Бібліотека ім. П.Й. Панча ЦБС Голосіївського району м.Києва: 2024

Вітаємо з Новим роком!

Дорогі друзі!
Перегорнувши сторінку старого року, ми з нетерпінням чекаємо на історії, які напише нам новий. Нехай він стане для вас часом натхнення, саморозвитку та нових відкриттів. Бажаємо вам знайти на наших книжкових полицях не лише розваги, а й мудрі поради, які допоможуть вам досягти нових вершин.

З Новим роком!🎄🫶🎉

Новорічні подарунки для бібліотеки

Напередодні Нового року з особливою приємністю квапимося повідомити Вам, нашим улюбленим відвідувачам, що фонд бібліотеки ім. П. Й. Панча поповнився новенькими книжками - загалом близько 200 надходжень, здатних задовольнити смаки найприскіпливіших читачів. Тут ви побачите знайому (і незнайому) українську класику (Іван Франко, Ольга Кобилянська, Микола Хвильовий, Валер'ян Підмогильний, Євген Плужник, Улас Самчук, чий багато в чому автобіографічний твір про першу хвилю політичної еміграції "На краю часу", написаний у 1963 році, було видано вперше у 2023-му в харківському видавництві "Фоліо"). Поціновувачі високоінтелектуальної прози знайдуть у нас "Найдовшу подорож" і "Як рубали вишневий сад" Оксани Забужко. Любителів хитросплетінь Андрій Кокотюха порадував історичним детективом "Ва-банк у Харкові". Євгенія Кононенко випустила автобіографічні есеї "Нескінчені розмови", натхені "Приватною книгозбірнею" Борхеса, є у нас також есе про письменників "Гіркий світ, солодкий світ" від Степана Процюка. Про тяжкий досвід новітньої російсько-української війни книги Валерії "Нави" Суботіної "Азовсталь. Сталева пресслужба", Євгена Шишацького "Мандрівка до потойбіччя. Маріуполь", Андрія Тристана "Доню, війна!", Ольги Донеччанки "Все буде добре, побратими". А ще для Вас - Любко Дереш, Василь Кожелянко, Олег Клименко, Макс Кідрук, Ірена Карпа, Ігор Стамбол, Оксана Зененко, Катерина Пекур, Марина Павленко, Галина Крук, Світлана Талан. Збагатилися ми і на зарубіжну літературу українською мовою: перш за все це класика - Орвелл, Мопассан, Сенкевич, море детективів - Ґалбрейт, Діккер, Сара Пірс, Бенджамін Стівенсон, Алекс Фінлі, Йонассон тощо. Для тих, хто любить поезію, ми маємо Бернса у перекладах неперевершеного Миколи Лукаша та Василя Мисика (чудове видання А-ба-ба-га-ла-ма-га), для закоханих у творчість Донни Тартт - "Маленький друг". Для сентиментальних панянок - невмирущі "Джен Ейр" і "Ті, що співають у терні". Не обійшли увагою і наших найменших читачів - для дітей багато цікавинок від вітчизняних і зарубіжних авторів.

Ми будемо дуже раді бачити Вас у нашій бібліотеці.

До нових зустрічей у 2025 році!

Розмовний клуб англійської мови «Talk Time»

Сьогодні було останнє цього року зібрання розмовного клубу з англійської мови «Talk Time». Раді повідомити, що починаючи з 6 січня заняття у клубі "Talk Time" відбуватимуться щопонеділка та щовівторка. Отже, якщо ви захочете покращити свою розмовну англійську мову та знайти нових друзів, тоді завітайте в бібліотеку ім. Петра Панча до нашого розмовного клубу «Talk Time» у понеділок або вівторок об 11:00.

«Пишу так, як відчуваю серцем» (До 65-річчя від дня народження Марії Матіос)

До 65-річчя від дня народження нашого живого класика пані Марії Матіос бібліотека ім. Петра Панча пропонує книжкову виставку «Пишу так, як відчуваю серцем».
Марія Матіос – одна з найцікавіших на сьогодні письменниць, багатолика постать якої стала певною мірою унікальною і феєричною в сучасній українській літературі. Вистави за мотивами її романів збирають аншлаги, іноді перетворюючись на політичні події.
Марія Матіос - корінна гуцулка з Буковини. Має унікальне дослідження своєї родини, що корінням сягає 1790 року. Народилася 19 грудня 1959 року в с. Розтоки Путильського району Чернівецької області (з бандерівського краю!). Її бабуся, із хутора Сірук Чернівецької області, розмовляла афоризмами, за це її називали Соломоном. Пра-пра-прадід Фока Матіос був письменником, але грамоти не знав, один із хуторів села було названо на його честь - Писарівка. Мама майбутньої письменниці була вчителькою і саме завдяки їй дівчинка рано зрозуміла силу слова і те, що сама вона - Людина.

Перші вірші надрукувала у 15 років. Перше місце в СРСР серед учнівських творів - з російської мови у випускному класі та друге місце на республіканській олімпіаді з географії 1976 року у дев'ятому класі. А прозою вона дебютувала у журналі «Київ» 1992 року, опублікувавши новелу «Юр'яна і Довгопол».
Перше внутрішнє дисиденство в неї виникло після того, як побачила в домовині жовту людину-мумію (розділ «6 годин до Мавзолею» з фантастично чудової книги «Вирвані сторінки з автобіографії»).
«Правильна» випускниця філологічного факультету Чернівецького університету, за час навчання - одна четвірка. Вона - яскравий приклад живучості популярної як в радянські часи, так і за незалежності аксіоми тоталітаризму «була б людина, а стаття знайдеться».
В книжці «Вирвані сторінки з автобіографії» прискіпливий читач на багатьох сторінках знайде цікаві епізоди про діяльність КДБ, про стеження і майже викрадення 19-річної Марії для чергового допиту. Причина - поїздка на похорон Володимира Івасюка, мама якого була удома в родині Матіосів. В нашій експозиції представлена поезія Марії Матіос «Ти - моя зірниця», написати музику на яку Володимир Івасюк не встиг.

Протягом близько 10-ти років займалась журналістикою. Вісім із них була редактором газети на машинобудівному заводі імені Дзержинського в Чернівцях.
Марія Матіос автор багатьох збірок віршів: «З трави і листя», «Вогонь живиці», «Сад нетерпіння» тощо. Книжка її поезій «Жіночий аркан у саду нетерпіння» представлена у нашій експозиції.

Майже вся проза Марії Матіос представлена в нашій експозиції. Всім рекомендуємо інтернетівську «Хроніку українського самашествія (письменницьке розслідування)» від Марії Матіос, датовану 14 березня 2011 р. Надзвичайно емоційно написано: «В Державі Самашедших будь-якого українського письменника за кілька секунд можна звинуватити у чому завгодноі як завгодно - у тому, що він ще не вмер, а вже варто би вмерти, у хуторянстві з полонини, у порнографії; письменникові можна приписати ксенофобію і зробити саме письменника винним у мегависокій суспільній гарячці... прислужництво фашизму, заподіяна художнім словом шкода дитячій психіці, хуліганське мародерство - це все вони, кляті письмаки...»

Зичимо пані Марії доброго здоров'я. Захоплюємось її творами.
Запрошуємо Вас до нашої бібліотеки. Читаємо й розумнішаємо разом.

Марія Матіос «Букова земля»

У переддень відзначення 65-річчя від дня народження Марії Матіос бібліотека ім. Петра Панча пропонує відвідувачам нашого сайту і читачам нашої бібліотеки історично-бібліографічну довідку про чи не найзначніший твір української літератури ХХІ століття - роман «Букова земля» (2019), за яку письменниця отримала перемогу в номінації «Сучасна українська проза» на Всеукраїнському рейтингу «Книжка року-2019».

«Букова земля» – це квінтесенція 35-річної творчої діяльності письменниці. Книга писалась майже десять років: наприкінці видання стоять дати: 17 вересня 2010 - 7 квітня 2019. Це роман-панорама, що охоплює життя п'яти буковинських родин протягом 225 років, з кінця 18 століття до подій серпня 2014 року.
Основна дія твору відбувається здебільш на території Буковини: Чернівці, Вижниця, Банилів, також – Відень, Берлін, Берн, а наприкінці – Щастя і Станиця Луганська в сучасній Луганській області.

Сьогодні у нашій бібліотеці відбулося чергове зібрання розмовного клубу з англійської мови «Talk Time». Щовівторка Ви маєте можливість у клубі "Talk Time" не тільки попрактикуватися в розмовній англійській мові, але й розширити коло своїх знайомств та отримати нові знання.Отже, якщо ви захочете покращити свою розмовну англійську мову та знайти нових друзів, тоді завітайте в бібліотеку ім. Петра Панча до нашого розмовного клубу «Talk Time» щовівторка об 11:00.

Одвічна ласка Божого Різдва

Різдво Христове – це свято, яке об’єднує мільйони людей у всьому світі. Це час, коли ми згадуємо про народження Ісуса Христа, подію, яка змінила хід історії і принесла в світ надію, любов і спасіння.
У наш складний час, коли Україна та світ стикається з багатьма викликами, Різдво набуває особливого значення - воно нагадує нам про любов і милосердя, про безмежну Божу любов до людства. Воно закликає нас до співчуття і допомоги ближнім.
У темряві відчаю Різдво приносить світло надії: воно дає нам сили долати труднощі і вірити в краще майбутнє і нагадує нам про те, що ми всі – діти одного Бога і що мир можливий лише тоді, коли ми будемо жити в любові і злагоді.
Різдво – сімейне свято, тож проведіть цей добрий час з родиною, зі своїми близькими, поділіться радістю і теплом. Зробіть добру справу: подаруйте подарунки дітям з дитячих будинків або допоможіть бездомним, подякуйте Богу за все добре, що є у вашому житті.
До Світлого свята Різдва Христова ми пропонуємо вам книжкову виставку "Одвічна ласка Божого Різдва", яка проходить у читальній залі бібліотеки.

Різдвяна зірка, віршики та подарунки: як пройшло свято для маленьких читачів

Ялинка сяяла сотнями вогників, повітря наповнювалося передчуттям свята, а дитячі очі світилися від радості - до бібліотеки у гості завітали вихованці дитячої школи-студії "Гарт". Маленькі читачі з нетерпінням чекали на це особливе свято, і цього дня ми влаштували для них справжню казку. Спочатку розповіли діткам про те, що символізує Різдвяна зірка й провели майстер-клас з виготовлення оригамі. Діти з захопленням виготовляли зірки з паперу різних кольорів, і кожна була унікальною, немов маленький промінчик, який несе тепло і світло в кожну родину.

Після того, як зірки були готові, діти зібралися під святково вбраною ялинкою, де кожен мав змогу продекламувати свій улюблений різдвяний або новорічний віршик та отримати подаруночок.
Цей день став незабутнім для всіх. Діти не тільки отримали задоволення й подарунки, але й навчилися новому та відчули справжнє свято. А для нас, бібліотекарів, це була можливість подарувати дітям радість і створити творчу атмосферу тепла та затишку.
Ми впевнені, що такі заходи допомагають дітям розвиватися, пізнавати світ і продовжувати якнайдовше вірити у дива. Адже саме в дитинстві закладаються найважливіші цінності, які супроводжують людину все життя.

Дякуємо ГО "Соціальна шафа" (м.Вишневе) та Фонду "Милосердя" за надану допомогу в організації заходу.

Розмовний клуб англійської мови «Talk Time»

Вчора у нашій бібліотеці відбулося чергове зібрання розмовного клубу з англійської мови «Talk Time». Щовівторка Ви маєте можливість у клубі "Talk Time" не тільки попрактикуватися в розмовній англійській мові, але й розширити коло своїх знайомств та отримати нові знання.Отже, якщо ви захочете покращити свою розмовну англійську мову та знайти нових друзів, тоді завітайте в бібліотеку ім. Петра Панча до нашого розмовного клубу «Talk Time» щовівторка об 11:00.

"Права людини: знати та відстоювати". До Дня захисту прав людини

Щороку 10 грудня ми відзначаємо Міжнародний день прав людини. Саме в цей день у 1948 році Асамблея ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини. До цієї дати бібліотека ім. П. Й. Панча підготувала історико-бібліографічну довідку.
Загальна декларація прав людини - це перший міжнародний документ, у якому було чітко сформульовано положення про права людини (політичні, громадянські права і свободи людини, а також права в економічній, соціальній і культурній сферах). Загальна декларація стала поштовхом до розробки й укладення численних декларацій, конвенцій і протоколів із прав людини: 1948 рік - Конвенція про попередження злочину геноциду та покарання за нього, 1949 рік - Женевські конвенції про захист прав людини під час збройних конфліктів, 1950 рік - Європейська конвенція захисту прав людини та основних свобод, 1959 - Декларація прав дитини, 1966 рік - пакти про права людини тощо.
На жаль, у 2014 році Росія знехтувала всіма базовими міжнародними принципами мирного співіснування, анексувавши Крим і вдершись на Донбас, а в 2022 році - розпочавши безпрецедентну злочинну велику війну проти України. На сьогодні 30 % українських територій Росія окупувала, понад 8 тисяч наших громадян перебувають у російському полоні (зокрема, і правозахисники) - у жахливих умовах, піддаючись нелюдським тортурам, десятки тисяч людей вважаються зниклими безвісти, понад 20 тисяч українських дітей Росія викрала. Країна-терорист цинічно руйнує та ігнорує принципи міжнародного права. Саме тому так важливо, щоб світ допоміг Україні, яка героїчно бореться за своє існування як держави і є надійним щитом для Европи, перемогти в цьому протистоянні й довести, що міжнародне право існує не лише на папері, а є дієвим механізмом захисту прав людини.

Література:

1. Г. О. Анцелевич, О. О. Покрещук "Міжнародне право. Підручник", К., 2003

2. Джеремі Макбрайд "Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес", К., 2010

3. М. Антонович "Міжнародне право. Навчальний посібник", К., 2011

4. Конвенція про права дитини, К., 1995

5. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, К., 1995

"Мафія" в бібліотеці: гра об'єднує

У тихій атмосфері бібліотеки ім.П.Й.Панча лунає шепіт і вибухають смішки - загадкові люди у масках грають в "Мафію". Кожен учасник гри повністю занурений у власну роль, намагаючись розгадати хитросплетіння інтриг і зберегти свій секрет.
Пограти в "Мафію" до нас завітала спільнота ВПО. Для багатьох переселенців, які опинилися в новій для них реальності, ця гра стала справжнім порятунком, вона допомогла людям, які пережили стрес і зміни, знайти нових друзів, відволіктися від проблем і відчути себе частиною спільноти.

Завдяки таким іграм люди мають можливість розвинути свої комунікативні навички та відчути себе частиною чогось більшого.
Ми плануємо і надалі проводити подібні заходи, адже вони довели свою ефективність у створенні сприятливого середовища для всіх, хто шукає підтримки та розуміння.

Василь Осьмак та його архітектурна спадщина у Києві

У рамках діяльності бібліотеки ім. Петра Панча по інформуванню про напівзабуті постаті української історії і культури пропонуємо історично-бібліографічну довідку про видатного зодчого Василя Осьмака, який відіграв важливу роль у забудові Києва першої третини ХХ сторіччя. Василь Осьмак народився 20 квітня 1870 року у містечку Гоголів на Чернігівщині. Він троюрідний брат Григорія Чупринки, якому була присвячена наша попередня книжкова виставка. За проєктами Василя Осьмака у нашому місті були свого часу зведені школи та інші навчальні заклади, бібліотеки, лікарні, житлові будинки, будівля ТЮГ на Липках, стадіон «Динамо». Цей видатний зодчий є творцем знаменитої великої фізичної аудиторії КПІ, що має форму амфітеатру та здатна вмістити 350-400 студентів. Це одна із найбільших аудиторій в Україні.

Велика фізична аудиторія є окрасою КПІ

Довгий час його ім’я, як і більшості зодчих царського періоду, було невідоме широкому загалу людей. До того ще потрібно додати, що він був репресований. Василь Осьмак походив із старовинного козацького роду. Після закінчення Другої Київської гімназії поступив на навчання до Університету Святого Володимира, але вже на 2 курсі змінив професію та поїхав на навчання до Петербурзького інституту цивільних інженерів, який успішно закінчив у 1895 році. У 1900 році Василь Осьмак повертається до Києва та починає викладати креслення та архітектурне проєктування на запрошення Директора КПІ. На цій посаді архітектор працював багато років, а з 1917 року здобув почесне звання професора. У співавторстві з Г.М.Антокольським відома всім киянам споруда Троїцького народного будинку, яка була споруджена 1901-1902 на кошти, зібрані «Київською старою громадою». Тепер у цьому приміщенні знаходиться театр оперети.

Київський національний академічний
театр оперети

«Історія є подібна до великої залі, повної занавісок, що за ними укриваєсь
много цілком нових, цікавих речей… Багато правд історичних,
що їх всі вважають доказаними, показуються нагло брехнями і наоборот.
В руках зручного філолога та історика фантазійне подання стається
незбитим фактом і правдою не до заперечення».

Ю. Опільський

Юліян Опільський (справжнє ім’я Юрій Львович Рудницький) народився в Тернополі 8 грудня 1884 року в багатодітній родині. Слід зауважити, що є письмові джерела, які стверджують, що Юліан народився у жовтні.
Після закінчення Академічної гімназії вступив до Львівського університету, а навчання закінчив у 1907 році у Ґраці (Австрія). Під час навчання в університеті Рудницький багато подорожував, відвідав Єгипет, Грецію та Італію. У ті ж часи почав писати прозу українською та німецькою мовами, а також робив переклади з англійської.
Кілька років до та під час Першої світової війни Рудницький викладав історію та німецьку мову, а також активно писав прозу. З 1917 року – редагував шкільні підручники та очолював педагогічний журнал «Українська школа».

Сьогодні, 7 грудня ми відзначаємо особливе свято – Всесвітній день української хустки. Цей день став символом єднання, відродження національних традицій та шанування багатовікової історії нашого народу.
Ідея відзначати День української хустки виникла в 2019 році. Ініціатори свята прагнули відродити забуті традиції, об’єднати жінок України та показати світові красу і різноманітність української культури.
Українська хустка – це не просто елемент жіночого гардеробу, вона має глибокий символічний зміст. Здавна хустку вважали потужним оберегом, який захищав свою власницю від злих сил та нещасть, підкреслював її красу, жіночність, а також був невід'ємною частиною весільного вбрання. Кожен регіон України мав свої особливі орнаменти та кольори хусток, що відображало різноманітність нашої культури. Під час різних історичних періодів в житті країни хустка ставала символом боротьби за свободу та незалежність.
Святкуючи День української хустки ми намагаємося зберегти культурну спадщину, передати знання про традиції наступним поколінням, об’єднати українців - показати, що нас об’єднує спільна історія та культура, а також показати світові красу української культури, продемонструвати, що українська культура є багатою та різноманітною.
Запрошуємо всіх долучитися до святкування Дня української хустки!
Вдягніть свою найкращу вишиванку та хустку, поділіться своїми фотографіями в соціальних мережах з хештегом #ДеньУкраїнськоїХустки та приєднуйтесь до флешмобів. Разом ми збережемо та примножимо красу українських традицій!

Книжкова виставка "Щит і меч України" (До Дня Збройних сил України)

Увазі читачів пропонуємо книжкову виставку до Дня Збройних сил України.

Одним з найважливіших атрибутів державності, гарантом безпеки та свободи України є її Збройні сили. 6 грудня українці відзначають одне з найважливіших національних свят – День Збройних сил України. Щодня тисячі бійців ЗСУ захищають країну на передовій, охороняють її кордони на землі, у воді та в повітрі. Сьогодні вони стримують ворога в Донецькій та Луганській областях, а також готові до виконання поставлених завдань скрізь, де в цьому виникне потреба.
Українське військо спирається на багатовікову історію та славні традиції. Починаючи з запорізьких козаків і бійців Першого Зимового Походу армії УНР.
Збройні сили – це міцний щит і разючий меч України. Мужні воїни української армії, найкращі сини і дочки українського народу твердо тримають ворожий удар і безжально б’ють ворога, неухильно наближаючи перемогу.
Непереможна та армія, що боронить рідну землю. Нездолане те військо, яке б’ється за світло проти темряви.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

Розмовний клуб англійської мови «Talk Time»

Сьогодні в нашій бібліотеці відбулося чергове зібрання розмовного клубу з англійської мови «Talk Time». Щовівторка Ви маєте можливість у клубі "Talk Time" не тільки попрактикуватися в розмовній англійській мові, але й розширити коло своїх знайомств та отримати нові знання.Отже, якщо ви захочете покращити свою розмовну англійську мову та знайти нових друзів, тоді завітайте в бібліотеку ім. Петра Панча до нашого розмовного клубу «Talk Time» щовівторка об 11:00.

Святковий концерт "Різдвяну свічку запали..."

Запрошуємо вас 23 грудня о 12:00 на святковий концерт учнів Дитячої музичної школи №10 "Різдвяну свічку запали...".

Вхід вільний.

Інформаційно-просвітницька година «Григорій Чупринка — метеор, що летів попереду часу ...»

В ці важкі дні війни з московитами бібліотека ім. Петра Панча у рамках інформаційно-просвітницької години розповіла відвідувачам нашої бібліотеки про трагічну долю Григорія Чупринки, про його римований маніфест «Слава Вкраїні» (дехто вважає, що гасло «Слава Україні!» походить саме з цієї поезії Григорія Чупринки).
Дослідник «Розстріляного відродження», літературознавець Юрій Лавріненко (1905-1987) у статті «Поет, що не хотів жити рабом» (1972) зауважив: «Чупринці випала доля бути співцем, трубадуром Української Національної Революції. Ряд його поезій широко увійшов в ужиток розбурханих мас, граючи ролю національних гімнів».
Григорій Чупринка з ентузіазмом привітав революцію 1917 року і всенародню радість з приводу здійснення мрій народу:

Моя відновлена країна
Вітає всіх, вітає всіх,
Вітає кожну доньку й сина,
Моя відновлена країна
Вітає пасинків своїх.

У період Визвольних Змагань одним із найпопулярніших віршів став римований маніфест «Гимн» Григорія Чупринки. Першою твір надрукувала 11 (24) травня 1917 р. масова українська газета «Нова Рада». А далі наш видатний композитор Кирило Стеценко (1882-1922) поклав ті рядки на музику. Так виник гімн «Слава Вкраїні». За кілька місяців партитуру за редакцією Олександра Кошиця (1875-1944) оприлюднив у Києві альманах «Музична бібліотека» (№3). Саме цей вокальний твір став улюбленою піснею, яку в роки Визвольної Революції всюди співали в селах і містах України.

Про популярність гімну «Слава Вкраїні» на слова Григорія Чупринки свідчить також видання його спрощеного варіанта в Подєбрадах 1923 року. Це чеське місто стало після поразки Перших визвольних змагань одним із провідних центрів української еміграції, й тамтешні українці прагнули співати й чути твори, до яких вони звикли на Батьківщині.

А сам Григорій Чупринка у липні 1919 р. на доручення Повстанського Комітету у Києві організовує повстання на Чернигівщині. Але повстання зазнало поразки. Григорій Чупринка спрямував до Києва, щоб врятувати матір і сестру, котрих большевики арештували, як «заложниць». При в'їзді у Київ поета арештували чекісти, але він таки добився того, що матір і сестру випустили. Вдалося врятувати від розстрілу й самого Чупринку.
Працюючи бібліотекарем у бібліотечному відділі Губнаросу, Григорій Чупринка увійшов до складу ВУЦПК. Він мав завдання представляти у липні 1921 р. цей Комітет на Окружному військовому з’їзді отаманів Холодного Яру та домовитися про координацію дій усіх патріотичних парамілітарних об’єднань.

Як випливає із 17-томної справи №225596, Григорія Чупринку (№25 у списку ВУЧК) та ще 132 патріотів заарештували й ув’язнили. На допитах поет-отаман проходив як контрреволюціонер, член підпільної організації, що мала на меті «повалення радянської влади». Для смертного вироку було достатньо.
З огляду на популярність Григорія Чупринки у середовищі патріотичних кіл, його прізвище взяв собі за підпільний псевдонім генерал-хорунжий УПА Роман Шухевич та не один рік називався «Тарас Чупринка». Неначе з попелу, він відроджував це ім’я, тоді як чекісти знову прагнули знищити знавіснілого Чупринку.
Рекомендуємо також ознайомитися з інтернет-ресурсами про Григорія Чупринку: «Григорій Чупринка: поет, прізвище якого взяв собі за псевдо Шухевич» з авторського циклу «Велич особистости» відомого мовознавця, доктора філологічних наук Ірини Фаріон,

Також радимо послухати пісню Артема Пивоварова і Quest Pistols на слова Григорія Чупринки:

Літературна зустріч для шанувальників поезії

Запрошуємо вас у неділю, 15 грудня, о 13:00 на літературну зустріч з молодим київським поетом Юрієм Баланчуком, автором збірки "Вірші останніх років".

"Життя – то вірші" – ці слова з його збірки точно відображають глибину і щирість його поезії.

Це буде чудова нагода поспілкуватися з автором, поставити запитання та почути його нові твори.

Вхід вільний.

«Співець свободи та незалежності» ( До 145-річчя від дня народження Григорія Чупринки )

Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.

Григорій Чупринка «Перемога»

Грицько Чупринка (27 листопада 1879 р. - 28 серпня 1921 р.) - український поет, бунтар, гульвіса і революціонер, учасник боротьби за народовладдя на теренах Української Народної Республіки і боротьби за її самостійність.
Тісно пов'язаний із революційним рухом у довоєнній московській імперії, Григорій Чупринка був одним із очильників революційної боротьби селян на Чернігівщині. У зв’язку з цим не минулося без арешту й адміністраційного покарання: йому не можна було жити у рідний йому Чернігівщині. Один з його біографів пише: «З цілим жаром своєї бунтівничої натури кидається Чупринка у вир тогочасного революційного життя. В Києві буває на мітингах, бере участь в уличних демонстраціях, словом, де найшумніше чи найбурливіше проявлявся дух протесту, — там був і Грицько Чупринка».
Євген Маланюк писав про нього: « Революція – це справжнє ім’я його біографічної Музи. Вірші ж його – це тільки зрадливо короткі побачення з музою поезії… Ця людина виворожувала віршованими заклинаннями нашу національну революцію… » .
Микола Жулинський писав, що Грицько Чупринка полюбляв перебувати в самоті в Голосієві, читати власні вірші та твори улюблених ним Бодлера, Верлена, По, Бальмонта простим мешканцям Деміївки.

Відеоогляд книжкової підбірки до всеукраїнської кампанії "16 днів проти насильства"

Пропонуємо вашій увазі відеоогляд книжкової підбірки до всеукраїнської кампанії "16 днів проти насильства".

Книги про важливі речі: бібліографічний огляд до всеукраїнської кампанії "16 днів проти насильства"

Кейт Елізабет Расселл
"Моя темна Ванесса"

Цей роман сучасної американської письменниці викликав широкий резонанс у літературному світі та розпочав важливу дискусію про сексуальне насильство, травму та складність людських стосунків. Книга вийшла в 2020 році і швидко стала бестселером, а її назва стала назвою цілого культурного феномену.
Роман розповідає історію Ванесси, яка у п'ятнадцятирічному віці вступає в романтичні стосунки зі своїм учителем, Джейкобом Стрейном. Через багато років, коли Стрейна звинувачують у сексуальних домаганнях, Ванесса змушена переосмислити події минулого. Вона намагається зрозуміти, чи була тоді закохана, чи стала жертвою маніпуляцій.
Роман безпосередньо торкається теми сексуального насильства над неповнолітніми, досліджуючи її з різних сторін. Авторка показує, як жертва може виправдовувати насильника, як травма впливає на все подальше життя, і як складно суспільству визнавати та боротися з цією проблемою. Книга детально описує, як маніпулятори використовують свою владу над іншими людьми, особливо над молодими та вразливими. Джейкоб Стрейн – майстерний маніпулятор, який зумів переконати Ванессу, що їхні стосунки є взаємними. Пам'ять Ванесси про минуле сповнена суперечностей: вона намагається з'єднати фрагменти свого дитинства та юності, але травма спотворює її сприйняття. Авторка підкреслює, наскільки важко для жертв сексуального насильства згадати і прийняти те, що з ними сталося.
Роман відображає соціальні та культурні зміни, що відбулися за останні десятиліття. Він піднімає питання про те, як суспільство сприймає сексуальне насильство, як змінюється ставлення до жертв і як важливо говорити про ці проблеми відкрито.
Расселл майстерно передає внутрішній світ Ванесси, її сум'яття, страхи та бажання. Читач ніби занурюється в її свідомість і відчуває кожну емоцію разом з героїнею.
Роман викликає бурхливі дискусії і різні інтерпретації. Деякі читачі звинувачують Ванессу в співучасті, інші симпатизують їй. Це говорить про те, наскільки складною і неоднозначною є ця тема.
"Моя темна Ванесса" стала важливим внеском у сучасну літературу. Роман привернув увагу до проблеми сексуального насильства і сприяв розвитку дискусії про відповідальність жертв і насильників. Книга також стала одним із символів руху #MeToo, який бореться за справедливість для всіх жертв сексуального насильства.

Коллін Гувер "Покинь, якщо кохаєш":
історія про кохання, травму та вибір
Роман "Покинь, якщо кохаєш" – історія про кохання, втрати та складний вибір, який доводиться робити кожному з нас. Книга стала справжнім бестселером і викликала шквал емоцій у читачів по всьому світу.
Історія розгортається навколо Лілі, дівчини, яка прагне забути болісне дитинство, сповнене насильства з боку батька. Зустріч з чарівним нейрохірургом Райлом стає для неї початком нового життя. Їхнє кохання здається ідеальним, але минуле Лілі не дає їй спокою. З часом вона починає помічати в Райлі риси, схожі на її батька, і їй доводиться зробити важкий вибір: залишитися в токсичних стосунках або відпустити кохану людину.
Роман торкається важливих соціальних проблем, таких як домашнє насильство, психологічні травми, залежність від токсичних стосунків. Але, незважаючи на всю драматичність, книга дає надію на щасливе майбутнє і вчить нас цінувати справжні стосунки.
Якщо ви шукаєте книгу, яка зачепить вас за живе, то "Покинь, якщо кохаєш" – це саме те, що вам потрібно.

Тара Шустер "Купи собі той довбаний букет": шлях до любові до себе
"Купи собі той довбаний букет" це посібник для тих, хто прагне знайти щастя і гармонію в своєму житті. Авторка, поділившись власним досвідом, пропонує читачам ефективні інструменти для саморозвитку та підвищення самооцінки.
У своїй книзі Тара Шустер розповідає про те, як їй вдалося подолати внутрішні бар'єри та створити життя, про яке вона завжди мріяла. Авторка ділиться простими, але водночас глибокими практиками, які допомагають викорінити негативні установки, прийняти свої недоліки і навчитися цінувати себе, сформувати здорові звички, які сприяють фізичному та емоційному благополуччю, навчитися будувати здорові стосунки з оточуючими людьми, а, головне, з самим собою.
Авторка не боїться говорити про свої слабкості та невдачі, що робить її історію ще більш близькою і зрозумілою для читачів, також книга містить безліч конкретних вправ і технік, які можна застосовувати в повсякденному житті.
Крім власного досвіду, Тара Шустер ділиться історіями інших людей, які змогли змінити своє життя завдяки саморозвитку.
Ця книга надихає на зміни і дає відчуття, що все в житті можливо, тож після прочитання цієї книги ви захочете змінити своє життя на краще.
"Купи собі той довбаний букет" – це інвестиція в себе й своє психологічне здоров'я.

Перегляд документального фільму "Мовчазна війна"

Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім'ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Сьогодні для відзначення цієї дати у бібліотеці ім.П.Й.Панча дивились документальний фільм "Мовчазна війна".
У стрічці йдеться про війну в Сирії, у якій тисячі жінок постраждали від зґвалтувань, що їх використовують як зброю у війні, коячи злочин проти людства. Жінки, які висловлюються в цьому фільмі, вирішили порушити мовчанку. Їхні свідчення – рідкісні, виняткові і дуже сумні. Вони – голоси невимовних злочинів.
Події фільма болісно перегукуються з відомими подіями в українських містах: Бучі, Херсоні, та багатьох інших, окупованих російською армією.

Перегляд відбувся за підтримки ГО "Docudays".

Історія у миті: Київ на старих світлинах

Як би не намагалися кожного дня і ночі наші "добрі сусіди" "шахедами" та балістичними ракетами влучити у серце України, древній Київ, попри все, живе, дихає та змінюється. На жаль, зміни не завжди йдуть на користь місту, і деякі унікальні київські пейзажі та архітектурні ансамблі збереглись тільки на старих світлинах.
Вчора ми приймали у бібліотеці команду часопису «К. Фланер», колекціонера старих київських світлин, адміністратора відомих сторінок, присвячених цій тематиці Ігоря Потабачного (retro_kyiv) та усіх бажаючих побачити, яким Київ та його мешканці були століття тому.
З дуже цікавої презентації пана Ігоря ми дізналися, як зароджувалася київська фотографія, чому на деяких старих світлинах замальовані обличчя, як відрізнити фото мешканців міста 20-х та 30-х років, які випускні альбоми були в моді серед київських випускників початку ХХ ст. (до речі, фото дуже інстаграмні!), як знімали репортажні фотографи того часу, роздивлялися світлини першого українського світлофора 1932-1934 рр. на розі Городецького та Хрещатика та повені 30-х років на Трухановому острові, побачили унікальне фото (більше світлин з ним не зберіглося) тимчасового пам'ятника Сталіну, дізнались, де у Києві знімали ню-фотосесії та ще багато цікавинок про наше улюблене місто.
Пропонуємо і вам зануритись в атмосферу Києва початку ХХ ст. та переглянути деякі світлини разом з нами.
Дуже вдячні Вероніці Мартиновій та її команді за організацію цікавої зустрічі!