Богдан ПАСТУХ,
літературний критик
Степан Васильович Процюк – сучасний український письменник, якого вважають одним із найконтроверсійніших письменників-інтелектуалів – народився 13 серпня 1964 року в селі Кути, Бродівського району на Львівщині у сім'ї політв'язня. «Комунізм зіпсував життя моєму батькові, відтак моїй родині, відтак значною мірою і мені в молоді роки», – згадує письменник. У два з половиною роки, ще не вміючи читати, Степан знав сорок імен та прізвищ українських письменників з антології поезії XIX - початку XX століть, укладеної Максимом Рильським.
Степан Процюк закінчив Івано-Франківський педінститут. Після навчання працював кілька років у сільській школі на Черкащині, ще півроку у школі села Тисменичани на Івано-Франківщині, далі у школі № 23 м. Івано-Франківська. Закінчив аспірантуру Інституту літератури НАН України. Кандидат філологічних наук. Тонкий психолог і знавець людських душ. Нагадує російського Достоєвського й українського Винниченка.
Починав Степан Процюк з поезії і літугрупування «Нова дегенерація» (разом з Іваном Андрусяком та Іваном Ципердюком).
Лауреат багатьох національних літературних премій: 7-разовий лауреат премії журналу «Кур'єр Кривбасу» (1998-2003 рр. включно), премії «Благовіст» (2000), а також міської літературної премії ім. І. Франка (2002) та обласної літературної премії імені Василя Стефаника. 2003-го за роман «Інфекція» був номінований на здобуття Шевченківської премії. У кінці 2022 року вийшли романи Степана Процюка «Руки і сльози» про Івана Франка та «Місяцю, місяцю» про Григора Тютюнника. Вони були номіновані на Шевченківську премію 2024 року та увійшли у заключний список номінантів.
В нашій виставці представлені кілька книжок Степана Процюка.
Для дітлахів рекомендуємо книжку «Степан Процюк про Василя Стефаника, Володимира Винниченка, Архипа Тесленка, Карла-Густава Юнга і Ніку Турбіну» з серії «Життя видатних дітей» (Київ, «Грані-Т», 2008).
Степан Процюк закінчив Івано-Франківський педінститут. Після навчання працював кілька років у сільській школі на Черкащині, ще півроку у школі села Тисменичани на Івано-Франківщині, далі у школі № 23 м. Івано-Франківська. Закінчив аспірантуру Інституту літератури НАН України. Кандидат філологічних наук. Тонкий психолог і знавець людських душ. Нагадує російського Достоєвського й українського Винниченка.
Починав Степан Процюк з поезії і літугрупування «Нова дегенерація» (разом з Іваном Андрусяком та Іваном Ципердюком).
Лауреат багатьох національних літературних премій: 7-разовий лауреат премії журналу «Кур'єр Кривбасу» (1998-2003 рр. включно), премії «Благовіст» (2000), а також міської літературної премії ім. І. Франка (2002) та обласної літературної премії імені Василя Стефаника. 2003-го за роман «Інфекція» був номінований на здобуття Шевченківської премії. У кінці 2022 року вийшли романи Степана Процюка «Руки і сльози» про Івана Франка та «Місяцю, місяцю» про Григора Тютюнника. Вони були номіновані на Шевченківську премію 2024 року та увійшли у заключний список номінантів.
В нашій виставці представлені кілька книжок Степана Процюка.
Для дітлахів рекомендуємо книжку «Степан Процюк про Василя Стефаника, Володимира Винниченка, Архипа Тесленка, Карла-Густава Юнга і Ніку Турбіну» з серії «Життя видатних дітей» (Київ, «Грані-Т», 2008).
Його найлітературніші романи «Троянда ритуального болю» «Маски опадають повільно», «Чорне яблуко» – психофізична трилогія про Стефаника, Винниченка і Тесленка із серії «Автографи часу».
У психобіографічному романі Степана Процюка про Володимира Винниченка «Маски опадають повільно» (Київ, «Академія», 2011) автор пропонує оригінальну версію психоаналітичного прочитання біографії одного з найбільш суперечливих і найцікавіших українських письменників XX ст. Перед читачем постає образ письменника-новатора європейського рівня і разом з тим — ексцентричного невротика з драматичною долею. Процюк послідовно й логічно вибудовує систему життєвих і суто психологічних координат митця. Джерельною базою роману став епістолярій і щоденники В. Винниченка.
У січні 2013 у київському видавництві «Академія» вийшла заключна частина психобіографічної трилогії — роман «Чорне яблуко», присвячений наймолодшому класику української літератури Архипу Тесленку.
Підсумовуючи розмисли про «психіатричну трилогію», літературознавець Олег Соловей називає Степана Процюка «останнім із могікан серйозного ставлення до літератури. Літератури, апріорі не призначеної для великих накладів, позаяк суспільство уже ґрунтовно відучене від серйозного читання й осмислення своєї доби, життя, смерти, чести, добра, зла, пам'яти та інших, таких вагомих колись у людському житті, понять».
У романі «Пальці поміж піском» (Київ, «Наш Формат», 2021) описані події другої половини 50-их в СРСР, коли на 20 з’їзді КПРС був підданий критиці культ особи Сталіна. То була найоптимістичніша подія для тодішнього суспільства. Люди жили, народжували дітей, закохувалися, займалися наукою – точними науками займатися було набагато легше, бо було можна якось уникнути ідеологічного диктату. Автор дуже добре вивчав історію життя Йосипа Сталіна, а також його патологічний характер диктатора.
Вивчав історію української визвольної боротьби, зокрема борців-відлюдників та самітників, тих, що відбилися від своїх і не могли з ними зв’язатися. Також вивчав історію української радянської музики і театрального мистецтва того часу для розкриття любовної лінії роману.
У психобіографічному романі Степана Процюка про Володимира Винниченка «Маски опадають повільно» (Київ, «Академія», 2011) автор пропонує оригінальну версію психоаналітичного прочитання біографії одного з найбільш суперечливих і найцікавіших українських письменників XX ст. Перед читачем постає образ письменника-новатора європейського рівня і разом з тим — ексцентричного невротика з драматичною долею. Процюк послідовно й логічно вибудовує систему життєвих і суто психологічних координат митця. Джерельною базою роману став епістолярій і щоденники В. Винниченка.
У січні 2013 у київському видавництві «Академія» вийшла заключна частина психобіографічної трилогії — роман «Чорне яблуко», присвячений наймолодшому класику української літератури Архипу Тесленку.
Підсумовуючи розмисли про «психіатричну трилогію», літературознавець Олег Соловей називає Степана Процюка «останнім із могікан серйозного ставлення до літератури. Літератури, апріорі не призначеної для великих накладів, позаяк суспільство уже ґрунтовно відучене від серйозного читання й осмислення своєї доби, життя, смерти, чести, добра, зла, пам'яти та інших, таких вагомих колись у людському житті, понять».
У романі «Пальці поміж піском» (Київ, «Наш Формат», 2021) описані події другої половини 50-их в СРСР, коли на 20 з’їзді КПРС був підданий критиці культ особи Сталіна. То була найоптимістичніша подія для тодішнього суспільства. Люди жили, народжували дітей, закохувалися, займалися наукою – точними науками займатися було набагато легше, бо було можна якось уникнути ідеологічного диктату. Автор дуже добре вивчав історію життя Йосипа Сталіна, а також його патологічний характер диктатора.
Вивчав історію української визвольної боротьби, зокрема борців-відлюдників та самітників, тих, що відбилися від своїх і не могли з ними зв’язатися. Також вивчав історію української радянської музики і театрального мистецтва того часу для розкриття любовної лінії роману.
 |
| Книжкова виставка |
Саме тому Степан Процюк створив Ютуб-канал про українську літературу. Це перший канал українського письменника про письменників і письменництво, в якому він піднімає важливі і непересічні теми та розкриває чимало цікавих фактів з життя відомих українських письменників (і не тільки). Його відео іронічні, харизматичні, емоційні, серйозні, нестандартні і найголовніше – без штампів шкільної програми. Рекомендуємо подивитися його дві передачі: «Письменник-протиріччя Микола Холодний» в «Історії для дорослих» від 1 липня 2022р. та «Антиросійський роман Нечуя-Левицького «Хмари» від 5 липня 2024 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар