«Let it rock!» (До Всесвітнього дня рок-н-ролу)

До Всесвітнього дня рок-н-ролу, який відзначається 13 квітня, бібліотека ім. Петра Панча пропонує відвідувачам нашого сайту історично-бібліографічну довідку «Let it rock!». Дату вибрали на тій підставі, що 12 квітня 1954 року на нью-йоркській студії Pythian Temple, що належала британському лейблові Decca Records, Білл Гейлі (Bill Haley) записав композицію «Rock Around the Clock». Вона стала першим рок-хітом. Слід зауважити, що цей напрям в музиці не був винайдений ні в 1954-му, ані в 1951 році, як і Білл Гейлі не є його творцем. Спочатку рок-н-рол вважався специфічною музикою, характерною тільки для афроамериканської аудиторії.

Назва «рок-н-рол» походить з пісень госпел-виконавців 1940-х років і, бувши по суті закликом до танцю, є сексуальним закликом («крутись та гойдайся»). Розвиток раннього рок-н-ролу пов'язаний в основному з американськими виконавцями, проте встановити, яка пісня або пластинка може вважатися першою в жанрі, практично неможливо. Серед можливих варіантів — сингл «Fat Man» Фетса Доміно (Fats Domino), що вийшов 1950 року. 

Чак Беррі

Архітектором рок-н-ролу вважають Літла Річарда (Richard Wayne Penniman), який вплинув на подальше формування цієї музики, оскільки його манера співу й гри на піаніно була значно агресивнішою і напористішою, ніж у конкурентів, а виконавця Чака Беррі (Chuck Berry) - піонером рок-н-ролу.

Алан Фрід, що працював на клівлендській радіостанції, зауважив, що великою популярністю серед білих тінейджерів користуються швидкі ритм&блюзові композиції у виконанні чорних. Він почав крутити саме цю музику і започаткував відповідну радіопрограму. Аби заманіфестувати новий музичний жанр як білу версію чорного ритм&блюзу, був потрібен білий виконавець, пісня мала стати всенародним хітом.Таким вимогам відповідала «Rock Around the Clock» Білла Гейлі. Однак хітом вона стала не відразу, а через рік, у березні 1955-го після виходу на екрани фільму «Джунґлі грифельних дощок», де звучала в саундтреку. Пісня протрималася на вершинах чартів довгий час, було продано більше мільйона копій. А у проміжку з’явився феномен «короля рок-н-ролу» Елвіса Преслі. Іншим знаменитим білим виконавцем рок-н-ролу став Джеррі Лі Льюїс (Jerry Lee Lewis), який отримав прізвисько «Killer» за несамовиту манеру виконання і гри на піаніно.
Молодіжна музика стала явищем абсолютно неочікуваним для тодішніх законодавців суспільних смаків, її поява співпала з бунтом бебі-бумерів – покоління, народженого після Другої світової війни.

Елвіс Преслі

У 1958–1959 роках закінчується коротка епоха панування рок-н-ролу – правда, ніхто ще не знав, що це тільки перший етап. У музичних журналах стали появлятися заголовки «Rock And Roll Is Dead». Причини були більш ніж серйозні – Елвіс пішов в армію, Літтл Річард оголосив, що кидає музику задля місіонерської діяльності, Баді Голлі загинув в авіакатастрофі, Чак Беррі сів у тюрму. В цій ситуації ініціативу перехопили комерсанти, які зрозуміли, що на молодіжній музиці можна заробити за формулою «гроші плюс імідж, саунд, стиль, радіо, телебачення в сумі дають ще більші гроші».
Коли саме вирішили, що World Rock’n’roll Day відзначатимуть 13 квітня? Поштовхом стало проведення в липні 1985-го грандіозного благодійного рок-концерту «Live Aid» одночасно в Лондоні та Філадельфії; він зібрав найбільше рок- і поп-зірок за всю історію і мав привернути увагу світової спільноти до проблеми голоду в Ефіопії. 

Гурт "Квін" на концерті «Live Aid»

Також бачимо, що Білл Гейлі не був включений до списку перших номінантів у Зал слави рок’н’ролу, його ввели наступного 1987 року. Так виглядає, що про нього щойно згадали, і то саме з потреби встановити World Rock’n’roll Day, тобто у 1986 році.
І наприкінці нашої довідки віддамо данину нашим майже вже забутим двом одним із перших київських рок-груп 1960-х, фактично знищених комуністичною владою: «пробуржуазній» «Садко» (засновник – майбутній перекладач Володимир Харісов), співали англійською і французькою, і – «буржуазно-націоналістичній» «Марії-Оранті», перейменованій на 
«Березень» (засновник – майбутній археолог Олександр Авагян), співали українською.
Студенти і не тільки студенти в радянські часи були постійними слухачами «ворожих» радіоголосів (від «Радіо «Свобода» до «Радіо НТС», від «Голосу Америки» до «Бі-Бі-Сі», від «Німецької хвилі» до «Радіо Тирани» тощо). 

Гурт "Березень"

Восени 1965 року  на сільськогосподарських роботах за межами Києва Володимир Харісов і Олександр Авагян розкрили свої таланти перед студентами університетету. А вже в грудні того ж року викладачі рекомендували інформувати керівництво про любителів західної музики та поезій самвидаву, слухачів закордонних радіостанцій.
Навесні 1967-го року, у кафе «Мрія» відбувся перший конкурс біг-біту, на якому
першими і ліпшими стали «УАНС». Друге місце віддали групі «Садко» Володимира Харісова, третє — групі угорських студентів, які навчалися в Києві.
З цих виконавців професіоналом став Юрій Віноградов (сценічне ім’я – Джордж), в радянські часи грав у ресторані «Метро».
«Садко» Володимира Харісова виступала деякий час у кафе «Евріка», до речі, дуже потужно відтворювала «Rock Around the Clock» Білла Гейлі. В університеті у повному складі виступити їм так і не дали можливості.
Тим, хто хоче послухати «Березень», рекомендуємо композицію «Либідь» (солістка Ніна Матвієнко):