Публічна бібліотека ім. П.Й. Панча запрошує читачів долучитись до нашого бібліотечного життя. З нами Вам буде цікаво!
День кримськотатарського прапора: символ надії та нескореності
Сьогодні, 26 червня, кримські татари по всьому світу відзначають День кримськотатарського прапора – важливу дату, що символізує єдність, боротьбу за свої права та незламний дух народу, який за свою історію пережив депортації й репресії, а зараз перебуває під гнітом російської окупації. Цей день є нагадуванням про існування кримських татар, їхню унікальну культуру, історію та невпинне прагнення до свободи й самовизначення.
Кримськотатарський прапор – це блакитне полотнище із зображенням тамги – родового знаку Ґерайів, що правили Кримським ханством протягом багатьох століть. Блакитний колір символізує мир, чистоту та небо, а також є традиційним кольором для тюркських народів. Золота тамга, або тарак-тамга, є символом влади, наступності та єдності.
Історично тамга використовувалася як герб Кримського ханства. У сучасному вигляді прапор був офіційно прийнятий 26 червня 1991 року Курултаєм (Національним з'їздом) кримськотатарського народу після їхнього повернення з депортації. Ця подія стала знаковою для національного відродження.
Після окупації Криму росією у 2014 році День кримськотатарського прапора набув ще більшого значення. Він став символом спротиву окупації, солідарності з тими, хто залишається в Криму, та нагадуванням світу про незаконність анексії півострова. Під цим прапором тисячі кримських татар продовжують боротися за свої права, за збереження своєї культури, мови та ідентичності.
Прапор майорить на акціях протесту, міжнародних конференціях та єднає кримських татар у діаспорі. Він є свідченням того, що попри всі випробування, кримськотатарський народ залишається вірним своїм ідеалам та не втрачає надії на повернення додому та мирне життя на своїй історичній батьківщині.
Ми відзначаємо День кримськотатарського прапора, щоб вшанувати стійкість та відвагу кримськотатарського народу, який, попри століття утисків та переслідувань, зумів зберегти свою самобутність.
У цей день ми приєднуємося до кримських татар у їхньому прагненні до справедливості та віримо, що одного дня кримськотатарський прапор гордо замайорить над вільним Кримом, як символ миру, єдності та перемоги!
Книжкова виставка «Конституція України: фундамент державності» (До Дня Конституції України)
За кілька днів, а саме 28 червня, ми відзначатимемо 29-ту річницю прийняття Основного Закону – головного нормативно-правового акта нашої держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, права та обов'язки громадян.
Це єдине державне свято, відображене в самому Основному Законі України («Стаття 161. День прийняття Конституції України є державним святом — Днем Конституції України»).
Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Основний Закон закладає не лише юридичний, а й насамперед ціннісний фундамент для українського народу.
Український конституціоналізм заснований на ідеях прав і свобод людини, верховенства права та демократії. Ці засади формувалися протягом століть відповідно до національного характеру українців, способу життя, цінностей і суспільних відносин.
Історичне коріння української Конституції сягає часів київського князя Ярослава Мудрого (XI ст.) Створена ним «Руська правда» наслідувала законодавчі акти германських та англосаксонських держав Європи. Попри привілеї для вищого стану, всі вільні люди перебували під опікою цього правового документа, головним завданням якого було давати можливість сторонам захищати свої права на життя, здоров'я і майно, а судові – підставу до справедливого вироку.
У часи Козацької держави свій вищий прояв конституційна традиція віднайшла в Конституції Пилипа Орлика (1710 р.). Вона вважається однією з перших Конституцій та відіграє велике значення в історії українського народу. В Конституції гетьмана Пилипа Орлика владу було поділено на три гілки – законодавчу, виконавчу та судову. Крім цього, права гетьмана обмежувалися, окреслювалися його обов’язки та визначався майбутній лад держави.
У 1918 р. Центральна Рада УНР також ухвалила Конституцію. Цей документ створювався під керівництвом М. Грушевського і містив доволі прогресивне для того часу поняття про державність. У ньому проголошувалися державна незалежність і територіальна цілісність УНР, рівність прав громадян, демократичні свободи. Попри те, що ця Конституція була ухвалена, вона так і не набула чинності через німецьке вторгнення та зміни у загальному політичному становищі тогочасної України.
Створення чинного Основного Закону України розпочалося відразу після визначення суверенітету нашої держави 16 липня 1990 року. У жовтні було створено Конституційну комісію. Протягом 1991–1996 років наступні комісії, що були спеціально створені Верховною Радою та Президентом України, розробили декілька варіантів Конституції, які пізніше довго і ретельно обговорювалися й доповнювалися.
Зрештою, 28 червня 1996 р. о 9 год. 18 хв., після 24 годин безперервної праці, Верховна Рада України ухвалила фінальний варіант Конституції України («за» проголосували 315 народних депутатів). У документі зазначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, була затверджена державна символіка, українську мову визнано єдиною державною, а Крим набув статусу автономної республіки у складі України.
На виставці, підготовленій бібліотекою до цього свята, представлено як примірники видань самого Основного Закону, так і книжки, в яких ідеться про розвиток і становлення конституційних традицій в Україні, про роль Конституції в житті держави і суспільства, про історію її ухвалення у 1996 році.
Це єдине державне свято, відображене в самому Основному Законі України («Стаття 161. День прийняття Конституції України є державним святом — Днем Конституції України»).
Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Основний Закон закладає не лише юридичний, а й насамперед ціннісний фундамент для українського народу.
Український конституціоналізм заснований на ідеях прав і свобод людини, верховенства права та демократії. Ці засади формувалися протягом століть відповідно до національного характеру українців, способу життя, цінностей і суспільних відносин.
Історичне коріння української Конституції сягає часів київського князя Ярослава Мудрого (XI ст.) Створена ним «Руська правда» наслідувала законодавчі акти германських та англосаксонських держав Європи. Попри привілеї для вищого стану, всі вільні люди перебували під опікою цього правового документа, головним завданням якого було давати можливість сторонам захищати свої права на життя, здоров'я і майно, а судові – підставу до справедливого вироку.
У часи Козацької держави свій вищий прояв конституційна традиція віднайшла в Конституції Пилипа Орлика (1710 р.). Вона вважається однією з перших Конституцій та відіграє велике значення в історії українського народу. В Конституції гетьмана Пилипа Орлика владу було поділено на три гілки – законодавчу, виконавчу та судову. Крім цього, права гетьмана обмежувалися, окреслювалися його обов’язки та визначався майбутній лад держави.
У 1918 р. Центральна Рада УНР також ухвалила Конституцію. Цей документ створювався під керівництвом М. Грушевського і містив доволі прогресивне для того часу поняття про державність. У ньому проголошувалися державна незалежність і територіальна цілісність УНР, рівність прав громадян, демократичні свободи. Попри те, що ця Конституція була ухвалена, вона так і не набула чинності через німецьке вторгнення та зміни у загальному політичному становищі тогочасної України.
Створення чинного Основного Закону України розпочалося відразу після визначення суверенітету нашої держави 16 липня 1990 року. У жовтні було створено Конституційну комісію. Протягом 1991–1996 років наступні комісії, що були спеціально створені Верховною Радою та Президентом України, розробили декілька варіантів Конституції, які пізніше довго і ретельно обговорювалися й доповнювалися.
Зрештою, 28 червня 1996 р. о 9 год. 18 хв., після 24 годин безперервної праці, Верховна Рада України ухвалила фінальний варіант Конституції України («за» проголосували 315 народних депутатів). У документі зазначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, була затверджена державна символіка, українську мову визнано єдиною державною, а Крим набув статусу автономної республіки у складі України.
На виставці, підготовленій бібліотекою до цього свята, представлено як примірники видань самого Основного Закону, так і книжки, в яких ідеться про розвиток і становлення конституційних традицій в Україні, про роль Конституції в житті держави і суспільства, про історію її ухвалення у 1996 році.
Книжкова виставка «Купальська магія: ніч чаклунства та кохання» (До свята Івана Купала)
Запрошуємо вас поринути у світ давніх слов'янських вірувань та містики на нашій книжковій виставці «Купальська магія: Ніч чаклунства та кохання», присвяченій найчарівнішому святу літа — Івана Купала!
Це свято, що за новим календарем відзначається в ніч з 23 на 24 червня, сповнене глибокого символізму. Це час розквіту природи, буяння трав та квітів, а також пора містичних обрядів, пов'язаних з очищенням водою та вогнем, ворожінням на кохання та пошуком легендарного цвіту папороті.
Це свято, що за новим календарем відзначається в ніч з 23 на 24 червня, сповнене глибокого символізму. Це час розквіту природи, буяння трав та квітів, а також пора містичних обрядів, пов'язаних з очищенням водою та вогнем, ворожінням на кохання та пошуком легендарного цвіту папороті.
Це одне з найбільших народних свят українців. В народі говорили: “погода на Івана — на весь липень вказує”. У цей день дівчата плели вінки і пускали їх по воді, ворожачи на майбутній шлюб. На нашій виставці ви знайдете багато етнографічних досліджень, що допоможуть вам краще зрозуміти це унікальне свято.
Відкрийте для себе світ, де реальність переплітається з міфом, де природа розкриває свої найпотаємніші таємниці, а серця сповнюються надією на справжнє кохання! Запрошуємо вас завітати на нашу книжкову виставку та відчути справжній дух язичницького свята.
Відкрийте для себе світ, де реальність переплітається з міфом, де природа розкриває свої найпотаємніші таємниці, а серця сповнюються надією на справжнє кохання! Запрошуємо вас завітати на нашу книжкову виставку та відчути справжній дух язичницького свята.
«Повстанське танго». Історія життя та спротиву» (До 105-років від дня народження Ольги Ільків)
Ольга Ільків, кінець 1930-х рр. |
«Повстанське танго», яке Ольга Ільків написала у 1944 році, а на музику поклала ще одна підпільниця Марта Пашківська, співали воїни УПА. Сьогодні цю пісню співають ті, хто відстоює нашу незалежність. А 21 червня 2020 р. ця легендарна зв’язкова Головного командира УПА Романа Шухевича, багаторічний в’язень радянських таборів, на своєму 100-літньому ювілеї сказала, що її гасло залишається те саме - Воля або смерть. «Мене зробили героїнею і нема на те ради. Але я кажу, що всі ви є герої, всі ви можете робити те саме, що і я. Робіть! Бо це наша спільна справа».
Народилася Ольга Ільків (у підпіллі «Роксоляна», «О. Звіробій») 21 червня 1920 року в місті Стрий. Навчалася у Стрийській, а згодом у Перемишльській гімназії, там вступила до Пласту. 1941 року Ольга стає членом Організації українських націоналістів. Працюючи у Головній дирекції Львівської залізниці, Ольга Ільків на свої документи діставала квитки на поїзди для оунівців, виконувала різну підпільну роботу. З 1942 року — провідниця жіночої мережі ОУН у Львові. У 1943 році взяла шлюб з Володимиром Ликом, який був крайовим очільником Стрийської ОУН. Із 1945 року Ольга Ільків знаходилася у підпіллі, працювала в жіночій мережі ОУН. 11 липня 1946 року в селі Конюхів Стрийського району народила доньку Звениславу.
Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»
Два дні поспіль у бібліотеці імені Петра Панча успішно працював розмовний клуб з англійської мови «Talk Time». Якщо ви прагнете вдосконалити свої навички спілкування англійською та познайомитися з цікавими людьми, тоді приєднуйтесь до нашого клубу.
«Останній президент нескореної УНР» ( До 100-річчя від дня народження Миколи Плав'юка )
Нині приходимо до переконання, що вибір на базі харизми окремих осіб уже не є відповіддю на виклики сьогодення: це завеликий тягар для однієї людини. Коли очікуємо багато — настає розчарування. Справжня перемога є тоді, коли суспільство обирає програму розвитку держави».
Микола Плав'юк
До 100-річчя від дня народження Миколи Плав'юка бібліотека ім. Петра Панча пропонує історично-бібліографічну довідку «Останній президент нескореної УНР».
Микола Плав'юк увійшов в історію як Президент Світового Конгресу Вільних Українців (1978–1981), багаторічний голова ОУН (1979–2012), останній президент Української Народної Республіки в екзилі (1989–1992), борець за незалежність України у ХХ столітті. Саме він у серпні 1992 року, на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України, передав від Державного центру УНР у екзилі Грамоту про припинення його діяльності, президентську печатку, клейноди гетьмана Івана Мазепи і прапор першому всенародно обраному Президентові України Леоніду Кравчуку.
З трибуни ювілейного засідання Верховної Ради України він оголосив «всьому народові в Україні і в розсіянні сущому», що сімдесятидворічну діяльність Уряду УНР в екзилі, початок якої датується кінцем 1920 року, коли Голова Директорії УНР Симон Петлюра й Уряд були змушені залишити землі України, щоб за її кордонами продовжувати боротьбу за державну незалежність, закінчено. Він складає свої повноваження і припиняє діяльність, позаяк постала на земній кулі Самостійна Українська держава, визнана світом і громадськістю.
Найвищою символікою його виступу стали наведені ним пророчі слова Симона Петлюри, який непохитно вірив у майбутнє України: «Після ганебної віковічної неволі, після страшного божевільного лихоліття Ти переможеш, Народе-Лицарю, і в державі своїй незалежній установиш волю святу для всіх народів, що живуть на розкішних землях Твоїх. Вірний високим засадам волі і рівности, що кохав Ти за часів стародавніх, Ти явиш усім народам світлий образ правової держави демократичної із забезпеченням вольностей громадянських».
Це було сказано майже 70 років тому, страшних для України років - але вона повстала з руїни, - наголосив тоді Микола Плав'юк, - ось вона - тут!
Найвищою символікою його виступу стали наведені ним пророчі слова Симона Петлюри, який непохитно вірив у майбутнє України: «Після ганебної віковічної неволі, після страшного божевільного лихоліття Ти переможеш, Народе-Лицарю, і в державі своїй незалежній установиш волю святу для всіх народів, що живуть на розкішних землях Твоїх. Вірний високим засадам волі і рівности, що кохав Ти за часів стародавніх, Ти явиш усім народам світлий образ правової держави демократичної із забезпеченням вольностей громадянських».
Це було сказано майже 70 років тому, страшних для України років - але вона повстала з руїни, - наголосив тоді Микола Плав'юк, - ось вона - тут!
«Аргонавт української інтелігенції» (До 130-річчя від дня народження Михайла Ялового)
Михайло Яловий (псевдоніми Юліян Шпол, Михайло Красний), український поет, прозаїк, драматург, належить до «розстріляного Відродження», чиї представники стали жертвами більшовицького терору проти української інтелігенції в 1930-і роки.
«Арешт Ялового — це розстріл цілої генерації. За що?» — так починалася передсмертна записка Миколи Хвильового. Ці слова добре відомі майже всім в Україні, хто читав біографію Миколи Хвильового. На жаль, про Михайла Омеляновича Ялового, який творив під псевдонімом Юліан Шпол, ми знаємо значно менше.
Іван Сенченко, мешканець сумновідомого будинку «Слово», так писав про нього: «Михайло Яловий — загадкова людина. Широколиций, привітний, з постійними перескоками в громадському житті. Ось що я про нього писав у 1927 році в «Подорожі до Червонограда»: «Михайло Яловий — екс-голова Конградської Ради робітничих, солдатських та селянських депутатів, екс-редактор «Бідноти», екс-редактор «Червоного шляху», екс-президент ВАПЛІТЕ, поет, драматург і романіст, симпатична людина й товариш. В 1917 році він був молоденький студент-медик, кучерявий і гарний, як дівчина. І ми, малеча, школярі, з повагою і тремтінням дивились на нього, перешіптуючись між собою: «Он пішов Миша Яловий»…
Іван Сенченко, мешканець сумновідомого будинку «Слово», так писав про нього: «Михайло Яловий — загадкова людина. Широколиций, привітний, з постійними перескоками в громадському житті. Ось що я про нього писав у 1927 році в «Подорожі до Червонограда»: «Михайло Яловий — екс-голова Конградської Ради робітничих, солдатських та селянських депутатів, екс-редактор «Бідноти», екс-редактор «Червоного шляху», екс-президент ВАПЛІТЕ, поет, драматург і романіст, симпатична людина й товариш. В 1917 році він був молоденький студент-медик, кучерявий і гарний, як дівчина. І ми, малеча, школярі, з повагою і тремтінням дивились на нього, перешіптуючись між собою: «Он пішов Миша Яловий»…
"Діти, закатовані війною" (До Дня вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії РФ проти України)
Сьогодні відповідно до постанови Верховної Ради України від 1 червня 2021 року ми вшановуємо пам'ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії РФ проти України. Дату було обрано не випадково, бо саме 4 червня відзначають Міжнародний день дітей - безневинних жертв агресії, заснований Генеральною асамблеєю ООН.
За даними ювенальних прокурорів, станом на 26 травня 2025 року Росія за час повномасштабного вторгнення вбила 630 дітей, понад 1960 отримали поранення різного ступеня тяжкості, ще 339 тисяч маленьких українців країна-агресор викрала.
Зазначимо, що цифри подано без повного врахування з місць активних воєнних дій. І з кожним днем новітнього геноциду, вчиненого Росією проти українського народу, що триває вже більш ніж 11 років, ця страшна статистика зростає.
Люляй-люляй, нічечко,
Запалімо свічечку.
Аби всі на світі знали -
Діти янголами стали.
Ти прийшов нас убивати.
Не пробачим тобі, кате.
Знищив нас, наші родини.
У скорботі Україна...
Ми дівчатка і хлоп'ятка -
Легкокрилі янголятка.
Нас на небі тут багато.
З деким навіть мами й тата.
Так хотілося всім жити,
Попід сонцем сіять квіти.
А тепер із нами нічка.
Плаче-плаче воском свічка
Люляй-люляй, нічечко,
Запалімо свічечку.
Аби всі на світі знали -
Діти янголами стали.
Тетяна Череп-Пероганич
Вічна пам'ять безневинним дітям,
загиблим внаслідок збройної агресії
Росії проти України.
Перегляд документального фільму "Поруш тишу": Погляд у світ невидимих проблем
28 травня у бібліотеці ім.П.Й.Панча відбувся перегляд документального фільму "Поруш тишу". Стрічка “Поруш тишу” створена за підтримки урядів Канади, Великої Британії, Бюро гуманітарної допомоги USAID та Гуманітарного фонду для України (UHF).
Стрічка розповідає про те, як повномасштабна вплинула на рівень домашнього насильства та його форми. Крім того, у фільмі висвітлена тема надання допомоги постраждалим від насильства, пов’язаного з війною, зокрема сексуального. Режисерка стрічки Анастасія Ігнатенко майстерно використовує особисті історії та свідчення, щоб розкрити глибину та складність зазначеної проблеми, показуючи її вплив на життя окремих людей та суспільства загалом.
Героями стрічки стали фахівці сервісів допомоги постраждалим від насильства у різних регіонах: спеціалісти Центрів допомоги врятованим, онлайн-платформи “Аврора”, мобільних бригад соціально-психологічної допомоги UNFPA, Гарячої лінії для чоловіків, притулків, кризових кімнат, спеціалістів Громадської організації “Ла Страда-Україна”.
Стрічка розповідає про те, як повномасштабна вплинула на рівень домашнього насильства та його форми. Крім того, у фільмі висвітлена тема надання допомоги постраждалим від насильства, пов’язаного з війною, зокрема сексуального. Режисерка стрічки Анастасія Ігнатенко майстерно використовує особисті історії та свідчення, щоб розкрити глибину та складність зазначеної проблеми, показуючи її вплив на життя окремих людей та суспільства загалом.
Героями стрічки стали фахівці сервісів допомоги постраждалим від насильства у різних регіонах: спеціалісти Центрів допомоги врятованим, онлайн-платформи “Аврора”, мобільних бригад соціально-психологічної допомоги UNFPA, Гарячої лінії для чоловіків, притулків, кризових кімнат, спеціалістів Громадської організації “Ла Страда-Україна”.
Інколи може здаватися, що насильство нас не стосується. Воно десь далеко, в інших пар, у чужих стосунках, чи родинах. Та насправді, воно може бути значно ближче ніж здається. Сумна подруга, завжди мовчазна сусідка, колега на роботі, який сіпається від звуку постійних сповіщень на телефоні. Інколи просто порадити хорошого фахівця, знати, які сервіси є у вашому місті чи громаді та як до них звернутися — може стати точкою, яка змінює життя та рятує.
Подаровані книжки
Сьогодні ми отримали від нашої благодійниці ще один подарунок - бібліотечний фонд поповнився чотирнадцятьма чудовими книжками. Щиро дякуємо за допомогу!
Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»
Два дні поспіль у бібліотеці імені П.Й. Панча успішно працював розмовний клуб з англійської мови «Talk Time». Якщо ви прагнете вдосконалити свої навички спілкування англійською та познайомитися з цікавими людьми, тоді приєднуйтесь до нашого клубу. Ми чекаємо на вас щопонеділка та щовівторка об 11:00 у бібліотеці імені П.Й.Панча.
Зустріч благодійної спільноти "В'язана турбота"
Невтомні дівчата з блігодійної спільноти "В'язана турбота" продовжують зігрівати наших військових та піклуватися про усіх, хто цього потребує. Закликаємо долучатися до благодійності і вас!
Чим ви можете допомогти:
- Приєднатися до клубу "В'язана турбота" (за анонсами слідкуйте на фейсбук-сторінці В'язана Турбота).
- Принести пряжу та спиці.
- Зв'язати речі для воїнів: шкарпетки, шапки, шарфи, рукавиці, светри та передати через волонтерів на фронт.
- Поширити інформацію про цю ініціативу.
"Київ - місто легенд та історій" (До Дня Києва)
В останню неділю травня Київ відзначає свій день народження, об'єднуючи мільйони сердець навколо столиці України, сповненої багатовікової історії, незламного духу та унікальної краси. Київ – місто з тисячолітньою історією. Його вулиці, пагорби та величний Дніпро зберігають спогади про минуле, що стало фундаментом для сучасної України. Від Золотих Воріт до Києво-Печерської Лаври, кожна пам'ятка є частиною живої легенди, що промовляє до нас крізь століття.
Але Київ – це не тільки історія, це місто, яке постійно розвивається, дихає в ритмі сучасного життя, але водночас зберігає свою самобутність. Це місто креативних людей, інноваційних ідей та незгасної енергії. Незважаючи на всі випробування, Київ завжди був і залишається живим, вільним та незламним.
Але Київ – це не тільки історія, це місто, яке постійно розвивається, дихає в ритмі сучасного життя, але водночас зберігає свою самобутність. Це місто креативних людей, інноваційних ідей та незгасної енергії. Незважаючи на всі випробування, Київ завжди був і залишається живим, вільним та незламним.
Цього дня ми з особливою гордістю згадуємо всіх тих, хто будував, захищав і прославляв Київ.
Ми шануємо його величне минуле і з надією дивимося у майбутнє. Ми віримо, що Київ завжди буде осередком української державності, культури та духовності.
Зі святом тебе, наш величний і рідний Києве.
Процвітай та надихай!
До Дня Києва бібліотека ім. П. Й. Панча підготувала книжкову виставку "Київ - місто легенд та історій" (До Дня Києва). Також у читальній залі діє художня виставка учнів клубу мистецтв "Райдуга" "Древній та сучасний Київ: Місто сили та надії".
Запрошуємо завітати до нашої бібліотеки!
23 травня - День Героїв України
Лідер ОУН із сином Юрком |
"У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю".
Євген Коновалець
День Героїв, або Свято Героїв — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за самостійну соборну Українську державу, передусім лицарів Руси-України, козаків Гетьманської доби, гайдамаків, січових стрільців, вояків Армії УНР, УГА, ОУН, УПА, а також героїв Небесної Сотні та сучасної національно-визвольної московсько-української війни. День Героїв — це день пам'яті усіх русинів-українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність Української держави, це свято величі духу українських вояків та воячок — борців за самостійну соборну Українську державу і є символом незборимості української нації
У 1941 році Другий Великий Збір ОУН постановив щороку 23 травня святкувати День Героїв. Дата 23 травня була вибрана не випадково. 3 травня за суперечливих обставин загинув ідеолог українського самостійництва Микола Міхновський. 23 та 25 травня радянськими агентами були вбиті лідери українського визвольного руху Євген Коновалець та Симон Петлюра.
У 1941 році Другий Великий Збір ОУН постановив щороку 23 травня святкувати День Героїв. Дата 23 травня була вибрана не випадково. 3 травня за суперечливих обставин загинув ідеолог українського самостійництва Микола Міхновський. 23 та 25 травня радянськими агентами були вбиті лідери українського визвольного руху Євген Коновалець та Симон Петлюра.
Через кілька хвилин після убивства Євгена Коновальця |
Твоє ім’я воскресне в громі бурНа тій землі, що знає ким ти був,
Що прийняла твоєї крови жертву, -
Воно злетить, мов пісня, у боях
І на знаменах золотом заграє.
У роковини смерті Євгена Коновальця вшановуємо пам’ять усіх Героїв Української Національної Революції. Дуже часто ми втікаємо від болючих відповідей, не усвідомлюючи, що така втеча нікому жодної користі не приносить. Прикриття гучною фразеологією героїзму й самопосвяти, які були у нашій новітній історії, жодної користі нікому не принесли. Історія вчить, що легше вмирати, легше приносити себе в жертву, легше закликати до жертви й посвяти, ніж будувати державне життя народу. Отже розумнішаємо разом, пам'ятаємо всі свої помилки і робимо належні висновки.
Слава героям! Смерть ворогам!
Подаровані книжки

Дякуємо, любі друзі! Кожна подарована вами книжка - це теплі обійми для нас та велика радість для наших читачів.
Активна громадянська позиція: долучаємось до діалогу з владою
У сучасному демократичному суспільстві роль громадянина виходить далеко за межі простого голосування на виборах. Справжня демократія процвітає тоді, коли її громадяни не просто спостерігають за діями влади, а активно долучаються до процесу управління, впливаючи на прийняття рішень та формуючи майбутнє своєї країни та громади. Це і є активна громадянська позиція, яка є життєво важливою для розвитку сильної, відповідальної та підзвітної влади.
Про це і багато іншого сьогодні у бібліотеці ім.П.Й.Панча розмовляли з Олександром Палієм, Регіональним координатором взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини по Києву та Київській області.
Дякуємо пану Олександру за цікаву та пізнавальну бесіду!
Про це і багато іншого сьогодні у бібліотеці ім.П.Й.Панча розмовляли з Олександром Палієм, Регіональним координатором взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини по Києву та Київській області.
Дякуємо пану Олександру за цікаву та пізнавальну бесіду!
«Єдність у розмаїтті» (До Дня національної злагоди та культурного розмаїття)
Завтра, 21 травня, в Україні вперше відзначатимуть День національної злагоди та культурного розмаїття. Відповідний указ Президент України підписав у грудні 2024 року (представлений у нашій експозиції). До цього дня бібліотека імені Петра Панча презентує книжкову виставку «Єдність у розмаїтті».
У 2001 році ЮНЕСКО прийняла Загальну декларацію про культурне різноманіття, а в грудні 2002 року Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції 57/249 проголосила 21 травня Всесвітнім днем культурного розмаїття в ім’я діалогу та розвитку. Вперше Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку відзначався 21 травня 2003 року.
Наша Україна є місцем, де різні етнічні групи, мови, традиції та релігії співіснують із взаємоповагою. Однак вторгнення Російської Федерації призвело до загрози цьому різномаїттю. Окупанти не лише сіють терор серед українського населення, але й ведуть політику культурного знищення, спрямовану на позбавлення українського народу ідентичності та культурних коренів.
У цей день ми вшановуємо силу культурного розмаїття та важливість його збереження у будь-яких умовах. Ми підтримуємо ініціативи, спрямовані на захист і просування культурних цінностей, розвиток культурного діалогу та сприяння взаєморозумінню між різними етнічними групами. Тим самим ми підкреслюємо важливість Всесвітнього дня культурного розмаїття в умовах повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.
Ця виставка бібліотеки імені Петра Панча – наш невеличкий внесок у підтримку культурної самобутності України, адже культурне розмаїття є джерелом сили і натхнення для всього народу.
Слід додати, що зобов’язання України під час вступу до ЄС передбачають зміцнення поваги до прав людини та основоположних свобод людей, які належать до національних меншин, їхньої недискримінації та поваги до різноманітності. А для створення відповідних умов була ухвалена державна національно-культурна програма «Єдність у розмаїтті» на період до 2034 року.
В нашій виставці особливу увагу відвідувачів звертаємо на монографію О.М.Мироненка «Світоч української державності: політико-правовий аналіз діяльності Центральної Ради», в якій дуже цікаво показано, як Українська Центральна Рада намагалася надати великоруській, єврейській і польській націям беззаперечне право на національно-персональну автономію (вперше у світовій практиці!), чому у житті не все так склалося, як думали керівники Української Центральної Ради (не тільки із-за відсутності спроможної армії для захисту УНР). Надзвичайно багато цікавих і вражаючих фактів про надання прав представникам всіх націй в Україні.
Сподіваємося, що цей день стане закликом до дії для збереження та захисту культурної спадщини та сприяння миру та розвитку в Україні.
У 2001 році ЮНЕСКО прийняла Загальну декларацію про культурне різноманіття, а в грудні 2002 року Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції 57/249 проголосила 21 травня Всесвітнім днем культурного розмаїття в ім’я діалогу та розвитку. Вперше Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку відзначався 21 травня 2003 року.
Наша Україна є місцем, де різні етнічні групи, мови, традиції та релігії співіснують із взаємоповагою. Однак вторгнення Російської Федерації призвело до загрози цьому різномаїттю. Окупанти не лише сіють терор серед українського населення, але й ведуть політику культурного знищення, спрямовану на позбавлення українського народу ідентичності та культурних коренів.
У цей день ми вшановуємо силу культурного розмаїття та важливість його збереження у будь-яких умовах. Ми підтримуємо ініціативи, спрямовані на захист і просування культурних цінностей, розвиток культурного діалогу та сприяння взаєморозумінню між різними етнічними групами. Тим самим ми підкреслюємо важливість Всесвітнього дня культурного розмаїття в умовах повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.
Ця виставка бібліотеки імені Петра Панча – наш невеличкий внесок у підтримку культурної самобутності України, адже культурне розмаїття є джерелом сили і натхнення для всього народу.
Слід додати, що зобов’язання України під час вступу до ЄС передбачають зміцнення поваги до прав людини та основоположних свобод людей, які належать до національних меншин, їхньої недискримінації та поваги до різноманітності. А для створення відповідних умов була ухвалена державна національно-культурна програма «Єдність у розмаїтті» на період до 2034 року.
В нашій виставці особливу увагу відвідувачів звертаємо на монографію О.М.Мироненка «Світоч української державності: політико-правовий аналіз діяльності Центральної Ради», в якій дуже цікаво показано, як Українська Центральна Рада намагалася надати великоруській, єврейській і польській націям беззаперечне право на національно-персональну автономію (вперше у світовій практиці!), чому у житті не все так склалося, як думали керівники Української Центральної Ради (не тільки із-за відсутності спроможної армії для захисту УНР). Надзвичайно багато цікавих і вражаючих фактів про надання прав представникам всіх націй в Україні.
Сподіваємося, що цей день стане закликом до дії для збереження та захисту культурної спадщини та сприяння миру та розвитку в Україні.
Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»
Два дні поспіль у бібліотеці імені П.Й. Панча успішно працював розмовний клуб з англійської мови «Talk Time». Якщо ви прагнете вдосконалити свої навички спілкування англійською та познайомитися з цікавими людьми, тоді приєднуйтесь до нашого клубу. Ми чекаємо на вас щопонеділка та щовівторка об 11:00 у бібліотеці імені П.Й.Панча.
Перегляд документального фільму "Про безбар'єрність не говорять, безбар'єрність роблять"
Сьогодніу бібліотеці ім. П. Й. Панча відбувся перегляд документального фільму "Про безбар'єрність не говорять, безбар'єрність роблять". Фільм він розповідає історії людей, які щодня стикаються з життєво важливими бар'єрами і як вони їх долають, а також допомагають іншим на цьому непростому шляху.
Стрічка залишила глибоке враження. Особливо цінно те, як показано, що безбар'єрність не лише про фізичні пандуси чи ліфти. Це поняття значно ширше, воно охоплює доступність інформації, комунікації, працевлаштування та, зрештою, гідне та рівноправне життя кожної людини.
Після перегляду відбулося обговорення, під час якого глядачі ділилися своїми думками та ідеями щодо того, як кожен з нас може долучитися до створення більш інклюзивного суспільства.
Стрічка залишила глибоке враження. Особливо цінно те, як показано, що безбар'єрність не лише про фізичні пандуси чи ліфти. Це поняття значно ширше, воно охоплює доступність інформації, комунікації, працевлаштування та, зрештою, гідне та рівноправне життя кожної людини.
Після перегляду відбулося обговорення, під час якого глядачі ділилися своїми думками та ідеями щодо того, як кожен з нас може долучитися до створення більш інклюзивного суспільства.
Інформаційно-просвітницька година «Тодось Осьмачка і Олена Вітер: історія нерозділеного кохання»
«Справжня любов - не що інше, як прагнення двох людей обмінятися своїми самотностями».
Хосе Ортега-і-Гассет
Як купала мене матиУ любистку,Трусив зорі Див із лану у колиску.Схиляв голову весняну голий місяцьДо маленьких мої ніжокВ купіль свіжу.Вода з місяця збігалаНа малого,Ніби сріблом полоскалаТепле лоно…
Тодось Осьмачка - український поет-імпресіоніст, прозаїк, перекладач, педагог, громадський і політичний діяч, людина складної долі, злидар, бездомний і шалений.
Осьмачці довелося зазнати на своєму віку і катівні НКВС, і гіркий хліб еміграції, і жахливу творчу самотність... Особисте життя Осьмачки - це та ж сама самота. Він був одружений з Лесею Трохименко – випускницею медичного інституту з Київщини, яка дуже велику увагу приділяла його начитаності та постійно посилала до бібліотеки. В перші роки одруження він прочитав більше ніж за все життя. Хвороба Осьмачки привела до розлучення. А далі... Закохувався Осьмачка неодноразово, вважають, що про його сватання можна було написати цілу книжку, але до серйозних стосунків не доходило.
Святкуємо разом Міжнародний день музеїв!
18 травня музейні працівники всього світу відзначають своє професійне свято - Міжнародний день музеїв, який з’явився в календарі в 1977 році, коли на ХІ генеральній конференції ICOM (International Council of Museums - Міжнародна рада музеїв) була прийнята пропозиція про встановлення цього свята. Тоді ж запропонували й девіз свята: Музеї - важливий засіб культурного обміну, збагачення культур і розвитку взаєморозуміння, співробітництва й миру між народами. І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах 18 травня, однак у Німеччині і Швейцарії він проводиться у другу або третю неділю травня. В цей день більшість музеїв працюють безкоштовно і радо показують свої виставкові зали.З 1992 року у кожного Міжнародного дня музеїв є своя тема. Міжнародна рада музеїв надає огляд пов'язаних з даною темою заходів, роблячи їх доступними для всіх
У 2025 р. основна увага буде зосереджена на тому, як музеї можуть адаптуватися до стрімких соціальних, технологічних та екологічних змін, що відбуваються у світі.
Тема 2025 року підтримує три Цілі сталого розвитку (ЦСР):
• ЦСР 8: Музеї підтримують місцеві економіки, створюючи робочі місця та пропонуючи освітні програми, які зміцнюють громади.
• ЦСР 9: Музеї сприяють розвитку творчості та інновацій, активно впроваджуючи технології та підвищуючи доступність.
• ЦСР 11: Музеї є важливими елементами сталого урбаністичного розвитку, просуваючи інклюзивність, стійкість та збереження культурної спадщини.
Для IMD 2025 ICOM розробив вражаючу візуальну концепцію, яка відображає постійну еволюцію музеїв. Ключовий образ, натхнений ідеєю гнучкості та адаптації, поєднує динамічні форми і градієнтні відтінки, що символізують трансформацію та стійкість.
Цьогорічний офіційний постер для IMD створений колективом TheLoveTriangle, який спеціалізується на інтерактивному сценографічному та виставковому дизайні. Їхні роботи спонукають до роздумів, викликають обговорення та надихають на дії.
Кілька цікавих фактів про найдавніші музеї світу: Капітолійський Музей (Capitoline Museums), найстаріша публічна колекція мистецтв в світі, почав свою роботу в 1471 році, коли папа Сикст IV пожертвував ряд важливих для народу Рима древніх скульптур; музей Ватикану (Vatican Museums), другий найстаріший у світі музей, він почав свою історію з моменту першої публічної виставки, котра складалася так само з представлених публіці колекції скульптур, збирання якої було ініційовано Папою Юлієм II ще в 1506 році; Британський музей (British Museum) вперше був відкритий для публіки 15 січня 1759 року.
Музеї України і Києва зокрема традиційно долучаються до святкування й цього року підготувавали особливу програму для гостей. Відвідувачів чекає день повний наукових демонстрацій, екскурсій та інтерактивів, творчих майстер-класів, живого спілкування з природою та наукою.
Вивчаємо разом інформацію про заходи в музеях Києва саме 18 травня цього року. А далі пропонуємо всім охочим цього дня відвідати працюючі столичні музеї, насолодитися дивовижним світом музейних скарбів та долучитися до цікавих подій у наших музеях. Не забуваємо також, що наше місто ще залишається справжнім музеєм під відкритим небом. Згадаймо Райнера Марію Рільке, який присвятив нашій святій Лаврі низку поезій і захоплено описував її у листах до матері: «Сьогодні кілька годин мандрував підземними ходами. Це найсвятіший монастир... У моїх руках горить свіча. Я пройшов усі ці підземелля раз на самоті, раз із людьми». Про наше місто поет захоплено відгукувався як про «місто-сад», місто «близьке до Бога».
У 2025 р. основна увага буде зосереджена на тому, як музеї можуть адаптуватися до стрімких соціальних, технологічних та екологічних змін, що відбуваються у світі.
Тема 2025 року підтримує три Цілі сталого розвитку (ЦСР):
• ЦСР 8: Музеї підтримують місцеві економіки, створюючи робочі місця та пропонуючи освітні програми, які зміцнюють громади.
• ЦСР 9: Музеї сприяють розвитку творчості та інновацій, активно впроваджуючи технології та підвищуючи доступність.
• ЦСР 11: Музеї є важливими елементами сталого урбаністичного розвитку, просуваючи інклюзивність, стійкість та збереження культурної спадщини.
Для IMD 2025 ICOM розробив вражаючу візуальну концепцію, яка відображає постійну еволюцію музеїв. Ключовий образ, натхнений ідеєю гнучкості та адаптації, поєднує динамічні форми і градієнтні відтінки, що символізують трансформацію та стійкість.
Цьогорічний офіційний постер для IMD створений колективом TheLoveTriangle, який спеціалізується на інтерактивному сценографічному та виставковому дизайні. Їхні роботи спонукають до роздумів, викликають обговорення та надихають на дії.
Кілька цікавих фактів про найдавніші музеї світу: Капітолійський Музей (Capitoline Museums), найстаріша публічна колекція мистецтв в світі, почав свою роботу в 1471 році, коли папа Сикст IV пожертвував ряд важливих для народу Рима древніх скульптур; музей Ватикану (Vatican Museums), другий найстаріший у світі музей, він почав свою історію з моменту першої публічної виставки, котра складалася так само з представлених публіці колекції скульптур, збирання якої було ініційовано Папою Юлієм II ще в 1506 році; Британський музей (British Museum) вперше був відкритий для публіки 15 січня 1759 року.
Музеї України і Києва зокрема традиційно долучаються до святкування й цього року підготувавали особливу програму для гостей. Відвідувачів чекає день повний наукових демонстрацій, екскурсій та інтерактивів, творчих майстер-класів, живого спілкування з природою та наукою.
Вивчаємо разом інформацію про заходи в музеях Києва саме 18 травня цього року. А далі пропонуємо всім охочим цього дня відвідати працюючі столичні музеї, насолодитися дивовижним світом музейних скарбів та долучитися до цікавих подій у наших музеях. Не забуваємо також, що наше місто ще залишається справжнім музеєм під відкритим небом. Згадаймо Райнера Марію Рільке, який присвятив нашій святій Лаврі низку поезій і захоплено описував її у листах до матері: «Сьогодні кілька годин мандрував підземними ходами. Це найсвятіший монастир... У моїх руках горить свіча. Я пройшов усі ці підземелля раз на самоті, раз із людьми». Про наше місто поет захоплено відгукувався як про «місто-сад», місто «близьке до Бога».
Я на порозі міста зупинивсяНаше місто завжди було осередком паломництва видатних діячів різних культур. Тут вони черпали натхнення, тут народжувалися їх геніальні твори. Пам'ятаємо це не тільки в Міжнародний день музеїв або напередодні святкування дня Києва. Любимо завжди наше древнє місто - столицю нашої незалежної України. І ще раз сердечно вітаємо всіх, хто щоденно зберігає, вивчає та примножує культуру нашого народу, невтомних хранителів і дослідників історичної пам’яті.
І зрозумів, що це ж про нього мріяв.
У ньому гори й води – все священне,
І золотих пісків Дніпро насіяв,
Його топили люті буревії,
Обличчя помережене предками.
Та я відразу ж закохався в Київ.
"З корінням вирвані з рідної землі". До дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу
18 травня, в річницю депортації киримли з території Кримського півострова в 1944 році, ми згадуємо жертв геноциду кримськотатарського народу. Це був один із багатьох жахливих злочинів радянського режиму.
"Враховуючи зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу та виходячи із небажаності подальшого проживання кримських татар у прикордонній окраїні Радянського Союзу, НКВС СРСР вносить на ваш розгляд проект рішення про виселення усіх татар з території Криму. Вважаємо доцільним розселити кримських татар як спецпоселенців у районах Узбецької РСР для використання на роботах як в сільському господарстві - колгоспах, радгоспах, так і в промисловості та на будівництві. Підготовчу роботу до операції вважаємо можливою закінчити 18 - 20 травня, а всю операцію до 25 травня", - так доповідали Сталіну про плани операції із депортації кримських татар.
Звинувачення у зраді цілого народу було повною маячнею. Близько 10000 кримських татар перебували у складі Червоної армії, серед них 6 Героїв Радянського Союзу. Один з них відомий льотчик Амет-Хан Султан, якого зіграв Ахтем Сейтаблаєв у фільмі "Хайтарма".
На світанку 18 травня 1944 року кримським татарам було оголошено, що їх покарано виселенням за зраду батьківщини. Упродовж трьох днів з півострова каральні органи відправили понад 70 залізничних ешелонів, у кожному з яких було по 50 вагонів, ущент заповнених людьми. Переселення відбувалося у важких санітарно-побутових умовах, що спричинило високу смертність. Людські втрати під час перевезення на схід становили майже 8 тисяч осіб. Проте масштаб депортації видався сталінському керівництву недостатнім. Тому 21 травня 1944 р. ДКО СРСР прийняв постанову про додаткове переселення з Криму киримли. Кількість вилучених із Криму осіб кримськотатарської національності сягнула 191 тис. осіб.
Насильницьке переміщення кримськотатарського народу зі споконвічної Батьківщини до Середньої Азії та інших регіонів СРСР супроводжувалося його тотальним пограбуванням. Фактично майно переселенців було конфісковане. Кожній родині дозволили взяти із собою лише "особисті речі, одяг, побутовий інвентар, посуд та харчі в кількості до 500 кг". Внаслідок депортації у кримських татар вилучили: понад 80 тисяч будинків, понад 34 тисячі присадибних будинків, близько 500 тис. голів худоби, всі запаси продовольства, насіння, саджанців, корму для домашніх тварин, будівельних матеріалів, десятки тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Було ліквідовано 112 особистих книгозбірень, 646 бібліотек у початкових і 221 у середніх школах. У селах закрили 360 хат-читалень, у містах і райцентрах - понад 9 тисяч шкіл і 263 клуби. Були закриті мечеті в Євпаторії, Бахчисараї, Севастополі, Феодосії, Чорноморському та в багатьох селах. До того ж було перейменовано 333 адміністративно-територіальні одиниці. На кінець літа 1945 року серед назв 409 сільрад не залишилося жодної татарської.
У 2014 році спадкоємиця СРСР Росія, зневаживши всі норми міжнародного права, вчинила черговий злочин - окупувала Крим, чим знову прирекла на страждання кримських татар, які вимушені були покинути півострів, пам'ятаючи про те, що з ними робила Росія протягом століть. Ті киримли, що лишилися, але не визнали загарбання їхньої землі, піддаються вбивствам і тортурам.
Пам'ятаймо про злочини росіян і про те, що Крим - це Україна.
"Враховуючи зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу та виходячи із небажаності подальшого проживання кримських татар у прикордонній окраїні Радянського Союзу, НКВС СРСР вносить на ваш розгляд проект рішення про виселення усіх татар з території Криму. Вважаємо доцільним розселити кримських татар як спецпоселенців у районах Узбецької РСР для використання на роботах як в сільському господарстві - колгоспах, радгоспах, так і в промисловості та на будівництві. Підготовчу роботу до операції вважаємо можливою закінчити 18 - 20 травня, а всю операцію до 25 травня", - так доповідали Сталіну про плани операції із депортації кримських татар.
Звинувачення у зраді цілого народу було повною маячнею. Близько 10000 кримських татар перебували у складі Червоної армії, серед них 6 Героїв Радянського Союзу. Один з них відомий льотчик Амет-Хан Султан, якого зіграв Ахтем Сейтаблаєв у фільмі "Хайтарма".
На світанку 18 травня 1944 року кримським татарам було оголошено, що їх покарано виселенням за зраду батьківщини. Упродовж трьох днів з півострова каральні органи відправили понад 70 залізничних ешелонів, у кожному з яких було по 50 вагонів, ущент заповнених людьми. Переселення відбувалося у важких санітарно-побутових умовах, що спричинило високу смертність. Людські втрати під час перевезення на схід становили майже 8 тисяч осіб. Проте масштаб депортації видався сталінському керівництву недостатнім. Тому 21 травня 1944 р. ДКО СРСР прийняв постанову про додаткове переселення з Криму киримли. Кількість вилучених із Криму осіб кримськотатарської національності сягнула 191 тис. осіб.
Насильницьке переміщення кримськотатарського народу зі споконвічної Батьківщини до Середньої Азії та інших регіонів СРСР супроводжувалося його тотальним пограбуванням. Фактично майно переселенців було конфісковане. Кожній родині дозволили взяти із собою лише "особисті речі, одяг, побутовий інвентар, посуд та харчі в кількості до 500 кг". Внаслідок депортації у кримських татар вилучили: понад 80 тисяч будинків, понад 34 тисячі присадибних будинків, близько 500 тис. голів худоби, всі запаси продовольства, насіння, саджанців, корму для домашніх тварин, будівельних матеріалів, десятки тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Було ліквідовано 112 особистих книгозбірень, 646 бібліотек у початкових і 221 у середніх школах. У селах закрили 360 хат-читалень, у містах і райцентрах - понад 9 тисяч шкіл і 263 клуби. Були закриті мечеті в Євпаторії, Бахчисараї, Севастополі, Феодосії, Чорноморському та в багатьох селах. До того ж було перейменовано 333 адміністративно-територіальні одиниці. На кінець літа 1945 року серед назв 409 сільрад не залишилося жодної татарської.
У 2014 році спадкоємиця СРСР Росія, зневаживши всі норми міжнародного права, вчинила черговий злочин - окупувала Крим, чим знову прирекла на страждання кримських татар, які вимушені були покинути півострів, пам'ятаючи про те, що з ними робила Росія протягом століть. Ті киримли, що лишилися, але не визнали загарбання їхньої землі, піддаються вбивствам і тортурам.
Пам'ятаймо про злочини росіян і про те, що Крим - це Україна.
Онлайн-урок з безпеки дорожнього руху (До Глобального тижня безпеки дорожнього руху)
12 — 18 травня у світі проходить Глобальний тиждень безпеки дорожнього руху.
Україна традиційно долучилася до світової ініціативи, у рамках якої провела низку заходів. Глобальний тиждень безпеки дорожнього руху проходить під гаслом «Вулиця для життя».
Бібліотека ім.П.Й.Панча долучилася до ініціативи проведенням онлайн-уроку з безпеки дорожнього руху.
Україна традиційно долучилася до світової ініціативи, у рамках якої провела низку заходів. Глобальний тиждень безпеки дорожнього руху проходить під гаслом «Вулиця для життя».
Бібліотека ім.П.Й.Панча долучилася до ініціативи проведенням онлайн-уроку з безпеки дорожнього руху.
Тодось Осьмачка – найпохмуріший поет ХХ ст.
«Після Ісуса Христа немає в світі дорожчої людини для людства, як Шевченко,
дарма він не такий серцевід і людознавець, як Шекспір, і не такий глибокий
індивідуаліст, як Гете».
З 1920 року він інструктор з підготовки робітників освіти в Кременчуку.
Навчається в Київському Інституті народної освіти (так тоді звався
університет). 1922-1925 рр. належав до літературного об'єднання «Ланка», до якої, крім нього, входили: Григорій Косинка (його, можливо, єдиний
справжній друг), Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Борис
Антонечко-Давидович, а пізніше (з 1926) - до «Майстерні Революційного Слова» (МАРС), сформованої на базі «Ланки».
Тодось Осьмачка
Народився Тодось Осьмачка 4 (16) травня 1895 року в селі Куцівка на
Черкащині в багатодітній родині сільського робітника Степана, який
самотужки здобув фах і славу хорошого ветеринара. Ще підлітком Тодось
вражав хлопчаків своїм поетичним хистом.
Замолоду Осьмачка вчителював у народних школах. За перший свій твір — поему «Думи солдата» (1916), спрямований проти російського царату й світової війни, автор потрапив під військово-польовий суд, і від неминучого розстрілу його врятувала революція 1917 року. Вийшовши на волю, бере активну участь в національно-державному відродженні України.
Замолоду Осьмачка вчителював у народних школах. За перший свій твір — поему «Думи солдата» (1916), спрямований проти російського царату й світової війни, автор потрапив під військово-польовий суд, і від неминучого розстрілу його врятувала революція 1917 року. Вийшовши на волю, бере активну участь в національно-державному відродженні України.
|
Літературне об'єднання "ЛАНКА" |
«Теплі історії для сімейного вечора» (До Міжнародного дня сім’ї)
Сьогодні, 15 травня, відзначають Міжнародний день сім’ї. Його було запроваджено Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 р. (резолюція A/RES/47/237 від 20.09.1993 р.) з метою розширення знань широких верств населення щодо проблем, з якими стикаються сім’ї в різних країнах, та впливу на них соціальних, економічних і демографічних факторів.
Щороку ООН обирає основну тему, яка відображає актуальні виклики, що постають перед родинами в різних країнах. Це можуть бути питання соціального захисту, здоров’я, освіти або економічного добробуту.
Сім’я є одним із основних інститутів суспільства, вона залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності й розвитку. Завдяки щасливій, міцній сім’ї розвивається держава, а гармонійний союз сім’ї і держави є запорукою процвітання та добробуту її громадян.
Із сім’ї починається життя людини. Саме в цьому осередку суспільства формується особистість кожної людини. Родина є джерелом любові, взаємоповаги, підтримки, вона надихає рухатися вперед, надає сили і сенс діям.
Щороку ООН обирає основну тему, яка відображає актуальні виклики, що постають перед родинами в різних країнах. Це можуть бути питання соціального захисту, здоров’я, освіти або економічного добробуту.
Сім’я є одним із основних інститутів суспільства, вона залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності й розвитку. Завдяки щасливій, міцній сім’ї розвивається держава, а гармонійний союз сім’ї і держави є запорукою процвітання та добробуту її громадян.
Із сім’ї починається життя людини. Саме в цьому осередку суспільства формується особистість кожної людини. Родина є джерелом любові, взаємоповаги, підтримки, вона надихає рухатися вперед, надає сили і сенс діям.
Зазначене свято має свій особливий символ у вигляді зеленого кола, всередині якого зображено серце під стилізованим дахом будинку. Цей логотип символізує сім’ю та рідний дім як центр суспільства. Сім’я традиційно являє собою систему відносин між чоловіком і жінкою та батьками й дітьми, засновану на шлюбі чи кровній спорідненості. Також характерними ознаками сім’ї є відокремлене місце проживання та спільний бюджет.
У різних країнах чи національних спільнотах сім’ї можуть мати різні форми, які виражають різноманіття індивідуальних вподобань і соціальних умов. Але, незалежно від країни проживання, усім сім’ям доводиться вирішувати низку проблем – матеріальних, побутових, житлових, а також тих, що стосуються особистих взаємин. Тож сім’я потребує захисту й допомоги.
У більшості держав постійно діють спеціальні програми, спрямовані на підтримку сімей, на зростання їх добробуту.
28 липня 2023 р. Указом Президента України В. Зеленського було встановлено святкування Дня сім'ї 15 травня замість Дня родини 8 липня, який відзначався в країні з 2012 р.
У різних країнах чи національних спільнотах сім’ї можуть мати різні форми, які виражають різноманіття індивідуальних вподобань і соціальних умов. Але, незалежно від країни проживання, усім сім’ям доводиться вирішувати низку проблем – матеріальних, побутових, житлових, а також тих, що стосуються особистих взаємин. Тож сім’я потребує захисту й допомоги.
У більшості держав постійно діють спеціальні програми, спрямовані на підтримку сімей, на зростання їх добробуту.
28 липня 2023 р. Указом Президента України В. Зеленського було встановлено святкування Дня сім'ї 15 травня замість Дня родини 8 липня, який відзначався в країні з 2012 р.
Нині це свято набуває особливого сенсу, оскільки під час війни, у ці складні й важкі часи надзвичайно важливо підтримувати українські родини, адже багато хто втратив своїх рідних, чимало сімей розлучилися чи змушені жити на відстані.
Відзначення Дня сім'ї це привід привітати своїх близьких, висловити їм слова вдячності, влаштувати для них святковий обід чи вечерю або просто провести спільно з ними час за читанням книг.
Відзначення Дня сім'ї це привід привітати своїх близьких, висловити їм слова вдячності, влаштувати для них святковий обід чи вечерю або просто провести спільно з ними час за читанням книг.
Пропонуємо Вам список книжок, які підійдуть для читань у телому сімейному колі:
- «Таємний сад» Френсіс Бернетт
- «501 факт, який треба знати з історії»
- «Аліса у Дивокраї» та «Аліса у Задзеркаллі» Льюїса Керролла
- «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері
- «Гаррі Поттер» Джоан Роулінг
- «Тереодори з Васюківки» та «Найновіші пригоди Колька Колючки та Косі Вуханя» Всеволода Нестайка
Подорож старим Києвом: презентація книги Аркадія Третьякова "Київ на листівках початку ХХ ст."
14 травня у бібліотеці ім. П. Й. Панча відбулася презентація нової книги відомого києвознавця Аркадія Третьякова "Київ на листівках початку ХХ ст.". Ця книга переносить читачів більш ніж на століття назад, демонструючи рідкісні фотографії столиці, зафіксовані на поштових листівках. Кожна листівка супроводжується описом, що розкриває історію зображеного місця, архітектурні особливості будівель, а іноді й цікаві факти про життя киян того часу. Завдяки цьому читачі отримують не лише візуальне уявлення про Київ початку минулого століття, але й відчувають дух тієї епохи.
Під час презентації Аркадій Третьяков поділився історією створення книги та наголосив на важливості збереження подібних історичних артефактів, адже вони є безцінним джерелом знань про минуле нашого міста.
Презентація книги "Київ на листівках початку ХХ ст." нагадала про багату історію Києва, його красу та неповторність, а також підкреслила важливість праці дослідників, які зберігають для нас цінні сторінки минулого. Видання, безсумнівно, займе почесне місце в бібліотеках усіх, хто цікавиться історією Києва.
Вдячні пану Аркадію за цікаву презентацію та подаровану бібліотеці книгу!
Під час презентації Аркадій Третьяков поділився історією створення книги та наголосив на важливості збереження подібних історичних артефактів, адже вони є безцінним джерелом знань про минуле нашого міста.
Презентація книги "Київ на листівках початку ХХ ст." нагадала про багату історію Києва, його красу та неповторність, а також підкреслила важливість праці дослідників, які зберігають для нас цінні сторінки минулого. Видання, безсумнівно, займе почесне місце в бібліотеках усіх, хто цікавиться історією Києва.
Вдячні пану Аркадію за цікаву презентацію та подаровану бібліотеці книгу!
Книжкова виставка "Вишиванка: традиції та сучасність" (До Дня вишиванки)
Щороку в третій четвер травня, який цьогоріч припадає на 15 травня, українці в усьому світі вдягають вишиті сорочки, демонструючи національну єдність, патріотизм та глибоку повагу до багатовікової культурної спадщини нашого народу.
Вишиванка це символ, що несе в собі закодовані обереги, побажання добра, щастя та процвітання. Кожен регіон України славиться своїми неповторними візерунками та кольорами вишивки, що робить кожну сорочку унікальним витвором мистецтва.
До відзначення Дня вишиванки наша бібліотека підготувала книжкову виставку "Вишиванка: традиції та сучасність", на якій ви знайдете книги, які розкажуть про історію вишиванки, її символіку та регіональні особливості. Завітайте до нас та поглибте свої знання про цей важливий елемент української культури.
15 травня вдягніть свою вишиванку і приєднайтеся до всеукраїнського флешмобу. Нехай День вишиванки стане для всіх нас символом незламності духу, краси та єдності!
Вишиванка це символ, що несе в собі закодовані обереги, побажання добра, щастя та процвітання. Кожен регіон України славиться своїми неповторними візерунками та кольорами вишивки, що робить кожну сорочку унікальним витвором мистецтва.
До відзначення Дня вишиванки наша бібліотека підготувала книжкову виставку "Вишиванка: традиції та сучасність", на якій ви знайдете книги, які розкажуть про історію вишиванки, її символіку та регіональні особливості. Завітайте до нас та поглибте свої знання про цей важливий елемент української культури.
15 травня вдягніть свою вишиванку і приєднайтеся до всеукраїнського флешмобу. Нехай День вишиванки стане для всіх нас символом незламності духу, краси та єдності!
Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»
Два дні поспіль у бібліотеці імені П.Й. Панча успішно працював розмовний клуб з англійської мови «Talk Time». Якщо ви прагнете вдосконалити свої навички спілкування англійською та познайомитися з цікавими людьми, тоді приєднуйтесь до нашого клубу. Ми чекаємо на вас щопонеділка та щовівторка об 11:00 у бібліотеці імені П.Й.Панча.
Підписатися на:
Дописи (Atom)