Вітаємо усіх з новим роком!

Напередодні новорічних свят ми отримали новий неочікуваний подарунок, за який безмежно вдячні нашому другу Владиславу Солодовнику! Новеньки книжки вже чекають на реєстрацію і зовсім скоро зустрінуться зі своїми читачами.

🎄Вітаємо усіх з Новим роком і бажаємо здійснення найзаповітніших мрій! ✨

Англійська у бібліотеці ім.П.Й.Панча

Не дивлячись на безсонну ніч, яку напередодні влаштувала всій Україні російська армія, 29 грудня відбулося останнє у цьому році заняття з англійської мови у змішаному форматі. Щиро вдячні нашему неймовірному викладачу Наталії Рудій! Вітаємо усіх з прийдешніми святами і з нетерпінням чекаємо на зустрічі у новому році! 

Слава Україні!💙💛

Благодійна зустріч команди "В’язана турбота"

22 грудня до нас знову завітала команда в'язальниць В'язана Турбота, які не покладаючи рук продовжують працювати на благо ЗСУ. Частина зв’язаних шкарпеток вирушає у бік Куп’янська, а друга частина новорічних подарунків вже прямує у бік Донецька.
Дівчата роблять велику справу, за що їм наша щира вдячність💙💛.
Чекаємо на наступні зустрічі!

 

Концерт-презентація "Райські яблучка"

У такі складні часи, які випали на долю наших сучасників, зустрічі однодумців необхідні людям як повітря. Таким живільним ковтком для присутніх став концерт-презентація "Райські яблучка", що відбувся у Центрі вільного спілкування "Діалог" Товариства "Знання" України 22 грудня цього року.

У концерті брали участь: 

Володимир Петровський, громадський уповноважений з прав людей з інвалідністю, Голова Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів".

 Анатолій Рибін, автор-виконавець власних пісень

Ліда Телятнікова, солістка вокального ансамблю "Київські соловейки" Київської дитячої музичної школи № 29 у супроводі концертмейстера Вадима Колоска. Після виконання концертної програми Ліда передала дві свої картини для наших воїнів на фронт.

Ігор Жук, бард, письменник, автор радіо-вистав, сценаріїв понад 30 фільмів студії "Киевнаучфильм", який виконав багато своїх та перекладених українською пісень.

Ірен Роздобудько, українська письменниця, ілюстраторка, сценарістка, волонтерка, яка представила публіці свою нову книжку "Райські яблучка". Книга складається з веселих і водночас сумних оповідань, які авторка почала публікувати у фейсбуці на початку повномасштабного вторгнення, перебуваючи в оточеному Києві і намагаючись підтримати жителів міста. Перший наклад книжки розповсюджуватиметься виключно бібліотеками, тож пропонуємо нашим читачам уважно слідкувати за новими надходженнями.

Людмила Грабовенко, членкиня Наглядової ради Міжнародної громадської організації "Федерація жінок за мир у всьому світі" представила свою неймовірну колекцію українських хусток, серед яких почесне місце займає дбайливо збережена трьохсотлітня автентична хустка.

Англійська у бібліотеці ім.П.Й.Панча

У п’ятницю, 22 грудня у бібліотеці ім.П.Й.Панча відбулося вже традиційне заняття з англійської мови. Хоч наприкінці зустрічі пролунала повітряна тривога, учні розглянути засвоїти основні завдання. Щиро вдячні пані Наталії Рудій за незмінну професійність та турботу!
Остання зустріч цього року відбудеться 29 грудня. Тож, якщо хтось хотів приєднатися до нас, запрошуємо на 12:30 за адресою вул.В.Васильківська, 90.

Вітаємо з Різдвом Христовим!

Колектив бібліотеки ім. Петра Панча вітає усіх з Різдвом Христовим! Хай запанує мир на рідній землі, воз'єднаються українські родини, які розкидало по всьому світу, повернуться додому наші воїни світла. Перемоги, добра, злагоди!

Різдвяний концерт "Музика проти вибухів"

Пропонуємо зануритися у святкову атмосферу Різдвяного концерта, яку нам подарували учні та педагоги Дитячої музичної школи №10.

Різдвяний концерт учнів та педагогів Дитячої музичної школи №10 "Музика проти вибухів"

20 грудня у бібліотеці ім.П.Й.Панча відбувся Різдвяний концерт учнів та педагогів Дитячої музичної школи №10 "Музика проти вибухів". У виконанні юних артистів прозвучали відомі різдвяні та новорічні мелодії: "Добрий вечір тобі, пане господарю", "Щедрик", "Happy New Year" та інші. 

Щиро вдячні усім учасникам концерта за подарований святковий настрій!🎄🎇✨

«Краси не вирву з серця я ніколи» (До 150-річчя від дня народження Миколи Філянського)

«Будемо мати надію, що в день останнього суду господь бог простить поетові його гріхи і не згадає його віршів». 

Михайло Коцюбинський

«Не всі навіть знали, що він, один з основників модернізму в українській поезії, може, навіть, найталановитіший з усіх поетів, своїх сучасників, ще живий, мешкає в південному степовому місті, працює як директор в Музеї. Про нього забули так, ніби він давно помер або навіть і не існував зовсім...»

Віктор Домонтович «Без ґрунту»

«Син землi», «краси земної пiлiгрим» – цi образнi самохарактеристики визначають природу художнього обдаровання i напрям творчостi самобутнього поета-лiрика, представника раннього українського модернiзму Миколи Фiлянського, котрий разом iз Миколою Вороним, Лесею Українкою, Олександром Олесем, поетами «Молодої Музи» здiйснив iдейно-естетичне оновлення української поезiї початку ХХ ст. 

Різдвяний концерт учнів Дитячої музичної школи №10

Запрошуємо Вас на Різдвяний концерт, який підготували учні та вчителі Дитячої музичної школи №10. Концерт відбудеться 20 грудня о 14:30 за адресою: вул.Велика Васильківська, 90.

Вхід вільний.

Запрошуємо усіх бажаючих підтримати оплесками юних артистів.

Наша підготовка ро різдвяних і новорічних свят

Як ми прикрашали вікна бібліотеки витинанками до Різдва і Нового року🎄✨

Знайомимо з молодими поетами

 

Соціальні мережі дають нам змогу познайомитися з чудовими молодими авторами. З радістю ділимося з вами творчістю чарівної @vikasharak ❤️‍🔥.

Вірш читає Поліна Путінцева.

Тобі я друг, і недруг, і коханець,
Я твій товариш та найбільший лиходій,
Коли твоя душа звала на танець,
Ми утворили з нього справжній бій.

Тонка майстерність, грація, краса,
Тебе я вів, а світ кружляв навколо,
Коли від нас лишаться лиш тіла,
Замкнеться Люцифера крайнє коло.

Тобі я друг, і недруг, і коханець,
А ти тайфун, який збиває з ніг
Ми стерли із поверхні увесь глянець
Та все ж робили вигляд, що це збіг.

Тобі я друг, і недруг, і коханець,
Я твій товариш та найбільший лиходій
Замкнулось коло. Відтепер я бранець.

На віки вічні,
ти моя,
я твій.

Англійська у бібліотеці Петра Панча

Продовжуємо вивчати англійську з Наталією Рудою. Чергове заняття у змішаному форматі відбулося сьогодні, 15 грудня. Якщо ви маєте бажання спілкуватися англійською у теплій дружній атмосфері, чекаємо на вас о 12:30 кожної пятниці.

«Найвидатніший майстер імпресіоністичної поезії ХХ сторіччя»

«Плужник належить до тих учнів, які переростають своїх учителів»

Максим Рильський

До 125-річчя від дня народження Євгена Плужника (26.ХІІ.1898 - 2.ІІ.1936) бібліотека імені Петра Панча пропонує своїм читачам і відвідувачам нашого сайту книжкову виставку «Найвидатніший майстер імпресіоністичної поезії ХХ сторіччя».
Український бібліотекознавець, книгознавець, літературознавець Юрій Меженко сказав про нього: «Такого поета ми в житті будем довго чекати і дай нам Бог, щоб ми дочекалися». Євген Плужник був знаковою фігурою післяреволюційної української інтелігенції. Поет, драматург і перекладач, він перебував поза політикою у своїх віршах і належав до тих унікальних особистостей, яким дано бачити цілий світ, не виходячи з кімнати. Він не кидав антирадянських гасел, не вступав у політичну полеміку і ніколи не помишляв бути комуністом. Відторгнення дійсності, що заперечувала вічні цінності, – людське життя і любов, – разом із закликами чинити спротив сліпій жорстокості, зробило його героєм українського розстріляного Відродження і жертвою сталінського терору.

Пристрасний шанувальник його творчості, прекрасний її інтерпретатор, відомий філолог-славіст Володимир Державін, у післямові до книжки (Євген Плужник «Три збірки»), яку в сорокові роковини смерті поета (1976) підготував до друку в Мюнхені Інститут літератури ім. Михайла Ореста, висловився: «Якби поетичний геній визначався (як це багато хто думає) індивідуальною неповторністю стилю, відсутністю наслідуваних літературних або й пісенних зразків та попередників – лірика Є. Плужника, безперечно, становила б найвище мистецьке досягнення в цілому українському письменстві. 

Кінопоказ фільму Франсуа Озона "Мій злочин"

Сьогодні, 12 грудня, у Кіноклубі бібліотеки ім. П.Й.Панча відбувся показ нової стрічки французького режисера та сценаріста Франсуа Озона "Мій злочин". У основу сюжету покладено однойменну п’єсу Жоржа Берра та Луї Вернейля.

Молоду та не дуже успішну актрису Мадлен Вердьє звинувачують у вбивстві знаменитого продюсера. Її подруга-адвокат Полін Молеон провертає справу так, що судовий процес перетворюється на яскраве шоу в ім'я захисту прав жінок, а щиросердне зізнання Мадлен у скоєному стає стартом її кар'єри. Актрису навперебій запрошують зніматися в кіно та грати в театрах, а у Полін клієнти вишикувалися в чергу, але несподівано з'являється справжній злочинець.
Кінопоказ відбувся за підтримки компанії Arthouse Traffic.

«Лідер мистецтва Розстріляного відродження»

До 130-річчя від дня народження українського письменника Миколи Хвильового (справжнє ім’я Микола Фітільов; 1893–1933) бібліотека імені Петра Панча пропонує своїм читачам і відвідувачам нашого сайту книжкову виставку «Лідер мистецтва Розстріляного відродження».
Микола Хвильовий – знакова постать в літературному процесі 20-х років ХХ століття. Він один з основоположників пореволюційної української прози, майстер психологічної новели з елементами романтизму та імпресіонізму. Хвильовий всіляко підтримував та впроваджував політику «українізації», творив ідеологію національно-культурного відродження України й виступав за інтеграцію українського в європейську та світову культуру. За своє недовге життя він став однією з ключових фігур національної літератури й одним з найважливіших представників Розстріляного відродження.

Володимир Панченко «Два банти Хвильового. Драма роздвоєності, що завершилася самогубством»

«Найкраща пам’ять про письменника – це читання його книг» Володимир Панченко
Володимир Панченко - відомий український літературний критик, літературознавець. Він був серед перших, хто діагностував загрозу «русского мира» і прямо назвав його ідеологів серед українського політикуму та наукової спільноти. До 130-річчя від дня народження Миколи Хвильового наша бібліотека знайомить читачів і відвідувачів нашої бібліотеки та її блогу з книжкою Володимира Панченка «Літературний ландшафт України. ХХ століття. 50 «слайдів» (Київ, «Ярославів Вал», 2019), два «слайди» якої присвячені Миколі Хвильовому.
Володимир Панченко не робить з Миколи Хвильового ідеального героя. Він не оминув ані його ідейних блукань, ані його неймовірної світоглядної еклектики. Відвідувачам нашої бібліотеки буде цікаво читати про бажання молодого Миколи Хвильового розкрити «гнобленим і бідним» очі на несправедливий суспільний устрій; зацікавлення ідеєю анархізму після однієї випадково прочитаної брошури М.Бакуніна, «босяцтво» в дусі молодого Горького.

Англійська у бібліотеці Петра Панча

Сьогодні у бібліотеці відбулося чергове заняття з англійської у змішаному форматі. До нас доєдналося багато нових учнів, тож, якщо ви маєте бажання спілкуватися англійською у теплій дружній атмосфері, чекаємо на вас о 12:30 кожної пятниці.

Юрій Шерех (Шевельов) «Літ Ікара (Памфлети Миколи Хвильового)»

Крім книжкової виставки, присвяченої Миколі Хвильовому, у рамках Національного тижня читання бібліотека ім.П.Й.Панча проводить ознайомлення читачів і відвідувачів з тим, як найкращі українські літератори, літературознавці характеризували в своїх творах цю непересічну особистість. У другій частині пропонуємо Вам конспект блискучого есе «Літ Ікара (Памфлети Миколи Хвильового)» Юрія Шереха (Шевельова) з його книжки «Третя сторожа» (Київ, «Дніпро», 1993). Збережена орфографія автора.
«Европа чи «просвіта?» («Ви питаєте, яка Европа? Беріть, яку хочете: минулу – сучасну, буржуазну – пролетарську, вічну – мінливу»), «Українізація… є результат непереможної волі тридцятимільйонової нації», «Росія ж самостійна держава? Самостійна. Ну, так і ми самостійна», з усіх культур орієнтація «у всякому разі не на російську… Від російської літератури, від її стилів українська поезія мусить якомога швидше тікати», «Наша орієнтація – на західньоевропейське мистецтво», «Москва сьогодні є центр всесоюзного міщанства»,– ці чіпкі гасла були відомі кожному.

Українська хустка - традиція та світовий тренд

На ній і гроно, і пелюстка,

І небо, й райдуги на ній.

Мов берегиня вроди хустка

З давен у нашій стороні.

Люди споконвіку шанували та цінували хустку, наділяли її магічними властивостями, використовували в обрядах, у побуті, для радісних та сумних подій.

Українська хустка пов’язана з безліччю звичаїв та обрядів. Хустка вважалась оберегом – захищала волосся жінки від навороту та злого ока. Власноруч вишитою хусткою дівчина перев’язувала хлопця, що йшов до війська, щоб легким був його шлях і швидшою дорога додому. Якщо козак гинув, то саме цією вишитою хусткою під час поховання йому прикривали очі «щоб орел очей не виймав».
Хустку використовували під час заручин. Дівчина затикала її за пояс на знак згоди вийти заміж. Також нею перев’язували нареченого та сватів. Молодих вводили до хати та заводили за святковий стіл, використовуючи білу хустку – тоді сімейне життя буде світлим.

Хустку носили жінки в усіх регіонах нинішньої України, але кожен мав свої «місцеві» способи пов’язування.
Хустка є символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи, є оберегом і важливим ритуальним предметом. Це – невід’ємна частина української культурної спадщини.

В наш час хустки носять не лише на голові, а й замість браслету, топу чи пов’язану на шиї чи сумці. Вкотре українська традиція стала світовим трендом.
Проходять роки, десятиліття, виростають нові покоління, з’являється нова мода, та ніколи не зникнуть з пам’яті людської добрі традиції прадідів, а їх обереги не дають нам забути, що ми є діти українського народу.

До Дня української хустки бібліотека ім. Петра Панча презентує книжкову виставку "Хустка - українська традиція та світовий тренд".

Олена Теліга «Партачі життя» (До 130-річчя від дня народження Миколи Хвильового)

Менше ніж за тиждень ми будемо відзначати 130-річчя від дня народження українського письменника Миколи Хвильового (справжнє ім’я Микола Фітільов; 1893–1933) – одного з основоположників пореволюційної української прози, майстра психологічної новели з елементами романтизму та імпресіонізму. За своє недовге життя він став однією з ключових фігур національної літератури й одним з найважливіших представників Розстріляного відродження. Хвильовий всіляко підтримував та впроваджував політику «українізації», творив ідеологію національно-культурного відродження України й виступав за інтеграцію українського в європейську та світову культуру.

До Національного тижня читання, який проходитиме з 4 по 10 грудня 2023 року та присвячений Миколі Хвильовому, ми хочемо провести віртуальний тиждень ознайомлення читачів і відвідувачів нашої бібліотеки та її блогу з тим, як найкращі українські літератори, літературознавці (від Олени Теліги, Євгена Маланюка, Дмитра Донцова до Юрія Шереха (Шевельова), Леоніда Плюща, Володимира Панченка, Івана Дзюби) характеризували в своїх творах цю непересічну особистість.

Перегляд документального фільму "Дім з химерами" (До Міжнародного дня прав людини)

Щорічно 10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини, заснований Генеральною асамблеєю ООН, бо саме в цей день в 1948 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини.
Сьогодні у Кіноклубі Docudays UA при бібліотеці ім. П.Й.Панча відбувся показ документального фільму Жанни Довгич "Дім з химерами", приурочений до цього дня.Стрічка розповідає про боротьбу Олександра Глухова, кандидата фізико-математичних наук, доцента Національного авіаційного університету за будівлі, що становлять архітектурну, історичну й культурну цінність. Дім родини Олександра, що знаходиться у самому центрі Києва, на вулиці Малій Житомирській, також опинився на межі зникнення разом із Садибою Мурашка, всесвітньовідомого українського художника. 

Показ відбувся у співпраці із Мережею DOCU/CLUB (ГО «Докудейз»).

"Миколайчик" для бібліотеки ім.Петра Панча

Напередодні свята Миколая отримали ще один подаруночок від Vladyslav Solodovnyk. Щиро дякуємо! 💙💛

"Велет української культури" (До 160-річчя від дня народження Бориса Грінченка)

Борис Грінченко

"Не тільки як талановитий письменник та визначний громадський діяч дорогий він нам, але й як зразок непохитності, громадської самодіяльності, боротьби з тяжкими обставинами".

Сергій Єфремов

До 160-річчя від дня народження Бориса Грінченка бібліотека ім. Петра Панча пропонує книжкову виставку, в якій представлені окремі видання поезій, повістей, оповідань, п'єс Бориса Грінченка, хрестоматії та збірки, в яких предсталені твори Бориса Грінченка, літературознавчі видання тощо. Борис Грінченко – український письменник, педагог, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, видатний громадсько-культурний діяч. Редактор низки українських періодичних видань, один із засновників Української радикальної партії. Обстоював поширення української мови в школі та установах. Автор першого словника української мови та низки фундаментальних етнографічних та педагогічних праць, укладач підручників. зокрема "Рідного слова" - книжки для читання в школі. Перекладав твори Ф. Шіллера, Й.-В. Гете, Г. Гейне, В. Гюго та ін. Організатор й очільник “Просвіти”. Найвлучніше сказав про нього український письменник Микола Чернявський: “Більше працював, ніж жив”.

Зустріч команди в'язальниць "В'язана турбота"

1 грудня до нас завітала благодійна команда в'язальниць "В'язана турбота", які знову зустрілись у бібліотеці ім. П.Й.Панча, щоб продовжити в'язати теплі шкарпетки та затишні речі для воїнів ЗСУ, ГО Літай, спецшкол та людей похилого віку.

Завжди раді підтримати добрі справи, тож чекаємо дівчат на наступні зустрічі!

Книжкова виставка "Григорій Сковорода: мандрівка за щастям"

«Ой ні, ще рано думати про все.
Багато справ ще у моєї долі.
Коли мене снігами занесе,
тоді вже часу матиму доволі.

А поки що — ні просвітку, ні дня.
Світ мене ловить, ловить... доганя!

Час пролітає з реактивним свистом.
Жонглює будень святістю і свинством.

А я лечу, лечу, лечу, лечу!
— Григорій Савич! — тихо шепочу.

Минає день, минає день, минає день!
А де ж мій сад божественних пісень?

Он бачиш, хто сидить в тому саду?
Невже я з ним розмову заведу?..

... Прикипіли ноги до постаменту, хліб у торбі
закам'янів. — Біда, — каже Григорій Савич. —
Він мене таки спіймав, цей світ, добре хоч,
що на тому світі. Нічого, якось відштовхнуся
від постаменту, та й підемо.

... От ми йдемо. Йдемо удвох із ним.
Шепоче ліс: — Жива із кам'яним!
— Диви, дива! — дивується трава. —
Він кам'яний, а з ним іде жива!

І тільки люди зморщили чоло:
— Не може бути, щоб таке було.

Та їх давно вже хтось би зупинив!
... Тим часом ми проходим серед нив.

Ніхто не сміє зупинити нас.
... Тим часом ми проходимо крізь час.

Він твердо ставить кам'яну стопу.
Йдемо крізь ніч, крізь бурю у степу.
Крізь дощ і сніг, дебати і дебюти.
Ми є тому, що нас не може бути».

                                         Ліна Костенко

Червень 2001 року. У Києві з візитом Папа Римський Іван Павло ІІ. Виступаючи з промовою в Маріїнському палаці, понтифік говорить про християнське коріння нашої духовної традиції та цитує два рядки з латиномовної поезії Сковороди: «Все мина, лиш любов зостається по всьому,
Все мина, та не Бог, не любов». Україну трьох останніх віків не можна уявити без нашого видатного філософа, поета й просвітителя (3 грудня 1722 – 9 листопада 1794). Чому? Та тому, що це була людина поза часом. Маючи від природи надзвичайні здібності, будучи високоосвіченим чоловіком, професійним педагогом, він полишає світське життя та пускається в мандри.