Захоплива подорож "Сходами слів"

Незважаючи на сьогоднішній тривожний ранок у Києві, наша бібліотека радо прийняла шанувальників поезії та образотворчого мистецтва на творчу зустріч з талановитою письменницею та художницею Мариною Губарець. Авдиторія, об’єднана щирим інтересом та взаємною підтримкою, засвідчила незламну силу духу людей, яких кличе серце до спілкування та творчості – їх не зупинити жодними обставинами. Адже саме культура та мистецтво є нашою невід’ємною підтримкою, особливо в складні часи, даруючи надію, єднаючи та надихаючи на майбутні звершення.
Авторка охоче поділилася історією свого творчого становлення, розповіла про джерела натхнення для своїх віршів та малюнків, а також представила поетичну збірку "Сходами слів". Гості мали чудову нагоду поспілкуватися з авторкою, поставити запитання, отримати автограф, придбати її книги або ж підтримати українських військових донатом.
Зустріч пройшла в надзвичайно теплій та щирій атмосфері. Звучали проникливі вірші авторки, а її розповіді про таїнства творчого процесу відкрили для присутніх нові грані мистецтва.У активному діалозі з письменницею присутні ділилися своїми думками та почуттями, висловлювали вдячність за її творчість та активну громадянську позицію.

Дякуємо Любові Єремічевій за модерування зустрічі.
Щиро дякуємо пані Марині за її безцінний талант та за цю незабутню зустріч, яка вкотре довела, що сила мистецтва – нездоланна.

 

«Патріотизм і самовідданість: життєвий подвиг Миколи Лемика» (До 110-річчя від дня народження Миколи Лемика)

«Коли Велика Україна стогне від болю та конає від голоду створеного червоною ордою, коли люди їдять трупи та малих дітей - весь світ мовчить... Тільки одна людина, молодий хлопець з ОУН жертвуючи собою, прагне закричати про цей біль українського народу на весь світ!»

Священник Михайло Греділь

До 110-річчя від дня народження Миколи Лемика бібліотека ім. Петра Панча пропонує ознайомитися з історично-бібліографічною довідкою «Патріотизм і самовідданість: життєвий подвиг Миколи Лемика».

Микола Лемик (1915-1941) -  уособлення сили духу, відчайдушності і холоднокровності водночас. Він народився 4 квітня 1915 року в селі Солова, що за 30 кілометрів на схід від Львова. Коли був малим, пас худобу, грався в садку, ходив із батьками до церкви. Згодом навчався в українській гімназії у Львові, а студії на природничому факультеті Львівського університету так і не закінчив. 21 жовтня 1933 року Микола Лемик за наказом проводу українських націоналістів знищив начальника канцелярії диппредставництва СРСР у Львові і сталінського чекіста Алєксєя Майлова (за сумісництвом емісара більшовицьких спецслужб) на знак протесту проти організованого російсько-комуністичною владою Голодомору - геноциду в Україні.  Основним мотивом вбивства Микола Лемик назвав на суді публічну форму протесту проти дій окупаційної російсько-більшовицької влади, яка «...силою загарбала українську державу, нищить українську культуру і терором та голодом нищить українську націю».

Фото колишнього диппредставництва

СРСР на сучасній вул. Котляревського, 27

Польські прокурор і суддя намагалися зупиняти будь-які згадки про Голодомор, адже у 1932 році між Польщею та СРСР було підписано договір про ненапад і вони намагалися не критикувати радянську сторону, але цілком замовчати цю тему було неможливо. Миколу Лемика засудили на довічне ув’язнення і відправили в політичну в’язницю «Святий Хрест» під Варшавою. У 1939 році, коли нацисти напали на Польщу і політичних в’язнів переганяли в інше місце, він зумів зняти кайданки і втекти. Був поранений, лікувався в українській родині в одному із сіл Закерзоння, там же лишився вчителювати. Одружився з Любов’ю Возняк – рідною сестрою дружини Василя Бандери, брата провідника ОУН, який загинув у нацистському концтаборі Аушвіц. Після проголошення у Львові 30 червня 1941 року Акту відновлення Української держави, ОУН прийняла рішення відправити на схід три похідні оунівські групи — Північну, Центральну (або ж Середню) і Південну, щоб поширювати ідеї незалежності по всій Україні. Середню очолив Микола Лемик. Але до Харкова він так і не добрався – у жовтні 1941 року в Миргороді на Полтавщині гестапівці заарештували Миколу Лемика за допомогою українських зайд і там же й розстріляли.

Про Лемика у його рідному селі кажуть так: «Наше село прославлене Миколою Лемиком на цілий світ. А ми маленькі, але гідні тієї слави». Спогади та перекази односельчан про Миколу Лемика читайте у репортажі на сайті. Також Вашій увазі пропонуємо вибрані есеї та статті канадського публіциста Романа Рахманного «Роздуми про Україну» (Київ, «Просвіта, 1997) та книжку історій від Володимира Гінди та Ярослава Файзуліна «Україна у вогні минулого століття: постаті, факти, версії» (Харків, «КСД», 2015), в якій надзвичайно цікаво розповідається про цю визначну особистість, якій належить увійти у свідомість українців. 

Погруддя Миколи Лемика.

Всім охочим рекомендуємо надзвичайно емоційну передачу нашої залізної леді Ірини Фаріон «Микола Лемик. Убити одного, щоб врятувати мільйони» на львівському NTA. Також Вас може зацікавити лекція доктора історичних наук, доцента, професора кафедри історії України ОНУ імені І.І. Мечникова Олександра Музичка «Як Микола Лемик московіта совєтського вбив: дороговказ українцям з 1933 року як правильно вшановувати жертв Голодомору» на сайті Одеської ОУНБ ім. М. Грушевського від 10.02.2023 р. Світла пам'ять Героям!

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Два дні поспіль у бібліотеці імені П.Й. Панча успішно працював розмовний клуб з англійської мови «Talk Time». Якщо ви прагнете вдосконалити свої навички спілкування англійською та познайомитися з цікавими людьми, тоді приєднуйтесь до нашого клубу. Ми чекаємо на вас щопонеділка та щовівторка об 11:00 у бібліотеці імені П.Й. Панча.

Творча зустріч з письменницею Мариною Губарець

6 квітня 2025 року о 13:00 запрошуємо на творчу зустріч з Мариною Губарець - письменницею, художницею, перекладачкою, переможницею конкурсу есе та поезії "Наважитися бути" в номінації "Поезія" (2021, організатор «Новий Акрополь Україна»); фіналісткою «Дитячої Коронації слова-2021» у номінації «Дорослі для дітей. Повісті» . Авторка представить свою поетичну збірку з власними ілюстраціями "Сходами слів".
Вхід вільний.

Перегляд документального фільму "Історія зимового саду"

У Кіноклубі Docudays при Бібліотеці ім.П.Й.Панча подивились цікаву документальну кінострічку "Історія зимового саду", здійснивши подорож у світ природи, де час тече за власними законами. Режисер майстерно сплітає історії людей та рослин, показуючи їхній взаємозв'язок. Після показу глядачі обговорили стрічку, багато хто відзначив неймовірну операторську роботу, яка дозволила відчути атмосферу зимового саду. Фільм викликав роздуми про місце людини в природі та про важливість збереження навколишнього середовища.

Дякуємо ГО Docudays за наданий доступ до кінострічки.

Книжкова виставка "Український театр: від народних вистав до сучасності"

Щорічно 27 березня ми відзначаємо Всесвітній день театру. Українському театру близько 400 років. Упродовж багатьох століть наша культура змушена була розвиватися за відсутности власної держави, вона зазнавала постійних утисків і обмежень. Тут доречно згадати і закриття на початку ХІХ століття Києво-Могилянської академії, і Валуєвський циркуляр від 1863 року, і сумнозвісний Емський указ 1876 року, і Розстріляне Відродження в радянську добу, і багато чого іншого. Однак попри все українська культура не тільки вижила, а й досягла наприкінці ХІХ століття значних успіхів. Національний театр пройшов складний шлях - від шкільного, вертепного, кріпацького до театру корифеїв, який своєю славою затьмарив імператорські театри Росії. Велика російсько-українська війна стала величезним поштовхом до осмислення самих себе, ми позбавилися комплексу меншовартости, який століттями нав'язувала нам Росія. Безпрецедентний опір нашої країни такому монстру, як Росія, посприяв сплеску національної свідомости, зацікавленню справжньою, не спотвореною московитами, історієюУкраїни, спостерігається величезний попит на українську книгу - як сучасних письменників, так і репресованих радянською владою, чиї твори багато років були недоступні широкому загалу. Шалений, без перебільшення, бум переживає зараз і український театр. Щоб потрапити на вистави таких режисерів, як Іван Уривський або Давид Петросян, квитки потрібно викуповувати за кілька місяців наперед. Розвиваються на вільній Україні й переміщені з тимчасово окупованих територій театральні трупи, працюють також театри в містах, які розташовані близько від лінії фронту. Це означає, що ми як нація існуємо й готові захищати своє право на власну мову й культуру зі зброєю в руках.
До міжнародного дня театру бібліотека імені П. Й. Панча підготувала книжкову виставку. Ви можете ознайомитися з історією українського театра, прочитати про українських акторів, які уславили як українську сцену, так і світову. Запрошуємо вас до перегляду!

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Два дні поспіль у бібліотеці імені П.Й. Панча успішно працював розмовний клуб з англійської мови «Talk Time». Якщо ви прагнете вдосконалити свої навички спілкування англійською та познайомитися з цікавими людьми, тоді приєднуйтесь до нашого клубу. Ми чекаємо на вас щопонеділка та щовівторка об 11:00 у бібліотеці імені П.Й. Панча.