Волею обставин Зеновій Красівський не є загальновідомим в Україні, хоч саме він з тих, кого радянська система переслідувала, калічила фізично, нищила морально, але не зламала. Український поет (збірки «Месник» і «Невольничі плачі»), фотограф і кінооператор (тричасовий документальний фільм «Опанас Заливаха. Творчість», 14 листопада 1990 р., Івано-Франківськ), політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи, Зеновій Красівський усе життя присвятив боротьбі за вільну і справедливу Україну. Його дружина Олена Антонів обрала своїм життєвим кредо не вимолювати у Бога допомоги собі й друзям, а самій робити добро, лікувати не лише тіло (вона лікар за освітою), а й душу. Її обливали брудом, чого тільки варта пасквільна стаття «Антонів і Клеопатра»!
Зенон Красівський був надто відмінний від дисидентів в плані національному і релігійному, бо виступав за Незалежність України, а не просто за права і свободи, і за свою Церкву, коли більшість населення була отруєна атеїзмом. На жаль, в умовах сьогоднішньої війни підтверджується його блискуча думка:«...ми не будемо мати демократичного вирішення національного питання».
Немає коментарів:
Дописати коментар