У центрі Києва розквітла "Японська весна"

Вчора наша бібліотека пережила справжній культурний вибух. Інтерес до виставки картин Сергія Свідерського «Хризантема — квітка Японії» та показу документального фільму Олексія-Нестора Науменка «Шлях метелика» перевершив усі очікування! Зала була переповнена вщерть, але навіть ті, хто не встиг зайняти місця в центрі, не втратили нагоди долучитися — вони дивилися фільм просто з передпокою.
Захід розпочався з камерного відкриття виставки, під час якого відвідувачі дізналися про багаторічне захоплення митця японською культурою, а також про те, як сприймати його унікальні роботи. Особливе зацікавлення викликала авторська техніка, якою написані картини, розроблена самим художником, і фарби, які він створює власноруч.
Після цього відбувся показ фільму «Шлях метелика», що більше нагадував годинну медитативну подорож. Стрічка викликала настільки жваве обговорення серед глядачів. Дехто залишався ще довго після завершення, читаючи власні вірші, присвячені Японії, ділячись враженнями та осмислюючи побачене.
Ми безмежно раді такій щирій зацікавленості та вдячні кожному, хто розділив із нами цей чудовий вечір!
Окрема подяка художнику Сергію Свідерському та режисеру Олексію-Нестору Науменку за натхненний, змістовний і справді незабутній захід!
Виставка експонуватиметься у бібліотеці до 30 квітня, тож запрошуємо всіх охочих відвідати її.
А у нас попереду ще більше чудових зустрічей, цікавих відкриттів і незабутніх моментів у стінах нашої бібліотеки. Слідкуйте за анонсами — найцікавіше тільки починається!

Книжкова виставка «Паска, писанка, рушник: культурний код Великодня»

До Великодня, який українці цього року святкуватимуть 12 квітня, бібліотека ім.П.Й.Панча підготувала тематичну книжкову виставку «Паска, писанка, рушник: культурний код Великодня».
Експозиція знайомить читачів із традиціями святкування, символікою великодніх атрибутів та глибинними сенсами українських обрядів. На виставці представлені видання про народні звичаї, писанкарство та цікаві рецепти святкової випічки.
Запрошуємо всіх охочих завітати до бібліотеки, щоб відчути атмосферу Великодня, дізнатися більше про культурну спадщину та знайти натхнення у книгах.

Письменниця і поетеса Олена Татьянченко: "Якщо світ розказав мені історію, то я маю поділитися нею"

У кожного українця, який зустрів 24 лютого 2022 року в Україні, десь глибоко в душі зберігаються особисті болючі спогади про цей день, про перший трагічний досвід повномасштабної війни, про моменти, які хотілося б забути. Але наша пам’ять, хоча потроху й затирає гострі кути та розмиває яскраві фарби, не дозволяє повністю позбутися моторошних спогадів.
А письменниця і поетеса Олена Татьянченко вважає, що всі спогади треба ретельно збирати і зберігати, тому її нова книга, яку вона сьогодні презентувала в нашій бібліотеці, отримала назву «Незабутність». До неї увійшло все, що бачила, відчувала і переживала авторка на початку Великої війни, сприймаючи й нотуючи події з усією первинною гостротою.
Але «Незабутність» не лише хроніка особистих переживань письменниці, а й спроба зафіксувати стан нашого суспільства, коли звичний світ руйнується за лічені хвилини, а люди змушені вчитися жити в новій реальності. Через окремі епізоди, щоденні нотатки та емоційні роздуми у віршах авторка відтворює атмосферу страху, розгубленості, але водночас — єдності та внутрішньої сили українців. 
Особливу цінність «Незабутності» становлять її щирість і прозорість. У текстах немає пафосу — лише правда, іноді болюча, іноді тиха й задумлива. Це історії про звичайних людей, які в надзвичайних обставинах проявляють мужність, підтримують одне одного і знаходять сили рухатися далі.
Книга також порушує важливе питання пам’яті: чи маємо ми право забути пережите? Авторка переконана, шо ні, адже саме пам’ять формує нашу ідентичність, допомагає усвідомити ціну свободи та відповідальність перед майбутніми поколіннями.
Разом з тим «Незабутність» — це не лише про біль і втрати, а й про надію, віру в Перемогу і про те, що навіть у найтемніші часи людина здатна залишатися людиною. І, можливо, саме такі книги стають містком між минулим і майбутнім, допомагаючи нам не втратити себе. 

Щиро дякуємо пані Олені за цікаву та змістовну зустріч, якій не завадили відбутися навіть дві повітряні тривоги поспіль!

Пензлі, фарби й трохи магії: як народжувалась акварель у дитячих руках

Сьогодні у нашій бібліотеці було творчо і натхненно: художник Сергій Свідерський провів майстер-клас з акварельного живопису для учнів школи №37, відкривши їм чарівний світ фарб.
З перших хвилин зустрічі пан Сергій зумів зацікавити дітлахів, розповідаючи про особливості акварелі, її легкість і водночас непередбачуваність. Діти дізналися про базові техніки — як правильно змішувати кольори, створювати плавні переходи та передавати настрій. Діти не лише навчалися новому, а й отримували задоволення від процесу, відкривали в собі творчі здібності та віру у власні можливості. Для когось із них цей майстер-клас став першим кроком у світ мистецтва, який, можливо, надихне на подальший творчий розвиток.
Щиро вдячні пану Сергію за чудовий майстер-клас!

Відкрийте для себе світ нових історій

Чи відчуваєте ви той особливий запах нових сторінок? Чи пам’ятаєте те відчуття, коли відкриваєш книгу й поринаєш у зовсім інший світ? У нашій бібліотеці сьогодні справжнє свято для всіх книголюбів, адже ми отримали нове надходження літератури, яке точно не залишить вас байдужими.
Цього разу фонд поповнився різноманітними жанрами: від захопливих детективів та трилерів, сучасної української та світової прози до психологічної літератури і яскравих дитячих книг. Кожен знайде щось для себе нове, незалежно від віку чи читацьких уподобань. Завітайте до нашої бібліотеки, оберіть свою наступну книгу та подаруйте собі справжнє задоволення.
Не відкладайте — ваша історія вже чекає вас на нашій полиці!

Інформаційно-просвітницька година, присвячена письменнику і музиканту Борису Віану «Кафка навпаки»

«Є лише дві речі, заради яких варто жити: любов милих дівчат… і новоорлеанський джаз… »

Борис Віан

Місяць тому ми відкривали для наших читачів світ творчості поета й композитора Сержа Генсбура, зокрема його культової пісні «Je T’aime… Moi Non Plus». А сьогодні наша розповідь присвячена Борису Віану — багатогранній особистості, митцю виняткового таланту, чия творчість і світогляд стали джерелом натхнення для самого Генсбура.
Борис Віан (1920–1959) — постать по-справжньому легендарна для тих, хто вивчав французьку мову у 1950–1960-х роках. Його ім’я добре знали слухачі «Radio France International» на коротких хвилях, поціновувачі джазу, які не пропускали «Jazz Hour» Вілліса Коновера на «Голосі Америки» з Салонік, а також шанувальники «Radio Luxembourg» на середній хвилі 208 м.
Наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років київські любителі джазу фактично знали лише двох французьких джазменів — Джанго Рейнхардта та Бориса Віана. Саме ці імена відкривали для них світ французького джазу та формували музичні смаки цілої епохи.