Іван Богун - яскрава постать в історії Козаччини

Іван Богун був одним із найвідоміших козацьких полководців в Україні в середині XVII століття, слава про якого гучно лунала не лише на українських землях, а й за їх межами. Іван Теодорович Богун походив з української шляхти. Достеменно невідомо, коли і де народився Іван Богун, мало відомостей і про ранній період його життя, хоча деякі українські історики писали, що він уже брав участь у козацьких повстаннях в Україні 1637 - 1638 років. Перші найвірогідніші дані про ратні справи Богуна пов'язані з його участю в обороні Азова, коли запорозькі та донські козаки впродовж 1637 - 1642 років героїчно захищали місто від турецьких військ султана Ібрагіма. Упродовж 40-х років XVII ст. Іван Богун вів звичайне для реєстрового козака життя, сповнене численних військових походів проти кримських татар, від набігів яких обороняв українські землі.З початком у 1648 році визвольної війни українського народу Богун став одним із сподвижників гетьмана Богдана Хмельницького. Згідно з "Реєстром Війська Запорізького" 1649 року його ім'я значилося серед козаків Чигиринського полку. Згодом, найвірогідніше, у 1650 році за неабиякі організаторські здібності та військовий талант І. Богуна було призначено кальницьким полковником, а тому подальша його доля була пов'язана із захистом Вінниччини і Брацлавщини від військ Речі Посполитої.

Уже в 1651 році Іван Богун вів тяжкі бої на Брацлавщині проти загонів Калиновського та Лянцкоровського. Саме у боях під Вінницею у березні 1651 року вперше яскраво проявилися його здібності як полководця. За короткий час Богун зосередив тут основні сили полку, а також зібрав під своє командування мешканців навколишніх сіл і містечок, які прибули для протистояння ворогові.

У подальшому, переслідуючи польські загони, полк Богуна брав участь у штурмі Кам'янець-Подільського.
З-поміж ратних справ Івана Богуна виділяється Берестецька битва, у якій він показав себе розсудливим полководцем у найтрагічніший момент бою. Саме його було обрано наказним гетьманом в оточеному поляками козацькому таборі 30 червня 1651 року. Богун виправдав покладені на нього надії, вивівши з оточення основні сили українського війська.

У 1653 році Іван Богун знову опинився у вирі бойових дій - захищав Правобережну Україну від 10-тисячного польського війська. Внаслідок цього поляки відійшли не лише від Монастирища, а й зовсім покинули Україну. Видатний військовий талант і численні перемоги створили Богунові ім'я непереможного полководця, який наводив страх на ворогів.
У січні 1654 року Богун разом із Сірком відмовився присягнути на вірність московському царю. Водночас поляки намагалися його схилити до себе, але він не піддався на умовляння і відіслав польські листи Богдану Хмельницькому.
У 1655 році Богун героїчно обороняв Умань. Він непохитно стояв на позиціях української державності, був противником промосковської та польської орієнтації українських гетьманів. Взагалі він боляче реагував на кроки українських гетьманів, що могли зашкодити Україні або обмежити козацькі вольності. Тому Богун виступав проти укладання Хмельницьким Білоцерківського договору (28 жовтня 1651 року).
У лютому 1664 року його схопили поляки, звинувативши у зносинах із російською стороною та урядом Брюховецького.

17 (27) лютого 1664 року Богун був розстріляний біля Новгород-Сіверського.
Ім'я Івана Богуна - видатного полководця та політичного діяча України середини XVII століття навіки залишилося в пам'яті поколінь. Недарма Київський військовий ліцей носить його ім'я. Славні нащадки Івана Богуна і зараз героїчно боронять нашу державу від московської навали. 

До 360-річчя з дня смерті українського військового та державного діяча, видатного полководця Івана Богуна бібліотека ім.П.Й.Панча представляє книжкову виставку "Іван Богун - яскрава постать в історії Козаччини".