Книжкова виставка "Архітектурний ландшафт України: історія країни через сторінки книг" (До Дня архітектури України)

Сьогодні, 1 липня, відзначаємо День архітектури України, який запроваджено в 1995 р. відповідно до Указу Президента «Про день архітектури України». Дата цього національного свята збігається з датою Всесвітнього дня архітектури, який було засновано Міжнародним союзом архітекторів, що виник у 1946 р., після Другої світової війни, коли потрібно було відбудовувати міста, відновлювати підприємства, відтворювати пам’ятники архітектури.
Архітектурне багатство країни спостерігаємо в будь-якому її куточку: Софійський собор у Києві (1037) у візантійському стилі з пізнішою добудовою в стилі бароко; П’ятницька церква в Чернігові, споруджена в кінці XII ст.; Богоявленська церква в Острозі та Троїцька в селі Межиріч; Андріївська церква в Києві в стилі бароко, зведена за проєктом архітектора Бартоломео Растреллі; храм-маяк Святителя Миколи Мірлікійського в селі Малоріченське – найвищий храм у Криму; середньовічний замок у Кам’янці-Подільському; Оперний театр в Одесі.
Наша країна розташовується в самому серці Європи, тому загальні тенденції європейської архітектури завжди знаходили тут благодатний ґрунт. У період із ХVІ по ХVІІ ст. архітектурні течії країни активно відобразили Ренесанс, який добре помітно, зокрема, у спорудах площі Ринок у Львові. У кінці XVII – на початку XVIII ст. на наших землях сформувався новий самобутній стиль – українське бароко, шедевром якого вважається п’ятиглавий Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві, що має надзвичайну чистоту пропорцій та витончену гармонію форм. У кінці ХVІІІ ст. в архітектурі України вже можна було спостерігати класицизм.
На початку XX ст. в Україні з’явилися нові архітектурні стилі – модерн та необароко. Найбільш яскраво ці стилі відображені у спорудах архітекторів Вл. Городецького, В. Кричевського, С. Тимошенка, В. Максимова, П. Альошина. Будинок з химерами у Києві, споруда Полтавського губернського земства, церква Святого Андрія у Львові, храм Святого Георгія Переможця на Козацьких могилах під Берестечком – серед багатьох інших ці творіння талановитих майстрів прикрасили собою українські міста.
Після Другої світової війни перед архітекторами європейських країн, зокрема й України, постало масштабне завдання – відбудова зруйнованих міст та реконструкція пам’яток архітектури. Це стало однією з причин заснування Міжнародної спілки архітекторів: 27 національних делегацій у 1948 р. стали засновниками нового об’єднання, в якому на сьогодні перебувають архітектори 115 країн.
Найбільшу кількість пам’ятників архітектури можна побачити у Львові. Зокрема, в місті збережено близько 2,5 тис. таких пам’яток. У 1998 р. це місто внесли до світової спадщини ЮНЕСКО.
На початок 2022 р., за офіційними даними, в Україні налічувалося близько 14 тис. пам’яток архітектури, 46 великих історичних культурних заповідників і понад 1000 об’єктів паркового мистецтва. На сьогодні, через широкомасштабну війну, яку Росія розв’язала проти нашої країни, вже знищено десятки українських культурних об’єктів. Це собори, театри, музеї, бібліотеки. Суттєвих руйнувань зазнали культурні пам’ятки Києва, Житомира, Маріуполя, Харкова, Херсона, Чернігова та багатьох інших міст України. Тож нині перед сучасними архітекторами стоїть надважливе завдання – збереження нашої архітектурної спадщини.
День архітектури України – свято, яке покликане вшановувати працю архітекторів, підкреслює важливість і цінність тих споруд, що є гордістю і надбанням нашої країни.
Бібліотеки долучаються до Дня архітектури України, влаштовуючи книжкові виставки. Тож і наша бібліотека підготувала виставку, на якій відвідувачі матимуть змогу ознайомитися з багатьма виданнями про історію архітектури України, починаючи від найдавніших часів. А завдяки яскравим фотоальбомам і цікавим книжкам зазначеної тематики зможуть поглянути на різні старовинні українські замки й палаци, дізнатися більше про архітектурні пам’ятки різних регіонів України, про їх особливості, історію створення та сьогодення.

Немає коментарів:

Дописати коментар