Володимир Винниченко
Відзначення Дня Української Державності саме 15 липня запровадили в 2024 р. з ініціативи Президента України як нагадування про витоки України і приурочили до Дня хрещення Київської Русі та пам’яті князя Володимира Великого.
Історія України – це фактично історія боротьби українського народу за свою державу та здобуття незалежності. Українська державність – це надбання багатьох поколінь, які віддавали свої сили, знання та життя заради незалежності та процвітання нашої країни. Від княжих часів до сьогоднішніх днів ми зберігаємо і примножуємо ті здобутки, які роблять нас сильною та самодостатньою нацією.
Київська Русь була тим фундаментом, з якого і розпочалося зведення української державності. Від IX ст. по 30-ті роки XIII ст. Київська Русь була однією з найбільших і наймогутніших держав Європи. Однак уже в XII–XIII ст. князівські міжусобиці, свавілля боярства, татаро-монгольське нашестя послабили, а згодом призвели до повного розпаду Київської Русі. На її руїнах постали фактично незалежні держави, однією з них стало Галицько-Волинське князівство, де продовжували розвиватись традиції Української держави. Проте в другій половині XIV ст. князівство припинило існування. Приєднання українських земель до Речі Посполитої й встановлення тут тяжкого політичного й соціально-культурного ладу стали причиною численних повстань і врешті зумовили початок Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Державне утворення проіснувало понад сто років: із середини XVII – до кінця XVIII ст. Попри приєднання до Московської держави у 1653–1654 рр., воно ще тривалий час продовжувала зберігати всі ознаки державності – територію, органи публічної влади, армію, судову систему, право. Наступний етап національно-визвольної боротьби за державу припадає на 1917–1921 рр. Через розпад Російської й Австро-Угорської імперій український народ знову став на шлях державного відродження. У той час Україна пережила різні форми національної державності: Українську Народну Республіку за Центральної Ради, Гетьманат Павла Скоропадського, Українську Народну Республіку за Директорії. Упродовж 1919–1920 рр. за контроль над Україною боролися українські республіканці, більшовики, російські націоналісти, українські анархісти на чолі з Нестором Махном та українські партизани. Боротьба закінчилася перемогою більшовицьких сил і встановленням радянського контролю в Центральній, Східній та Південній Україні.
На початку 90-х років минулого століття, після тривалого історичного періоду русифікації, український народ почав відновлювати свою незалежну державу. 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет, що поклало початок конфронтації між урядами СРСР і УРСР. А вже за рік, 24 серпня 1991-го, на позачерговій сесії Верховної Ради народні депутати ухвалили Акт проголошення незалежності України та винесли це питання на всеукраїнський референдум. Акт підтримало 90,32 % українців на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 р. Це ознаменувало появу незалежної держави Україна. Того ж дня відбулися перші президентські вибори, на яких переміг голова Верховної Ради Леонід Кравчук.
21 листопада 2013 р. кількасот людей вийшли на столичний Майдан Незалежності, протестуючи проти рішення влади призупинити підготовку до підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Так почався Євромайдан, який через брутальні дії влади переріс у Революцію гідності і, у свою чергу, спричинив падіння влади Віктора Януковича та його втечу. У відповідь Росія почала агресію проти України: окупувала й анексувала Крим, почала збройний конфлікт на Донбасі…
Історія України – це фактично історія боротьби українського народу за свою державу та здобуття незалежності. Українська державність – це надбання багатьох поколінь, які віддавали свої сили, знання та життя заради незалежності та процвітання нашої країни. Від княжих часів до сьогоднішніх днів ми зберігаємо і примножуємо ті здобутки, які роблять нас сильною та самодостатньою нацією.
Київська Русь була тим фундаментом, з якого і розпочалося зведення української державності. Від IX ст. по 30-ті роки XIII ст. Київська Русь була однією з найбільших і наймогутніших держав Європи. Однак уже в XII–XIII ст. князівські міжусобиці, свавілля боярства, татаро-монгольське нашестя послабили, а згодом призвели до повного розпаду Київської Русі. На її руїнах постали фактично незалежні держави, однією з них стало Галицько-Волинське князівство, де продовжували розвиватись традиції Української держави. Проте в другій половині XIV ст. князівство припинило існування. Приєднання українських земель до Речі Посполитої й встановлення тут тяжкого політичного й соціально-культурного ладу стали причиною численних повстань і врешті зумовили початок Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Державне утворення проіснувало понад сто років: із середини XVII – до кінця XVIII ст. Попри приєднання до Московської держави у 1653–1654 рр., воно ще тривалий час продовжувала зберігати всі ознаки державності – територію, органи публічної влади, армію, судову систему, право. Наступний етап національно-визвольної боротьби за державу припадає на 1917–1921 рр. Через розпад Російської й Австро-Угорської імперій український народ знову став на шлях державного відродження. У той час Україна пережила різні форми національної державності: Українську Народну Республіку за Центральної Ради, Гетьманат Павла Скоропадського, Українську Народну Республіку за Директорії. Упродовж 1919–1920 рр. за контроль над Україною боролися українські республіканці, більшовики, російські націоналісти, українські анархісти на чолі з Нестором Махном та українські партизани. Боротьба закінчилася перемогою більшовицьких сил і встановленням радянського контролю в Центральній, Східній та Південній Україні.
На початку 90-х років минулого століття, після тривалого історичного періоду русифікації, український народ почав відновлювати свою незалежну державу. 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет, що поклало початок конфронтації між урядами СРСР і УРСР. А вже за рік, 24 серпня 1991-го, на позачерговій сесії Верховної Ради народні депутати ухвалили Акт проголошення незалежності України та винесли це питання на всеукраїнський референдум. Акт підтримало 90,32 % українців на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 р. Це ознаменувало появу незалежної держави Україна. Того ж дня відбулися перші президентські вибори, на яких переміг голова Верховної Ради Леонід Кравчук.
21 листопада 2013 р. кількасот людей вийшли на столичний Майдан Незалежності, протестуючи проти рішення влади призупинити підготовку до підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Так почався Євромайдан, який через брутальні дії влади переріс у Революцію гідності і, у свою чергу, спричинив падіння влади Віктора Януковича та його втечу. У відповідь Росія почала агресію проти України: окупувала й анексувала Крим, почала збройний конфлікт на Донбасі…
І нині Україна продовжує платити дуже дорогу ціну за те, щоб бути частиною Європи, а не «русского мира».
Бібліотека ім.П.Й.Панча пропонує ознайомитись з книжковою виставкою «Відродження Нації: історія державотворення», яка приурочена до Дня Української державності та затвердження Декларації про суверенітет України.
Немає коментарів:
Дописати коментар