У передмові до видання "Скарби України. Культурна спадщина нації" письменник Андрій Курков наводить статтю російського політтехнолога Тімофєя Серґєйцева під назвою "Що Росії робити з Україною", у якій пропагандист, окрім обіцянки, що держава під назвою Україна не існуватиме як така, було пояснення, що чекає на український народ:"денацифікація неминуче потягне за собою й деукраїнізацію, тобто відмову від широкомасштабного штучного нав'язування етнічної складової в самоідентифікації населення, що мешкає на теренах історичних Малоросії та Новоросії". Власне кажучи, від початку великого вторгнення вже всім притомним українцям стало зрозуміло, що війну Росія веде, щоб остаточно винищити українську ідентичність і культуру.
Нашою виставкою "Світ у кольорах мистецтва" ми, по-перше, виражаємо захоплення та гордість надзвичайно талановитими українськими митцями, а по-друге, нагадуємо про те, що Росія (у будь-якому своєму вигляді: царська, радянська, імперська путінська) завжди діяла однаково - привласнювала чуже (Казимир Малевич, Давид Бурлюк, Олександра Екстер, Марія Башкірцева, Ілля Рєпін, Архип Куїнджі, Іван Айвазовський, Зінаїда Серебрякова та ін.), а те, що не змогла привласнити - знищувала. Завітавши до бібліотеки ім П. Й. Панча, ви зможете побачити шикарні репродукції картин найвидатнішого поета й художника в українській історії Тараса Шевченка, ознайомитися з основними стилями й жанрами в образотворчому мистецтві, більше дізнатися про трагічні долі закатованих росією художників: наприклад, "тихого імпресіоніста", художника світла киянина Олександра Мурашка, вбитого більшовиками в 1919 році; репресованих за просування національної ідентичности "бойчукістів", зокрема найяскравішого представника цієї групи Василя Седляра, чию спадщину вирвали з корінням: твори зафарбували, виламали зі стін, спалили, пошматували, а "Кобзар" з його ілюстраціями вилучили з усіх бібліотек і книгарень і знищили. Так само вчинили і з роботами шістдесятниці Алли Горської - її вітраж "Шевченко. Мати" в Київському національному університеті розтрощили, а унікальні мозаїки в Маріуполі, зокрема "Боривітер", постраждали від російських бомбувань під час останньої великої війни. Можливо, заново відкриєте для себе засновника супрематизму Казимира Малевича, який насправді був дуже заглиблений в українську дійсність, він єдиний з художників на той час, хто насмілився показати Голодомор (малюнок "Де серп і молот, там смерть і голод"). А ще в нас представлена книжечка з поезіями талановитої, назавжди 18-річної, художниці Ніки Кожушко, яку Росія вбила в Харкові 30 серпня 2024 року.
Також на нашій виставці ви зможете зануритися в дивовижні, чарівні світи, сповнені любови до рідної землі, Катерини Білокур і Марії Примаченко, насолодитися чудовими, добрими ілюстраціями Костя Лавра, відомого оформленням книг видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га. Зараз в музеї історії міста Києва триває (до 9 листопада) виставка геніального, знаного на весь світ українського художника Івана Марчука, який є автором унікальної техніки пльонтанізм. А ми, своєю чергою, можемо запропонувати нашим улюбленим читачам книгу Олександра Климчука "Я єсмь...", присвячену життєвому шляху цього чудового художника.
Незважаючи на різні стилі, жанри, що б це не було - академічне мистецтво чи аванґард, ар-нуво чи ар-деко, імпресіонізм чи наївне малярство - українські митці в усі часи черпали натхнення на національному ґрунті. Так було і так буде.
Щиро вітаємо художників, які своїм талантом розповідають про війну в Україні, про звитягу нашого війська, про красу рідної країни, просувають нашу культурну ідентичність у світі, із професійним святом! Пишаймося своїм!
Немає коментарів:
Дописати коментар