Запрошуємо на презентацію книги Аркадія Третьякова "Костел святого Миколая в Києві"

У цей четвер, 3 жовтня о 17:30, запрошуємо вас на особливу подію – презентацію нової книги відомого києвознавця Аркадія Третьякова "Костел св. Миколая в Києві". Це видання присвячене одній з найвизначніших архітектурних пам'яток столиці, історії її створення та непростому шляху, який вона пройшла і не менш складному періоду, який вона переживає сьогодні.

На презентації ви дізнаєтесь про детальну історію будівництва костелу, цікаві факти про архітектора Владислава Городецького, про те, як костел пережив революції, війни та радянську владу, ознайомитесь із сучасним станом храму та перспективами його відновлення
Автор книги, Аркадій Третьяков, поділиться своїми дослідженнями та відповість на всі ваші запитання.
Не пропустіть цю унікальну можливість дізнатися більше про історію нашого міста та підтримати відродження культурної спадщини Києва.
Вхід вільний.

Вітаємо з Всеукраїнським днем бібліотек!

Шановні колеги, читачі та всі, хто любить книги!
Від щирого серця вітаємо вас з Всеукраїнським днем бібліотек! Це особливе свято, яке об’єднує всіх, хто цінує знання, мудрість і красу слова.Бібліотеки – це справжні храми знань, де народжуються нові ідеї, розвивається уява та творчість і формується світогляд цілих поколінь. Саме тут ми знаходимо відповіді на свої запитання, відкриваємо для себе нові горизонти і пізнаємо світ.
Сьогодні ми віддаємо шану всім, хто працює в бібліотеках, – людям, які з любов’ю підбирають книги для своїх читачів, допомагають орієнтуватися в книжковому морі і створюють затишну атмосферу для читання.
Бажаємо вам невичерпного натхнення, нових цікавих книжок, великої кількості відданих читачів, здоров’я, щастя та успіхів у всіх починаннях!
Нехай любов до книги завжди буде з вами! ❤️

«Гарт» завітав до книгозбірні

Сьогодні у бібліотеці ім.П.Й.Панча було весело та гамірно - до нас завітали юні талановиті вихованці дитячо-юнацького клубу "Гарт". Діти познайомилися з нашим книжковим фондом, пограли на піаніно, трохи помалювали, відвідали виставки робіт своїх однолітків з художньої студії "Райдуга", які зараз проходять у бібліотеці. та отримали невелички подарунки від бібліотекарів.
Співпраця з дитячо-юнацьким клубом "Гарт" – це завжди яскрава подія. Діти приносять з собою стільки позитиву та творчої енергії, що відразу відчувається, як збагачується наша бібліотека.
Вдячні завідувачу відділу філії ДЮК "Гарт" Світлані Мельник за організацію зустрічі.

Наша бібліотека поповнилася новими книгами

Шановні читачі!

Ми щасливі повідомити вам про те, що наша фонди поповнилася новими книгами завдяки щедрому подарунку від доброго друга бібліотеки Владислава Солодовника. Це свято для всіх книголюбів! Серед подарованих книг ви знайдете справжні перлини української та світової літератури. Зокрема, до нашої колекції потрапили:

• "Англізми і протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті" Ірини Фаріон. Ця книга стане незамінним помічником для всіх, хто цікавиться історією української мови та її взаємовідносинами з іншими мовами.
• "Україна — не Росія. Двадцять років потому" Леоніда Кучми. Ця книга пропонує поглиблений аналіз сучасних українсько-російських відносин з огляду на їх сучасний стан та історичних причин конфлікту. За словами автора, рішення написати книгу виникло після того, як у січні минулого року Росія ракетою вдарила по звичайному панельному будинку в Дніпрі і на світлині з місця зруйнованого будинку він побачив пошкоджену вогнем свою книжку "Україна - не Росія".
• «Ніколи не йдіть на компроміс. Техніка ефективних переговорів» Кріса Восса. Ця книга стане у пригоді всім, хто хоче опанувати мистецтво переговорів та досягати успіху в різних сферах життя.

І це далеко не весь перелік цікавих книг, які тепер доступні для вас у нашій бібліотеці.
Щиро дякуємо Владиславу Солодовнику за цей чудовий подарунок! Завдяки його щедрості наша бібліотека стає ще багатшою і цікавішою. Ми впевнені, що нові книги знайдуть своїх читачів і принесуть багато користі та задоволення.
Запрошуємо всіх бажаючих завітати до нашої бібліотеки та ознайомитися з новими надходженнями.

"Україно, ми йдемо до бою - дай нам смертоносного меча!" (До 95-річчя від дня народження Дмитра Павличка)

До 95-річчя від дня народження Дмитра Павличка бібліотека ім.Петра Панча пропонує ознайомитися з книжковою виставкою, присвяченою життю і творчості українського поета, Героя України (2004), лауреата Національної премії Шевченка (1977) Дмитра Васильовича Павличка.
Відомий український літературознавець і політик, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Микола Жулинський так написав про Дмитра Васильовича: "Дмитро Павличко - поет, розіп'ятий між Лірикою і Політикою, він не може затамувати клекоту переживань, який виривається з його душі відчайдушним криком українського болю".
Дмитро Павличко був багатогранною особистістю: поет, політик, шістдесятник, літературознавець, філософ, перекладач, публіцист, есеїст, прозаїк-новеліст, психолог, політолог, історик, культуролог, дипломат, один з авторів Акта проголошення Незалежності України.
В першій книзі поезій 1953 року "Любов і ненависть" більшість віршів свідчать про бажання поета максимально відверто розповісти про свою юнацьку долю, про те, що переживає його душа. Вісімнадцятитисячний тираж збірки "Правда кличе" було вилучено з продажу й знищено - через сонет "Коли умер кривавий Торквемада" (перша в СРСР публічна оцінка Сталіна як тирана).
Багато текстів Дмитра Васильовича стали піснями, найвідомішою з яких, безперечно, є "Два кольори".
Для Павличка мова - то найцінніший скарб, з яким ніщо не може зрівнятися, то найвищий критерій моральності, вартість людини. Саме мові присвячені вірші "Ти зрікся мови рідної...", "Якби я втратив очі, Україно..."
Повертаючись до сьогодення, Дмитро Павличко ще в 2015 році залишив нам історичне пророцтво: "Ми з москалями - не одна війна, Була сто перша - буде ще сто друга, Коли впаде кремлівський Сатана, А ми від зброї вернемось до плуга".
Дмитро Павличко – людина, яка залишила значний слід в українській літературі та політиці, поезія, проза та публіцистика якого відзначаються глибиною думки, щирістю почуттів та незламним патріотизмом.

Чекаємо вас на нашій виставці.

Розмовний клуб англійської мови «Talk Time»

Сьогодні в нашій бібліотеці відбулося чергове зібрання розмовного клубу з англійської мови «Talk Time». Щовівторка Ви маєте можливість у клубі "Talk Time" не тільки попрактикуватися в розмовній англійській мові, але й розширити коло своїх знайомств та отримати нові знання.
Отже, якщо ви захочете покращити свою розмовну англійську мову та знайти нових друзів, тоді завітайте в бібліотеку ім. Петра Панча до нашого розмовного клубу «Talk Time» щовівторка об 11:00.

Творча зустріч та відкриття виставки робіт художника Сергія Свідерського «Кримські спогади»

Сергій Свідерський – талановитий художник за покликом серця, наш сучасник, працює у різних напрямках та техніках, які постійно вдосконалює, знаходячи нові витончені підходи і методи виконання. Ось що сам митець розповідає про кримський період у своїй творчості:
— У ті роки, коли я опинився на Південному узбережжі Криму, півострів був досить диким місцем, особливо його гірська частина. Моя допитливість дозволила мені зазирнути в багато куточків цього чудового краю. Мої подорожі чергувалися вилазками у гори, з відчуттями тиші та спокою від навколишньої природи, і спусками на узбережжя, де заспокійливий шум моря був живим джерелом творчості. Так з'явилися кримські акварелі, серії графічних малюнків і відчуття зв'язку з навколишнім світом. І це було дуже потужним джерелом творчості.

За час перебування в Криму було виходжено стільки диких кримських стежок, що склавши цифри відстаней та час проходження, вийшла досить вагома цифра близько 32 тисяч кілометрів за багато років подорожей. Запропоновані на цій виставці роботи створені частково під час піших прогулянок, деякі по пам'яті, які спливли в уяві через певний час і всі вони відображають моє емоційне ставлення до дивовижних краєвидів Крима і казкових витівок місцевої природи. Через роки змінилося ставлення до пам'яті – і багато деталей втрачаються, інші часом спливають найяскравіше і живо втілюються у Кримський пласт моєї творчості, пронизуючи червоною ниткою думки, мрії та спогади

Запрошуємо на творчу зустріч з художником Сергієм Свідерським та на відкриття виставки його робіт під назвою «Кримські спогади» 13 жовтня 2024 року о 15:00.

Чекаємо на вас!

Галина Севрук: дух минулих епох

Галина Северук

У березні 1964 року у червоному корпусі Київського університету макет вітража групи художників – Людмили Семикіної, Алли Горської, Опанаса Заливахи, Галини Севрук і Галини Зубченко – під умовною назвою «Шевченко. Мати», був знищений особисто ректором університету. Усіх авторів вітражу радянська влада почала переслідувати. Опанаса Заливаху імперія засудила до 5 років мордовських таборів ще й із забороною малювати – зовсім як колись Шевченка. До книжкової виставки до 95-річчя від дня народження української художниці та дисидентки Алли Горської наша бібліотека додає ще історично-бібліографічні довідки про авторів цього вітража.

Розмовний клуб англійської мови «Talk Time»

Сьогодні в нашій бібліотеці відбулося чергове зібрання розмовного клубу з англійської мови «Talk Time». Щовівторка Ви маєте можливість у клубі "Talk Time" не тільки попрактикуватися в розмовній англійській мові, але й розширити коло своїх знайомств та отримати нові знання.
Отже, якщо ви захочете покращити свою розмовну англійську мову та знайти нових друзів, тоді завітайте в бібліотеку ім. Петра Панча до нашого розмовного клубу «Talk Time» щовівторка об 11:00.

«Потрібен Київ без'язиким! Як язикатим - Соловки!» ( До 95-річчя від дня народження Івана Світличного)

До 95-річчя від дня народження українського поета, літературознавця, дисидента Івана Світличного пропонуємо книжкову виставку «Потрібен Київ без'язиким! Як язикатим - Соловки!». Іван Олексійович Світличний (20 вересня 1929 р. - 25 жовтня 1993 р. ) - духовний лідер національно-демократичного і культурного руху кінця 1950-1970-х років у Києві. У 1962-1963 рр. був ініціатором і одним із засновників Клубу творчої молоді, довкола якого згуртувалися культурні нонконформісти. Одним із перших встановив контакт з українською діаспорою, поширював самвидав і тамвидав (заборонені в СРСР книги, які переважно надходили до нього з Москви через московську інтелігенцію). Незаперечний моральний авторитет для Василя Симоненка, Василя Стуса, Алли Горської, Семена Глузмана, Генріха Дворка, Михайлини Коцюбинської, Зеновія Красівського та багатьох інших.

Українка за вибором, шістдесятниця та дисидентка, яка кинула виклик КДБ ( До 95-річчя від дня народження Алли Горської )

Алла Горська

До 95-річчя від дня народження Алли Горської пропонуємо книжкову виставку «Українка за вибором, шістдесятниця та дисидентка, яка кинула виклик КДБ». Алла Горська була дочкою відомого радянського кінодіяча Олександра Горського, який у різні часи очолював великі кіностудії СРСР: Ленфільм, Ялтинську, Київську й Одеську. Під час Другої світової війни Алла пережила дві блокадні зими, залишившись із мамою в Ленінграді. 

1943 році родина Горських переїхала до Києва, в школі Алла Горська була звільнена від вивчення української мови, у 1948-му вона вступила до Київського державного художнього інституту.

У 1952 році Алла Горська одружилася з Віктором Зарецьким, з яким вони згодом створили багато спільних робіт. 

Опанас Заливаха: Художник, який жив в зоні під назвою СРСР

У березні 1964 року у червоному корпусі Київського університету макет вітража групи художників – Людмили Семикіної, Алли Горської, Опанаса Заливахи, Галини Севрук і Галини Зубченко – під умовною назвою «Шевченко. Мати», де водночас ніжний і суворий Кобзар і заґратована Україна-мати були виконані з елементами іконопису, був знищений особисто ректором університету. Усіх авторів вітражу радянська влада почала переслідувати. До книжкової виставки до 95-річчя від дня народження української художниці та дисидентки Алли Горської наша бібліотека додає ще історично-бібліографічні довідки про авторів цього вітража. Опанаса Заливаху (1925-2007) імперія засудила до 5 років мордовських таборів ще й із забороною малювати – зовсім як колись Шевченка. 

Людмила Семикіна: «Ти, богіня шляхетності, грації й радості...»

Вітраж «Шевченко. Мати»

У березні 1964 року у червоному корпусі Київського університету макет вітража групи художників – Людмили Семикіної, Алли Горської, Опанаса Заливахи, Галини Севрук і Галини Зубченко – під умовною назвою «Шевченко. Мати», де водночас ніжний і суворий Кобзар і заґратована Україна-мати були виконані з елементами іконопису, був знищений особисто ректором університету. Можливо, Михайлина Коцюбинська була чи не єдиним стороннім глядачем, який бачив готовий, підсвічний вітраж пізно вночі перед актом офіційного прийняття о 16 годині наступного дня. Скликана після цього комісія кваліфікувала його як ідейно ворожий. Усіх авторів вітражу радянська влада почала переслідувати. Горську і Семикіну виключили зі Спілки художників, щоправда, через рік відновили. Опанаса Заливаху імперія засудила до 5 років мордовських таборів ще й із забороною малювати – зовсім як колись Шевченка. До книжкової виставки до 95-річчя від дня народження української художниці та дисидентки Алли Горської наша бібліотека додає ще історично-бібліографічні довідки про авторів цього вітража.

Розмовний клуб англійської мови «Talk Time»

Сьогодні в нашій бібліотеці відбулося чергове зібрання розмовного клубу з англійської мови «Talk Time». Щовівторка Ви маєте можливість у клубі "Talk Time" не тільки попрактикуватися в розмовній англійській мові, але й розширити коло своїх знайомств та отримати нові знання.
Отже, якщо ви захочете покращити свою розмовну англійську мову та знайти нових друзів, тоді завітайте в бібліотеку ім. Петра Панча до нашого розмовного клубу «Talk Time» щовівторка об 11:00.

«Літературні обрії Івана Котляревського» (До 255-річчя від дня народження Івана Котляревського)

До 255-річчя від дня народження українського поета, драматурга, перекладача, просвітителя Івана Котляревського бібліотека ім. Петра Панча пропонує своїм відвідувачам книжкову виставку « Літературні обрії Івана Котляревського».
Яким був наш видатний класик української літератури? Душа компанії, він не залишив жодного листа, у якому би скаржився на щось чи ділився своїми почуваннями. Військовий Російської імперії, але не побоявся писати українською. Не був одруженим, але в його житті були жінки. Марія Семенівна, племінниця поміщика, дітей якого навчав Іван Петрович. Була перша актриса Полтавського театру Тетяна Пряженківська в той час, коли він був директором цього театру. Але була ще жінка, яка врятувала Котляревського від ув’язнення за перебування у таємній масонської ложі. Про це писав князь Сергій Трубецькой у листі до декабриста Матвія Бестужева у 1857 р. «П’ятьох наших товаришів страчено в липні 1826 року, багатьох запроторено на каторгу… Котляревського врятувала від суду жінка, яка його кохала…». Імператор Наполеон вивіз з України примірник «Енеїди». Можливо йому розповіли про нечуваний успіх цієї книжки. Котляревського впізнавали козаки, навіть візники. Всі вклонялися йому за те, що написав «Енеїду» рідною мовою, про нас, українців. Проте після виходу з військової служби Іванові Петровичу жилося не в розкошах. І хоча «Енеїда» була видана ще у 1898 році, але небагато допомогла поету. Є згадки про те, що Котляревському не раз доводилось сидіти голодним, спати у вологій холодній кімнаті. Навіть деколи був позбавлений задоволення читати, бо не мав свічки.
Котляревський розсмішив нас, нагадав про те, що маємо свою культуру, свій фольклор. У «Енеїді» змальовано українців такими, як ми є. Адже можемо подолати ворога і відновити нашу єдність. Котляревський вірить у нас, у те, що Україна встоїть у сьогодняшній боротьбі з московською навалою.
В нашій книжковій виставці представлені не тільки численні видання творів Івана Котляревського, а й літературознавчі видання. В першу чергу рекомендуємо заборонене в Україні часів радянської окупації надсучасне і супероптимістичне в часи повномасштабного московського вторгнення есе Євгена Сверстюка «Іван Котляревський сміється» (Євген Сверстюк «На святі надій». Київ, «Наша віра», 1999).
Також читачів може зацікавити родзинка нашої книжкової експозиції про Дмитра Чижевського квітня цього року - «Історія української літератури. Від початків до доби реалізму», видана Українською Вільною Академією Наук у США (Нью Йорк, 1956). Дмитро Чижевський абсолютно по-європейськи розглядає в ній історію нашої літератури, зокрема і творчість Івана Котляревського, у тому числі його навіть деякий модернізм. У цьому переліку і стаття «Котляревський» Сергія Єфремова у книжці «Літературно-критичні статті» (Київ, «Дніпро», 1993). Безперечно, слід назвати Євгена Кирилюка і його монографію «Іван Котляревський. Життя і творчість» (Київ, «Дніпро», 1981).
Чекаємо на Вас у нашій бібліотеці.

Розмовний клуб англійської мови «Talk Time»

Сьогодні в нашій бібліотеці відбулося чергове зібрання розмовного клубу з англійської мови "Talk Time". Зустріч у клубі "Talk Time" - це не лише можливість попрактикуватися в англійській мові, але й чудовий спосіб розширити коло своїх знайомств та отримати нові знання.
Якщо ви хочете покращити свою розмовну англійську мову та знайти нових друзів, тоді завітайте до нашого розмовного клубу "Talk Time" щовівторка об 11:00.

Михайло Олександрович Максимович: вчений, просвітитель і патріот

Михайло Олександрович Максимович (1804-1873) — видатний український науковець, який своєю діяльністю охоплював численні галузі знання, зокрема історію, філологію, етнографію, ботаніку, фольклористику та поезію. Його внесок у розвиток української науки та культури є безперечним, а його багатогранна діяльність і сьогодні викликає захоплення і повагу.

Майбутній науковець народився 3 (15) вересня 1804 року на хуторі Тимківщина, нині Богуславець, Полтавська губернія, у сім'ї старшинського аристократичного роду Переяславщини. Його раннє дитинство було проведене в атмосфері традицій українського селянства. Вже з ранніх років Максимович проявив неабиякі здібності до навчання. Після закінчення Полтавської гімназії, він вступив до Московського університету, де закінчив словесний і природничий відділи філософського факультету, згодом ще й медичний. Це стало основою для його подальшої наукової кар'єри.
Максимович здобув популярність як один з найзначніших українських вчених свого часу. Він був ординарним професором російської словесності Імператорського університету Святого Володимира (нині Київський національний університет ім.Тараса Шевченка) та був першим його ректором. Його лекції відзначалися глибиною аналізу і новаторськими підходами. Максимович також був відомий як енциклопедист, чиї праці охоплювали широкий спектр наукових дисциплін.
Одне з його основних наукових досягнень — це дослідження в області фольклору та етнографії. Максимович активно записував і досліджував народні пісні, казки та обряди, що стало важливим внеском у збереження і вивчення української культурної спадщини. Його праці залишаються важливими джерелами для дослідників української історії та культури.

Крім наукових досліджень, Максимович також був активним полемістом і редактором. Він писав статті та рецензії, в яких відстоював ідеї розвитку української науки і культури. Як видавець-редактор він працював над публікацією важливих наукових і культурних текстів, що сприяло поширенню знань та культурних цінностей серед широкої авдиторії.
Максимович був першим істориком стародавнього Києва, присвятивши йому двадцять п'ять статей. Він уперше показав роль Петра Могили в будівництві української культури, розповів про історію створення багатьох київських пам'яток, зокрема Трьохсвятительської, Воздвиженської, Іоаннівської церков, Хрещатика, Золотих воріт, міських валів, узвозів. Обороняючи рідну культуру від нападок імперських науковців, він рішуче виступає проти панславізму з російським обличчям, а фактично проти русифікації української культури, ігнорування української мови як мови великого окремого народу. Він стверджував, що українська мова виникла ще в часи Київської Русі, раніше за російську. Максимович своїм прикладом запалив багатьох на збирання й дослідження української старовини.
Михайло Максимович не обмежувався лише фольклором і історією. Його інтереси включали ботаніку, природознавство і архівознавство. Він досліджував флору України і брав участь у ботанічних експедиціях, результати яких стали основою для подальших ботанічних досліджень. У сфері архівознавства він займався систематизацією і дослідженням архівних матеріалів, що допомогло зберегти важливі документи та джерела для істориків і науковців.
Михайло Олександрович Максимович помер 10 (22) листопада 1873 року на хуторі Михайлова Гора біля Прохорівки, нині Канівський район. Його смерть залишила глибоку прірву в українській науці і культурі, але його спадщина продовжує жити. Максимович залишив по собі багатий науковий і культурний спадок, який вплинув на розвиток української науки і культури. Його праці, погляди і ідеї залишаються актуальними і сьогодні, забезпечуючи основу для подальших досліджень і розвитку.
Михайло Максимович — це яскравий приклад інтелектуала, який у своїй діяльності об'єднав науку, культуру і патріотизм. Його життєвий шлях і наукові досягнення є важливою частиною української історії і спадщини.

До 220-річниці з дня народження Михайла Максимовича бібліотека ім.П.Й.Панча представляє книжкову виставку "Патріарх української науки".