До 2023 року на це число (11 травня за старим стилем) припадав день пам'яти святих рівноапостольних Кирила та Методія. З 2024 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква вшановують цих святих 11 травня за новим стилем, але дату офіційного свята не змінено. Вважається, що творцями першої слов'янської писемности є святі рівноапостольні брати Кирило та Методій. Певною мірою це міт, як і міт про першодрукаря Федорова (насправді задовго до Федорова у нас був Степан Драпан). Українці мали свою писемність задовго до Кирила та Методія, ще з часів князя Аскольда, коли у 860 році відбулося перше хрещення Руси, а про Кирила та Методія як започатковувачів кирилиці чи глаголиці ми починаємо говорити з 863 року. Беззаперечним доказом існування української писемности є протокирилиця, засвідчена на стінах Софії Київської, де ми бачимо суто наші графеми, що передавали звуки б, ш, ж, щ, яких не має латинська графіка. У чому ж полягає все ж таки значущість діяльности Кирила та Методія? А в тому, що вони не хотіли, аби християнство поширювалося в слов'янських землях латинською мовою. Їхній батько за національністю був болгарином, а мати грекинею, тож вони володіли одним із говорів болгарської мови: за одними джерелами, македонським, за іншими, це була одна із солунських говірок. У 860 році Кирило та Методій вирушають до Моравії з християнською проповіддю. Мешканці цієї країни не знали офіційної мови церкви латини. Тож брати не мали на меті створення абетки, вони хотіли лише перекласти Біблію на зрозумілу слов'янам мову. Церква спочатки виступила проти, але Папа Римський, оцінивши їхні заслуги (вони допомогли розшукати мощі святого Климента), зрештою дав свою згоду. Тож, не применшуючи просвітницьких заслуг Кирила та Методія, зазначимо лише, що вони вдосконалили те, що було. Деякі науковці вважають, що Кирило взагалі був творцем не кирилиці, а глаголиці. Навіщо ж їх міфологізували? Навіть наша перша політична організація кінця 1845 — початку 1846 років називалася Кирило-Методіївське братство, членами якої був Тарас Шевченко, Микола Костомаров та інші. Пов'язано це з політикою, а саме з ідеєю панславізму - тобто створили міт про єдину колиску трьох народів — українців, росіян і білорусів, щоб об'єднати в одну імперію та упокорити. Але мова — це не просто засіб спілкування, це те, що відрізняє нас від інших народів, це символ боротьби, культури, ідентичности. Саме тому росіяни весь час вчиняли лінгвоцид української мови безкінечними утисками й заборонами. Так само вони вчиняють і зараз на окупованих територіях — забороняють мову, знищують книжки, насаджують свою брехливу історію. Тож народ має усвідомлювати значення рідної мови, її роль у розвитку свідомого громадянина країни. Дізнаваймося більше про себе, свої витоки і дбаймо про мову, яка є нашим унікальним скарбом.
Немає коментарів:
Дописати коментар