Зміни у графіку роботи бібліотеки з 01 лютого 2024 року

Шановні користувачі!

Повідомляємо Вам, що з 01 лютого 2024 року змінюється графік роботи бібліотеки.

Робочі дні: понеділок - пятниця з 11:00 до 19:00, неділя - з 11:00 до 17:45.

Вихідний день: субота.

Запрошуємо Вас до нашої бібліотеки!

Книжкова виставка "Крути - невгасимий вогонь української волі"

Стою німий...Схиляю низько чоло...
У спогадах подія судних днів
Жива встає...Точився бій навколо...
О,скільки їх,відважних юнаків
За рідний край і за любов до волі
Лягли от тутна цьому полі!..
Ой,поле,поле крові і скорботи!..
Тут в сяйві ранку нашої весни
Почався новий шлях хресний до Голготи
І залунало зрадливе:"Розпни!"...
Немов Христа друге
страшне розп' яття
Судилося Вкраїні...О, прокляття!

Бурко Демид (1938)

29 січня - особлива дата для українського народу. Саме у цей день 1918-го року біля станції Крути відбувся героїчний бій молодих воїнів. Вони без вагань віддали своє молоде життя в ім'я свого народу, за його свободу та незалежність. Подвиг українських юнаків під Крутами навічно залишиться в пам'яті мабутніх поколінь як символ національної честі, героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за Незалежність України та дає наснагу в боях українським воїнам й досі.
До цієї дати бібліотека ім. П.Панча підготувала книжкову виставку "Крути - невгасимий вогонь української волі".

Презентація книги "Київ. Жінки. Війна"

25 січня у приміщенні актового залу Київської міської державної адміністрації відбулася презентація книги "Київ. Жінки. Війна", яка з’явилася на світ за участі експертів Видавничої ради при Департаменті суспільних комунікацій КМДА та видана за кошти міського бюджету.

Книга складається з 20 жіночих розповідей про перші дні з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Двадцять розповідей про жах, біль, сумніви, спротив, жагу до життя. Під цією яскравою обкладинкою історії про київське метро, про підвали, про плетіння сіток і народження дітей під постійними ворожими обстрілами від киянок, кримчанок та мешканок інших українських міст.
До книги «Київ. Жінки. Війна» увійшли оповідання авторок, серед яких є як відомі письменниці, так і ті, для кого це перша проба пера. Серед авторок: Юлія Єрмоленко, Марія Бурмака, Ірина Солошенко, Олександра Єфименко, Ірен Роздобудько, Тетяна Лисун, Алла Геращенко, Наталія Бондар, Світлана Махно, Леся Литвинова, Марина Раєцька, Катя Ейхман, Анжеліка Рудницька, Оксана Наумова, Олена Муштенко, Міла Іванцова, Анна Виноградова, Ольга Карі, Олена Богатиренко, Галина Кучменко.
Наша бібліотека вже отримала свій примірник книги, який незабаром відправиться на оформлення та поповнить наш фонд.

Фото КМДА та Поліна Путінцева

Англійська під звуки сирени повітряної тривоги

Цієї пятниці заняття з англійської під керівництвом Наталії Рудої почалося з приємних подарунків та перевірки домашньої роботи. За деякий час пролунала сирена провітряної тривоги і наші незламні студенти спустилися в укриття, звідки і продовжили навчання. Дякуємо усім нашим учням за стійкість і наполегливість!

В усіх бажаючих є можливість приєднатися до безкоштовних занять з англійської, які проходять у нашій бібліотеці кожної пятниці о 12:30.
Чекаємо на Вас!

Художня виставка учнів дитячого клубу мистецтв "Райдуга"

Сьогодні, 23 січня, у бібліотеці ім.П.Панча відкрилась виставка робіт юних художників дитячого клубу мистецтв "Райдуга", присвячених Дню Соборності України. На виставці представлені роботи «Джамала» (Сивак Настя, 12 р.), «Єднаємось» (Кунець Аня, 9 р.), «Святковий салют» (Топало Настя), «Оранта» (Кулагіна Єва, 8 р.). Щиро вдячні за допомогу в організації виставки керівнику Клубу "Райдуга" Тетяні Золотухіній.

Запрошуємо Вас відвідати виставку та підтримати юні таланти!

"День Соборності України - символ єднання українського народу" (до Дня Соборності України, Дня Злуки)

Бібліотека ім. П. Й Панча пропонує книжкову виставку "День Соборності України - символ єднання українського народу". Також на виставці представлені художні роботи учнів дитячого клубу "Райдуга", ми щиро вдячні керівникові клубу Тетяні Золотухіній за надані картини.
День Соборності України - свято, що відзначається щорічно в день проголошення Акта возз'єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.
Передумовою було підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної Ради, яким УНР проголошено суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918 року. Процес обєднання України завершився саме 22 січня 1919 року.
Акт воззєднання УНР та ЗУНР - історичний факт, який мав велике ідейне значення. Цей акт показав безсилля будь-яких спроб роз'єднати український народ, протиставити українців один одному. Це державне свято символізує єдність українських земель. І хоча державі тоді не вдалося зберегти цілісність та незалежність, акт Злуки став реальним втіленням вікової мрії українців про свою суверенну державу.
21 січня 1990 року мешканці багатьох населених пунктів по дорозі між Києвом і Львовом утворили живий ланцюг, відзначивши цю історичну дату.
В умовах повномасштабної війни Росії проти України це свято набуло особливого значення. Українці обєдналися навколо загальної мети - Перемоги! Слава Україні! Героям слава! 💙💛

Зустріч клубу "В'язана турбота"

Зима у розпалі, тож благодійному клубу "В'язана турбота" ще вистачає роботи. Невтомні дівчата продовжують вязати теплі речі для наших захисників, масштаби можна побачити на фото:)
Допомога вирушає на фронт, а ми чекаємо на нові зустрічі!

Англійська у бібліотеці ім.П.Й.Панча

В пятницю наші студенти знов збирались, щоб займатись англійською мовою. Дякуємо всім, хто продовжує вчитись, за стійкість та незламність! 

Заняття проходять кожної пятниці, тож чекаємо бажаючих доєднатись 26 січня о 12:30.

До зустрічі!

"Ти вистояв. Не вистояв бетон" (до Дня пам'яті "кіборгів", захисників Донецького аеропорту)

20 січня в Україні офіційно відзначають День пам'яті захисників Донецького аеропорту. Безпрецедентна оборона летовища, яка тривала 242 дні (з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015-го), увійшла в історію нашої держави як одна з найжорсткіших, найзапекліших битв у новітній російсько-українській війні. Неймовірні мужність, звитяга, незламність і стійкість оборонців, які надлюдськими зусиллями утримували позиції в терміналах летовища, були настільки вражаючими, що самі росіяни назвали наших захисників кіборгами. Українські воїни залишили будівлю лише тоді, коли впали стіни. Вже крилатою стала фраза: "Люди витримали - не витримав бетон".

Поетична колекція "Зимові візерунки"

Продовжуємо поповнювати поетичну колекцію "Зимові візерунки". Вірш Максима Рильського читає Поліна Путінцева.

Сніг падав безшелесно й рівно,
Туманно танули огні,
І дальній дзвін стояв так дивно
В незрозумілій тишині.

Ми вдвох ішли й не говорили,
Ти вся засніжена була,
Сніжинки грали і зоріли
Над смутком тихого чола.

І люди млисто пропливали,
Щезали й гасли, як у сні, —
І ми ішли й мети не знали
В вечірній сніжній тишині.

Володимир Антонович - патріарх української історичної школи

Володимир Антонович

В історії України другої половини ХІХ сторіччя важко знайти більш відоме в середовищі національних діячів ім'я, ніж Володимир Антонович. Від руху хлопоманів (разом з Тадеєм Рильським, батьком Максима Рильського), полум'яної промови у Києві біля церкви Різдва Христового під час перевезення тіла Т.Шевченка на Канівську гору, створення та популяризації «Ще не вмерла Україна», об’єднання проукраїнських організацій в Громаду, заборони української мови в Емському указі (за організацію одноденного перепису 1874 р. в Києві, коли серед киян великоруська мова посіла почесне четверте місце) і майже до революції 1905-1907 рр. практично всі події в Україні були пов’язані з участю у них Володимира Антоновича. 

Заняття з англійської у бібліотеці ім.П.Й.Панча

Не дивлячись на прохолодну погоду, наші наполегливі студенти продовжують засвоювати правила англійської граматики та вивчати нові слова.

Кожної пятниці о 12:30 можно доєднатися до безкоштовних занять з англійської мови у змішаному форматі, які проводить викладач Наталія Руда.

"Людям на радість" (до 115-річчя від дня народження Марії Примаченко)

Марія Примаченко

12 січня 1909 року народилася самобутня українська мисткиня, талановита художниця, представниця наївного мистецтва Марія Примаченко.
До 115-річчя від дня народження видатної українки бібліотека ім. П. Й. Панча підготувала історико-бібліографічну довідку.
Все своє життя Марія Примаченко прожила в селі Болотня, що на Київщині. Батько Оксентій був обдарованим теслею, майстрував дворові огорожі у вигляді головкатих зображень, а мати Параска - талановитою вишивальницею, біля якої мала Марійка опанувала мистецтво вишивки. Дитинство дівчинки затьмарила тяжка хвороба: у віці 7 років вона захворіла на поліємієліт, через що не змогла повноцінно навчатися й закінчила лише 4 класи школи.

Перегляд документального фільму "Колір фасаду: синій"

Сьогодні, 11 січня, у Кіноклуб Docudays UA при Бібліотеці ім. П. Панча відбувся показ документальної стрічки Олексія Радинського "Колір фасаду: синій", яка розповідає про боротьбу архітектора Флоріана Юр'єва за життя свого улюбленого проєкту, так званої "Літаючої тарілки" на Либідській площі. Модернову будівлю в центрі столиці, концертну залу з унікальною акустикою місцеві забудовники намагались перетворити на вхід до торговельного центру, тож майже 90-річному майстру нічого не залишалося, як розпочати кампанію із збереження унікальної споруди. На обговоренні після перегляду стрічки прозвучала думка, що боротись за свої права треба у будь-якому випадку, навіть якщо проти тебе стоять влада та великі гроші.

Поетична колекція "Зимові візерунки"

Січень – початок нового року, нових звершень і мрій. Місяць святкувань і складання планів на майбутнє. Зима у розпалі, попереду ще люті морози та заметілі. Але всіх нас зігріває тепло люблячих сердець та світло у вікнах рідної домівки. Про це перше відео з нашої наша поетичної колекції "Зимові візерунки". 

Вірш Галини Потопляк читає Тетяна Алексюк.

Зимові хатинки, як білі грибочки,
Як лебеді білі, як білі сорочки,
Лелеки в спочинку, журавлики в зграї.
Зимові хатинки, як пташечки в раї.
У них три віконця, і двері, й місточок,
Горище, комора, довкола садочок.
І сіни похмурі, й світлиця, й лампада.
І в горщику - каша, і в серці - досада.
Зимові хатинки із рідного краю -
Це шепіт дзвіночків, це плач водограю.
Це слово, це пісня, а ще колискова,
Це припік, це двері й на щастя підкова.
І так там затишно, і так там біленько.
Там навіть у смутку сміється серденько.
Там борщик у мисці, там хліб і салина.
В зимовій хатинці живе Україна.
І я в ній живу, і сиджу на ослоні
І грію, і грію холодні долоні.
Вогонь в грубі блима і дух йде по хаті.
На ліжках застелені рядна картаті.
Живе в білих хатах дух правди і волі.
В ній з"Їли чимало і хліба, і солі.
І випили бочку, чи й дві медовухи.
Жили в ній і тещі, й недобрі свекрухи.
Але там любов, там любов брала гору.
Там баба заходила вранці в комору.
Там дід плів коші і маленькі корзинки...
Як теплі гніздечка зимові хатинки.

Показ фільму "Найкращий бос" у Кіноклубі бібліотеки ім.П.Й.Панча

У четвер, 4 січня, у Кіноклубі бібліотеки ім.П.Й.Панча пройшов показ художньої стрічки іспанського режисера Фернандо Леона де Араноа "Найкращий бос". 

Дія фільму  відбувається у провінційному іспанському містечку і розповідає про історію компанії з виробництва промислових ваг. З наближенням візиту комісії, за результатами якого відбудеться присудження місцевої нагороди за ділову досконалість, власник Бланко (Хав'єр Бардем) докладає всіх зусиль, щоб забезпечити ідеальний стан справ. Він невтомно працює над вирішенням проблем зі своїми працівниками, навіть якщо це означає переступити межу, яку не можна переступати. Дуже цікава стрічка з багатьма підтекстами та чудовими акторськими роботами. Але питання - чи вартує примарний успіх тої страшної ціни, яка сплачена за нього - в підсумку так і не отримує відповіді.

«Про козака Ося і москаля Ася» - дума-казка Степана Васильченка 1919 року для дорослих українців (До 145-річчя від дня народження Степана Васильченка)

Те, що нова «робітничо-селянська влада» Росії на чолі з більшовицьким урядом Лєніна зруйнувала світ насильства «до основанья» лише у тріскучих словах їхнього партійного гімну, а на ділі перевдягнула великодержавну імперську сваволю з царських шат у комісарську шкірянку, – добре розумів український письменник Степан Васильченко. 1919 року з-під його пера з’явилася сатирична казка «Про козака Ося і москаля Ася».

Показ кінострічки "Найкращий бос" (Іспанія)

Шановні відвідувачі!

4 січня о 14:00 запрошуємо Вас на перегляд кінострічки «Найкращий бос» (Іспанія). У головній ролі оскароносний Хав’єр Бардем. Вхід вільний.

Показ організовано за підтримки компанії Arthouse Traffic в рамках проєкту "Кіноклуб. Всеукраїнська мережа".

«Бунтар та співець рідної мови, якого ми не знали» (До 145-річчя від дня народження Степана Васильченка)

«Людина чистих, високих ідеалів, як він багато ждав від майбутнього. В 1932-му помер у Києві голодною смертю...» 

Олесь Гончар

«Степан Васильченко був і є моїм вчителем. Як Шевченко і Стефаник. Як Григір Тютюнник і Микола Вінграновський. Це вони піднесли українську мову на таку висоту, від якої бракне повітря і завмирає серце. Нахилились до землі й підняли». 

Галина Пагутяк

Навесні 1932-го, підписавши з видавництвом договір на видання вибраних творів, Васильченко поїхав лікувати своє здоров'я до Одеси. Йому мали вислати за договором, 25% гонорару з загальної суми в 5 тисяч карбованців ще до Києва, але не вислали. З Одеси він прислав телеграму, щоб вислали йому туди належні гроші. Але грошей знову не вислали. Вважається, що це сталося тому, що саме тоді з'явилась у пресі зловісна стаття критика Бориса Коваленка. Хворий письменник мусив вертатися назад до Києва без ніяких засобів на життя. Степан Васильченко помер 11 серпня 1932 року у Києві від голодного виснаження, про що не пишуть його офіційні біографи.

"Світи Джерома Селінджера". До 105-річчя від дня народження (1919 - 2010)

Сьогодні, 1 січня, виповнюється 105 років від дня народження американського письменника-класика, письменника-загадки, який на піку своєї кар’єри покинув літературну діяльність та оселився в провінції, де вів усамітнений спосіб життя аж до самої смерти в 2010 році. Йдеться про Джерома Дейвіда Селінджера.
Його творча спадщина невелика – низка оповідань і повість, що стала світовим бестселером, яку він писав протягом 10 років, - «Ловець у житі».
Народився письменник у заможній родині в 1919 році. Учився в трьох коледжах, але не закінчив жодного. Згодом батько, який був торговцем, відправив сина до Европи вивчати ковбасне виробництво. Потрапивши там на скотобійню, Селінджер, по-перше, відчув огиду й не схотів продовжувати сімейну справу, а, по-друге, став вегетаріанцем. Повернувшись до Америки, він вирішив зайнятися літературною діяльністю. У 1940 році було опубліковано його перше оповідання «Молоді люди». У Другу світову війну Селінджер воював. Ернест Ґемінґвей, зустрівшись із ним під час воєнних дій у Нормандії, високо оцінив його творчість, зазначивши: «Ви до біса талановитий». Найяскравішим оповіданням, яке зачіпає тему війни, є «День рибки-бананки». Дуже стисло, але вражаюче влучно, автор змальовує складний психологічний стан чоловіка, що повернувся з війни.