Відеоогляд на книгу Андрія Любки «Щось зі мною не так»

Фотодокументальна виставка "Пекло на землі: роковини кривавого вбивства військовополонених у Оленівці"

Із моменту трагедії в колонії в окупованій Оленівці минуло вже два роки, а ми досі не знаємо усю правду про цю жахливу трагедію. Один із бараків виправної колонії у селищі Оленівка на Донеччині був зруйнований у ніч на 29 липня 2022 року. Загинули щонайменше 53 зі 193 українських військовополонених, які там утримувалися, у тому числі полонені з «Азовсталі».
В Україні подію назвали масовою публічною стратою та російським терактом.
Бібліотека Петра Панча підготувала фотодокументальну виставку "Пекло на землі: роковини кривавого вбивства військовополонених у Оленівці".

Розмовний клуб англійської мови «Talk Time»

Сьогодні у нашій бібліотеці відбулося чергове зібрання розмовного клубу англійської мови "Talk Time". Зустріч у клубі "Talk Time" - це не лише можливість попрактикуватися англійською, але й чудовий спосіб розширити коло своїх знайомств та отримати нові знання.

Якщо ви хочете покращити свою розмовну англійську мову та знайти нових друзів, тоді завітайте до нашого розмовного клубу "Talk Time" щовівторка об 11:00.

Літературний спадок Ернеста Гемінґвея

Сьогодні виповнюється 125 років від дня народження Ернеста Гемінґвея, американського письменника й журналіста. До цієї дати бібліотека ім. П. Й. Панча підготувала історико-бібліографічну довідку. 
Ернест Міллер Гемінґвей народився 21 липня 1899 року в Ок-Парке, маленькому містечку, поруч із Чикаго, в культурній, забезпеченій родині. Батько був лікарем, любив полювання. Мати викладала музику, чудово зналася на живопису. Батько навчив сина полюванню та спостереженню за природою, а від матері Ерні успадкував любов до гарної музики й малярства. У шкільні роки Гемінґвей багато читав, улюбленими письменниками були Шекспір і Марк Твен. У школі він вперше пробує свої сили в літературі - пише фейлетони й короткі оповідання до газети "Трапеція" і шкільного журналу "Скрижаль". Після закінчення школи деякий час працює в невеличкій газеті. У 19 років взяв участь у Першій світовій війні (воював у складі транспортного корпусу, в одному з санітарних загонів), був важко поранений, нагороджений італійським військовим хрестом і срібною медаллю за доблесть. У 1919 році повертається додому до США. Після війни оселяється в Парижі, знайомиться з Джойсом і Гертрудою Стайн. Тоді ж як кореспондент він багато подорожує Европою: побував у Німеччині, Еспанії, Туреччині, Швейцарії. У 1923 році виходить його збірка "Три оповідання і десять віршів", а в 1925 році - "В наш час", у якій він уперше зачіпає тему "загубленого покоління", яку продовжив і розвинув у творах "Фієста" (1926) та "Прощавай, зброє!" (1929). Романи "Маєш і не маєш" (1937) і "По кому подзвін" (1940) - це своєрідний підсумок роздумів над подіями в Европі в кінці 30-х років. Під час Другої світової війни створив на Кубі приватну аґенцію з боротьби з фашистами: на яхті "Пілар" патрулював узбережжя Атлантичного океану в пошуках німецьких підводних човнів. У 1944 році бере участь у визволенні Парижа. Нариси та репортажі воєнних часів склали книгу "Люди на війні" (1942 рік). 1952 рік - Гемінґвей пише повість "Старий та море", що стала квінтесенцією його міркувань про людину і її місце у всесвіті, і за яку в 1953 році він отримав Пулітцерівську премію. У 1954 році був удостоєний Нобелівської премії з літератури. Останнім його завершеним твором стала книга спогадів "Свято, яке завжди з тобою". В останні роки Гемінґвей дуже хворіє, і 2 липня 1961 року, взявши до рук улюблений карабін, зводить рахунки з життям.

Під час одного великого інтерв'ю Гемінґвея спитали: "У чому ви як митець бачите призначення вашого мистецтва? Чому ви віддаєте перевагу зображенню факту перед самим фактом?" Письменник відповів: "Чого ж тут не розуміти? Переосмислюючи те, що було, і те, що є, все те, що ви знаєте і чого не можете знати, ви не зображуєте, а створюєте цілком нове, правдивіше, ніж сама дійсність, вдихаєте життя у ваше творіння, і якщо робите це добре, ваш твір стає безсмертним. Це те, заради чого письменник пише, і жодних інших причин я не знаю".

У бібліотеці ім. П. Й. Панча ви можете ознайомитися з творами американського класика.

"Щось зі мною не так": ліки від літньої спеки

Ви втомилися від аномальної спеки, інформаційного шуму, численних серіалів і Вам хочеться почитати щось корисне для себе? Як ліки від втоми радимо Вам книгу «Щось зі мною не так» Андрія Любки.
Сам пан Андрій на своєму сайті lyubka.net.ua стверджує: «Щось зі мною не так» – це книжка, яка відкриває перед читачем світ пригод, настроїв, реальних історій та автобіографічних вигадок. Це універсальний порадник і атлас туристичних маршрутів, які переплітаються з незвичними ситуаціями та непередбачуваними подіями.
Його автобіографічні вигадки цікаві, але книжка акцентує увагу саме на процесі читання. Автор вважає, що головне - це враження від прочитаного. «...в погоні за інформацією ми часто забуваємо, що читання - це передусім не про знання, а про чари, про створення нового світу в нашій уяві. Я читаю не для того, щоб знати. Іноді читаю, щоб заснути. Часом - щоб убити час. Найчастіше - щоб пережити те, чого не переживав. Читаю для того, щоб забувати, Бо забувши книжку, можу її потім перечитати знову. Читаю, щоб забувати. І забуваю, щоб жити».
А як чудово Андрій Любка пише про Віктора Косенка, узагальнюючи: «...він належав до культури, в якій століття бездержавності виплекали здатність закльовувати й знищувати, а не цінувати за життя й пам'ятати після смерті, - української». До героя нашої майбутньої книжкової виставки - Миколи Холодного - це означення підходить стовідсотково!
Андрій Любка вражає своїм знанням есеїв Збігнєва Герберта (зверніть увагу на «Послугу ката»). «Навчитися вчитися» - чудова рекомендація від Андрія Любки для наших читачів, особливо для народжених уже в Незалежній Україні. «В одній краплі можна побачити океан. Але мало в сьогоднішньому світі тих, що хочуть помітити цю краплю. Знання не в книжках, воно всередині й довкола нас, а ми його вже просто переписуємо в книжки. Варто не лише навчитися читати, а й навчитися просто жити, радіти подиху, світанку, бурі. Споглядати і розуміти. Навчитися вчитися: не тільки в учителів, а й у себе самого».
Також Андрій Любка у своій книзі змушує задуматися і над мовною проблемою: «Щодо ідеї зробити другою державною мовою англійську, то я тільки за. Українці без проблем її опанують. І будуть двомовні - говоритимуть російською й англійсько, вільно й прекрасно, Але не українською. Щоб не кавєркать. Китайської експансії теж не треба боятися. Нація вроджених білінгвів дасть собі раду і з цією мовою, за рік-два защебече. Аби лиш не своєю».
Загалом, "Щось зі мною не так" - це не просто розважальна книга, а й збірка глибоких думок та спостережень, які змушують читача задуматися над важливими речами.
Рекомендуємо цю книгу всім, хто шукає цікаве та змістовне читання.

Наш книжковий фонд поповнився новими виданнями

З радістю повідомляємо, що наш книжковий фонд знову збагатився завдяки дарунку нашого доброго друга та мецената.
Ми безмежно вдячні Владиславу Солодовнику за його щедрість та підтримку саме в цей складний час! Завдяки його внеску наші полиці поповнилися новими цікавими книгами, які зможуть задовольнити різноманітні читацькі смаки.
Це ще раз підтверджує, що книга – це не просто джерело інформації, а й потужний інструмент для розвитку, самопізнання та єднання людей.
Ми щиро дякуємо пану Владиславу за його вагомий внесок у розвиток нашої бібліотеки та за те, що він робить українську культуру доступнішою.
Запрошуємо всіх завітати до нашої бібліотеки та ознайомитися з новими книжками!

Розмовний клуб англійської мови «Talk Time»

Вчора в нашій бібліотеці відбулося чергове зібрання розмовного клубу з англійської мови "Talk Time".
Зустріч у клубі "Talk Time" - це не лише можливість попрактикуватися в англійській мові, але й чудовий спосіб розширити коло своїх знайомств та отримати нові знання.
Якщо ви хочете покращити свою розмовну англійську мову та знайти нових друзів, тоді завітайте до нашого розмовного клубу "Talk Time" щовівторка об 11:00.