Сьогодні, 9 березня 2026 року у день вшанування Великого Кобзаря у читальній залі бібліотеки відбувся захід «Шевченківська премія: 65 років служіння українській культурі», який пройшов у межах відзначення 65-річчя заснування Національної премії імені Тараса Шевченка - найвищої державної нагороди України в галузі культури, літератури та мистецтва.
Бібліотекар Анатолій Редько розповів учасникам заходу про історію становлення премії, її трансформацію в різні історичні періоди та роль у формуванні культурного простору України. Національна премія України імені Тараса Шевченка є державною нагородою, що присуджується за найвидатніші твори літератури, мистецтва, публіцистики та журналістики, які становлять вершину духовного надбання українського народу. Її історія розпочалася у 1961 році, під час радянської «відлиги». Саме цього року відзначали сторіччя від дня смерті великого українського поета, що стало знаковою подією для заснування нагороди.
20 травня 1961 року була прийнята постанова Ради Міністрів УРСР «Про встановлення щорічних Республіканських премій імені Тараса Шевченка». Головою урядового комітету із присудження премії став відомий драматург Олександр Корнійчук. 9 березня 1962 року першими лауреатами премії були названі Олесь Гончар і Павло Тичина (література) та Платон Майборода (музика).
23 квітня 1969 року премія отримала статус Державної премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка. 27 вересня 1999 року Указом Президента України її перейменовано в Національну премію України імені Тараса Шевченка. Спочатку премія присуджувалась у 3-х номінаціях, але з роками їх кількість зростала. Починаючи з 2026 року, Національна премія присуджується у 13 номінаціях.
Особи, удостоєні Національної премії, отримують звання лауреата, Диплом, Почесний знак та грошову винагороду. Як правило, щорічно Президент України вручає Національну премію 9 березня під час урочистого святкування дня народження Тараса Григоровича Шевченка.
20 травня 1961 року була прийнята постанова Ради Міністрів УРСР «Про встановлення щорічних Республіканських премій імені Тараса Шевченка». Головою урядового комітету із присудження премії став відомий драматург Олександр Корнійчук. 9 березня 1962 року першими лауреатами премії були названі Олесь Гончар і Павло Тичина (література) та Платон Майборода (музика).
23 квітня 1969 року премія отримала статус Державної премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка. 27 вересня 1999 року Указом Президента України її перейменовано в Національну премію України імені Тараса Шевченка. Спочатку премія присуджувалась у 3-х номінаціях, але з роками їх кількість зростала. Починаючи з 2026 року, Національна премія присуджується у 13 номінаціях.
Особи, удостоєні Національної премії, отримують звання лауреата, Диплом, Почесний знак та грошову винагороду. Як правило, щорічно Президент України вручає Національну премію 9 березня під час урочистого святкування дня народження Тараса Григоровича Шевченка.
У ході зустрічі йшлося про значення та суспільну вагу цієї найвищої державної відзнаки в галузі культури й мистецтва. Особливу увагу приділено було творчості письменників, удостоєних Національної премії імені Тараса Шевченка.Окремо зосередилися на особистостях, що формують духовний код нації: від класиків— Василя Симоненка, Олеся Гончара та Павла Тичини, Миколи Вінграновського — до сучасних яскравих постатей, серед яких Марія Матіос, Юрій Іздрик.
В кінці заходу ведучий запросив учасників до висловлення зауважень про почуте, у ході якого присутні поділилися своїми враженнями та висловили своє бачення щодо розвитку української літератури.
В кінці заходу ведучий запросив учасників до висловлення зауважень про почуте, у ході якого присутні поділилися своїми враженнями та висловили своє бачення щодо розвитку української літератури.
Немає коментарів:
Дописати коментар