Під знаком "Чорного квадрату" (До 145 річниці з дня народження Казимира Малевича)

Автопортрет 1908-1910 роки

Сьогодні, 23 лютого 2024 року виповнюється 145 років з дня народження Казимира Севериновича Малевича – українського художника-авангардиста, визначного діяча авангарду, засновника супрематизму, одного з фундаторів кубофутуризму.
У родині Малевичів, що мали польське коріння, було чотирнадцятеро дітей. Батько, який працював на цукрозаводі, мріяв аби син став цукроваром. Тому вороже поставився до захоплення малюванням. Мати ж, навпаки, підтримала Казимира Малевича. Сама купила йому професійні пензлі та фарби. Перше знайомство хлопця з художниками сталося у містечку Білопіллі Харківської губернії. «З Петербурга приїхали найзнаменитіші художники для писання ікон в соборі. – писав у спогадах Казимир Малевич. – Це нас сильно схвилювало, бо ми ще ніколи не бачили живих художників». Попри те, що Малевич, виконуючи волю батька закінчив агрономічне училище, згодом пішов навчатися малюванню до Київської художньої школи Миколи Мурашка.

УНОМИС (Утверджувачі нового мистецтва) – авангардне художнє об’єднання,
засноване Казимиром Малевичем 1920-го у Вітебську.

Стоять (зліва направо): Іван Червинко, Казимир Малевич, Єфим Рояк, Ганна Каган,
Микола Суєтин, Лев Юдин, Євгенія Магарил. 1922. Вітебськ.

Потому Малевич майже десять років прожив у Курську, де одружився та працював на Курсько-Московській залізниці. Він не полишав малювати й організував гурток з малювання.
Подружнє життя не склалося і 1905-го року Малевич здійснив першу невдалу спробу вступити до Московського училища живопису, скульптури і зодчества. Він почав займатись у студії архітектора, одного із засновників Московського товариства художників Івана Рерберга. Малевич увійшов у середовище відомих малярів, почав виставлятися на художніх виставках товариства.

«Де серп і молот,

там смерть і голод»

«Кубофутуристичний» напрям у творчості Малевича припав на початок Першої світової війни. 1913-го він оформлював постановку футуристичної опери «Перемога над Сонцем». На театральній сцені вперше було представлено «Чорний квадрат», створений Малевичем як декорація до спектаклю. Це був початок супрематизму (найвищого етапу у мистецтві).

З 1918-го колір зникає у живописі Малевича. З’являється картина «Білий квадрат на білому фоні». «Це знак чистоти людського творчого життя. – говорив Малевич, – це досягнення живописного абсолюту, а місія живопису на цьому закінчена».
За радянської влади його двічі заарештовували, 1933-го його мистецтво оголосили поза законом.

У творчості Малевича була відображена тематика Голодомору 1932-33 року. Відомий його ескіз під назвою «Де серп і молот, там смерть і голод» – рядком з народної пісні 1920-30-х років. На картині зображені 3 людські фігури, у яких замість облич серп, молот, хрест і труна.
Вінцем творчості Малевича та символом авангардного мистецтва XX століття стала його знаменита картина "Чорний квадрат", написана у 1915 році. Ця робота, що на перший погляд здається простою, насправді має глибокий філософський сенс.

Чорний квадрат символізує відмову від традиційного мистецтва та перехід до нового, абстрактного, втілює концепцію "нуля", з якого, на думку Малевича, має розпочатися нове світосприйняття, а також є полем для інтерпретацій, адже кожен глядач може побачити в ньому щось своє.
Малевич не обмежувався лише живописом. Він також працював над графікою, дизайном, театром, викладав, писав теоретичні статті.
Його творчість справила величезний вплив на розвиток не лише українського, а й світового мистецтва.
Сьогодні роботи Малевича виставляються в найвідоміших музеях світу, а його ім'я посідає одне з перших місць серед художників XX століття.
145 річниця з дня народження Казимира Малевича – це чудова можливість згадати про його творчість, переосмислити спадщину та надихнутися новаторськими ідеями митця, а також взяти почитати у бібліотеці ім.П.Й.Панча книгу Ігоря Коляди "Казимир Малевич".