"Майстер національної візуалізації Георгій Нарбут — творець українських грошей та гербів" (до 140-річчя від дня народження Георгія Нарбута, українського графіка, автора перших українських банкнот)

Сьогодні, в день народження Тараса Григоровича Шевченка, ми згадуємо ще одну видатну постать — Георгія Нарбута, визначного нашого графіка та художника-ілюстратора, засновника української шрифтової школи, розробника проєкта герба та печатки Української держави, автора дизайну грошей для урядів Української Центральної Ради й Гетьманату, професора-засновника та першого ректора Української Академії мистецтв.
До 140-річчя від дня народження видатного художника бібліотека ім. П. Й. Панча підготувала бібліографічну довідку.
Георгій Нарбут народився 9 березня 1886 року на хуторі Нарбутівка Глухівського повіту Чернігівської губернії (зараз Сумська область). Сім'я походила зі старовинного, але збіднілого козацького роду і була досить великою — дев'ятеро дітей. Батько Іван Якович — дворянин, випускник фізико-математичного факультету Київського університету. Тут Георгій прожив до дев'яти років, а потім його віддали до підготовчого класу Глухівської гімназії, яку він закінчив у 1906 році. Ще на початку навчання у Нарбута виявився хист до малювання. Маючи рідкісну память і здібність виокремлювати головне, Георгій відтворював у малюнку краєвиди, творчо компонуючи їх з уяви, любив переписувати тексти старовинними шрифтами, копіювати давні німецькі біблійні гравюри, робив витинанки. Геральдикою Нарбут зацікавився тоді ж, у Глухові, намагався дізнатися щось про рід "Нарбут", про герб цього роду, який він зрештою намалює, але станеться це вже у 1912 році в Санкт-Петербурзі, куди він з братом Володимиром потрапив, вступивши до Петербурзького університету на "східний факультет", з якого згодом перевівся на філологічний. Від сліпого наслідування російського ілюстратора Івана Білібіна, який був його покровителем у Санкт-Петербурзькому університеті, Нарбута врятували три місяці стажування у Мюнхені.
Відтоді він дедалі впевненіше творить власний неповторний стиль. У 1917 році Георгій переїздить до Києва, де потрапляє у вир творення української державности. Він став її витонченим стилістом. 13 листопада 1917 року Генеральний Секретаріат УЦР на чолі з Михайлом Грушевським розсилає науковцям, фахівцям із геральдики листи-запрошення взяти участь у роботі підготовчої комісії з опрацювання герба України. Василь Кричевський, видатний архітектор, графік і художник, так добре впорався із завданням, що малий герб у його накресленні ми використовуємо й нині. 

А першим публічним виходом тризуба стала його поява на 100-гривневій банкноті, проєкт якої розробив Георгій Нарбут. Працюючи над малюнком першого українського грошового знака, графік не копіював наявних банкнот, а створив оригінальну купюру в стилі українського бароко. Лише на одній стороні банкноти Нарбут використав дев'ять варіантів оригінального шрифту, а напис "100 карбованців" дублювався російською та польською мовами, а також на ідиш. Нарбут розробив і перші поштові марки номіналом 30-40-50 шагів. Якийсь час марки функціонували як монети. У липні 1918 року Нарбут розробив малу Державну Печатку. Своєрідною особливістю нарбутівського стилю була звичка писати замість кириличної "Н" латинську "N". Графік розробляє проєкти державних паперів із зображенням тризуба - бланки, акцизні марки, грамоти, листівки. Нарбут розробив ескізи 2, 10, 100 і 500 гривень. Наймайстернішою з банкнот було
визнано 100-гривневу — її називали "горпинкою" через зображення на ній селянки, що несе врожай у снопі, та чоловіка у фартуху, який спирається на молот — в обрамленні вінка з квітів, плодів, овочів, пшениці. На зворотному боці — тризуб у лавровому вінку. Разом у 1917 — 1920 рр. в обіг було випущено 24 види грошових знаків-карбованців, гривень і шагів. Тринадцять з них друкували за проєктами Георгія Нарбута. Проте не лише державні символи, а щось універсальніше залишив нам Нарбут: його українським шрифтом ми користуємося й донині. 

Вишукана "Українська абетка" — це зразок і шрифтового, й ілюстраторського мистецтва. 

Дивлячись на неї, можна тільки здогадуватися, якими були б ті 20 ілюстрацій Нарбута до "Енеїди" Котляревського, із яких він встиг зробити лише одну.

Георгій Нарбут прожив дуже мало - всього 34 роки. Помер від тифу 23 травня 1920 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.
У нашій бібліотеці ви зможете прочитати більш докладно про життя і творчість відомого графіка в книзі Олени Нагорної "Георгій Нарбут", а також побачити його чудові роботи у виданні Дмитра Горбачова "Стилі українського мистецтва ХХ століття".