Вдячні нашим партнерам ГО "Докудейз" за надану можливість демонструвати сучасне документальне кіно.
Ласкаво просимо до Публічної бібліотеки імені Петра Панча! Тут ви знайдете інформацію про наші заходи, книжкові новинки, творчі зустрічі та насичене культурне життя нашої бібліотеки. Ми завжди раді новим читачам💛
Шлях до розуміння та змін: перегляд документального фільму "Булінг"
31 січня у Кіноклубі "Docudays" при бібліотеці ім.П.Й.Панча відбувся важливий захід – перегляд документального фільму "Булінг". Разом ми обговорили цю актуальну проблему та шукали шляхи її вирішення. Дякуємо всім, хто долучився!
Творча зустріч з поетесою Оленою Татьянченко
6 лютого о 14:00 запрошуємо вас на творчу зустріч з поетесою, громадською діячкою, засновницею розмовного клубу української мови «Українські посиденьки» Оленою Татьянченко, яка представлятиме свою поетичну збірку «Позахмар’я».
Так про книгу говорить сама поетеса у передмові:
«Я писала ці вірші для того, щоб стати голосом тих, хто не може розповісти свою історію. Вже ніколи не зможе. Голосом зруйнованих міст, випаленої землі, загиблих людей. Щоб весь світ знав, бачив, чув, пам’ятав про Україну охоплену війною. Країну, яка не здається. Край героїчних людей.»
Так про книгу говорить сама поетеса у передмові:
«Я писала ці вірші для того, щоб стати голосом тих, хто не може розповісти свою історію. Вже ніколи не зможе. Голосом зруйнованих міст, випаленої землі, загиблих людей. Щоб весь світ знав, бачив, чув, пам’ятав про Україну охоплену війною. Країну, яка не здається. Край героїчних людей.»
Київські прогулянки: поєднуючи минуле та сьогодення
Вчора талановиті учні 135-ї спеціалізованої школи представили у бібліотеці літературно-краєзнавчу композицію "Віртуальна подорож вулицями старого та сучасного Києва", метою якого було дослідити історію рідного міста та відчути тісний зв'язок між його минулим і сучасністю.
Віртуальна прогулянка розпочалася з двору будинку Роліт, де захоплені школярі співали відому пісню "Знову цвітуть каштани" саме під тими квітучими каштанами, які і стали головними героями цієї пісні. Далі відвідувачі покрокували до Золотих воріт, дізнались про походження назви стародавньої брами Києва, історію їх будови та реконструкції у 1982 році.
Єгор Ковальов, учень 8 класу, провів віртуальну екскурсію вулицею Фундуклеївською (нині вул.Б.Хмельницького), розповів цікаві факти про історичний центр Києва від 10 ст. до сьогодення, чому у 1934 році знесли Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир та детально ознайомив з проєктами перебудови Урядового центру (нині Михайлівська площа) після перенесення столиці УРСР до Києва.
Також діти зачитали вірші ученика 7 класу Івана Харитоненка, присвячені Києву, і ми вже домовились з майбутнім українським поетом про презентацію його першої збірки у нашій бібліотеці:)
Крокуючи крізь століття, Київ змінюється, але завжди залишається нашим улюбленим містом.
Щиро вдячні учням та педагогам спеціалізованої школи №135 за цікаву та пізнавальну зустріч!
Борис Гуменюк: «Не очікую повернутися з цієї війни. Якщо це станеться, буде дивом»
«Борис пише про страшні і час, і людей, і війну, й слова в текстах дуже непоетичні — вони ніби звуглені, в агонії, корчаться... І, читаючи Гуменюка, ловлю себе на відчутті, що про це можна було сказати тільки так і не інакше!..»
Михайло Слабошпицький
Борис Гуменюк народився 30 січня 1965-го в селі Острів на Тернопільщині. Закінчив філологічний факультет Тернопільського педагогічного інституту. Був членом Народного руху України та Української Гельсінської Спілки. Два роки перебував у в'язниці по сфабрикованій справі. Автор проекту «Українські книги — українським тюрмам», координатор проекту «Інша література».
Міф про Аскольдову могилу: де насправді поховані герої Крут?
| Похорон студентів, котрі загинули під Крутами |
19 березня 1918 року Київ був у зажурі. Ховали крутянців... «Прості дерев'яні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». Були вперше сказані слова про українські Фермопіли і про небувалу самопожертву бійців Студентського куреня Січових стрільців. Пишаючись героїзмом студентів, урядовці тоді й словом не обмовилися про ще живих реальних героїв Крут – юнаків (курсантів) 1-ї Київської військової школи ім. Богдана Хмельницького.
Книжкова виставка «Очима істориків, мовою документів» (До Дня пам'яті Героїв Крут)
Подіям бою під Крутами 29 січня (за іншими даними 30 січня) 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова і загоном біля 400 юнкерів – старшин і курсантів Першої української військової школи ім. Богдана Хмельницького, бійців Куреня Смерті та вільних козаків з міста Глухова, і приблизно 130 студентів київських вищих і середніх навчальних закладів, що захищали підступи до Києва, вже 107 років.
Студентська сотня була поділена на чотири чоти по 28–30 осіб. Три чоти розмістилися на позиціях, а одна чота, яка складалася з осіб молодшого віку та тих, що не вміли стріляти, була відведена до резерву та розташувалася між позиціями та станцією. Запеклий бій, за різними оцінками, тривав від 5 до 10 годин, українці відбили кілька спроб штурму. Сили більшовиків понесли значні втрати (до 300 бійців). Увечері українські підрозділи, користуючись присмерком, організовано відступили до своїх ешелонів. Найтрагічніший епізод бою під Крутами – загибель студентської чоти, яка при відході заблукала і вийшла на станцію, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Наступного дня їх розстріляли.
Студентська сотня була поділена на чотири чоти по 28–30 осіб. Три чоти розмістилися на позиціях, а одна чота, яка складалася з осіб молодшого віку та тих, що не вміли стріляти, була відведена до резерву та розташувалася між позиціями та станцією. Запеклий бій, за різними оцінками, тривав від 5 до 10 годин, українці відбили кілька спроб штурму. Сили більшовиків понесли значні втрати (до 300 бійців). Увечері українські підрозділи, користуючись присмерком, організовано відступили до своїх ешелонів. Найтрагічніший епізод бою під Крутами – загибель студентської чоти, яка при відході заблукала і вийшла на станцію, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Наступного дня їх розстріляли.
Відходячи, крутяни розібрали залізничне полотно, що на кілька днів затримало наступ московітів на Київ. Ця затримка дала можливість новоствореній українській державі укласти Берестейський мирний договір з країнами Четвертного союзу, одним із головних пунктів якого було міжнародне визнання УНР.
Десятиліттями історія цього бою була своєрідним табу, темою, яка старанно замовчувалася радянською історичною наукою, а після набуття Україною незалежності обростала міфами і вигадками. У 1998 році Національним банком України була випущена пам’ятна монета, а у 2006 році на місці бою встановлено пам'ятний знак. Указ Президента України В.Ющенка № 1014 від 25 жовтня 2007 року «Про відзначення 90-річниці подвигу Героїв Крут» посприяв висвітленню у засобах масової інформації героїчної події нашої історії – бою під Крутами.
В основі нашої виставки перше в історії незалежної України прекрасно оформлене видання невідомих і маловідомих документів, матеріалів, свідчень, спогадів учасників бою під Крутами – «Крути. Січень 1918 року» (Київ, видавничий центр «Просвіта», 2008). Крім того, тут вміщені статті і виступи С.Єфремова, Д.Дорошенка, М.Грушевського, Є.Маланюка та інших видатних особистостей доби Української революції 1917-1921 рр..
Окремо представлені окремі художні твори, присвячені темі бою під Крутами ( «Пам’яті тридцяти» Павла Тичини, «Крутянці» Яра Славутича, «Під Крутами» Олександра Олеся, «Крутянська пісня» Богдана-Ігоря Антонича та інші ). Звертаємо увагу наших відвідувачів, що недалеко від нашої бібліотеки, біля станції метро «Палац Україна», на будинку за адресою вулиця Велика Васильківська, 111/113 є мурал, присвячений учасникам бою під Крутами.
У липні 1992 року пам'ять загиблих крутян на Аскольдовій могилі вшановували кілька тисяч колишніх вояків УПА. А вже у зовсім новітній українській історії ця свята місцина знову приймає загиблих за рідну землю. Під час Революції Гідності тут поховали майданівця, що згорів у Будинку профспілок, у 2015 році - трьох учасників Дебальцевської операції, серед яких один доброволець зі США. І от зараз, під час широкомасштабного вторгнення росії, останній свій притулок на Аскольдовій могилі знайшли Дмитро Коцюбайло (Да Вінчі), Андрій Пільщиков (Джус) та Павло Петриченко.
Ця наша виставка – маленький внесок у загальний культурний спротив російській навалі як військовій, так і інформаційній. Читаємо, вивчаємо нашу історію і розумнішаємо разом.
Десятиліттями історія цього бою була своєрідним табу, темою, яка старанно замовчувалася радянською історичною наукою, а після набуття Україною незалежності обростала міфами і вигадками. У 1998 році Національним банком України була випущена пам’ятна монета, а у 2006 році на місці бою встановлено пам'ятний знак. Указ Президента України В.Ющенка № 1014 від 25 жовтня 2007 року «Про відзначення 90-річниці подвигу Героїв Крут» посприяв висвітленню у засобах масової інформації героїчної події нашої історії – бою під Крутами.
В основі нашої виставки перше в історії незалежної України прекрасно оформлене видання невідомих і маловідомих документів, матеріалів, свідчень, спогадів учасників бою під Крутами – «Крути. Січень 1918 року» (Київ, видавничий центр «Просвіта», 2008). Крім того, тут вміщені статті і виступи С.Єфремова, Д.Дорошенка, М.Грушевського, Є.Маланюка та інших видатних особистостей доби Української революції 1917-1921 рр..
Окремо представлені окремі художні твори, присвячені темі бою під Крутами ( «Пам’яті тридцяти» Павла Тичини, «Крутянці» Яра Славутича, «Під Крутами» Олександра Олеся, «Крутянська пісня» Богдана-Ігоря Антонича та інші ). Звертаємо увагу наших відвідувачів, що недалеко від нашої бібліотеки, біля станції метро «Палац Україна», на будинку за адресою вулиця Велика Васильківська, 111/113 є мурал, присвячений учасникам бою під Крутами.
| Символічний хрест Героям Крут на Аскольдовій могилі (встановлений замість дерев’яного хреста у 2012 році) |
Ця наша виставка – маленький внесок у загальний культурний спротив російській навалі як військовій, так і інформаційній. Читаємо, вивчаємо нашу історію і розумнішаємо разом.
Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»
Два дні поспіль у бібліотеці працював розмовний клуб з англійської мови «Talk Time». Отже, якщо ви захочете покращити свою розмовну англійську мову та знайти нових друзів, тоді завітайте до бібліотеки ім. П.Й.Панча до нашого розмовного клубу «Talk Time» у понеділок або вівторок об 11:00.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
















