні проходить акція "Стіл пам'яті" — національна ініціатива, що проводиться 29 серпня, у День пам'яті загиблих захисників України. Акцію ініціювала Марія Грабар у пам'ять про свого коханого, захисника Іллю Грабара, який загинув під Бахмутом у грудні 2022 року.
Заклади культури, установи, військові частини та організації беруть участь, зарезервувавши один символічний стіл на честь полеглих воїнів. Акція покликана об'єднати українців у вшануванні героїв, які віддали життя за свободу України, нагадуючи про їхню жертву.
Бібліотека ім.П.Й.Панча резервує стіл для полеглого науковця, винахідника, педагога, кавалера ордена «За мужність» III ступеня (2024, посмертно), великого друга бібліотек Максима «Доцента» Петренко.

Своїми спогадами про Максима ділиться наша колега, бібліотекарка Ольга Макаренко.
— Я знала Максима ще з того часу, як він був студентом кафедри комп’ютерного еколого-економічного моніторингу відкритого Університету розвитку людини «Україна». Закінчив він навчання з червоним дипломом магістра та виявив такі знання, що його запросили залишиться викладачем. Максим погодився та одночасно влаштувався в школу в житомирській області викладати дітям інформатику. За це йому сільська Рада виділила ділянку землі в лісі, з умовою побудувати там будинок. І Максим побудував його власноруч і за дуже короткий час.

Та наступив 2013—2014 рік. Країну сколихнула Революція гідності і Максим взяв в ній безпосередню участь. З моєю подругою Тамарою ми відвідали його на Майдані. Він як раз відпочивав в підвалі будинку на Хрещатику, бо вночі перед тим чергував. Ми поспілкувалися і пішли, а він залишився і далі відстоювати ідеали революції. Він сказав, що його дуже вразили бійці Правого сектора, які досить успішно протистояли «Беркуту» майже беззбройні. Це його надихнуло на подальшу боротьбу за світле майбутнє України, патріотом якої він завжди був. Тому він добровольцем і пішов воювати на Донбас. В свою відпустку він приходив на кафедру і розповідав нам про події, що тоді відбувались в зоні бойових дій, все це можна прочитати в його книзі «Спокійної ночі».
Коли гаряча фаза скінчилась і були укладені мирні угоди, Максим повернувся на роботу викладачем у Університет. З собою з війни він привіз кішечку. Казав, що вона дуже розумна, коли відбувався обстріл, вона зникала. Де ховалася ніхто не знав Він обіцяв їй спокійне і щасливе життя серед лісових дерев, в його будинку. Але мабуть і тваринці не минулося даром життя на війні і незабаром вона тихо пішла з цього світу. Максима це так вразило, що він три дні взагалі не міг розмовляти. Така чутливість вразила нас, його колег.
Взагалі Максим був дуже відданий друг. З якихось заходів він приносив і дарував мені блокнотики. А коли він був у відряджені в Південній Кореї, то знаючи, що я дуже нею цікавлюсь, привіз мені особисто керамічні стопочки і власноруч написав корейський алфавіт. На кафедру він також привіз такі стопочки і баночку консервованих лялечок якихось комах. Не всі наважились їх спробувати, а я спробувала! Він розповідав про свої враження і ми з ним погодились, що історії нашої держави і Південної Кореї дуже схожі. Корейцям доводилось виборювати свою незалежність від могутнього сусіда – Китаю, а українцям так само від росії.
24 лютого 2022 року почалось повномасштабне вторгнення в нашу країну. Максим не чекав на військову повістку, а зібрався і пішов боронити країну.
Коли він зник безвісті, я сподівалась без надії, що він повернеться живим. Адже знала, що в полон він би не здався. Він розповідав, коли воював вперше, то розмірковував, як краще піти з життя, аби не потрапити в полон. Чи підірватись на гранаті, чи застрелитись з автомату. Тоді його врятувала місія, яку він собі призначив — доставити своїм хлопцям знайдену зброю. В цей раз все було інакше. Разом з бойовими друзями вони пішли у вічність.

Вічна пам'ять і вічний спокій усім, хто загинув, виборюючи нашу свободу та незалежність.

Книжкова виставка "За свободу і волю України" (До Дня пам'яті захисників, що загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України)

Починаючи з 2019 року, 29-го серпня ми відзначаємо День пам’яті Захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
У цей день ми згадуємо десятки тисяч Захисників і Захисниць України, полеглих в сучасній російсько-українській війні.
Зокрема, ми вшановуємо пам'ять і звитягу українських військових у Іловайському котлі, що, попри тяжкі втрати та підступність росіян наші воїни не здалися та продовжили прорив із пастки й боротьбу за життя. І ця боротьба триває уже понад 10 років і дається надзвичайно великою ціною.
Це нагода для всього суспільства згадати про свою вдячність, а також зробити все можливе, аби пам’ять про вбитих, розстріляних, закатованих росією була збережена на багато поколінь вперед. Перемоги здобуває лише той, хто пам’ятає.
Запрошуємо ваш відвідати нашу книжкову виставку.і віддати шану полеглим українським титанам Збройних Сил України.

Презентація збірки поезій київського поета Олега Гнатюка «Із зав’язі Слова»

4 вересня о 17:30 запрошуємо на презентацію поетичної збірки київського поета Олега Гнатюка "Із зав'язі Слова".

Це вже друга збірка автора, перша – «Вічність над обрієм» – вийшла друком у 2020 році.

Під час презентації автор декламуватиме поезії зі своєї нової збірки, відповість на запитання аудиторії, поділиться своїми думками щодо творчого процесу та натхнення й проведе автограф-сесію.

Вхід вільний.

Книжкова виставка " Незалежна Україна: шлях до свободи" (До Дня Незалежности України)

24 серпня ми відзначаємо День Незалежности - державне свято на честь ухвалення у 1991 році Верховною Радою Української РСР Акта проголошення Незалежности України.

Насправді в 1991 році відбулося відновлення української державности, за яку наш народ змагався протягом багатьох століть. Під час української революції 1917 - 1921 років вперше у XX сторіччі було створено незалежну українську державу. Тоді започаткували такі інститути незалежної країни, як перший український парламент (Центральна Рада, заснована в березні 1917 року) і перший український уряд (Генеральний Секретаріат Центральної Ради, створений у червні 1917 року), сформували українське військо, проголосили Українську Народну Республіку та її незалежність (20 листопада 1917 року), затвердили державні символи - герб, прапор, гімн. За час правління гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня - 14 грудня 1918 року) відбувалися розбудова державних інститутів і розвиток української науки й культури (було засновано Українську Академію Наук), ширилося визнання Української держави в світі. Під час влади Директорії УНР було підписано Акт Злуки УНР і ЗУНР. Незважаючи на те, що УНР і ЗУНР зазнали поразки від зовнішніх агресорів, і територію України окупували східні й західні сусіди, ідея здобуття незалежности стала визначальною для подальших українських визвольних змагань. Право мати власну державу українці намагалися реалізувати за будь-якої нагоди: це і Карпатська Україна 1939 року, і відновлення Української держави 1941-го, і боротьбі УПА в 1942 - 50-х роках, і дисидентський рух 1960 - 80-х років.
Незалежність України - це не випадковість, зумовлена тільки московським переворотом, організованим ГКЧП. Історичні події 24 серпня 1991 року втілили столітні прагнення українців до суверенної країни, стали точкою відліку сучасної державности. Сьогодні, як і понад 100 років тому, ми зі зброєю в руках захищаємо нашу країну від імперських зазіхань її одвічного ворога - московії. Памятаймо, що втрата у 1918 році незалежности призвела до страшних злочинів комуністичного режиму проти нашого народу - голодоморів, депортацій, державного терору та війн. Ми бачимо, що відбувається зараз на окупованих росією територіях - вбивства, катування, ґвалтування, занепад, руйнація. Тому так важливо зберегти державу. Низький уклін, вічна пам'ять тим, хто загинув, захищаючи нашу країну, і тим, хто був закатований. Безмірна вдячність її мужнім захисникам. Слава Україні і смерть - ворогам!

Бібліотека ім. П. Й. Панча запрошує вас ознайомитися з книжковою виставкою, присвяченою цій знаменній даті.

Книжкова виставка "Синь небес та золото ланів" (До Дня Державного Прапора України)

До Дня Державного Прапора України бібліотека ім.П.Й.Панча представляє тематичну книжкову виставку під назвою "Синь небес та золото ланів", фото-документальний екскурс у глибини української історії, що розкриває значення жовто-блакитного стяга — одного з найважливіших символів нашої державності та національної ідентичності.
Запрошуємо всіх відвідати експозицію, відчути гордість за нашу силу та свободу, а також краще зрозуміти, чому наш прапор є таким дорогим для кожного українця.
З Днем Державного Прапора України!