«Блазень із сумними очима» (До 125-річчя Миколи Яковченка)

Микола Яковченко

Цими весняними днями, 3 травня, виповнюється 125 років від дня народження видатного українського актора театру та кіно, народного артиста УРСР Миколи Федоровича Яковченка (1900–1974). Любов і визнання актору принесли ролі комедійних персонажів у фільмах «За двома зайцями», «Ніч перед Різдвом», «Максим Перепелиця».
Народився майбутній актор 3 травня 1900 р. в Прилуках. Після закінчення Прилуцької чоловічої гімназії розпочав сценічну діяльність в аматорських гуртках рідного міста. Друг дитинства згадував: «Микола був веселим і кмітливим, душею всіх хлопців нашої вулиці».
Із 1920-го по 1927 рік Микола Яковченко виступав на сценах професійних театрів Сімферополя, Черкас, Чернігова, Дніпропетровська, Харкова. Від 1928 р. (з перервами) і до кінця своїх днів був провідним актором Театру ім. Івана Франка.
Микола Яковченко брав участь у радянсько-фінській війні (30 листопада 1939 – 13 березня 1940 р.), пройшов Другу світову війну у складі другої акторської фронтової бригади Театру ім. Івана Франка на чолі з Амвросієм Бучмою. Однак і у власному житті мав чимало трагедій: у 1946 р. від онкозахворювання померла 36-річна дружина Тетяна і він залишився з двома доньками, а у 1970-му, також від онкології, померла старша донька Ірина. Молодша, Юнона, теж рано пішла з життя, переживши батька лише на кілька років.

На схилі літ найближчим приятелем актора став песик Фан-Фан. Бронзовий Микола Яковченко разом зі своїм Фан-Фаном з 2000 р. назавжди залишилися у сквері біля Національного драматичного театру імені Івана Франка: пам’ятник було встановлено з нагоди 100-річчя митця (скульптори: В. Чепелик, О. Чепелик, архітектор В. Скульський).
Від 1952 р. Микола Яковченко активно знімався в кіно. Тріумфальним став для нього 1961 р.: тоді побачили світ культові стрічки «За двома зайцями» та «Вечори на хуторі біля Диканьки».

Кадр з фільму
"Вечори на хуторі біля Диканьки"

Від 1968-го голос Яковченка почав лунати в гумористичній передачі «Від суботи до суботи», ставши її візитівкою.
У 1970 р. митцю було присвоєно почесне звання народного артиста України.
Сучасники називали Миколу Яковченка «найнароднішим серед заслужених і найзаслуженішим серед народних». І хоча в його фільмографії не так багато головних ролей, проте його епізодичні ролі стали культовими, а цитати з фільмів знають практично всі. Саме через це його називають генієм епізоду. Сергій Параджанов сприймав його як українського Чарлі Чапліна. Проте Микола Федорович був цілком самобутньою особистістю.
Зіграні ролі: Микола («Наталка-Полтавка» І. Котляревського); Бублик («Платон Кречет» Ол. Корнійчука); Довгоносик «В степах України» Ол. Корнійчука); Лящ («Останні» Максима Горького); Пеньожка («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого). Особливої популярності та всенародної слави Микола Яковченко набув після зіграних ним комедійних персонажів у фільмах «За двома зайцями», «Ніч перед Різдвом», «Максим Перепелиця».

Кадр з фільму "Максим Перепелиця"

Про українських артистів написано не так багато окремих книжок, а про акторів XX ст. й поготів. Миколі Яковченку пощастило більше: відома дослідниця-архівістка, землячка артиста (обоє вони родом із Прилук) Ірина Матяш у 2005 р. видала збірник спогадів та архівних документів «Сміхотворець Микола Яковченко», а пізніше, по двох роках, – монографічне дослідження «Блазень із сумними очима» (дебютне видання в серії «Мистецтво і архіви»).Ще одне цікаве видання про актора – театрознавча монографія Віталія Жежери, в якій наведено найповніший на сьогодні перелік театральних ролей Миколи Яковченка.

Видатний актор і досі живе серед нас, у нашій пам’яті – в десятках образів, відтворених ним на екрані й на сцені.

Пам'ятник М.Яковченку у сквері
біля Театру ім.Івана Франка